Президент Володимир Зеленський пояснив, що ідея створення вільної економічної зони на Донбасі розглядається як один із можливих форматів, який може врахувати позиції різних сторін у межах потенційних мирних домовленостей.

Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами.

Вільна економічна зона на Донбасі: як функціонуватиме концепція

За словами президента, російська сторона наполягає на виведенні українських військ з Донецької області, тоді як Україна виступає проти такого сценарію. Водночас американська сторона, як зазначив Зеленський, шукає компромісний підхід, який би враховував інтереси Києва.

Президент наголосив, що Україна говорить саме про “потенційні економічні зони”, адже наразі існує кілька можливих варіантів розвитку подій. Перший — фіксація лінії бойового зіткнення в тому вигляді, в якому вона існуватиме на момент укладення мирної угоди. Якщо ж домовленостей не буде досягнуто, можливі або продовження війни, або пошук інших рішень, зокрема пов’язаних із потенційними економічними зонами.

За озвученою концепцією, одна з таких зон може бути створена в Енергодарі — як демілітаризована територія. Інша потенційна вільна економічна зона може з’явитися на частині Донецької області після надання Україні гарантій безпеки. Її параметри, за словами Зеленського, можуть бути зафіксовані в окремій угоді між Україною, США та Росією.

У разі створення вільної економічної зони йдеться про фактичну демілітаризацію території з відведенням важких сил на визначену відстань. При цьому управління і безпека на частині, контрольованій Україною, залишатимуться за українською владою та поліцією, а на лінії розмежування можуть бути розміщені міжнародні сили.

Що необхідно для реалізації

Зеленський підкреслив, що відповідно до українського законодавства створення таких зон можливе лише за особливого рішення. Якщо питання постане в межах мирної угоди, остаточне рішення можуть ухвалити або парламент, або всеукраїнський референдум. Водночас президент наголосив, що референдум має стосуватися всього пакета домовленостей, а не окремих пунктів.

За словами глави держави, референдум можливий лише за умови гарантованого припинення вогню щонайменше на 60 днів. В іншому разі його результати не матимуть легітимності та можуть призвести до внутрішнього розколу. Також Зеленський зазначив, що громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не зможуть брати участь у голосуванні.

Читайте також:

Володимир Зеленський розкрив зміст 20 пунктів мирного плану: повний список

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Деякі аптеки в місті Київ працюватимуть навіть в умовах тривалих відключень світла.

Про це розповіли в Київській міській держаній адміністрації.

Які аптеки працюватимуть у Києві під час блекаутів

Цілодобово в Києві працюватимуть чергові аптечні пункти КП “Фармація”. В них можна буде купити як звичайні ліки, так і життєво необхідні медикаменти, зокрема, інсулін.

У департаменті охорони здоров’я радять мати із собою готівку, адже під час відключень світла банківські термінали можуть працювати нестабільно.

Де працюватимуть аптеки

Аптеки з резервним живленням з резервним живленням розташовані в лікарнях як на лівому, так і на правому березі Києва.

Лівий берег:

• Дарницький район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №1”, корпус 1, аптечний пункт № 1 (аптека № 69), Харківське шосе, 121;
• Деснянський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги”, аптечний пункт № 3 (аптека № 119), вулиця Кубанської України, 10.

Правий берег:

• Оболонський район — КНП “Київська міська дитяча клінічна лікарня №1”, аптечний пункт № 3 (аптека № 74), вулиця Богатирська, 30, корпус 1;
• Солом’янський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №6” (Медмістечко), аптечний пункт № 4 (аптека № 99), проспект Любомира Гузара, 3;
• Печерський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №12”, аптечний пункт № 1 (аптека № 125), вулиця Професора Підвисоцького, 4-А;
• Шевченківський район – НДСЛ “Охматдит”, аптека № 52, вулиця В’ячеслава Чорновола, 28/1.

Читайте також:

У Києві діє місце тимчасової підтримки для людей у кризових життєвих обставинах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У зимовий період зростає ризик травмування через сніг та ожеледицю на тротуарах і прибудинкових територіях. У таких ситуаціях важливо знати алгоритм дій і розуміти, хто несе відповідальність.

Про це йдеться в повідомлені Міністерства юстиції України.

Як діяти у разі травмування через сніг та ожеледицю

У разі травмування передусім необхідно викликати екстрену медичну допомогу. Це дозволяє отримати допомогу та офіційно зафіксувати факт травми. Важливо, щоб у медичних документах були зазначені обставини її отримання. Також слід зберігати всі довідки, висновки лікарів і платіжні документи, пов’язані з лікуванням.

Для підтвердження неналежного утримання території потрібно зібрати докази. Зокрема, варто зафіксувати контакти свідків, зробити фото місця падіння з орієнтирами, зафіксувати стан території:

• лід;
• сніг;
• відсутність протиожеледних засобів;
• необгороджені небезпечні ділянки або бурульки на карнизах тощо.

Обов’язок із прибирання снігу та льоду покладається на власника або балансоутримувача території. Дороги й тротуари мають утримувати шляхово-експлуатаційні служби, прибудинкові території — керуючі компанії або ОСББ, приватні ділянки та будівлі — їхні власники.

За порушення правил утримання територій передбачена адміністративна відповідальність. Для громадян штраф становить від 340 до 1 360 гривень, а для посадових осіб та підприємців — від 850 до 1 700 гривень.

Після збору доказів постраждала особа має право звернутися до власника або балансоутримувача з вимогою про відшкодування матеріальної та або моральної шкоди. У разі відмови спір може бути вирішений у суді. Щоб встановити відповідального за утримання конкретної ділянки, можна подати інформаційний запит до органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!