“Додаткової допомоги не очікую. Розраховую на себе”, — каже бахмутянка Ганна, яка наразі проживає у Слов’янську. Опалювальний сезон цьогоріч, як й минулі, буде непростим. На прифронтових територіях, де теплопостачання залежить від щільності російських обстрілів, до холодів готуються завчасно. Слов’янськ — не виняток. Не встиг тут завершитися опалювальний сезон весною 2024, як комунальники розпочали підготовку до наступного.

Як місцева влада допомагатиме пережити зиму 2024/25 років мешканцям прифронтових територій — розглянули на прикладі Слов’янської громади, поспілкувалися з владою та мешканцями міста.

Нова грошова допомога для жителів Донецької області на зиму

У кінці липня 2024 року Мінреінтеграції повідомило, що на опалювальний сезон для прифронтових громад партнери виділили 55 мільйонів доларів США — це понад 2 мільярди гривень. Зазвичай опалювальний сезон в Україні починається у жовтні, однак це залежить й від погодних умов, а для прифронтових територій ще додається факт постійних обстрілів.

Відтак, жителям прифронтових громад надаватимуть:

• побутове паливо: в натуральній формі або у грошовому еквіваленті;

• допомога в оплаті комунальних послуг.

В уряді зазначили, що програма також передбачає підтримку місць тимчасового перебування для переселенців: ремонт, теплоізоляцію, закупівлю бойлерів, генераторів тощо. На це буде спрямовано близько 5 мільйонів доларів США, тобто понад 204 мільйони гривень.

Водночас, що стосується Донеччини, то від Донецької ОВА наразі публічно не коментують, як готуються до опалювального сезону та які програми підтримки для людей планують. У кінці липня представниця ОВА повідомила, що готується брифінг Лариси Гусєвої, директорки департаменту житлово-комунального господарства Донецької ОВА, однак наразі його не провели.

Як готуються до зими у Слов’янську та з якими проблемами зустрічаються

Ганна — бахмутянка, яка зараз проживає у місті Слов’янськ. Жінка каже, що місті вже проводять  ремонтні роботи опалювальної системи, ремонти дахів. Водночас у коментарі вона додає, що додаткової допомоги від місцевої влади чи благодійників не очікує, а розраховує на себе.

“Минулого року централізоване опалення розпочали давати у листопаді. Потім у квартирі було нормально. Знаю, що люди у приватних будинках отримували дрова. У місті працювали безкоштовні їдальні у деяких школах, де годували гарячою їжею 1 раз на день 5 днів на тиждень”, — каже Ганна.

Денис Бігунов, також місцевий житель Слов’янська та громадський діяч, до опалювального сезону готується самостійно. Він живе у приватному секторі, тож планує використовувати для обігріву сонячні батареї. Також купив електричну пилу, щоб розпилювати на дрова свої дерева за потреби.

Чоловік додає, що цьогоріч підготовка до військового сезону триває у штатному режимі, цим займається військова адміністрація. Для людей, які вирішили евакуюватися з міста, постала інша проблема — борги за комунальні послуги. Й хоча, фактично, людина може не проживати у своїй квартирі, їй і надалі нараховуватимуть рахунок за теплопостачання. Така проблема не поодинока, пояснює чоловік — мешканці багатоквартирних будинків у місті стикаються з цим повсякчас.

“До мене нещодавно зверталася пенсіонерка, якій заблокували картку за несплату по тепломережі. Вона пішла до компанії тепломережі, їй сказали сплатити борги, а після цього все підключать. Але вона не може оплатити, бо всі її гроші на картці, яка заблокована. Це реальний випадок, який мені особисто телефонували. Тому от ситуація”, — каже місцевий мешканець.

Він додає, що мешканці приватного сектору розраховують на відносно легку зиму, адже газ та світло у людей є, тож все функціонує. Важче жителям багатоповерхівок через нарахування боргів за житлово-комунальні послуги, тому деякі містяни, аби уникнути цього, почали здавати квартири в оренду. Денис має інші клопоти, адже планує обігрівати оселю за допомогою сонячних панелей.

“Я зараз встановлюю інвертор, замовив в Китаї. Також планую придбати сонячні панелі ще додатково. Інвертор зараз подешевше можна купити, та й панелі сонячні трохи подешевшали. Думаю й над тим, щоб встановити камін або зробити твердопаливне опалення — це на крайній випадок. У своєму дворі я продивився всі дерева, які можна про всяк випадок спиляти та заготовити на дрова. Спеціально для цього купив електропилу. Оце в принципі й все”, — ділиться деталями підготовки до зими співрозмовник.

Денис також говорить, що третина сусідів самостійно готується до опалювального сезону, і якщо ще не купують генератори чи інвертори — то вже задумуються над цим. Минула зима 2023-2024 року для міста пройшла без важких випробувань, згадує чоловік, тож люди сподіваються, що так буде й цього року.

Що кажуть у військовій адміністрації?

Слов’янська міська військова адміністрація повідомила нам, що після завершення опалювального сезону у березні 2024 року комунальники почали підготовку до наступної зими. 

Зокрема, вже відновили вікна та покрівлю в 72 багатоквартирних житлових будинках. За кошти місцевого бюджету також провели відновлювальні роботи у трьох багатоповерхівках, які були сильно пошкоджені. Наразі продовжують роботи з капремонту покрівель у ще 12 багатоповерхівках. 

Також у підготовці до зими допомагають й благодійні фонди. Один з них, “Аваліст”, відремонтував два дахи гуртожитків, які постраждали через російські обстріли.

У самому Слов’янську все працює у штатному режимі: комунальні послуги людям надають, працюють кафе, лікарні та банки. Саме тому коштів на закупівлю палива для видачі населенню не виділяли, пояснюють у Слов’янській міській військовій адміністрації.

Водночас люди, які належати до соціально-незахищених категорій та у будинках яких немає газу, можуть отримати субсидію на тверде паливо.

Субсидія на тверде паливо 2024: як отримати

Отримати субсидію на тверде паливо можуть люди, які використовують для опалення тверде паливо або балонний газ, для цього ви можете звернутися до:

• Пенсійного фонду;
• місцевого ЦНАПу;
• безпосередньо до виконавчої влади вашого села/міста.

З собою потрібно мати заяву про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, а також довідку, яка підтверджує наявність вас пічного опалення або кухонного вогнища на твердому паливі.

Зазвичай розгляд заяви займає 10 робочих днів.

Пункти Незламності у Слов’янську,  їдальні та одяг

Найбільш незахищеним верствам населення допомагають:

• Данська Рада у справах біженців;
• Угорська Рада у справах біженців;
• ГО “Право на Захист”.

Благодійна організація “Кора Україна” передала для місцевої ВЦА безкоштовні дрова на опалювальний сезон для незахищених верств населення на 2024/2025 рік. Йдеться про 5 200 м3 деревини. Комунальники розпилюють деревину на дрова та розвозять людям по мікрорайонах міста.

Серед благодійних фондів, які допомагають місту є наступні:

• “Солідар. Свіс”;
• “Аваліст”;
• “Карітас”.

Крім деревини та грошової допомоги від БФ на території громади планують відновити роботу 18 пунктів Незламності, їх відкриють з початком опалювального сезону. Тоді ж почне свою роботу і бригада соціального патрулювання. Усі пункти Незламності забезпечені паливом та генераторами. 

З жовтня також відновлять роботу п’ять соціальних їдалень, де можуть безоплатно харчуватися малозахищені верстви населення. Крім того, люди можуть отримати одяг або взяти у пункті роздачі.

Примітка. Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Читайте також:

• Оборонні та захисні споруди при відновленні міст: чим відрізняються та як мають виглядати після перемоги України
• Освітній скринінг та протидія російським наративам: чи готові Бахмутські школи до навчання дітей з деокупованих територій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.

Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.

Які документи потрібні військовослужбовцю

Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:

• документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
• відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).

Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.

Як перевірити відпускний квиток перед виїздом

Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:

• вид, тривалість і дати відпустки;
• дата і місце повернення;
• місце відпустки;
• підпис і печатка;
• особисті дані.

Взяття на облік за місцем відпустки

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.

Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.

Правила виїзду у відпустку за кордон

Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.

Для перетину державного кордону необхідно мати:

• закордонний паспорт;
• військовий квиток або посвідчення офіцера;
• відпускний квиток встановленого зразка;
• витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.

Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі

Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).

• у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
• у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).

Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.

Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові

Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.

“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.

Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.

“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.

Що може бути найскладніше у Радіодиктанті

На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.

“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.

На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом

Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:

• написання власних назв;
• уживання апострофа та м’якого знака.

Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.

“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.

Як читання допомагає писати без помилок

Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.

“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.

Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.

“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.

Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.

“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.

Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.

Де пишуть Радіодиктант?

27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:

• на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
• наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
• на YouTube-каналі Українського Радіо;
• у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Хто читатиме Радіодиктант?

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

До теми:

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!