Серед реформ та законодавчих змін, які зараз впроваджуються в Україні, важливою частиною є виконання екологічної складової Угоди про асоціацію з ЄС. Закони про стратегічну екологічну оцінку, запровадження сортування сміття, встановлення норм щодо викидів в атмосферу, – наскільки Україна наблизилася до європейських принципів та підходів у сфері охорони довкілля.

Ужгородський прес-клуб розібрався, які зміни чекають на Україну та які кроки повинна зробити наша держава, щоб наблизити законодавство до норм та вимог Європейського Союзу, оскільки реформи, що стосуються охорони навколишнього середовища, відбуваються на виконання евроінтеграційних зобов’язань України.  

З 1 вересня 2017 року стартувала реалізація Угоди про асоціацію Україна-ЄС у повному обсязі, вимогам щодо сфери довкілля присвячена спеціальна екологічна глава Угоди. Варто зазначити, що саме екологічна її частина  почала діяти з 1 листопада 2014 року (відколи Угода запрацювала в режимі тимчасового застосування). Саме з цієї точки почався відлік євроінтеграційних змін України у частині екології та охорони довкілля. 

Зараз для України етап апроксимації законодавства до європейських норм. Усі вони умовно розділені на сектори, до кожного яких є відповідні вимоги на виконання директив ЄС.  Ми коротко розглянемо кожен з них, користуючись дослідженням Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля».

Управління довкіллям та інтеграція екологічної політики в інші галузі

У цьому напрямку Україна має врахувати чотири основні для цього сектору директиви ЄС:

Про оцінку впливу на довкілля,

Про стратегічну екологічну оцінку,

Про участь громадськості

Про доступ до екологічної інформації.

Як зазначається у дослідження РАЦ «Суспільство і довкілля», наразі на виконання цих вимог ВР прийняла базовий закон про оцінку впливу на довкілля, який зараз потребує прийняття підзаконних актів. Проект Закону України про стратегічну екологічну оцінку прийнятий депутатами у першому читанні. З цим також тісно пов’язана імплементація директиви про участь громадськості. «Директива 2011/92/ЄС про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище і Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище пронизують майже всі секторальні політики та повинні забезпечити, щоб окремі господарські проекти, а також державні програмні документи, які можуть мати значний вплив на довкілля, проходили оцінку впливу на довкілля чи стратегічну екологічну оцінку», – йдеться у дослідженні (детальніше на цю тему ми писали в одному із наших попередніх матеріалів). 

Як зазначає керівник РАЦ «Суспільство і довкілля» Наталія Андрусевич, прийнятий Закон України про оцінку впливу на довкілля, який мав запрацювати 18 грудня 2017 року, але не все так просто: «Необхідних нормативно-правових актів для його роботи на практиці ще не затверджено. Щодоіншого, то Закон про стратегічну екологічну оцінку досі так і не вдалось прийняти – Верховна Рада України відправила його на повторне друге читання», – коментує експерт.

Якість атмосферного повітря

У цьому напрямку робота знаходиться на початковому етапі, зазначають аналітики. Однак, дуже важливим є проект Концепції реформування державної системи моніторингу довкілля, відповідно до якої пропонується провести оптимізацію системи моніторингу, перейти до проведення комплексних оцінок, створити єдину мережу спостережень, створити умови для технічного переоснащення моніторингу, виконувати міжнародні зобов’язання з питань надання екологічної інформації.

Разом із тим, як зазначається у дослідженні, Критичною є ситуація із імплементацією Директиви про зменшення вмісту сірки в деяких видах палива, терміни щодо реалізації якої порушені. Через це  проти України відкрита справа за недотримання Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. За словами Наталії Андрусевич, попри порушені терміни, у секторі якості повітря дуже важливим досягненням України стало прийняття Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок: «Це  дозволить поступово скоротити викиди діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від великих спалювальних установок (номінальною тепловою потужністю 50 МВт і більше)».

Управління відходами і ресурсами

Відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Україна має зобов’язання протягом найближчих років впорядкувати поводження з відходами та привести законодавство у відповідність до європейських вимог.  Згідно зі змінами, які вступають у силу з 2018 року, органам місцевого самоврядування заборонено захоронення непереоблених побутових відходів на полігонах, відтак міста і села мають забезпечити сортування сміття за видами для переробки та утилізації. За словами Наталії Андрусевич, у цій сфері дуже важливим стало те, що Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію управління відходами, яка впроваджує європейські підходи до роботи у цьому напрямку. І, попри те, що вимога щодо сортування сміття з 1 січня зараз є більше декларативною, ніж насправді дієвою, експерти й екологи радять українцям не чекати, поки чиновники розроблять усі необхідні постанови, інструкції та запровадять чіткий механізм поводження з відходами, а самим потрохи звикати до «чистоти по-європейськи».

Бахмут поки не готовий впроваджувати нові європейські вимоги щодо сортування сміття

Якість води і управління водними ресурсами

За даними Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», у цьому напрямку Україна проробила чи не найбільше роботи.

 «У сфері водних ресурсів прийнято законодавчі зміни, що впроваджують інтегровані підходи до управління водними ресурсами на основі басейнового принципу», – зазначає Наталія Адрусевич. Загалом наближення українського законодавства до норм та вимог ЄС у сфері водних ресурсів передбачає, зокрема, імплементацію Директиви 2008/56/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері екологічної політики щодо морського середовища. На її виконання уже розроблено анотовану структуру Морської стратегії України. Також затверджено низку нормативно-правових актів щодо розроблення планів управління річковими бассейнами, затвердження межі районів річкових басейнів, водогосподарських ділянок, положення про басейнові ради, переліку забруднюючих речовин для визначення хімічного стану поверхневих і підземних вод та інше.

Охорона природи

У цьому секторі Україною було прийнято низку нормативно-правових актів. Важивим стало також включення 271 природоохоронного об’єкта України до складу «Смарагдової мережі» Європи. Але, як зазначають аналітики РАЦ «Суспілсьтво і довкілля», ці заходи поки що не забезпечують належну імплементацію директив сектору «Охорона природи» і мають наразі лише опосередкований вплив на охорону флори та фауни.

Промислове забруднення та техногенні загрози

За даними дослідження, найбільшим досягненням у цьому  секторі є  розробка Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, проте документ ще не затверджений урядом.  З питань інтегрованого дозволу було прийнято законодавство, що стосується лише дозволу на спеціальне водокористування. Крім того, на виконання положень Директиви 2012/18/ЄС про контроль значних аварій, пов’язаних з небезпечними речовинами, Державна служба з надзвичайних ситуацій розробила проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», який, зокрема, має забезпечити удосконалення процедури розробки та оновлення зовнішніх і внутрішніх планів реагування на надзвичайні ситуації.

Зміна клімату та захист озонового шару

За словами Наталії Андрусевич, дуже важливим у цьому секторі стало ухвалення Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року та Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Як йдеться у дослідженні, на реформу у сфері зміни клімату внайближчі роки матиме великий вплив ратифікована Україною у липні 2016 року Паризька угода. «Мінприроди розробило дорожню карту імплементації системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів і національної системи торгівлі викидами», – зазначається у дослідження РАЦ «Суспілсьтво і довкілля». Разом із тим, розробленого Мінприроди проекту Закону України «Про озоноруйнуючі речовини та фторовані парникові гази» ще немає в публічному доступі.

Генетично модифіковані організми

Основним досягнення цього сектору стала розробка нової редакції Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетичного модифікованих організмів». Однак, як зазначають аналітики, імплементація актів права ЄС в межах цього сектору наразі не відповідає встановленому графіку.

Екологічне законодавство по-європейськи

У напрямку наближення екологічного законодавства до загальноприйнятих європейських норм Україна рухається не надто швидко, однак, за словами представників Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», у цьому році Міністерство екології та природних ресурсів значно активізувало свою діяльність в напрямку виконання екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. «Діяльність, головним чином, зосереджена на апроксимації законодавства до норм та стандартів ЄС. Україна наразі порушує терміни імплементації низки директив та регламентів, які зафіксовані в Додатку ХХХ до Угоди про асоціацію. Проте, застосування профільним міністерством нового підходу до імплементації європейського законодавства – спочатку стратегія – потім закон – тоді необхідні підзаконні акти – дає надію, що необхідне законодавство буде прийняте найближчим часом, а питання необхідних законодавчих змін будуть вирішені комплексно», – зазначає Наталія Андрусевич. Із проблемних питань, експертка називає недостатнє залучення регіонів до розробки та впровадження реформ у сфері довкілля: «Більшість реформ матимуть вплив на регіональному рівні, а механізми залучення регіонів до виконання Угоди про асоціацію є недосконалими, тому місцева влада, громади та громадськість залишаються осторонь від важливих для них процесів, в яких вони повинні бути повноцінними гравцями, а не лише виконавцями, коли процес імплементації дійде до стадії практичного виконання прийнятих стратегій, законів, постанов, підзаконних актів»

Кожен  із вищеперерахованих секторів, за словами Наталії Андрусевич, рухається у своєму темпі: «У процесі апроксимації законодавства України до законодавства ЄС у сфері довкілля прогрес є різним для кожного тематичного сектору. Найбільше роботи зроблено у сфері водних ресурсів, горизонтального екологічного законодавства, відходів, промислових викидів. Деякі сфери знаходяться на початковій стадії імплементації, хоча потребують негайних дій, наприклад, сектор атмосферного повітря».

Щодо відчутних для кожного українця змін, пані Наталія зазначає, що наразі про такі глобальні результати говорити ще зарано: «Адже навіть у сферах, де прийнятий базовий закон і частково розроблена чи знаходиться в процесі розробки підзаконна нормативно-правова база (як-от сфера управління водними ресурсами, стічні води,оцінка впливу на довкілля), нові норми ще не почали працювати в реальному житті». Натомість європейські партнери схвалюють роботу України у цьому напрямку: «В опублікованому у листопаді 2017 року  другому спільному звіті Служби  зовнішньої дії та Європейської Комісії щодо виконання Україною у 2017 році зобов’язань, взятих у рамках виконання Угоди про асоціацію, зазначено про позитивну динаміку законодавчих змін у сфері довкілля», – запевняє Наталія Андрусевич та додає, що кожен крок у цьому напрямку є дійсно важливим.

У матеріалі використано дані дослідження Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» «Регіональний контекст виконання екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС».

 

Військовослужбовці з Бахмута, призвані на службу або контрактники, можуть розраховувати на низку програм грошової підтримки від Бахмутської міської військової адміністрації (МВА), в межах яких можна отримати до 58 400 гривень. Крім того, деякі виплати можуть отримати й члени сімей військових.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіли у Бахмутській міській військовій адміністрації (МВА).

Грошова допомога військовим з Бахмута

Для військових з Бахмутської громади, діють місцеві програми соціального захисту на 2023–2026 роки. У їх межах допомогу можуть отримати:

• військовозобов’язані, мобілізовані після 1 січня 2024 року;
• особи, які підписали перший контракт із силами оборони на строк не менше трьох років.

Розмір допомоги

Виплата становить 20 прожиткових мінімумів — у 2025 році це 58 400 гривень. Фінансування здійснюється з бюджету Бахмутської громади.

Для отримання допомоги потрібно подати заяву та документи на електронну адресу Управління соціального захисту населення (УСЗН): [email protected].

Водночас представники МВА зазначають, що військові можуть отримати консультаційну допомогу з оформленням заяви та збором документів в осередках бахмутян по всій країні. Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, у будні з 9:00 до 17:00 працюють гарячі лінії за номером:

• +380 95 498 76 15;
• +380 99 713 93 80.

Чому можуть відмовити у наданні допомоги

Виплату можуть не призначити у таких випадках:

• заявник не належить до визначених категорій отримувачів;
• не подано необхідних документів;
• повторне звернення за тією ж підставою в межах одного року;
• у разі смерті заявника;
• при поданні неправдивої інформації.

Зазначається, що рішення про відмову в наданні матеріальної допомоги може бути оскаржене.

Інші програми для військових, УБД та ветеранів

Окрім грошової допомоги для військових діє ще низка програм підтримки, зокрема:

• матеріальна допомога учасникам АТО/ООС та військовим при звільнені зі служби — 10 прожиткових мінімумів (29 200 гривень у 2025 році). Надається за особистою заявою до УСЗН;
• грошова допомога військовим, які отримали поранення чи травму під час участі в бойових діях — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням;
• матеріальна допомога військовим з-поміж учасників бойових дій з нагоди Дня захисників та захисниць України — 3 прожиткових мінімуми (9 084 гривні у 2025 році). Надається на підставі клопотання військової частини А0693 (місто Бахмут) або за особистим зверненням з 1 серпня по 31 серпня;
• виплата військовим, звільненим з полону — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням.

Які програми передбачені для членів родин військових

Бахмутська МВА також надає різноманітну соціальну підтримку не тільки військовим, але й членам їх сімей, зокрема, тим, у складі яких є загиблі, зниклі безвісти чи полонені, а саме:

• щорічна виплата членам сімей загиблих — 15 000 гривень на кожного члені сім’ї. Надається на підставі особистого звернення членів сім’ї;
• матеріальна допомога дітям загиблих/зниклих/полонених — 10 000 гривень на дитину (до 18 років), яка при цьому навчається у закладах дошкільної, середньої освіти або у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти. Надається за особистим зверненням представника неповнолітньої дитини;
• одноразова виплата на поховання військових, які загинули після 24 лютого 2022 року — 40 000 гривень. Надається одноразово на підставі особистого звернення членів сім’ї загиблого військового;
• одноразова допомога на встановлення надгробка — до 50 000 гривень, але не більше фактичних витрат. Надається одноразово, за особистим зверненням членів сім’ї;

Окрім вказаних програм, у 2025 році сім’ям загиблих також видали сертифікати на 10 000 гривень у межах передачі відзнак Бахмутської МВА “Захиснику України — герою Бахмутської громади” (посмертно).

Читайте також:

Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень — відсутність підвищення зарплат військовим. Також дискусії викликало продовження фінансування телемарафону за бюджетні кошти. Водночас у бюджеті не заклали коштів на підвищення зарплат військовослужбовцям.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік

Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів.

Після доопрацювання Урядом бюджетних висновків обсяг доходів збільшено на 27,8 мільярда гривень — до 2 трильйони 904,6 мільярда гривень. Доходи 2026 року будуть на 402 мільярдів гривень більшими, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 2 трильйони 610,9 мільярда гривень, спеціальний — 293,7 мільярда гривень.

Водночас у 2026 році потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2 трильйони 79 мільярдів гривень. Україна планує залучити ресурси від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн G7.

Дефіцит бюджету –— близько 2,4 трильйони гривень або 18,5% ВВП.

Примітка. Дефіцит бюджету на рівні близько 2,4 трильйона гривень означає, що держава витрачає значно більше коштів, ніж отримує до бюджету, і цю різницю змушена покривати за рахунок позик. Показник у 18,5% ВВП свідчить про те, що обсяг нестачі грошей дорівнює майже п’ятій частині всього, що країна виробляє за рік.

Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 мільярдів доларів або близько 800 мільярдів гривень наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від європейських партнерів, проте наразі представники блоку не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Видатки бюджету

Загальний обсяг видатків та надання кредитів становитиме 4 трильйони 824,1 мільярда гривень, що на 121,2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 4 трильйони 402,3 мільярда, спецфонд — 421,8 мільярда гривень.

Фінансування бюджету включає:

• загальне фінансування — 1 трильйони 902,2 мільярда гривень;
• державні запозичення — 2 трильйони 549,8 мільярда гривень, з них зовнішні — 2 трильйони 130,3 мільярда гривень;
• погашення держборгу — 656,8 мільярда гривень;
• приватизаційні надходження — 2 мільярдів гривень.

Ключові напрямки видатків державного бюджету України на 2026 рік

Державний бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування деяких напрямків, зокрема, сектору безпеки та оборони та соціальної підтримки.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки у 2026 році передбачено 2 трильйони 807,1 мільярда гривень, що становить 27,2% відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як у 2025 році аналогічні видатки становили 2 трильйони 223 мільярдів гривень або 26,3% від ВВП.

З них:

• 2 трильйони 495,4 мільярда гривень — кошти загального фонду, у тому числі:
  • 1 трильйон 272,9 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями;
  • 709,8 мільярда гривень — закупівля озброєння та військової техніки;
  • 139 мільярдів гривень — резерв коштів.
• 280,8 мільярда гривень — спеціальний фонд;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Зазначимо, що у бюджеті на 2026 не заклали підвищення зарплат військовим. Нардеп Ярослав Железняк написав, що навіть якщо не підвищувати зарплати військовим у наступному році, для їхнього грошового забезпечення бракуватиме щонайменше 180 мільярдів гривень.

Ветеранська політика

На підтримку українських ветеранів та родин загиблих у 2026 році виділено 18,9 мільярда гривень, що на 6,3 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Основні статті витрат:

• 5,7 мільярда гривень — компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
• 4 мільярди гривень — створення національного військового меморіального кладовища;
• 4 мільярди гривень — програми підтримки ветеранів, зокрема “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, проєкти Українського ветеранського фонду, зокрема, “Варто РОБИти СВОЄ 2.0”;
• 2,9 мільярда гривень — фахівці із супроводу;
• 1,1 мільярда гривень — фінансування ветеранських просторів;
• 1 мільярд гривень — стоматологічне лікування та зубопротезування.

Соціальний захист

Соціальні видатки у 2026 році становитимуть 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Зокрема:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Освіта

У 2026 році на освіту буде спрямовано 278,7 мільярда гривень, що на 79,8 мільярдів більше, ніж у 2025 році.

Основні напрямки:

• 195,3 мільярда гривень — підвищення зарплат педагогічних працівників на тридцять відсотків із першого січня;
• 14,4 мільярда гривень — безкоштовне харчування у школах;
• 6,6 мільярда гривень — підвищені академічні стипендії;
• 2,1 мільярда гривень — закупівля підручників для четвертих і дев’ятих класів;
• 17 мільярдів гривень — інвестиційні освітні проєкти, включно з облаштуванням укриттів та закупівлею автобусів.

Охорона здоров’я

На медичну сферу передбачено 258,6 мільярда гривень, що на 38,8 мільярда більше, ніж торік.

Фінансування включає:

• 191,6 мільярда гривень — програма медичних гарантій, у тому числі:
  • 141,9 мільярда гривень — лікування важких травм, реабілітація, кардіохірургія, онкологія;
  • 41 мільярд гривень — підвищення зарплат лікарів до тридцяти п’яти тисяч гривень;
  • 8,7 мільярда гривень — програма безкоштовних ліків.
• 15,2 мільярда гривень — централізовані закупівлі ліків;
• 10 мільярдів гривень — нова програма профілактичних оглядів громадян від сорока років;
• 19,1 мільярда гривень — інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Заходи із підтримки демографічного розвитку

Новим напрямком у бюджеті стали демографічні програми у 2026 році передбачено 24,5 мільярда гривень, зокрема:

• 1,1 мільярда гривень – допологова підтримка (нова норма: виплати у 2,3 місяця вагітності по 7000 гривень замість чинних 757 гривень);
• 13,3 мільярда гривень – післяпологова підтримка до одного року, зокрема:
  • одноразова допомога при народженні дитини – 50 000 гривень (раніше – 10 500 гривень),
  • щомісячна допомога на догляд за дитиною до одного року – 7 000 гривень (раніше – 860 гривень до трьох років);
• 8,9 мільярда гривень – підтримка матері й дитини віком від одного до трьох років (програма “єЯсла”): щомісячна допомога по 7 000 гривень протягом двох років за умови виходу батьків на роботу;
• 1,2 мільярда гривень – підтримка дітей шкільного віку: одноразова допомога “Пакунок школяра” для першокласників.

Підтримка економіки

На економічний розвиток у 2026 році виділяється 51,8 мільярда гривень, у тому числі:

• 18 мільярдів гривень – фонд розвитку підприємництва “Доступні кредити 5–7–9 %”;
• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя”;
• 7,4 мільярда гривень – фонд інновацій;
• 4,9 мільярда гривень – програми підтримки бізнесу;
• 1,9 мільярда гривень – фонд декарбонізації;
• 1,9 мільярда гривень – американсько-український інвестиційний фонд відбудови;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності.

Житлова політика

На державні житлові програми у 2026 році передбачено 47 мільярдів гривень, зокрема:

• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя” (20 мільярдів гривень у 2025 році);
• 14 мільярдів гривень – житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття видатків);
• 5,7 мільярда гривень – компенсація вартості житла ветеранам;
• 4 мільярди гривень – програма “єВідновлення”;
• 2,6 мільярда гривень – житло для військовослужбовців;
• 2,5 мільярда гривень – програма “HOME”;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності;
• 0,4 мільярда гривень – ремонт житла (програма “Норе”);
• 0,1 мільярда гривень – житло для медичних працівників.

Телемарафон

На телефарафон на 2026 рік заклали 1,5 мільярди гривень. Ексекономістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко звернула увагу, що доцільність окремих програм у бюджеті викликає сумніви, адже головним пріоритетом має залишатися безпека та оборона.

Трансферти місцевим бюджетам

У проєкті державного бюджету на 2026 рік трансферти місцевим бюджетам становлять 283,9 мільярда гривень, зокрема:

• 167,8 мільярда гривень – оплата праці педагогічних працівників шкіл (у цій сумі враховано 59,9 мільярда гривень додаткового ресурсу на підвищення престижності праці освітян);
• 30,4 мільярда гривень – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
• 30,8 мільярда гривень – базова дотація;
• 14,4 мільярда гривень – субвенція на харчування дітей;
• 14 мільярдів гривень – субвенція на освіту та публічні інвестиційні проєкти;
• 12 мільярдів гривень – субвенції на соціальний захист;
• 5,2 мільярда гривень – субвенції на охорону здоров’я та публічні інвестиційні програми;
• 5,2 мільярда гривень – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
• 4,1 мільярда гривень – інші субвенції та дотації.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!