У 2024 році ситуація з постачанням FPV-дронів для ЗСУ покращилася. Поступового перевага російської армії у кількості БПЛА зменшується. Наразі фронт під Бахмутом дуже насичений різними типами безпілотників. Південніше та західніше міста окупанти прагнуть протиснути українську оборону.

Про це заступник командира батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів “Ахіллес” 92-ї ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка Олесь Маляревич розповів у етері телеканалу Еспресо.

Бої в районі Бахмута

Військовий повідомив, що окупанти цілодобово штурмують позиції ЗСУ на південь від Бахмута та західніше міста, в напрямку Часів Яру.

Співвідношення FPV-дронів на фронті

Боєць ЗСУ додав, що в районі Бахмута насиченість фронту дронами зростає в геометричній прогресії. Поступово Сили оборони отримують більше БПЛА для ураження окупаційних військ.

“З FPV-дронами ситуація вже покращилася. Раніше в росіян було в 5 разів більше дронів, зараз десь співвідношення 1 до 3. Нас активно підтримують донати, українські компанії, європейські друзі. Держава теж почала закуповувати більше FPV. За минулий рік ми отримали тільки 300 дронів від держави, цього року вже набагато більше”, — повідомив Олесь Маляревич.

Заступник командира батальйону УБАК “Ахіллес” 92-ї ОШБр зауважив, що на фронті ніякий дрон не може повністю замінити артилерію. За його словами, кожен відтінок відрізняється один від одного, тому потрібно запитувати у підрозділів технічні характеристики, які саме БПЛА їм потрібні.

“FPV-дрон несе меншу кількість вибухівки, і ми маємо доповнювати один одного. Оперативне командування, яке бачить картину бою, має мати під рукою всі засоби ураження, і мати об’єднаний вогневий вплив. За кількістю дронів не варто гнатися, треба купувати тільки ті, що дійсно літають. Є бізнесмени, які намагаються завести з Китаю дрони та продати: потім все це лежить і не літає, доводиться докручувати. Ми такі не отримуємо тому, що знаємо, які дрони нам треба”, — пояснив Олесь Маляревич.

Читайте також:

• РФ прагне швидко охопити Часів Яр та просуватися у бік Констахи
• “ЗСУ роблять все необхідне, щоб Часів Яр був захищеним”, — боєць 92-ї ОШБр
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій “Битва за Бахмут”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!