Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

У державному застосунку “Дія” розширили можливості функції мультишерингу. Відтепер довідки ОК-5 та ОК-7 можна передавати установам автоматично у складі загального пакета документів без необхідності формувати додаткові запити.

Про це повідомили в “Дія”.

У “Дії” запрацював автоматичний мультишеринг довідок

За інформацією пресслужби державного підприємства “Дія”, нововведення значно спрощує процес обміну даними. Користувачам більше не потрібно самостійно замовляти, завантажувати чи очікувати на готовність цих витягів. Відтепер вони надсилаються автоматично разом з іншими необхідними документами.

Новий функціонал розрахований на взаємодію з різними установами. Він уже доступний для банків, страхових компаній, фінансових організацій та роботодавців. Очікується, що автоматичний шеринг суттєво пришвидшить обробку заявок, мінімізує ймовірність помилок та забезпечить стовідсотковий цифровий документообіг без паперів.

Що містять довідки та для чого вони потрібні

Зазначені електронні документи містять ключову інформацію щодо трудової діяльності та нарахувань громадянина:

• довідка ОК-5 включає дані про страховий стаж, розмір заробітної плати та сплачені внески, починаючи з 2000 року;
• довідка ОК-7 відображає інформацію про страховий стаж та зарплату, з якої відраховувався єдиний соціальний внесок, починаючи з 2011 року;

Такі офіційні витяги вимагають у багатьох життєвих та юридичних ситуаціях. Найчастіше їх використовують для:

• оформлення кредитних договорів у банках;
• правильного розрахунку лікарняних виплат;
• призначення державної допомоги по безробіттю;
• підтвердження наявного страхового стажу;
• проведення кадрових процедур під час працевлаштування.

Читайте також:

Як оформити допомогу на проживання для ВПО онлайн: інструкція від Пенсійного фонду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щороку абітурієнти стикаються з питанням, як саме відбувається відбір до закладів вищої освіти. Стара система, за якої бюджетні місця закріплювалися виключно за університетами, більше не діє. Сучасний механізм базується на принципах широкого конкурсу та алгоритмі адресного розміщення. Розбираємо детально, як формуються конкурсні бали, на що впливають пріоритети та яким чином розподіляються місця серед вступників.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як працює широкий конкурс для вступу до ВНЗ

Вступна кампанія на бакалаврат і медичну магістратуру передбачає подання заяв у період з 19 липня до 1 серпня. На цьому етапі вступнику важливо розрізняти середній бал національного мультипредметного тесту (НМТ) та конкурсний бал. Результати НМТ є лише основою для розрахунку. Для участі у відборі необхідно подолати встановлені порогові бали з кожного предмета.

Конкурсний бал розраховується за спеціальною формулою: КБ = (К1 × П1 + К2 × П2 + К3 × П3 + К4 × П4 + КТ × ТК) / (К1 + К2 + К3 + (К4 макс + К4)/2 + КТ) + ОУ) × РК × ГК.

На підсумковий показник конкурсного бала впливають:

• результати, отримані під час складання НМТ (П1, П2…);
• вагові коефіцієнти кожного з предметів тестування (К1, К2…);
• оцінки за творчий конкурс та його коефіцієнт, якщо йдеться про відповідні спеціальності (ТК, КТ);
• додаткові бали за успішне завершення підготовчих курсів безпосередньо у закладі вищої освіти (ОУ);
• регіональний (РК) та галузевий коефіцієнти (ГК).

Варто зазначити, що коефіцієнти можуть суттєво відрізнятися залежно від обраної спеціальності та регіону, де розташований університет. Вдале використання цих показників здатне підвищити підсумковий бал та покращити позицію у рейтингу. Наприклад, при однакових результатах НМТ у 150 балів, вступник на “Філологію” у Києві може мати конкурсний бал 144,83, тоді як вступник на “Агрономію” у Запоріжжі, завдяки регіональному коефіцієнту 1,07 та першим двом пріоритетам, може отримати бал 152,02. Для точного розрахунку варто використовувати спеціальні калькулятори або обчислювати самостійно за формулою.

Присвоєння пріоритетів та їхня роль

Кожен абітурієнт має право подати до 10 заяв на бюджетну та контрактну форми навчання, з яких максимум 5 заяв можуть претендувати на бюджетні місця. Під час подання кожній заяві присвоюється пріоритет від 1 до 10. Одиниця позначає найвищий рівень бажання вступити на певну спеціальність, а десятка — найнижчий у персональному рейтингу.

Пріоритет не є гарантією вступу. Він слугує маркером для автоматичної системи адресного розміщення, вказуючи, у якій послідовності розглядати подані заяви. Алгоритм працює таким чином: спочатку розглядається заява з першим пріоритетом. Якщо конкурсного бала достатньо для зарахування, система зупиняється на цьому етапі. Якщо ж балів бракує, алгоритм переходить до перевірки заяви з другим пріоритетом і продовжує процес далі.

Змінити встановлені пріоритети можна лише до моменту реєстрації заяви у закладі освіти. Після того як університет прийняв заяву до розгляду, її можна лише скасувати, при цьому сам пріоритет анулюється без права відновлення або перенесення. Тому найвищі пріоритети варто ставити тим закладам та спеціальностям, де конкурсний бал дає реальні шанси на вступ.

Механізм роботи широкого конкурсу

З 2015 року в Україні діє система широкого конкурсу — загальнонаціонального рейтингу абітурієнтів, які вступають на однакову спеціальність або галузь знань. Для прикладу, вступники на “Право” змагаються в одному загальному списку, вступники на “Менеджмент” формують інший рейтинг. Конкуренція відбувається не в межах конкретного університету, а в масштабах усієї країни між усіма претендентами.

Єдиним винятком із цього правила є творчі спеціальності, для яких бюджетні місця розподіляються безпосередньо між закладами вищої освіти. Це зумовлено тим, що кожен заклад проводить власний конкурс творчих або фізичних здібностей за індивідуальними критеріями. Для інших спеціальностей основним критерієм є результати НМТ. Навіть пільговики, що проходять співбесіду, складають її за загальними програмами НМТ.

Автоматичний розподіл рекомендацій відбувається з урахуванням трьох факторів:

• конкурсного бала вступника;
• пріоритетності поданих заяв;
• наявної кількості місць (ліцензованого обсягу) у конкретному закладі вищої освіти.

Якщо на спеціальність виділено 100 бюджетних місць, а заяв подано 500, система вишикує їх від найвищого бала до найнижчого. Прохідним балом стане результат абітурієнта, який опиниться на 100-й позиції. Усі вступники, які розмістилися нижче у загальнонаціональному рейтингу, не отримають рекомендації на бюджет, навіть якщо у межах конкретного університету вони посідали перші місця. Ті, хто увійшов до першої сотні, отримають місця відповідно до своїх пріоритетів та ліцензійних обсягів університетів.

Якщо кількість охочих із високими балами перевищує ліцензований обсяг певного закладу, наприклад, 100 місць при 1000 охочих та 500 виділених державою місцях, університет зарахує лише першу сотню згідно зі своїми можливостями (аудиторії, викладачі тощо). Інші претенденти з високими балами отримають рекомендації за своїми наступними пріоритетами в інших навчальних закладах.

Читайте також:

Запрошення на ЄВІ та ЄФВВ: де знайти перепустку та які документи потрібні для іспиту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!