До календарної зими залишилося близько місяця, хоча перші морози синоптики прогнозують вже незабаром. Бахмутяни, які залишилися в місті, активно готуються до зими, зокрема роблять запаси дров, вугілля та латають, пошкоджені обстрілами, дахи та вікна, міська рада облаштовує пункти обігріву.

Як повідомила нам начальниця відділу пресслужби Бахмутської міської ради, Наталя Кисиличина, наразі місто працює над тим, щоб облаштувати пункти мобільного обігріву, і задовольнити базові потреби, тих хто залишився. Де саме облаштують пункти, поки невідомо.

«Там люди зможуть зарядити мобільні телефони, звісно, що зігрітися та поїсти. Наразі в Бахмуті дуже небезпечно, люди не можуть вільно пересуватися по вулиці. Практично щодня у нас обстріли, на жаль є й загиблі», – розповідає про поточну ситуацію в місті Наталя Кисиличина.

Внаслідок обстрілів сотні помешкань мають потрощені дахи та розбиті вікна. Над цією проблемою теж працюють, наголошує начальниця відділу. Зокрема, мова йде про співпрацю з УВКБ ООН, які надають місту тарпаулін (щільний брезент). Люди звертаються й напряму до міськради, щоб отримати матеріал.

Довідка: УВКБ ООН – це глобальна організація, яка присвячує свою діяльність порятунку життів, захисту прав та побудові кращого майбутнього для біженців, вимушено переміщених громад та осіб без громадянства.

До слова, пані Наталя зауважує, що всю актуальну інформацію, на кшталт безкоштовної евакуації чи наявної продукції у місті публікують на сторінці міськради у Фейсбук.

«У місті дуже слабкий інтернет, а так люди мають змогу оперативно дізнатися новину. Якщо у когось повилітали вікна, чи проблеми з дахом і є можливість ці пошкодження якось залатати, то звісно люди до нас звертаються. Ми надаємо певну кількість матеріалу, орієнтуючись на розміри пошкодження», — пояснює пані Наталя.

Вона додає, що можна звертатися за допомогою напряму в Бахмутську житлову управляючу компанію, там є люди, які видаються бахмутянам матеріали. Попри те, пані Наталя наголошує, що містян активно закликають евакуюватися.

«Ми постійно наголошуємо, що попереду нас чекає зима, буде вона холодною чи теплою, це все ж зима. У нас вже близько місяця немає світла у громаді, тільки в деяких районах є водопостачання. Газу немає і опалення не буде, тому звісно, що ми постійно закликаємо людей евакуюватися.

Проводиться евакуація за попереднім записом. Містян везуть автобусом до Покровська, звідки вони евакуюються до Кіровоградської області. Бахмутян там зустрічають, розселяють безкоштовно, допомагають оформити соцвиплати. На днях у нас була евакуація до Німеччини. Також є волонтери, до яких люди самостійно звертаються з проханням виїхати», — наголошує начальниця відділу пресслужби Бахмутської міської ради.

Втім люди з різних причин ухвалюють рішення не покидати Бахмут — хтось не може залишити літніх батьків, хтось хворих рідних. У людей є якісь переконання, що все перечекається та все буде добре, ділиться у розмові пані Наталя.

«Бахмутяни запасаються дровами, вугіллям. Міська влада щодня завозить хліб, його роздають людям безкоштовно. Дізнатися про те, які продукти є в бахмутських магазинах можна на сторінці міськради. Стосовно супермаркету «Лафар» магазин зачинився та тимчасово припинив свою роботу. Як мені відомо будівля, де був супермаркет постраждала внаслідок обстрілів», — каже пані Наталя.

Нагадаємо, мер Краматорська, сусідньої з Бахмутом громади, раніше у коментарі «Бахмут IN.UA» повідомив, що взимку проблеми з комунікаціями; зокрема — це відсутність води, опалення та каналізаційних систем, очікується у багатьох населених пунктах. Така ж ситуація, ймовірно, буде в самому Бахмуті.

Зазначимо, що бахмутяни можуть евакуюватися навіть до сусідніх громад, де ситуація в місті є більш безпечною, зокрема це Костянтинівка та Краматорськ. У цих громадах вже відновлено газопостачання. Загалом його вдалося відновити у п’ятнадцяти пунктах Донеччини.

Начальник Донецької ОВА повідомив, що опалювальний сезон стартує на Донеччині з першого листопада. Однак, дата може змінитися в залежності від погоди чи військових дій. За його словами, росіяни обов’язково використають фактор морозів як зброю передусім проти цивільного населення.

Головне фото: AFP – DIMITAR DILKOF

Читайте також: Підготовка до зими, безкоштовні вікна та гуманітарка: чим займаються комунальники Бахмута?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

З 1 грудня 2025 року Нова пошта оновлює тарифи на частину своїх послуг. Компанія пояснює, що це необхідно для підтримання швидкості доставки та стабільної якості сервісу. Водночас деякі послуги залишаються без змін.

Скільки коштуватиме відправлення посилки Новою Поштою з 1 грудня, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що саме зміниться в тарифах Нової пошти з 1 грудня

Нова пошта повідомила про оновлення тарифів, які почнуть діяти з 1 грудня 2025 року. Компанія зазначає, що зміна вартості частини послуг пов’язана з потребою підтримувати стабільну якість сервісу та швидкість доставки.

При цьому низка послуг залишаються за старою вартістю. Без змін залишаються:

• доставка посилок до 2 кілограм;
• відправлення з сіл та селищ.

У вартість доставки, як і раніше, входять:

• комісія за оголошену цінність до 500 гривень;
• переадресування у дорозі;
• повернення документів та посилок;
• фірмові пакування 0,5–4 кілограми;
• гарантоване відшкодування оголошеної цінності у разі форс-мажорних ситуацій.

Водночас частина тарифів змінюється. Зокрема:

Доставка документів у конверті:

• по місту — 60 гривень;
• по Україні — 70 гривень.

Доставка у поштомат:

• +10 гривень за доставку;
• курʼєрська доставка або забір: +50 гривень.

Посилки по місту між відділеннями:

• до 10 кілограмів — 100 гривень;
• до 30 кілограмів — 160 гривень.

Посилки по Україні між відділеннями:

• до 10 кілограмів — 120 гривень;
• до 30 кілограмів — 180 гривень

До теми:

Нова Пошта: як відстежити посилку та подзвонити оператору — покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вже 11 років Російська Федерація займається індоктринацією дітей на тимчасово окупованих територіях України. Маніпуляції історичним фактами, дезінформація, тиск, який пригнічує критичне мислення дитини, виховання в системі, де лише одна ідеологія є правильною, а всі інші  заборонені, – ось чим займається російська окупаційна влада в Україні, починаючи з 2014 року і до сьогодні. Проте є відмінність. Якщо раніше ця робота зі свідомістю дітей була фрагментарною, то сьогодні це – всеохоплююча система, яка включає школу, позашкільний час, фільтраційні центри, табори відпочинку, політичні дитячі організації, систему контролю за споживанням інформації та освітою.

Як працює ця система з перемелювання дитячих мозгів зараз, досліджували журналісти Бахмут IN.UA, РІА Південь та 0629.com.ua.

Як усе починалося: “Молода гвардія – Юнармія” і “виховання резерву“

Ще до повномасштабного вторгнення росія відпрацьовувала модель мілітаризації дітей у так званих “Л/ДНР”. У 2019 році в угрупованнях оголосили про створення структури “Молодая гвардия – Юнармия” – кальки з всеросійського руху “Юнармия”, створеного Міноборони РФ як аналог гітлер’югенду. Перші юнармійці в Донецьку та Луганську публічно складали присягу, їх прямо називали “мобілізаційним резервом” для майбутніх силових структур. 

Правозахисники вже тоді фіксували, що дітей залучають до “військово-патріотичного виховання” з 7 років: шкільні уроки, позакласні секції, спеціальні табори, участь у парадах і військових заходах. 

До 2021 року правозахисні організації вже виділяли п’ять основних напрямів мілітаризації дітей в ОРДЛО: шкільні програми, позашкільні гуртки, військові ігри та табори, масові заходи (паради, “Юнармія”), а також “героїзація” бойовиків через пам’ятники й урочистості. 

Усе це було інтегровано з російськими програмами “патриотического воспитания”: діти з ОРДЛО їздили до рф, брали участь у спільних зборах і таборах, отримували форму та символіку, ідентичну російській.

Але все це поки що не мало обов’язкового характеру і, відповідно, не було тотальним якищем.

Після 2022 року почалась масова “юнармізація” дітей 

Після повномасштабного вторгнення система суттєво розрослася. За даними Центру прав людини ZMINA, станом на вересень 2024 року лише на окупованій частині Донецької області понад 4 тисячі дітей стали учасниками “Молодої гвардії – Юнармії”.

За більш свіжими оцінками, понад 6 тисяч українських дітей окупанти залучили до так званої “юнaрмії ДНР”. Загалом організація декларує, що об’єднала 1,3 мільйона дітей, має 89 регіональних штабів, а вступити до її лав можна з восьми років, заповнивши анкету в мобільному додатку.

У Запорізькій області перший зліт регіонального відділення Юнармії відбувся в серпні 2023 року на базі російського “Міністерства молодіжної політики Запорізької області”. Штаб організації розташований у комплексі будівлі вкраденої християнської церкви. Тут організація проводить патріотичні заходи, літні табори та заняття у школах, де дітей навчають основам військової справи, стрільбі, виживанню. “Юнармія” формує в підлітків лояльність до російської армії та готує їх до участі у військових діях. Тут дітей не тільки вчать користуватися зброєю – їх виховують у дусі російського патріотизму і вірності російській владі.

Керує місцевим штабом Фідаіль Бікбулатов – 30-річний уродженець Уфи, який, за даними української розвідки, бере участь в організованому механізмі масового викрадення, незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей з тимчасово окупованих територій України до РФ. Європейський Союз вже запровадив санкції щодо цієї людини.

В стратегії розвитку “Юнармии” в Росії прямо записано: не менше 10% новобранців мають приходити до армії саме з цього руху. 

Школа замість полігона – чи полігон замість школи?

В окупації школа перетворюється з місця, де надають знання, на центр виховної роботи, де ламають свідомість дітей. Окупанти більше не покладаються в цьому питанні виключно на вчителів. В окупації вчителями стають військові злочинці, які демобілізувалися із армії-агресорки за станом здоров’я.

У лютому 2024 року російська “Юнармія”прийшла до дітей просто в клас із автоматом Калашникова. Активісти в радянській формі показували зброю, вчили “розбирати-збирати”, а паралельно – агітували вступати до юнармійського руху. 

У жовтні 2025 року на базі тієї ж школи №26 відкрили “будинок Юнармії”. Дітей з 8 років офіційно запрошують на заняття, де їх навчають стрільбі, метанню ножів, саперній справі, основам роботи з безпілотниками. Це вже не разова “патриотическая акция”, а стаціонарний центр підготовки “майбутніх захисників росії” з числа українських дітей.

Такий самий “будинок” вже пообіцяли створити в окупованому Мелітополі. Працюють в цьому напрямку і на Луганщині.

У листопаді 2025-го маріупольським школярам влаштували “фестиваль БПЛА”: дітей залучали до роботи з безпілотниками, позиціонуючи це як “технічну творчість”, хоча в реальності йдеться про технології, які сьогодні щодня використовують на фронті.

Ще один приклад – так званий “пізнавальний час” у школі №7 під назвою “Святое дело – Родине служить!”. Дев’ятикласникам розповідали про “важливість служби в Росгвардії”, правила вступу до російських силових вишів і демонстрували ролики про “будні гвардійців”.

В школах Мелітополя окупанти також проводять мілітаристські заходи. Так у ЗОШ№11 солдати провели для старшокласників «уроки мужності» і «уроки цивільної оборони». 

А у школі №15  окупанти відкрили кадетський клас і заохочують майбутніх росгвардійців медалями – відзнаки “Кадет-відмінник” та “Кадетська слава” ІІІ ступеня вручали за зразкове навчання та активну участь у громадському житті регіону. 

Купівлю комплекту форми для “кадетів” покладають на батьків, а це 45 тисяч рублів. Серед батьків це викликало обурення. Але у відповідь директорка школи пригрозила позбавити дітей харчування. Ось так працює шантаж в окупації. Загалом, на території окупованої частини Запорізької області 13 кадетських класів, частина з них – у Мелітополі.

Крім безпосередньо вправам зі зброєю, діти мають писати листи “підтримки” російським солдатам, а ще частина занять включає тактичну й військово-медичну підготовку. Після початку повномасштабної війни, Росія запровадила на ТОТ новий обов’язковий курс “Основы безопасности и защиты Родины”, який викладають й в школах на території “ДНР” з 1 вересня 2024 року. Цей предмет подають як “захист населення”, але на практиці — він вчить школярів, як працювати з безпілотниками, складати автомат, і “бонусом” йде спілкування з чинними російськими окупантами, які до цих уроків доєднуються у ролі наставників.

Ось приклад, як проходить урок з “ветераном” у старобешівській школі: 

Дитячі табори, що перетворюються на військові об’єкти

У листопаді 2025 року в Маріуполі на місці колишнього дитячого табору почали облаштовувати фактичну військову базу для підготовки дітей та молоді. За планом окупаційної адміністрації, там мають проходити навчання не лише школярі, а й студенти: від “військово-патріотичних зборів” до тактичних тренувань і занять зі стройової та спеціальної підготовки.

Це логічна ланка однієї системи: школа → юнармійський центр → “військовий табір” → кадетські чи російські військові виші. Дитинство перетворюють на коридор, який веде просто до майбутніх окопів як “добровольців” росії.

Окрім таких таборів безпосередньо на місцях, окупанти налагодили систему вивезення українських дітей на територію РФ. В таких умовах, коли родина за сотні кілометрів, дитина відчуває себе незахищеною, а тому стає більш вразливою для сторонніх впливів пропаганди.

Наприклад, у Мелітополі дітей з Запорізької області вивозять до “військово-патріотичного” табору “Авангард” у Волгоградській області РФ. Окупанти позиціонують його як місце для “всебічного розвитку молодих патріотів”. 

Його програма включає фізичну підготовку, військову тактику, навчання з користування безпілотниками, орієнтування на місцевості та інші активності з військовим ухилом. 

“Там є наметове містечко, є корпуси для проживання, окрема їдальня, є різне обладнання для проведення занять, таке як БПЛА, є ще окопи, тобто можна проводити заняття з тактики”, – каже школярка з Мелітополя Катерина Топольницька, яку вже не вперше окупанти відправляють у подібні табори.

У 2024 році окупаційна влада відкрила у Бердянську  свій центр мілітаризації дітей “Маяк”, на базі якого проводять тепер російську військову гру “Зарниця”, яка охопила понад 200 учасників у складі 32 команд із Запорізької області, створених на базі осередків “Руху перших” та “Юнармії”.

17-річний Нікіта з Мелітопольського району повернувся додому після п’яти днів так званого “військового табору”. За його словами, участь у ньому була обов’язковою умовою для отримання шкільного атестата.

“Нас піднімали о сьомій ранку, змушували виконувати стройові вправи, віджиматися, бігати з макетами автоматів. Потім — лекції про “героїзм” російської армії”, – розповів Нікіта.

Батьки не могли відмовитися: без довідки про проходження “курсу” хлопцю погрожували не видати документи про закінчення школи.

Формально ці табори називають “виховними” або “патріотичними”, проте насправді вони грубо порушують норми міжнародного права, зокрема 51-шу статтю Женевської конвенції, яка забороняє будь-яку пропаганду чи тиск, спрямовані на залучення дітей до військової служби.

Як розповів РІА Південь начальник Головного управління Національної поліції в Запорізької області генерал поліції третього рангу Артем Кисько, окупанти мілітаризують свої молодіжні організації, готуючи з українських підлітків майбутніх диверсантів і вбивць.

“В них є відповідальна особа Кірієнко. Чоловік раз на тиждень, то на Херсонщину, то на Запоріжчину приїжджає таі контролює ці дитячи рухи. Вони возять дітей скрізь. Діють так, як робили це століттями. Тому ми створили під егідою Національної поліції України рух “Байда”. Це не майбутні поліцейські. Ми просто готуємо інтелектуальну еліту для України. Але ми відрізняємось від росіян. Якщо вони всі організації мілітаризують: готують дітей вбивати, то ми готуємо дітей до миру, щоб ці діти розвивали нашу Україну. І в цьому наша суттєва різниця”, – прокоментував Артем Кисько.

Мілітаризація дітей як частина загальної стратегії РФ

Те, що роблять росіяни на окупованих територіях, – не ініціатива місцевих гауляйтерів, а елемент загальної стратегії Росії щодо захоплених українських земель.  У доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR) 2025 року прямо зазначено: російська Федерація на окупованих територіях України запровадила “патріотичне та військове виховання”, спрямоване на підготовку дітей до військової чи «громадянської служби” в структурах рф.

Дослідження Йєльської школи громадського здоров’я (Humanitarian Research Lab) зафіксувало мережу з понад 200 таборів та установ у росії й на окупованих територіях, де українських дітей піддаються “перевихованню”, військовій підготовці та ідеологічній обробці. На частині цих об’єктів дітей вчать збирати дрони, користуватися зброєю, а також готують до можливої служби в армії РФ. 

Паралельно тривають депортації та примусові вивезення дітей з окупованих регіонів, зокрема й Донеччини. Міжнародний кримінальний суд уже видав ордери на арешт путіна та уповноваженої з прав дитини марії львової-бєлової саме за депортацію українських дітей, а журналістські розслідування й дослідження міжнародних інституцій детально описують схеми «русифікації» та подальшої мілітаризації цих дітей. 

Чому мілітаризація дітей – це воєнний злочин 

Залучення дітей до будь-яких збройних формувань, військової підготовки чи пропаганди війни на користь держави-окупанта – це пряме порушення:

• Женевських конвенцій та Додаткових протоколів;
  
• Конвенції про права дитини;
  
• Римського статуту МКС (якщо йдеться про вербування або використання дітей до 15 років у збройних конфліктах).
  

Коли окупаційна окупанти  відкривають “будинок Юнармії”, проводить уроки з автоматами в школах, перетворюють дитячий табір на “військову базу” й втягують дітей у фестивалі БПЛА – це не “патріотичне виховання”, а свідомий воєнний злочин проти цивільного населення.  Окремий вимір – психологічний. Діти, які пережили блокаду, активну фазу бойових дій, під час таких навчань піддаються  ретравматизації.

Діти, постраждалі від війни

Нагадаємо, діти, які були втягнуті до збройних формувань країни агресорки, претендують на статус дитини, постраждалої внаслідок війни. Цей статус регулюється Постановою Кабінету Міністрів України №268 від 5 квітня 2017 року.

Заяву про надання статусу можна подати до служби у справах дітей за місцем проживання чи перебування дитини, або за місцем звернення, якщо сім’я перебуває на тимчасово окупованій території. Подати документи можуть батьки, усиновлювачі, сама дитина (з 14 років) або близькі родичі.

Діти, які отримали статус постраждалих від війни, мають право на:

• безоплатне харчування у школах і дитсадках;
• психологічну реабілітацію;
• оздоровлення та відпочинок коштом держави;
• додаткові соціальні пільги (які нині розробляються).

До теми:

В Україні розширили підстави для надання статусу дитини, яка постраждала від війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!