Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Громадяни України, які не мають достатнього стажу для отримання пенсії або належать до певних категорій осіб з інвалідністю, можуть оформити державну фінансову підтримку. Подати заяву на отримання виплат можна дистанційно через портал Пенсійного фонду України (ПФУ).

Про це повідомили в ПФУ.

Соціальна допомога замість пенсії

Державна виплата призначається людям, які не отримують пенсію або соціальну допомогу по інвалідності з дитинства. Головною умовою для більшості заявників є низький рівень доходів. Середньомісячний сукупний дохід людини за останні шість місяців не має перевищувати 2595 гривень. Це розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановлений на 1 січня 2026 року.

Вимога щодо фінансового ліміту не застосовується для . осіб з інвалідністю першої групи; . дітей померлого годувальника.

Процедура подачі заяви через портал

Для дистанційного оформлення необхідно авторизуватися на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису. В особистому кабінеті потрібно обрати розділ “Комунікації з ПФУ” та знайти послугу “Допомога особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю”.

В електронній анкеті необхідно вказати такі дані:

• особиста інформація заявника;
• місце проживання та реєстрації;
• сімейний стан;
• інформація про документ для посвідчення особи;
• бажаний вид допомоги;
• дані про членів родини та їхні доходи, якщо виплата залежить від фінансового стану сім’ї.

Способи виплати та вимоги до документів

Отримувати державні кошти можна двома шляхами:

• через банківський рахунок, заздалегідь вказавши реквізити та відділення банку;
• через поштове відділення з можливістю доставки додому або отриманням у відділенні.

До заяви необхідно додати скан-копії підтверджуючих документів. Вони мають бути кольоровими, зробленими з оригіналів та містити чітке зображення. Допустимі формати файлів — JPG або PDF, а розмір кожного не повинен перевищувати 1 мегабайт. Рекомендована роздільна здатність сканування становить 300 dpi.

Після внесення всіх даних заяву треба перевірити, підписати електронним підписом та надіслати на розгляд. Відстежувати статус обробки звернення можна в особистому кабінеті у розділі “Мої звернення”. Електронний формат дозволяє завершити всю процедуру без фізичного відвідування установ.

Читайте також:

Оформлення пенсійного посвідчення у 2026 році: інструкція та перелік документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні паралельно функціонують дві різні житлові програми — “єВідновлення”, яка створена для компенсації за знищене житло, та програма надання житлових ваучерів для учасників бойових дій з числа внутрішньо переміщених осіб. Через різне призначення документів виникає плутанина щодо того, хто і на що має право.

Детальніше про те, чи можна отримати сертифікат та ваучер одночасно, розповіли юристи з Юридичного порадника ВПО.

Державні житлові програми

Житловий ваучер є електронним платіжним документом. Його сума фіксована і становить 2 мільйони гривень. Ваучер надається виключно переселенцям, які проживали на тимчасово окупованих територіях. Право на його отримання мають наступні категорії:

• учасники бойових дій;
• особи з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та членів добровольчих формувань.

Право на отримання ваучера зберігається за переселенцями з окупованих територій навіть тоді, коли вони не мали власної нерухомості в окупації.

Обмеження для надання ваучера

Програма має низку обмежень для отримувача та членів його сім’ї. За правилами програми членами сім’ї вважаються чоловік або дружина та неповнолітні діти. Житловий ваучер не видається у таких випадках:

• родина має у власності житло, окрім нерухомості, придбаної в кредит, який ще не погашений;
• особи вже отримали грошову компенсацію за належне жиле приміщення;
• родина забезпечена житлом для постійного проживання від держави протягом періоду перебування на обліку переселенців;
• отримувач подав заяву на компенсацію за знищений об’єкт нерухомості або має затверджене рішення про її надання;
• отримувач або члени сім’ї підпадають під спеціальні економічні чи інші санкції;
• наявна судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Якщо людина тільки подала заяву на компенсацію “єВідновлення” або вже отримала сертифікат, житловий ваучер їй не нададуть.

Специфіка житлового сертифіката єВідновлення

Житловий сертифікат — це електронний документ, за яким держава фінансує купівлю нового житла. Він надається виключно громадянам України як компенсація власникам знищених через бойові дії квартир чи будинків, а також їхнім спадкоємцям.

Сума сертифіката не є фіксованою. Вона розраховується індивідуально за спеціальною формулою. До уваги беруться такі ключові показники:

• площа знищеного майна;
• середня вартість квадратного метра по Україні;
• регіональний коефіцієнт, що враховує різницю цін на нерухомість у різних містах та областях.

Цей документ не видається особам та їхнім спадкоємцям, до яких застосовано санкції, або тим, хто має судимість за злочини проти основ національної безпеки України.

Одночасне використання двох програм

Законодавство регулює питання взаємодії двох програм. Отримати ваучер після подачі заяви на компенсацію за знищене житло неможливо. Водночас закон не містить жодної заборони на отримання житлового сертифіката “єВідновлення” для осіб, які вже отримали або скористалися житловим ваучером.

Читайте також:

Компенсація за контрактне навчання: як студентам отримати кошти через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!