У Бахмутських пунктах обігріву можна буде зарядити телефон і поїсти

Семаковська Тетяна 16:15, 27 Жовтня 2022

AFP DIMITAR DILKOFF 268f2 52afeДо календарної зими залишилося близько місяця, хоча перші морози синоптики прогнозують вже незабаром. Бахмутяни, які залишилися в місті, активно готуються до зими, зокрема роблять запаси дров, вугілля та латають, пошкоджені обстрілами, дахи та вікна, міська рада облаштовує пункти обігріву.

Як повідомила нам начальниця відділу пресслужби Бахмутської міської ради, Наталя Кисиличина, наразі місто працює над тим, щоб облаштувати пункти мобільного обігріву, і задовольнити базові потреби, тих хто залишився. Де саме облаштують пункти, поки невідомо.

«Там люди зможуть зарядити мобільні телефони, звісно, що зігрітися та поїсти. Наразі в Бахмуті дуже небезпечно, люди не можуть вільно пересуватися по вулиці. Практично щодня у нас обстріли, на жаль є й загиблі», – розповідає про поточну ситуацію в місті Наталя Кисиличина.

Внаслідок обстрілів сотні помешкань мають потрощені дахи та розбиті вікна. Над цією проблемою теж працюють, наголошує начальниця відділу. Зокрема, мова йде про співпрацю з УВКБ ООН, які надають місту тарпаулін (щільний брезент). Люди звертаються й напряму до міськради, щоб отримати матеріал.

Довідка: УВКБ ООН – це глобальна організація, яка присвячує свою діяльність порятунку життів, захисту прав та побудові кращого майбутнього для біженців, вимушено переміщених громад та осіб без громадянства.

До слова, пані Наталя зауважує, що всю актуальну інформацію, на кшталт безкоштовної евакуації чи наявної продукції у місті публікують на сторінці міськради у Фейсбук.

«У місті дуже слабкий інтернет, а так люди мають змогу оперативно дізнатися новину. Якщо у когось повилітали вікна, чи проблеми з дахом і є можливість ці пошкодження якось залатати, то звісно люди до нас звертаються. Ми надаємо певну кількість матеріалу, орієнтуючись на розміри пошкодження», — пояснює пані Наталя.

Вона додає, що можна звертатися за допомогою напряму в Бахмутську житлову управляючу компанію, там є люди, які видаються бахмутянам матеріали. Попри те, пані Наталя наголошує, що містян активно закликають евакуюватися.

«Ми постійно наголошуємо, що попереду нас чекає зима, буде вона холодною чи теплою, це все ж зима. У нас вже близько місяця немає світла у громаді, тільки в деяких районах є водопостачання. Газу немає і опалення не буде, тому звісно, що ми постійно закликаємо людей евакуюватися.

Проводиться евакуація за попереднім записом. Містян везуть автобусом до Покровська, звідки вони евакуюються до Кіровоградської області. Бахмутян там зустрічають, розселяють безкоштовно, допомагають оформити соцвиплати. На днях у нас була евакуація до Німеччини. Також є волонтери, до яких люди самостійно звертаються з проханням виїхати», — наголошує начальниця відділу пресслужби Бахмутської міської ради.

Втім люди з різних причин ухвалюють рішення не покидати Бахмут — хтось не може залишити літніх батьків, хтось хворих рідних. У людей є якісь переконання, що все перечекається та все буде добре, ділиться у розмові пані Наталя.

«Бахмутяни запасаються дровами, вугіллям. Міська влада щодня завозить хліб, його роздають людям безкоштовно. Дізнатися про те, які продукти є в бахмутських магазинах можна на сторінці міськради. Стосовно супермаркету «Лафар» магазин зачинився та тимчасово припинив свою роботу. Як мені відомо будівля, де був супермаркет постраждала внаслідок обстрілів», — каже пані Наталя.

Нагадаємо, мер Краматорська, сусідньої з Бахмутом громади, раніше у коментарі «Бахмут IN.UA» повідомив, що взимку проблеми з комунікаціями; зокрема — це відсутність води, опалення та каналізаційних систем, очікується у багатьох населених пунктах. Така ж ситуація, ймовірно, буде в самому Бахмуті.

Зазначимо, що бахмутяни можуть евакуюватися навіть до сусідніх громад, де ситуація в місті є більш безпечною, зокрема це Костянтинівка та Краматорськ. У цих громадах вже відновлено газопостачання. Загалом його вдалося відновити у п’ятнадцяти пунктах Донеччини.

Начальник Донецької ОВА повідомив, що опалювальний сезон стартує на Донеччині з першого листопада. Однак, дата може змінитися в залежності від погоди чи військових дій. За його словами, росіяни обов’язково використають фактор морозів як зброю передусім проти цивільного населення.

Головне фото: AFP – DIMITAR DILKOF

Читайте також: Підготовка до зими, безкоштовні вікна та гуманітарка: чим займаються комунальники Бахмута?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

У жовтні виплат за програмою “Ветеранський спорт” не буде: у Мінветеранів пояснили причину

Семаковська Тетяна 13:00, 1 Жовтня 2026
ветеранам
Ветерани займаються спортом / фото Міністерство у справах ветеранів України

У жовтні 2026 року новий етап програми “Ветеранський спорт” не стартуватиме. Ветерани та ветеранки не зможуть подати нові заявки через Дію та отримати 1 500 грн у межах жовтневого етапу.

У Мінветеранів пояснили це вичерпанням передбачених на програму коштів.

Чому у жовтні не буде виплат за програмою “Ветеранський спорт”

У жовтні 2026 року Міністерство у справах ветеранів не відкриватиме новий етап подання заявок на участь у програмі “Ветеранський спорт”. Відповідно, виплати у розмірі 1 500 грн у межах цього етапу також не проводитимуть.

Причиною, за інформацією Міністерства, став значно більший попит на програму, ніж передбачали під час планування бюджету. Спочатку на “Ветеранський спорт” у 2026 році передбачили 600 мільйонів гривень. Розрахунок робили на близько 100 тисяч отримувачів щокварталу, приблизно 300 тисяч заявок протягом трьох кварталів.

Фактично за цей період програмою скористалися понад 800 тисяч разів.

Через більший попит протягом року на програму додатково спрямовували кошти. Загалом у 2026 році на виплати за “Ветеранським спортом” спрямували понад 1,2 мільярда гривень, більш ніж удвічі більше від суми, яку передбачали спочатку. У Мінветеранів зазначають, що наразі весь доступний фінансовий ресурс програми вичерпаний. Для проведення ще одного етапу необхідно було б додаткове фінансування з державного бюджету.

“У жовтні новий етап подання заявок у Дії не відкриватиметься, а виплати в розмірі 1 500 грн у межах цього етапу не проводитимуться”, — повідомили у Мінветеранів.

Що буде з програмою “Ветеранський спорт” у 2027 році

Повністю відмовлятися від програми у Міністерстві наразі не планують. Мінветеранів працює над можливістю її продовження у 2027 році. Зокрема, відомство хоче перевести “Ветеранський спорт” з експериментального формату на постійну основу. Остаточний формат програми та обсяг її фінансування залежатимуть від можливостей державного бюджету.

У проєкті Державного бюджету на 2027 рік на ветеранську політику загалом передбачено 20,5 мільярда гривень. Це на 3 мільярди гривень більше, ніж у 2026 році.

Водночас саме ця сума стосується ветеранської політики загалом, а не окремо програми “Ветеранський спорт”. Точний обсяг коштів на програму у 2027 році у повідомленні Мінветеранів не назвали.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З Чехії повернулася, щоб служити: історія 23-річної військової з Бахмута “Нефери”

Семаковська Тетяна 12:00, 1 Жовтня 2026

Вона хотіла долучитися до війська ще на початку повномасштабного вторгнення, у 2022. Тоді дівчині було 19 років. Разом із подругою вони прийшли до військкомату в Бахмуті, але отримали відмову, бо надто молодих дівчат не хотіли брати на службу. Мине кілька років і вона все ж домоглася свого, вступила у військо, отримала позивний “Нефера” і зараз несе службу на посаді бойової медикині.

Про Бахмут, який став для неї домом, евакуацію, рішення повернутися з-за кордону та ставлення до жінок у війську Ілона розповіла редакції Бахмут IN.UA.

“Мені просто подобалося там жити”: яким Ілона пам’ятає Бахмут

Ілона не народилася в Бахмуті, але він для неї став домом. До цього міста її родина переїхала у 2017 році, коли дівчина вступила на навчання. Бахмут став для неї близьким. Хоча переїзд у підлітковому віці був доволі різким, але, згадує “Нефера”, вона швидко знайшла у новому місті й друзів.

“Насправді мені дуже там подобалося. У мене, попри те, що я переїхала туди доволі різко, з’явилося багато друзів. Мені просто подобалося там жити, там усе було чудово. Я думаю, якби не було повномасштабної війни, я б, певно, нікуди звідти не поїхала”, — каже “Нефера”.

Особливо їй запам’ятала Верхній та Нижній парки, це було одне з улюблених місць. У дні міських свят там проводили ярмарки, куди вона приходила разом із друзями. Сам Бахмут, говорить дівчина, постійно змінювався.

“Місто розвивалося, там завжди було щось нове, нічого стояло на місці. Воно буквально зростало на очах”, — пригадує дівчина.

Повномасштабне вторгнення Ілона зустріла в Бахмуті

24 лютого 2022 року дівчина була в Бахмуті. Перший час, пригадує вона, у місті було відносно спокійно. Але до Бахмута поступово приїжджали люди з населених пунктів, де вже тривали активні бойові дії. Згодом ситуація почала змінюватися. Особливо відчутним це стало після травня.

“Звісно, ти розумієш, що це страшно, бо все-таки чуєш вибухи, розумієш, що воно поруч. А от після травня це було вже жахливо”.

У травні 2022 року героїня згадує, що неподалік від свого будинку отримала осколкове поранення. Попри це, одразу виїжджати з міста вона не захотіла:

“Я не хотіла виїжджати, тому що сподівалася, що, можливо, все зміниться на краще. Можливо, війна до нас не дійде”.

Дівчина залишалася в Бахмуті до кінця літа. Евакуювалася у останніх днях серпня. Переконували виїхати її рідні та друзі, зокрема ті, хто перебував за кордоном. У певний момент, каже дівчина, вона усвідомила, що залишаючись, ризикує потрапити під ще сильніші обстріли або опинитися в окупації. Наприкінці серпня вона виїхала з Бахмута автомобілем знайомих у напрямку Краматорська. Вже звідти евакуюватися допомогли волонтери.

Більшість пам’ятних речей забрати не вдалося. Дитячі фотографії, іграшки та інші особисті речі залишалися у квартирі батьків.

“Всі фото, якісь дитячі іграшки. На жаль, воно просто все згоріло”, — каже дівчина у розмові.

Наша героїня проживала у районі вулиці Ювілейної, неподалік від кінотеатру. Житловий масив там практично знищений.

“Я хотіла додому, а повернутися було просто нікуди”

“Нефера” / фото надане героїнею

Після Краматорська дівчина вирішила їхати далі. Спочатку вона ще думала залишитися в Україні ближче до Бахмута. Проте рідні переконували не ризикувати, адже безпекова ситуація могла швидко змінитися й у Краматорську. За кілька днів дівчина виїхала до Чехії, де на той момент були знайомі її родини. Можливості розпочати нове життя там були, пригадує героїня у розмові: можна було вивчати мову, шукати роботу. Проте адаптуватися морально їй було складно.

“Мені було там важко, бо я розуміла, що хочу додому, а повернутися було просто нікуди. А жити серед чужих людей за кордоном було також дуже важко морально”, — пояснює вона.

Тоді бажання повернутися в Україну та долучитися до війська нікуди не зникало. Насправді вперше вона намагалася долучитися до Сил оборони ще тоді, коли жила в Бахмуті разом з товаришкою. Їй було 19 років, її подрузі, 18. Разом вони прийшли до військкомату та попросили взяти їх на службу:

“Ми дуже просили, щоб нас ще тоді взяли у військо. Нам сказали ні, тому що ми були дуже молоді, ми були жінками, і це було для них дуже критично”.

Пізніше дівчина знову приїхала в Україну з наміром долучитися до війська. Однак, за її словами, на той момент їй фактично пропонували медичний напрям. Парадокс був у тому, що без медичної освіти вона не могла потрапити на відповідну посаду. Тоді дівчина знову повернулася за кордон. До України приїжджала на кілька місяців, займалася волонтерством і допомагала зі зборами. Ситуацію змінили соцмережі. Героїня почала бачити історії інших молодих жінок, які долучалися до війська — зокрема як операторки дронів та медикині. Тоді вона вирішила спробувати ще раз.

“Я просто купила квиток, зв’язалася з бригадою, в яку хотіла йти. Мені сказали, що так, це можливо, але ми маємо з тобою поговорити вже вживу”.

Так, донеччанка повернулася в Україну, зустрілася з представниками підрозділу, а приблизно за місяць підписала контракт.

Від FPV-пілотки до бойової медикині

“Нефера” / фото надане героїнею

Спочатку у війську “Нефера” стала FPV-пілоткою. Назву своєї бригади та місце служби вона просить не публікувати з міркувань безпеки. Служить дівчина у ЗСУ СБС. Згодом її робота змінилася. Нині вона, бойова медикиня.

Медичної освіти дівчина не має, але зараз це не заважає працювати. Адже дівчина за направленням командування проходила додаткове спеціалізоване навчання. Вона зізнається: на початку служби їй бракувало досвіду та розуміння того, наскільки непередбачуваною є військова робота.

“Я думала, що це все легко буде. Мені просто не вистачало досвіду, розуміння чогось. Тому що це війна, і тут не буде все так, як я планую. Тут завжди все може змінитися”, — розмірковує “Нефера”.

Одним із неочікуваних для військовослужбовиці викликів стало ставлення до жінок у війську. Дівчина говорить, що частково розуміє, звідки виникає така реакція. Для багатьох чоловіків присутність жінок безпосередньо у військових професіях досі є незвичною.

“Можливо, вони просто не розуміють, чому ми сюди прийшли і з якою ціллю. Можливо, вони хвилюються, бо вважають, що якщо жінка, то вона може бути слабшою. Хоча, як показує практика, це не зовсім так”, — каже військова.

За її словами, найбільше ставлення змінюється тоді, коли люди бачать результати роботи:

“Нефера” під час роботи / фото надане героїнею

“Якщо ти показуєш себе як достойна людина, яка може виконувати ту чи іншу роботу, то ставлення до тебе завжди зміниться у кращу сторону”.

“Нефера” переконана, що військовим варто звикати до того, що жінок у Силах оборони ставатиме більше. Вона додає, що багато дівчат хочуть воювати, і багато ще прийдуть у військо. Тому треба до цього ставитися більш спокійно і ставитися до них як до рівних. Ми запитали героїню і про те, що допомагає їй триматися у складні часи. Як поділилася “Нефера”, коли їй стає морально складно, однією з головних опор для неї, стає коханий. Він також військовослужбовець і має більше досвіду служби. Вони обговорюють складні ситуації, а його поради, говорить дівчина, завжди допомагають їй.

Напередодні Дня захисників і захисниць “Нефера” не говорить про власну службу як про щось виняткове. Натомість згадує інших військових, які, на її думку, зробили значно більше.

“Мені б дуже хотілося, щоб у всіх захисників, які наразі воюють і захищають нашу країну, нашу націю, все було добре. Щоб вони берегли своє здоров’я. І щоб скоріше це все закінчилося, і ми всі були вдома”.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ветеранам

У жовтні виплат за програмою “Ветеранський спорт” не буде: у Мінветеранів пояснили причину

У жовтні 2026 року новий етап програми “Ветеранський спорт” не стартуватиме. Ветерани та ветеранки не зможуть подати нові заявки через Дію та отримати 1 500 […]

Історії

З Чехії повернулася, щоб служити: історія 23-річної військової з Бахмута “Нефери”

Вона хотіла долучитися до війська ще на початку повномасштабного вторгнення, у 2022. Тоді дівчині було 19 років. Разом із подругою вони прийшли до військкомату в […]

В Україні з 1 жовтня запроваджують графіки відключення світла: що відомо

З 1 жовтня в окремих регіонах України знову починають діяти графіки погодинних відключень електроенергії. Відповідні обмеження для споживачів запровадила національна енергетична компанія “Укренерго”. Детальніше — […]

Росіяни збільшили кількість атак на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Водночас на Костянтинівському, Лиманському та Слов’янському […]

дітей
Евакуація

На Донеччині залишаються понад 3,5 тисячі дітей: де їх найбільше

У вересні 2026 року з громад Донецької області евакуювали 511 дітей із 402 сімей. Це на 159 дітей більше, ніж у серпні. На підконтрольній Україні […]