Оператори мобільного зв’язку, які працюють в Україні, мають забезпечити доступність своїх послуг протягом десяти годин відсутності електропостачання.

Про це йдеться в оновлених вимогах, які опублікували на сайті Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій.

Зв’язок без світла

Згідно з наявними даними, вимоги для операторів мобільного зв’язку оновили, зокрема, для виконання рішення Ставки верховного головнокомандувача від 4 липня 2024 року щодо посилення заходів, котрі спрямовані на забезпечення стабільності електронних комунікаційних мереж в умовах воєнного стану.

За оновленими вимогами, мобільні оператори повинні забезпечити доступність послуг протягом 10 години відсутності електропостачання інфраструктури. При цьому їм надаватиметься обмежена кількість часу:

• до 1 жовтня 2024 року — 60% базових станцій мобільного зв’язку, які розташовані в межах кожної області, повинні забезпечувати доступність послуг мобільного зв’язку у кожному районі цієї області протягом 10 годин блекауту;
• до 1 листопада 2024 року така норма стосуватиметься 70% базових станцій мобільного зв’язку;
• до 1 грудня 2024 року — 80% базових станцій мобільного зв’язку;
• до 1 лютого 2025 року — 100% базових станцій мобільного зв’язку. Виключення — мікро базових станції.

В документі також зазначається, що до 1 грудня мінімум 25% базових станцій у кожній області повинні бути підключені до стаціонарної та/або пересувної електрогенераторної установки із запасом пально-мастильних матеріалів або обладнані змінним блоком акумуляторних батарей на перші 72 години. Аналогічну вимогу, але до 1 вересня, повинні реалізувати всі об’єкти фізичної інфраструктури електронної комунікації, які виконують спеціалізовані функції. До них входять:

• міжнародні центри комутації;
• центри комутації мобільного зв’язку;
• автоматичні міжміські телефоні станції;
• транзитні або опорно-транзитні станції;
• магістральні програмні комутатори та маршрутизатори;
• технічні майданчики розташування комутаційного обладнання національних точок обміну Інтернет-трафіком.

Ці ж вимоги мають виконати спеціальні служби, які підключені до оперативно-диспетчерські служби 101, 102, 103, 104 та 112.

Читайте також:

• Як вибрати генератор та про які небезпеки потрібно знати: пояснення енергетика
• Не генератором єдиним: бюджетні альтернативи на випадок відключення електроенергії

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У росії, ймовірно, вбили Станіслава Орлова, засновника розвідувально-диверсійної бригади “Еспаньйола”, відомої участю в боях за Вугледар, Бахмут і Часів Яр, а також численними воєнними злочинами, зокрема, вбивством українських військовополонених.

Про смерть Станіслава Орлова повідомили російські пропагандисти.

Ліквідація засновника “Еспаньйоли”: що відомо

За даними російських пропагандистів, Станіслава Орлова на позивний “Іспанець”, ймовірно, вбили під час затримання по справі незаконного привласнення 1,5 мільярда рублів або 781 мільйона гривень.

Водночас у самій неонацистській бригаді підтвердили загибель власного засновника. Проте, там також заявили, що не знають точної причини та місця загибелі, а також причетних. Всі дані наразі встановлює слідство.

Чим відомий Орлов та “Еспаньйола”

Станіслав Орлов прибув на окуповану частину Донбасу ще у 2014 році, долучившись до бойовиків бригади Безлера. У складі бригади він організував розвідувальну роту “Череп та кості”.

Розвідувально-диверсійну бригаду “Еспаньйола”, під егідою якої воювали сотні ультраправих і неонацистів, він створив у 2022 році. Як вказує “Мілітарний“, підрозділ був відомий своєю жорстокістю щодо військовополонених та цивільних, зокрема, її бійці закликали “видаляти статеві органи” і “зрізати губи, щоб оголити щелепу” українським військовополоненим.

Бригада брала участь у боях за Маріуполь та в облозі “Азовсталі”, у боях на Херсонському й Запорізькому напрямках, зіткненнях під Вугледаром, битвах за Бахмут, Часів Яр та Авдіївку. Водночас, за даними видання The Insider, сам Орлов тримався якомога далі від лінії фронту і керував бойовими дронами з москви.

Читайте також:

Росіяни розстріляли двох українських полонених біля Удачного

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Документальний фільм “2000 метрів до Андріївки”, який створив режисер Мстислав Чернов, потрапив до коротких списків номінантів на премію “Оскар” у 2026 році.

Про це стало відомо з коротких списків, опублікованих на сайті американської кінопремії.

“2000 метрів до Андріївки” може отримати “Оскар”

Стрічку “2000 метрів до Андріївки” включили до категорії “Документальний повнометражний фільм”. Водночас до номінації “Міжнародний повнометражний фільм”, на яку Україна також висувала картину, вона не пройшла.

Фільм присвячений подіям у селі Андріївка, що розташоване приблизно за десять кілометрів від Бахмута. Режисер Мстислав Чернов разом з Олександром Бабенком працювали безпосередньо на фронті разом із бійцями 3-ї окремої штурмової бригади, фіксуючи спроби українських військових звільнити Андріївку.

Крім того, до коротких списків премії “Оскар” потрапила ще одна робота українців — анімаційний документальний фільм Анастасії Фалілеєвої під назвою “Я померла в Ірпіні”. Його включили до номінації “Анімаційний короткометражний фільм”.

Читайте також:

Spotify назвав головних українських артистів і хіти 2025 року: хто увійшов у топи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!