Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Міністерство внутрішніх справ (МВС) України запустило застосунок екстреної допомоги “112”, який дозволяє викликати необхідні служби навіть без мобільного зв’язку.

Про це повідомив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

МВС запустило застосунок екстреної допомоги “112”

МВС презентувало застосунок екстреної допомоги “112”, який працює без мобільного зв’язку.

У разі критичної ситуації користувач здійснює дзвінок через застосунок, після чого оператор оцінює обставини та скеровує на місце відповідну службу — поліцію, рятувальників, медиків або газову службу.

Найбільш корисним застосунок є в укриттях або підвалах, де відсутній мобільний сигнал, у районах зі слабким чи нестабільним покриттям, а також під час аварій або перебоїв у роботі стільникових мереж.

“Ми будемо розширювати функціональність “112”. Серед наступних кроків — опція виклику жестовою мовою, щоб сервіс був максимально доступним для всіх користувачів. 112 — це про можливість отримати допомогу за будь-яких умов. Навіть коли інші канали зв’язку недоступні“, — зауважив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

Як завантажити застосунок

Завантажити застосунок можна за одним із посилань нижче, яке відповідає операційній системі телефону:

• для IOS — посилання;
• для Android — посилання.

Читайте також:

На що українці можуть витратити “зимову тисячу”: перелік товарів та послуг

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці час від часу мають надавати акт перевірки сімейного стану. Особливо це стосується випадків, коли необхідно звернутися за звільненням зі служби через необхідність постійного догляду за членом сім’ї, зокрема особою з інвалідністю I або II групи, тяжкохворим родичем чи за відсутності інших осіб, здатних забезпечити такий догляд.

Детальніше про те, як отримати акт перевірки сімейного стану — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати акт перевірки сімейного стану

Від 15 липня 2025 року набули чинності зміни, якими врегульовано порядок отримання акту перевірки сімейного стану військовослужбовця. Документ є підставою для звільнення відповідно до абзаців 13 і 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Отримати акт можна двома способами. Перший — подати рапорт на ім’я командира військової частини за затвердженою формою. Другий — безпосередньо через звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання особи, яка потребує догляду. Його можна подати як особисто, так і поштою.

Для нього необхідно подати оригінали або нотаріально завірені копії наступних документів:

• форму, затверджену наказом Міністерства оборони України;
• документи, що підтверджують родинний зв’язок, наприклад, свідоцтво про народження або паспорт особи, яка потребує допомоги;
• документи, що підтверджують потребу у догляді — довідка про встановлення інвалідності I або II групи, висновок медичної комісії про потребу у постійному догляді, або інші медичні документи (витяги з історії хвороби), якщо вони підтверджують неможливість самообслуговування людини;
• документи, що підтверджують відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд (свідоцтво про смерть інших родичів, документи про інвалідність родичів тощо);
• документи про склад сім’ї та спільне проживання (довідка про склад сім’ї, довідка про зареєстроване місце проживання);
• інші додаткові документи за потреби (судові рішення, довідка з соцзахисту про призначення догляду тощо).

Після надходження рапорту або заяви командир військової частини протягом трьох днів надсилає запит до ТЦК та СП. Керівник центру впродовж одного дня призначає комісію, яка перевіряє сімейні обставини, вивчає документи, відвідує місце проживання та користується державними реєстрами.

Перевірка триває до десяти календарних днів, а у разі надсилання додаткових запитів — до 15 днів. За результатами складається акт перевірки сімейного стану у трьох примірниках, які надсилають військовій частині та військовослужбовцю не пізніше ніж за п’ять днів після оформлення документа.

Загальний строк від подання рапорту чи заяви до отримання акту може сягати 24 календарних днів. Новий порядок встановлює чітку процедуру дій для військовослужбовців, які потребують звільнення за сімейними обставинами.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати військові з Часів Яра

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!