Діяльність народних депутатів не має нічого спільного з наданням матеріальної допомоги, організацією свят з лозунгами «Під патронатом …». Хоча кандидати часто виступають перед виборцями саме в ролі меценатів. Треба розуміти, що ефективна робота Верховної Ради залежить від того, чи буде сформована дієва коаліція, куди увійдуть однодумці, що упродовж п’яти років мають працювати над розвитком країни і добробутом виборців.

Що таке коаліція депутатських фракцій і навіщо вона потрібна?

Форма організації коаліції у Верховній Раді визначається Конституцією України.

«У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України». Ст.83 Конституції України

В подальшому коаліція підписує Угоду, в якій визначається програма роботи у сфері внутрішньої та зовнішньої політики. Угода, що підписує парламентська більшість, до складу якої має входити не менше 226 депутатів, має визначати конкретні шляхи та  механізми  реалізації реформ. Ця угода і є планом дій парламентської більшості і коаліційного Уряду.  

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем’єр-міністра України, а також відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України. Ст.83 Конституції України

В Конституції також зазначено, що коаліція має бути утворена на протязі місяця з першого дня роботи новообраної Верховної Ради чи після розриву старої коаліційної угоди. Такі правила мають під собою важливе підґрунтя. Головний законотворчий орган країни має працювати на розвиток держави, керуючись визначеними принципами, а не інтересами окремих осіб. У разі, якщо коаліція не створюється за визначених умов, Президент має право розпустити Верховну Раду України. Саме так сталося під час інавгурації президента Володимира Зеленського. 20 травня він оголосив про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання. Відповідний Указ він підписав 21 травня і призначив позачергові вибори народних депутатів України на 21 липня 2019 року.   

Хто формує коаліцію? 

До складу коаліції входять депутатські фракції та групи, які створилися з партій що потрапили до Ради, а також депутатів-мажоритарників, які захотіли до них долучитись. У Раду потрапляють тільки ті партії, які перетнули 5% бар’єр на виборах. За партійними списками ми обираємо половину складу Ради – 225 осіб, другу половину складають депутати обрані по мажоритарним округам.  

«Фактично дві третини чинної Верховної Ради повторно балотуються на позачергових виборах 2019 року. Частина з них, фактично третина, йде по списках майже двох десятків різних партій. Більша частина – в одномандатних виборчих округах, переважно як самовисуванці Це є певною типовою для України практикою, коли частина політиків, які були попередньо пов’язані з певними політичними силами в парламенті, в умовах виборчого процесу уникають позиціонування себе від імені цих політичних сил й балотуються як самовисуванці», – розповів аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут.

Партії мають право висувати своїх кандидатів не лише за списками, а й по округах, для того, щоб посилити свій вплив у Верховній Раді. Наприклад, по нашому 46-му округу на позачергові вибори до Верховної Ради ЦВК зареєструвала шість кандидатів, з них троє – представники партій.  

Реєстрацію Андрія Клюєва, який теж мав балотуватись від партії, ЦВК спочатку поновила за рішенням Верховного Суду, а потім знову скасувала. 

Довідка: На позачергових парламентських виборах у єдиному багатомандатному окрузі балотується 25% безпартійних кандидатів. Також 307 кандидатів, що беруть участь у позачергових парламентських виборах, є депутатами Верховної Ради. 

Депутати, що не входять в коаліцію, формують опозицію, яка теж має створити свій узгоджений курс.  

Передвиборча благодійність та виборча агітація

 Поки кандидат офіційно не зареєструвався, він не несе відповідальність за матеріали в пресі, які замовляються про нього часто третіми особами, за подарунки, які він робить на окрузі. За виборчим законодавством, коли його зареєструє ЦВК, це буде вважатись підкупом виборців. Як говорить аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут, часто кандидати затягують з реєстрацією саме для того, щоб у рамках передвиборчої благодійності завойовувати прихильність виборців. 

В червні Громадянська мережа ОПОРА відзначила розмах діяльності потенційних кандидатів, що мала ознаки непрямого підкупу виборців. З повним звітом можна ознайомитись за посиланням. 

«За оцінками наших спостерігачів, ключовими викликами для дотримання демократичних стандартів виборів в одномандатних виборчих округах є прояви непрямого підкупу виборців. Кандидати в народні депутати України вже, на жаль, достатньо активно супроводжують свою агітацію наданням товарів і послуг», – зазначив аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев. 

Щоб не проводити гроші через виборчі фонди кандидати часто реалізують передвиборчу агітацію через благодійні фонди та громадські організації. 

В Бахмуті передвиборча благодійність також спостерігається, ось декілька прикладів.

На День Молоді дискотека проходила під патронатом Бахмутської міської ради та засновника Благодійного фонду «ДАР», кандидата в народні депутати Дмитра Реви. 

В Сіверську та Часів Ярі кандидат Федір Христенко теж влаштував дискотеку до Дня молоді.

Кандидат в народні депутати Костянтин Матейченко дарує ноутбук.

Кандидат в народні депутати – Олександр Шинкаренко, зареєстрований ЦВК 18 червня, 22 червня виступає як голова Громадського руху.     

Попереду майже три тижні виборчих перегонів, будьте уважні до програм кандидатів, їх діяльності поза виборчим процесом, відрізняйте передвиборчу благодійність. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Читайте також:

Прозорі вибори в Бахмуті: чим народний депутат може бути корисний для виборців? (Відео)

ТОП-5 міфів про вибори, які легко спростувати (відео)

Чого бахмутська молодь чекає від парламентських виборів? (Відео)

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

 

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!