Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Держава надає учасникам бойових дій знижку в розмірі 75% на оплату житлово-комунальних послуг. Програма охоплює квартплату, газ, електроенергію, опалення, вивезення сміття та придбання палива для будинків без центрального опалення.

Детальніше про про соціальні норми споживання та покроковий алгоритм оформлення виплат через електронні сервіси — в матеріалі Бахмут IN.UA

Хто має право на знижку та як враховуються доходи

Знижка поширюється на самого пільговика та членів його родини, які проживають разом із ним. До цієї категорії належать:

• дружина або чоловік;
• неповнолітні діти;
• неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства першої чи другої групи або особами з інвалідністю першої групи;
• непрацездатні батьки;
• особи, які перебувають під опікою або піклуванням.

З 2025 року правила призначення житлових пільг змінилися і тепер залежать від середньомісячного сукупного доходу родини. Проте для учасників бойових дій це обмеження не застосовується. Знижка надається незалежно від рівня фінансового забезпечення.

Соціальні ліміти на водопостачання та водовідведення

Пільга діє виключно в межах встановлених соціальних норм. За обсяги, спожиті понад ліміт, потрібно платити за повним тарифом. Для водопостачання норми на одну особу становлять:

• холодна вода за наявності централізованого гарячого постачання — 2 кубометри;
• холодна вода за відсутності гарячої води або перерви в постачанні понад 14 днів — 3,6 кубометра;
• гаряча вода при централізованому постачанні — 1,6 кубометра;
• водовідведення — 3,6 кубометра.

Норми споживання електроенергії та газу

Ліміти на електроенергію залежать від наявності електроплит та гарячої води. Норми розраховуються на одну особу з додаванням 30 кіловат-годин на кожного наступного члена сім’ї:

• за наявності газу та централізованої гарячої води базовий ліміт становить 70 кіловат-годин, загалом до 190 на родину;
• з електроплитою та гарячою водою — 110 кіловат-годин, але не більше 230 на родину;
• з електроплитою без гарячої води — 130 кіловат-годин, максимум 250 на родину;
• без електроплити та гарячої води — 100 кіловат-годин, граничний обсяг 220 на родину.

Для газопостачання норми на одну особу визначаються наступним чином . газова плита з централізованою гарячою водою — 3,3 кубометра; . лише газова плита — 5,4 кубометра; . газова плита та газова колонка — 10,5 кубометра.

Квартплата, вивезення сміття та опалення

Пільга на вивезення сміття становить 0,4167 кубометра на місяць для кожної людини. Утримання будинків та опалення розраховуються за площею. Соціальна норма становить 21 квадратний метр на пільговика та додатково 10,5 квадратного метра на родину. Для точного розрахунку компенсації за квартплату необхідно звертатися до надавача послуг або Пенсійного фонду, оскільки держава застосовує спеціальну формулу граничної вартості.

Обсяг ресурсів для опалення за знижкою залежить від його тип:

• централізоване — 0,0383 гігакалорії на квадратний метр;
• газове — 4 кубометри газу на квадратний метр;
• електричне — 30 кіловат-годин на квадратний метр.

Процедура онлайн-оформлення та оренда житла

Подати документи можна через портал Пенсійного фонду України за спрощеною процедурою, яка об’єднує заяви на взяття на облік та призначення пільги. Для оформлення необхідно:

• авторизуватися на порталі та перейти в розділ “Комунікації з ПФУ”;
• обрати пункт “Заява на житлову субсидію чи пільгу”, а потім “Заява про взяття на облік ветерана війни і надання йому пільг за експериментальним проєктом”;
• заповнити електронну форму та прикріпити скановані копії документів;
• надати згоду на обробку даних, підписати заяву електронним підписом та надіслати.

Відстежувати статус звернення можна в особистому кабінеті. Альтернативний варіант — особистий візит до управління Пенсійного фонду. Знижку дозволяється оформити й на орендоване житло. Для цього потрібен офіційний договір оренди, скан-копію якого слід додати під час подачі заяви.

Читайте також:

Виплати військовим у 2026 році: різниця між бойовими та грошовим забезпеченням

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Студенти, які мають статус внутрішньо переміщених осіб і навчаються за державним замовленням, мають право на отримання регулярної грошової допомоги. Фінансова підтримка призначається до моменту завершення навчання, але обмежується віком студента до 23 років.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту.

Соціальна стипендія для студентів-переселенців

Право на фінансову допомогу мають здобувачі освіти за умови відповідності визначеним вимогам:

• переміщення з територій ведення бойових дій або тимчасово непідконтрольних територій;
• наявність житла, знищеного або пошкодженого до непридатного для проживання стану внаслідок бойових дій;
• відсутність академічної заборгованості чи незадовільних оцінок, а також обов’язкове включення студента до рейтингу успішності;
• відсутність статусу перебування в академічній відпустці;
• навчання виключно за денною формою освіти для студентів університетів;
• навчання за денною або дуальною формою освіти для студентів коледжів.

До завершення першого семестру на першому курсі соціальна стипендія призначається студентам автоматично.

Розмір стипендії та умови поєднання

У 2026 році сума соціальної виплати залежить від рівня навчального закладу. Студенти закладів вищої освіти отримують 1 180 гривень на місяць. Для студентів закладів фахової передвищої освіти розмір виплати становить 890 гривень на місяць.

Студенти, які одночасно мають право на соціальну та академічну стипендії, зобов’язані обрати одну з них. Отримувати дві виплати паралельно дозволяється виключно дітям-сиротам та дітям, які позбавлені батьківського піклування.

Процедура оформлення

Для початку нарахування коштів студент має звернутися безпосередньо до свого закладу освіти. Процедура передбачає подачу письмової або електронної заяви. Документ необхідно доповнити копіями паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків та документа, що офіційно підтверджує право на відповідну пільгу.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!