Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

В Україні оновили порядок видачі документів, що підтверджують статус членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти під час служби. Відтепер для отримання посвідчення за наявності відповідного рішення суду не потрібно проходити військово-лікарську комісію.

Детальніше в матеріалі Бахмут IN.UA

Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових

Уряд затвердив зміни до постанови, яка регулює процедуру видачі посвідчень сім’ям військових. Ключове нововведення стосується юридичного підтвердження факту смерті та спрощує процес збору документів для родичів.

Згідно з оновленими правилами, якщо суд оголосив військовослужбовця померлим або встановив юридичний факт його загибелі, родичам більше не потрібно отримувати додаткову постанову військово-лікарської комісії. Ця норма діє і в тих випадках, коли людина до рішення суду офіційно мала статус зниклої безвісти.

Отримане посвідчення є основним документом, який підтверджує відповідний статус члена сім’ї. Саме на його підставі родичам надаються пільги, гарантії та компенсаційні виплати, які передбачені законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Для оформлення документа родичам необхідно зібрати встановлений перелік паперів та звернутися до уповноважених органів.

Видачею посвідчень родинам своїх військовослужбовців займається безпосередньо Національна гвардія України. З моменту переходу цих повноважень до відомства, фахівці вже оформили та видали понад 5 500 відповідних документів. Робота з прийому звернень та видачі посвідчень триває.

Читайте також:

Пільги на навчання для дітей ветеранів: уряд спростив процедуру оформлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З початком літнього сезону “Укрзалізниця” змінює графік руху пасажирських поїздів. Перевізник оптимізує використання наявного парку вагонів, переводить низку популярних рейсів на щоденний режим курсування, а також відновлює та призначає додаткові маршрути.

Про це повідомили в “Укрзалізниці”.

“Укрзалізниця” збільшила кількість рейсів на літній період

Компанія “Укрзалізниця” фіксує зміну пасажиропотоку та адаптує під нього свою роботу. Через дефіцит рухомого складу перевізник зменшує кількість вагонів на тих напрямках, які мають менший попит серед пасажирів. Звільнені вагони перенаправляють на найбільш затребувані рейси. Такий підхід дозволяє призначати додаткові поїзди та збільшувати місткість вагонів на популярних маршрутах.

Найближчим часом на щоденний режим роботи перейдуть сім пар пасажирських поїздів:

• №4/3 сполученням Ужгород — Дніпро;
• №86/85 сполученням Львів — Запоріжжя;
• №128/127 сполученням Львів — Кривий Ріг, Запоріжжя;
• №78/77 сполученням Ковель — Одеса;
• №88/87 сполученням Ковель — Дніпро;
• №7/8 сполученням Харків — Одеса;
• №121/122 сполученням Миколаїв — Київ.

Відновлені та додаткові маршрути

Крім того, перевізник у літній період відновлює роботу поїзда №143/144, який курсуватиме за маршрутом Суми — Рахів. Цей рейс з’єднає Північну Слобожанщину та Сіверщину із західними регіонами країни. Маршрут забезпечить пряме сполучення Сум, Білопілля та Конотопа з Вінницею, Хмельницьким, Тернополем, Львовом, Івано-Франківськом, Яремчею та Ворохтою.

Для забезпечення попиту на поїздки між столицею та Буковиною призначено додатковий поїзд №227/228 сполученням Київ — Чернівці. Він курсуватиме через день. Маршрут пролягатиме через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Івано-Франківськ та Коломию. Пасажирам цього рейсу будуть доступні вагони класів плацкарт, купе та СВ.

Купівля квитків

Продаж проїзних документів на призначені рейси відкривається відповідно до дат курсування поїздів. Глибина продажу квитків залежить від конкретного напрямку та становить від п’яти до двадцяти діб до дати відправлення. Придбати проїзні документи можна в офіційному застосунку “Укрзалізниці”, на сайті бронювання, а також у касах залізничних вокзалів.

Читайте також:

Ввезення домашніх тварин до ЄС: нові правила перетину кордону в 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!