5 вересня українські війська продовжили наступальні операції на Бахмутському напрямку. Сили оборони просунулися на південному фланзі Бахмута, в районі Андріївки. ЗСУ взяли під контроль ділянку дороги в західній частині Кліщіївки.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Ситуація під Бахмутом

Геолокаційні кадри, опубліковані 5 вересня, показують, що ЗСУ досягли незначних успіхів на південь від Андріївки (10 км на південний захід від Бахмута).

У Генштабі України повідомили, що Сили оборони продовжують наступальні дії на південь від Бахмута та зміцнюють позиції в цьому районі.

Речник Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш зазначив, що українські війська наступають у районі Кліщіївки (6 км на південний захід від Бахмута).

Відомий російський блогер заявив, що ЗСУ вдалося просунутися в західну частину Кліщіївки та взяти під контроль невизначену ділянку дороги, яка проходить через населений пункт.

Де атакували окупанти?

Російські війська 5 вересня вели наступальні дії на Бахмутському напрямку, але не досягли підтверджених успіхів.

Кілька російських блогерів стверджували, що тривають позиційні бої поблизу Берхівського водосховища (приблизно 2 км на північний захід від Бахмута). За повідомленнями пропагандистів, армія рф відновила втрачені позиції поблизу Курдюмівки (12 км на південний захід).

У 4-й ОМСБр «лнр» заявили, що підрозділи 4-ї ОМСБр і чеченські бійці «Ахмата» відбили позиції поблизу Кліщіївки.

Читайте також: Сили оборони продовжують тиск на Кліщіївку: яка ситуація в селі?

Нагадаємо, росіяни змушені перекидати резерви під Бахмут, аби утримати позиції в місті.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Уряд України має намір передати фонд “Держмолодьжитло” під управління Міністерства економіки для подальшого злиття з компанією “Укрфінжитло”, яка є оператором програми “єОселя”. Відповідний проєкт рішення намагаються ухвалити за прискореною процедурою лише за три дні, ігноруючи необхідність громадських обговорень. Таке рішення правозахисники та громадські організації називають шляхом до знищення єдиної дієвої програми іпотечного кредитування ВПО.

Детальніше про ситуацію — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ліквідація “Держмолодьжитла”: що відомо

За словами Вікторії Золотухіної на брифінгу “Укрінформу”, представниці громадського холдингу “Група Впливу”, “Держмолодьжитло” — це найбільш ефективна установа, яка забезпечує економічно активних переселенців власними квартирами за програмою під 3% річних. Завдяки роботі фонду житло вже придбали 1609 родин, а це 3761 людина. До участі у програмі 90% цих сімей були змушені самостійно орендувати квартири чи кімнати без державної підтримки.

Згідно з профільними дослідженнями, які привела експертка, програма має величезний соціальний та демографічний вплив. Після отримання власного житла 92% опитаних відзначили покращення житлових умов, а 93% — покращення емоційного стану. Наявність власних стін, а також офіційної реєстрації місця проживання (прописки), дозволила 77% людей почати планувати майбутнє. Крім того, 21% родин передумали повертатися на покинуте місце проживання, а 18% відмовилися від ідеї виїзду за кордон.

Також установа є ключовим адміністратором місцевих житлових програм. Наприклад, у співпраці з Луганською обласною військовою адміністрацією фонд видав 186 кредитів на суму 401 мільйон гривень, і ще кілька громад області готуються запустити кредитування на понад 400 мільйонів гривень.

Чому програма “єОселя” недоступна для більшості ВПО

Злиття фонду з “Укрфінжитлом” означає перехід від соціальної моделі забезпечення житлом до жорсткої комерційної. Як зазначає Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО, умови програми “єОселя” є недоступними для переважної більшості переселенців з низки причин:

• висока кредитна ставка на рівні 7%;
• жорсткі вікові обмеження для нерухомості (житло має бути не старшим 10-20 років);
• високий фінансовий бар’єр (вимоги банку до офіційних доходів родини значно вищі);
• відсутність можливості отримати реєстрацію місця проживання (“прописку”) одразу після придбання, що є критичним аспектом інтеграції переселенців у нових громадах.

Загалом, як вказує Ксенія Гедз, представниця БФ “Право на захист”, монополізація ринку та перетворення соціальної моделі на корпоративну означає, що право людини на доступне житло під час війни залежатиме виключно від того, чи відповідає вона суворим критеріям комерційних банків.

“У разі переходу до моделі “єдиного оператора” за участю ПрАТ “Укрфінжитло” фактичний доступ до кредиту може залежати від банків-партнерів та їхніх внутрішніх політик. Для багатьох ВПО це означає ризик, що програма формально залишиться, але практично стане недоступною саме для тих, для кого вона була створена“, — додають представники “Держмолодьжитло”.

Міжнародний скандал та юридичний колапс

За останні п’ять років “Держмолодьжитло” залучило 125 мільйонів євро міжнародної фінансової допомоги. На 2026 рік заплановане надходження ще 58 мільйонів євро від міжнародних партнерів, серед яких німецький банк KfW, Банк розвитку Ради Європи та Світовий банк.

“Також розробляються окремо в розробці Держмолоджитлу ще програми, в тому числі програми підтримки ветеранів, житлової підтримки на 110 мільйонів євро. І що відбувається? Держава посеред виконання таких проєктів використання фінансової допомоги міжнародних партнерів просто ліквідує організацію виконавця“, — каже Ксенія Гедз.

Існує також серйозна правова колізія: чинне українське законодавство просто не має механізму приєднання неприбуткової організації, якою є “Держмолодьжитло”, до приватного комерційного акціонерного товариства “Укрфінжитло”.

Позиція переселенців

Для багатьох внутрішньо переміщених осіб пільгова іпотека від “Держмолодьжитла” залишається єдиною можливістю придбати власну нерухомість. Через високу вартість оренди переселенці фізично не здатні самостійно накопичити всю суму на квартиру, навіть за умови стабільного заробітку та сумлінної сплати податків.

Громадський активіст Сергій Карелін, який сам придбав житло завдяки цій програмі, порівнює поточну урядову ініціативу з катастрофою. За його словами, фонд зараз нагадує потяг “Інтерсіті”, що мчить на швидкості 160 кілометрів на годину, маючи в роботі тисячі заявок. Спроба різко перевести цей локомотив на інші рейки неминуче призведе до аварії та залишить багатьох людей без шансу на дім.

Саме через ці ризики ще у квітні понад пів сотні громадських організацій різко засудили ідею злиття “Держмолодьжитла” з “Укрфінжитлом”. Їхню позицію поділяють омбудсман Дмитро Лубінець, заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук та парламентська тимчасова слідча комісія. Попри такий масштабний спротив, автори урядового проєкту свідомо ігнорують принципи прозорості: у пояснювальній записці вони прямо вказали, що документ не потребує громадських обговорень.

Окрім кулуарності, експерти вказують на відверті маніпуляції в аргументації ініціаторів. Зокрема, урядовці запевняють, що злиття ніяк не зачепить місцеве самоврядування. Однак на практиці “Держмолодьжитло” веде понад 65 програм житлового кредитування, які працюють саме на умовах співфінансування з місцевими бюджетами.

Як зазначають експерти, сумнівною є й концепція створення “єдиного оператора” під егідою Мінекономіки. Оскільки зараз житлові інструменти розподілені між міністерствами соціальної політики, розвитку громад та у справах ветеранів, така реорганізація не створить цілісної системи, а лише точково перерозподілить повноваження.

Не витримує критики і фінансовий бік питання. Процес об’єднання потягне за собою значні витрати на аудит обох установ та перереєстрацію фонду. Правозахисники наголошують, що витрачати бюджетні кошти на бюрократичні процедури під час повномасштабної війни вкрай недоцільно — ці фінанси мають першочергово йти на оборону та допомогу постраждалим.

Коаліція громадських організацій закликає Кабмін відкласти ухвалення постанови до проведення відкритих обговорень, прорахунку всіх наслідків та консультацій із міжнародними донорами й місцевою владою.

Читайте також:

Від оренди до власної оселі: як переселенка з Харкова отримала житло в іпотеку від Держмолодьжитло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У квітні 2026 року Званівська сільрада та її структурні підрозділи провели п’ять державних закупівель. Загалом у квітні для потреб Званівської громади придбали товарів та послуг на суму понад 320 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Званівська громада: витрати у квітні 2026 року

Протягом квітня 2026 року Званівська СВА і Званівська сільрада провели три закупівлі на загальну суму 307 982 гривень.

Званівська СВА провела одну закупівлю на 9 600 гривень. За ці кошти отримали доступ до електронних баз наукової та науково-технічної інформації ресурсу ВШК “Національна сертифікація кадровиків — 2026”.

Званівська сільрада провела дві закупівлі. За 294 975 гривень придбали 3 450 літрів дизельного палива. На сьогодні переможець торгів визначений, але договір очікує підписання.

3 407 гривень витратили на страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Фінансовий відділ Званівської сільради: закупівлі у квітні 2026 року

Протягом квітня 2026 року Фінансовий відділ Званівської сільради провів дві закупівлі на 12 500 гривень.

8 400 гривень пішли на витратні матеріали для оргтехніки. Було придбано два тонер-картриджі HP 17A.

За 4 100 гривень придбали право використання на рік та пакети оновлень комп’ютерної програми M.E.Doc.

Загалом закупівлі Званівської громади за квітень 2026 року склали 320 482 гривні.

Читайте також:

• Обслуговування MERCEDES-BENZ та ремонт Volkswagen: на що витрачала гроші Сіверська міськрада у квітні
• Бахмутська МВА визначила земельні ділянки під будівництво житла в Гощі
• Бахмут витратить понад 1,3 млн грн на відпочинок дітей: як подати заявку на оздоровлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!