Щодня наші читачі бачать зведення з фронту, за останній час бої на Бахмутському напрямку активізувалися. Ви можете допомогти нашим військовим боротися з окупантами не виходячи з дому, а просто задонативши на збір. Харків’янка Софія, вчителька музики, дівчина викладає в школі, поки її батько захищає країну. Татові Софії та його побратимам потрібен позашляховик для військових завдань.
Редакція публікує збір на автівку для військовослужбовця з Бахмутського напрямку.
Батько Софії мобілізувався до лав Нацгвардії, тривалий час захищав Донеччину, саме Бахмутський напрямок, а після недовгої перерви він знову повертатиметься туди ж. Чоловік разом з побратимами виконує військові задачі, але в тих умовах, які є сьогодні — без автівки не обійтися. Нею підвозитимуть боєприпаси, харчі тощо.
Софія з батьком до повномасштабної війни жили в Харкові, попри те, що в її тата поганий зір, він служить в Нацгвардії, у 5 слобожанській бригаді. Софія в цей час продовжує викладати музику для дітей в місцевій школі. Через постійні обстріли Харкова навчання дітям дається важко, останній тиждень доводиться викладати в онлайн-режимі. Втім дівчина налаштована оптимістично, вона закликає доєднуватися до допомоги війську навіть найменшими сумами.
Це не перший збір, який донька організовує для батька та його побратимів. Раніше Софії вже вдавалося назбирати на каски, аптечки та інші потреби. На автівку для підрозділу харків’янка збирає вперше й сподівається, що вдасться допомогти тату.
Примітка. Редакція перевірила достовірність збору та закликає читачів доєднуватися до допомоги нашому війську.
На Донеччині фіксується висока інтенсивність штурмових дій. Найбільше збільшення кількості атак спостерігається на Покровському напрямку, де російська армія суттєво наростила наступальні зусилля.
На Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість штурмових дій. Противник здійснив тут сорок три атаки. Росіяни намагалися просунутися у районах Білицького, Сергіївки, Удачного та Молодецького, а також здійснювали штурми у напрямках Торецька, Софіївки, Вільного, Дорожнього, Нового Донбасу, Матяшевого, Шевченка, Чернігівки, Добропілля, Мирного, Василівки, Новосергіївки та Новопавлівки.
На Костянтинівському напрямку зафіксовано дванадцять атак. Противник вів штурмові дії в районі Костянтинівки, а також у напрямках Новоселівки та Торецького.
Спроби вклинитися в оборону відбувалися на Лиманському напрямку, де росіяни сім разів атакували в районах Діброви, Ставків та Лимана, а також у напрямках Новосергіївки та Новоселівки.
На Слов’янському напрямку російська армія здійснила п’ять штурмових дій у районах Озерного та Кривої Луки, а також у напрямку Рай-Олександрівки.
На Краматорському напрямку росіяни проводили одну наступальну дію у напрямку населеного пункту Федорівка.
“Панська купальня”, до повномасштабного вторгненння, наші часи / фото Михайло Кулішов
“Панську купальню” в Іванівському, яку зображено навіть на гербі села, роками називали спорудою царських часів. Однак знайдене в газеті “Кочегарка” за 1927 рік свідчення ставить цю версію під сумнів. У публікації описана новозбудована гідротехнічна споруда біля Красного, її конструкція та історія появи водозабору.
Що вдалося з’ясувати про походження пам’ятки та чому сучасна будівля все ж залишає питання для дослідників — розповіли у Бахмутському краєзнавчому музеї.
“Панська купальня” в Іванівському: що це за споруда
Гідрологічна споруда на території Іванівського водозабору давно стала однією з впізнаваних особливостей села. Саме її називають “Панською купальнею”, а зображення споруди присутнє на гербі Іванівського. Через відсутність доступних тривалий час письмових джерел навколо її походження з’явилися різні версії. Одні пов’язували споруду з дореволюційним періодом і називали її “царською”, інші припускали, що вона значно молодша.
“Башта” зразка 1927 року / фото Сергій Нагорний
Нові відомості дозволяють точніше говорити принаймні про історію водозабору та споруди, яка існувала тут у 1920-х роках. Ключовим джерелом стала публікація в газеті “Кочегарка” №198 за 1927 рік. У ній журналіст описував новий водопровід та споруду, яку можна було побачити на Костянтинівській дорозі неподалік спортивного стадіону.
Автор називає її “баштою” та описує як невелику високу грановану кімнату. Усередину можна було потрапити сходами. З приміщення через вікна відкривався вид на велику поверхню води. Особливу увагу в описі привертають “венеціанські вікна”. По обидва боки споруди їх було по сім. Також у тексті згадуються залізобетонні конструкції, вентиляційні та світлові труби. Тобто йдеться не про стару панську садибу чи декоративну споруду, а про об’єкт, безпосередньо пов’язаний із роботою водопроводу.
Як у Красному з’явився новий водопровід
Газета 1927 року також описує історію місцевого джерела. Насосна станція, за описом журналіста, розташовувалася біля села Красного, яке в тексті також пов’язується з Голубівськими Ступками, біля підніжжя крейдяних гір.
До появи нового водопроводу місцеві жителі користувалися водою з криниці. У матеріалі зазначається, що після прибуття техніків та спеціалістів було ухвалено рішення облаштувати тут водопровід. Над криницею спочатку звели дерев’яну будівлю, укріпили зруб, проклали труби та встановили фільтр. Паралельно спорудили насосну станцію та водонапірний бак.
Згодом систему мали вдосконалити відповідно до санітарних вимог. Для цього пробили дві глибокі свердловини, а до 10 жовтня 1927 року планували завершити будівництво збірного колодязя, який мали з’єднати із ними. Таким чином, джерела свідчать: водозабір у цій місцевості активно облаштовували саме у 1920-х роках.
Чи була “Панська купальня” збудована за царських часів
Знайдена публікація є важливим аргументом проти версії про “царське” походження споруди, пишуть у музеї, принаймні якщо під нею мається на увазі будівля водозабору, описана у 1927 році. Газета прямо розповідає про нове будівництво водопроводу та споруду, яка з’явилася в процесі його облаштування. Тобто наявні письмові свідчення вказують на появу відповідного об’єкта вже після встановлення радянської влади. Водночас називати це остаточним доказом того, що сучасна “Панська купальня” є саме тією спорудою 1927 року, було б неправильно, вважають в музеї.
“Панська куппльня” до повномасштабного вторгненння, наші часи / фото Михайло Кулішов
Є ще одна важлива деталь. Опис та фотографії споруди 1920-х років не повністю відповідають тому вигляду, який об’єкт мав перед повномасштабним вторгненням. На фотографіях різних років можна побачити, що споруда змінювалася. Саме тому виникає питання: чи збереглася будівля 1927 року, чи після руйнувань її перебудували або звели заново.
Це питання поки залишається відкритим. Окремим аргументом на користь пізнішої перебудови можуть бути будівельні матеріали сучасної споруди — зокрема цегла та бетон, які, за оцінкою дослідника, можуть відповідати другій половині ХХ століття. Однак без додаткового документального підтвердження це залишається версією, а не встановленим фактом. Можливо, споруда була пошкоджена під час Другої світової війни та згодом відновлена. Водночас для підтвердження цього потрібні архівні документи або інші джерела.
На Донеччині фіксується висока інтенсивність штурмових дій. Найбільше збільшення кількості атак спостерігається на Покровському напрямку, де російська армія суттєво наростила наступальні зусилля. Про це повідомили […]
“Панську купальню” в Іванівському, яку зображено навіть на гербі села, роками називали спорудою царських часів. Однак знайдене в газеті “Кочегарка” за 1927 рік свідчення ставить […]
Вересень 2026 року принесе кілька гучних серіальних прем’єр і повернення популярних шоу. Серед них — другий сезон кримінальної комедії “Джентльмени”, спіноф серіалу “Річера “Ніглі”, шостий […]
Розмір пенсії за віком залежить насамперед від страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Пенсійний фонд України дозволяє заздалегідь зробити орієнтовний розрахунок […]
