Володимир Зеленський уперше опублікував всі пункти мирного плану, який Україна обговорює з представниками США та росії.

Детальніше про це — в матеріалі Бахмут IN.UA.

20 пунктів мирного плану: Зеленський розкрив деталі

Учора, 23 грудня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із журналістами, на якій він розкрив усі пункти мирного плану, який зараз обговорюється із представниками США та росії.

Як зазначає політична журналістка Юлія Забеліна, цей документ знаходиться у драфтовій формі. Тобто, усі пункти — це не повністю затверджена версія, а лише її рамка, котра ще обговорюватиметься та доповнюватиметься.

“Версія у ключових пунктах ще точно буде змінюватись, адже на цей документ тепер мають відредагувати росіяни“, — написала Юлія Забеліна.

20 пунктів мирного плану: повний список

Пункт 1

Суверенітет України буде повторно підтверджено. У документі фіксується, що Україна є суверенною державою, і всі сторони, які підписують угоду, засвідчують це своїми підписами.

Пункт 2

Документ визначається як повна та безумовна угода про ненапад між Росією та Україною. Для забезпечення тривалого миру планується створення механізму моніторингу лінії зіткнення із застосуванням космічного безпілотного спостереження, системи раннього попередження про порушення та інструментів врегулювання конфліктів.

Пункт 3

Україна отримає надійні та посилені гарантії безпеки.

Пункт 4

Чисельність Збройних сил України у мирний час залишатиметься на рівні 800 тисяч військовослужбовців.

Пункт 5

США, НАТО та європейські країни, які підпишуть угоду, нададуть Україні гарантії безпеки, аналогічні за змістом статті 5 альянсу.

Пункт 6

Росія зафіксує політику ненападу щодо України та Європи у всіх необхідних нормативних актах і документах про ратифікацію, включно з ухваленням переважною більшістю голосів у Державній Думі.

Пункт 7

Україна стане членом Європейського Союзу у чітко визначений термін, а також отримає тимчасовий привілейований доступ до європейського ринку.

Пункт 8

Україна отримає пакет глобального розвитку, який буде закріплено в окремій угоді щодо інвестицій та майбутнього економічного зростання і який охоплюватиме широкий спектр економічних напрямів.

Пункт 9

Планується створення кількох фондів для відновлення української економіки, реконструкції зруйнованих територій і розв’язання гуманітарних питань. Головною метою у цьому пункті є залучення 800 мільярдів доларів через акціонерний капітал, гранти, боргові інструменти та внески приватного сектору.

Пункт 10

Після підписання угоди Україна прискорить процес укладення договору про вільну торгівлю зі Сполученими Штатами Америки.

Пункт 11

Україна підтверджує свій без’ядерний статус відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Пункт 12

Запорізька атомна електростанція експлуатуватиметься спільно Україною, США та російською федерацією. Водночас деталі функціонування об’єкта залишаються предметом обговорення. За словами Зеленського, Україна “після всього” не прагне безпосередньо вести бізнес із російською стороною, тому цей пункт ще потребує узгодження.

Пункт 13

Обидві держави зобов’язуються впроваджувати освітні програми у школах і суспільстві загалом, спрямовані на розвиток взаєморозуміння та толерантності між культурами, подолання расизму й упереджень. Україна також запровадить норми ЄС щодо релігійної толерантності та захисту мов національних меншин.

Пункт 14

Питання територій залишається неузгодженим і має кілька можливих варіантів вирішення.

Варіант 1. Принцип “залишаємося там, де перебуваємо”. У Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях лінія розташування військ на момент підписання угоди де-факто визнається лінією зіткнення та перебуватиме під контролем міжнародних сил.

Варіант 2. Створення потенційної вільної економічної зони Донбасу з її демілітаризацією. Україна виступає проти одностороннього відведення своїх військ, однак у разі реалізації цього сценарію наполягає на дзеркальному відведенні також і російських сил. Реалізація цього варіанту потребує проведення загальнонаціонального референдуму в Україні для ратифікації угоди.

Остаточне рішення з цього питання може бути ухвалене на рівні глав держав.

Пункт 15

Після узгодження майбутніх територіальних домовленостей і російська федерація, і Україна зобов’язуються не змінювати їх силовим шляхом.

Пункт 16

Росія не чинитиме перешкод Україні у використанні річки Дніпро та Чорного моря для комерційної діяльності. Планується укладення окремої морської угоди та угоди про доступ, які гарантуватимуть свободу судноплавства й перевезень. У межах цих домовленостей Кінбурнська коса буде демілітаризована.

Пункт 17

Для врегулювання невирішених питань буде створено гуманітарний комітет. Він передбачає обмін усіх військовополонених, які залишаються, зокрема засуджених російською системою з 2014 року, а також повернення всіх цивільних затриманих і заручників, включно з дітьми та політичними в’язнями.

Пункт 18

Україна повинна провести вибори у максимально короткі строки після підписання угоди.

Пункт 19

Угода матиме юридично обов’язковий характер. Контроль за її виконанням і надання гарантій покладається на Раду миру під головуванням президента США Дональда Трампа.

Пункт 20

Після погодження угоди всіма сторонами негайно набуде чинності повне припинення вогню.

Інші заяви Зеленського

За словами президента, сьогодні, 24 грудня 2025 року, вже буде відома реакція росіян на цей проєкт документа після того, як з ними поговорить американська сторона.

“Тоді ми будемо розуміти наші наступні кроки та можливі часові рамки для тих чи інших рішень. Ми готові до зустрічі зі Сполученими Штатами на рівні лідерів для вирішення сенситивних питань. Такі речі як територіальні питання треба проговорювати на рівні лідерів“, — наголосив Володимир Зеленський.

Читайте також:

Bild: Зеленський не підтримав ідею виведення ЗСУ з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!