13 червня 2024 року на судовому реєстрі опублікували вирок щодо справи Артема Мирошниченка, якого жорстоко побили двоє неповнолітніх мешканців Бахмута. Обом чоловікам, які до смерті побили активіста, суд виніс вирок — це 8 та 9 років позбавлення волі, однак цей термін вже зменшився, бо суд врахував перебування фігурантів у виправній колонії. Крім того, вбивці Артема Мирошниченка подали апеляцію на зменшення вироку. Апеляція пройшла.

Про це повідомив Сергій Мирошниченко, брат Артема.

Справа Артема Мирошниченка

За словами Сергія Мирошниченка, двоє вбивць Артема подали апеляцію на зменшення вироку.

“Побратими та посестри, на жаль рано зрадів і апеляція таки від тих двох уродів пройшла. Апеляція була подана на зменшення вироку. Вони все так же знаходяться у Житомирському СІЗО, відчуваю знову тягамотяну, затягування процесу аби ці два виродки по більше були у СІЗО, та не йшли по етапу. Найближча апеляційне засідання відбудеться аж в листопаді”, — написав Сергій Мирошниченко.

Нагадаємо, що Артема Мирошниченка до смерті побили двоє неповнолітніх. 5 грудня, 2019 року від зупинки серця Артем помер у лікарні Лимана. Він так і не приходив до тями. У червні 2024 року на судовому реєстрі опублікували вирок для двох осіб, які здійснили напад на активіста.

За даними реєстру обоє кривдників отримали 8 та 9 років арешту. Йдеться про Олександра Баришка та Миколу Барабаша. Однак, фактично кожному з фігурантів кримінального провадження відмінусували по 4 з половиною років від кожного терміну внаслідок їх перебування у виправній колонії з 2019.

Читайте також:

• Справа про вбивство Артема Мирошниченка: підозрюваним продовжили тримання під вартою
• Як “утискали” російську мову у Бахмуті?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”, який запускає масштабну реформу житлової системи. Документ скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року та передбачає перехід до європейської моделі доступу до житла через оренду й соціальні програми.

Про це повідомив Павло Фролов — голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Рада ухвалила Закон про основні засади житлової політики: що він передбачає

Сьогодні, 13 січня, Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.

Документ запроваджує сучасний підхід до житлової політики за європейськими стандартами та офіційно скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року, який раніше діяв в Україні. Загалом закон передбачає запуск масштабної реформи житлової системи.

Одним із ключових напрямів стане цифровізація: держава має забезпечити відкриті та прозорі дані про житлові фонди, квартирні черги та службове житло.

Окремий блок присвячений розвитку соціального житла. Воно призначатиметься для ВПО і багатодітних сімей. Орендна плата за таке житло буде нижчою за ринкову.

Закон також передбачає формування фондів житла, яке не підлягатиме приватизації або відчуженню у приватну власність. Водночас вводиться механізм оренди з правом викупу: після 10 років оренди громадяни зможуть набути житло у власність, але скористатися цією можливістю можна буде лише один раз.

Окремо врегульовано питання службового житла. Воно надаватиметься громадянам, які працюють в іншому регіоні, і не підлягатиме приватизації.

Також документ закладає правові основи для реновації — комплексної модернізації застарілого житлового фонду. Крім того, передбачено створення Реєстру доступного житла. Його перший модуль — Реєстр житла для ВПО — вже формується за результатами інвентаризації всієї нерухомості.

Читайте також:

• У Києві відкривають запис на грошову підтримку ООН для переселенців
• В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони
• Чому зупиняють розгляд заяв на компенсацію за зруйноване житло та що з цим робити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмуті від початку повномасштабного вторгнення загинули понад 270 людей, ще понад 600 цивільних отримали поранення. Серед постраждалих і жертв також є діти.

Про це у відповідь на запит редакції повідомили у Головному управлінні СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Скільки цивільних загинули в Бахмуті

За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в Бахмуті загинули 271 цивільна особа. Серед них четверо — це діти.

Серед постраждалих налічуються 621 цивільна особа. 17 серед них — це діти.

Ці факти розслідують у межах кримінальних проваджень.

Раніше редакція розповідала про статистику щодо зниклих безвісти цивільних. Їх у місті Бахмут та Бахмутському районі налічують 167 людей, серед яких 18 дітей.

Читайте також:

• Загибель волонтера на Різдво: що відомо про трагічний випадок на Донеччині
• Росіяни розстріляли українських полонених у селі Шахове: що відомо
• В Україну повернули понад тисячу тіл військових: новий етап репатріації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!