13 червня 2024 року на судовому реєстрі опублікували вирок щодо справи Артема Мирошниченка, якого жорстоко побили двоє неповнолітніх мешканців Бахмута. Обом чоловікам, які до смерті побили активіста, суд виніс вирок — це 8 та 9 років позбавлення волі, однак цей термін вже зменшився, бо суд врахував перебування фігурантів у виправній колонії. Крім того, вбивці Артема Мирошниченка подали апеляцію на зменшення вироку. Апеляція пройшла.

Про це повідомив Сергій Мирошниченко, брат Артема.

Справа Артема Мирошниченка

За словами Сергія Мирошниченка, двоє вбивць Артема подали апеляцію на зменшення вироку.

“Побратими та посестри, на жаль рано зрадів і апеляція таки від тих двох уродів пройшла. Апеляція була подана на зменшення вироку. Вони все так же знаходяться у Житомирському СІЗО, відчуваю знову тягамотяну, затягування процесу аби ці два виродки по більше були у СІЗО, та не йшли по етапу. Найближча апеляційне засідання відбудеться аж в листопаді”, — написав Сергій Мирошниченко.

Нагадаємо, що Артема Мирошниченка до смерті побили двоє неповнолітніх. 5 грудня, 2019 року від зупинки серця Артем помер у лікарні Лимана. Він так і не приходив до тями. У червні 2024 року на судовому реєстрі опублікували вирок для двох осіб, які здійснили напад на активіста.

За даними реєстру обоє кривдників отримали 8 та 9 років арешту. Йдеться про Олександра Баришка та Миколу Барабаша. Однак, фактично кожному з фігурантів кримінального провадження відмінусували по 4 з половиною років від кожного терміну внаслідок їх перебування у виправній колонії з 2019.

Читайте також:

• Справа про вбивство Артема Мирошниченка: підозрюваним продовжили тримання під вартою
• Як “утискали” російську мову у Бахмуті?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята пенсія”, проте що він означає насправді та чи передбачена така виплата законодавством у 2026 році?

Відповіді на ці питання — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке 13-та пенсія в Україні

В українському законодавстві офіційного поняття “тринадцята пенсія” як щорічної додаткової надбавки не існує. Жоден нормативний акт не передбачає автоматичної виплати 13-го платежу наприкінці року. Цей термін є виключно побутовим формулюванням.

Під так званою 13-тою пенсією неофіційно мають на увазі суму пенсійних виплат, яка була офіційно нарахована людині, але залишилася невиплаченою у зв’язку з її смертю. У Пенсійному фонді України (ПФУ) наголошують: ці кошти не анулюються і не зникають, вони можуть бути передані близьким родичам померлого.

Хто має право на отримання коштів

Отримати недоотриману пенсію померлого можуть лише визначені категорії осіб:

• члени сім’ї, які були офіційно зареєстровані та проживали разом із пенсіонером на день його смерті;
• непрацездатні члени родини, які перебували на утриманні померлого (навіть у тому випадку, якщо вони фактично мешкали за іншою адресою).

Важливий нюанс: якщо за виплатою одночасно звертаються одразу кілька родичів, які мають на це законне право, загальна сума недоотриманої пенсії ділиться між ними порівну.

Від чого залежить розмір виплати

Фіксованої ставки чи гарантованої суми для “тринадцятої пенсії” не існує. Її розмір розраховується суворо індивідуально і залежить виключно від двох факторів:

• щомісячного розміру пенсії, яку отримував померлий;
• періоду, за який нараховані кошти залишилися фактично невиплаченими (наприклад, за поточний місяць чи кілька місяців).

Як оформити виплату: способи та документи

Недоотримана пенсія не перераховується родичам автоматично. Щоб її отримати, обов’язково необхідно подати відповідну заяву до органів ПФУ. Зробити це у 2026 році можна двома способами:

• офлайн — звернувшись особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду;
• онлайн — дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ (за наявності кваліфікованого електронного підпису).

Разом із заявою заявник повинен надати пакет підтверджувальних документів, зокрема:

• свідоцтво про смерть пенсіонера;
• паспорт та ідентифікаційний код заявника;
• документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження, шлюб тощо);
• довідки, що засвідчують факт спільного проживання з пенсіонером на момент його смерті (довідка про склад сім’ї, про реєстрацію місця проживання);
• актуальні реквізити банківського рахунку для зарахування коштів.

Читайте також:

Довідки ВПО залишаються чинними: що змінюється після набрання чинності новим законом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!