У Раді зареєстрували законопроєкт № 12377 “Про основні засади житлової політики”. Пропонують закладення основ для формування житлової політики України з урахуванням стандартів та норм керівних документів Європейського Союзу. У новому проєкті є пункти, які будуть мати вплив й на переселенців та переселенок, зокрема йдеться про впорядкування процесу оренди соціального житла. Його зможуть отримати люди в державному та територіальному житловому фонді. На додаток планують урегулювати ціну за таке житло, а держава зможе покривати частину його вартості.

Що передбачає законопроєкт № 12377, що зможуть робити органи місцевого самоврядування, а що стане відповідальністю Кабміну? Читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що зміниться для житлового фонду?

Житловий фонд України складатиметься з трьох фондів, це:

• приватний житловий фонд, (може надаватися за рішенням власника, як соціальне житло в оренду);
• житловий фонд територіальних громад; (житло надають на умовах оренди, як соціальне чи службове);
• державний житловий фонд (житло надають на умовах оренди, як соціальне чи службове).

Оплата соціального житла буде варіюватися залежно від доходу людини, її наявних пільг та майна. Майно, яке знаходиться на окупованих територіях, не буде рахуватися. Соціальним житлом зможуть користуватися, зокрема, й переселенці та переселенки. Частину вартості за оренду соцжитла пропонують покривати з бюджету держави.

Нежитлові приміщення в житлових будинках не будуть належати до житлового фонду України.

У проєкті Закону вказано, що житло приватного фонду може використовуватися не лише для проживання власника та членів його родини, але й для передачі за рішенням власника цього житла для оренди. Йдеться саме про передачу оселі за договором оренди соцжитла.

Щодо житлового фонду територіальних громад, то за його використанням будуть стежити органи місцевого самоврядування, а за державним, орган державної влади відповідно.

Звідки будуть брати житло для житлового фонду?

• нове будівництво житла;
• реконструкція існуючих житлових будинків;
• передача житла з приватної у державну власність та власність територіальних громад;
• житло, яке отримають у власність територіальні громади, яке попередньо суд вилучив, визнавши безхазяйним або відумерлим;
• житло побудоване коштом держбюджету, яке передадуть з держвласності у власність територіальних громад;
• державне житло, яке передадуть у приватну власність.

Фінансування формування такого фонду будуть кошти державного та місцевого бюджетів, міжнародних донорів. Також фінансувати його можуть добровільні внески фіз- чи юр- осіб.

Що передбачає нова житлова політика за законопроєктом № 12377?

Метою законопроєкту його ініціатори вказують нову житлову політику України, яка дасть можливість людям розв’язати житлове питання, орендувавши його або придбавши. Автори проєкту пишуть в пояснювальній записці, що наразі в Україні майже 4,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб, з них близько 2,5 мільйона осіб не можуть повернутися до своїх домівок через пошкодження або знищення житла або їх житло знаходиться на тимчасово окупованих територіях чи на яких ведуться бойові дії.

Законопроєкт, зокрема пропонує врегулювати оренду соціального житла в Україні. В пояснювальній записці подають кілька головних пунктів. Одним із перших, це встановлення принципів житлової політики, що відповідають принципам, закладеним в міжнародних документах Європейського Союзу.

Йдеться про:

• доступність та безбар’єрність житла;
• непорушність права на житло та недоторканість житла;
• прозорість та громадська участь, (тобто громадськість має вільно брати участь у розробці та реалізації житлової політики);
• свобода вибору;
• справедливість та рівний доступ кожного до житла;
• стратегічне планування, (тобто рішення мають ухвалювати на основі аналізу зовнішнього оточення та внутрішнього потенціалу);
• соціальну інтеграцію, (йдеться про розвиток районів зі змішаним доходом, які також мають запобігати концентрації бідності).

Пріоритети житлової політики

У проєкті Закону передбачили пріоритети житлової політики, серед яких врахували й потреби внутрішньо переміщених осіб:

• розв’язати проблему бездомності та запобігти їй;
• сформувати, наповнити та взяти на облік житлові фонди, щоб дати там житло людям;
• врегулювати ринок оренди, йдеться про прозорість орендних відносин та забезпечення прав, як для орендарів, так й для орендодавців;
• надати людям компенсації за знищене або пошкоджене житло тощо.

Наразі, оренда квартир в Україні неврегульована, цей “бізнес” знаходиться в тіні, адже власників квартир, які здають оселю офіційно та платять за це податку, знайти важко. Крім того, для багатьох ВПО плата за оренду “з’їдає” найбільше коштів їх бюджету. Це підтверджує статистика від Міжнародної організації з міграції. Відтак, 60% опитаних переселенців та переселенок в Україні відповіли, що витрачають понад половину доходу своєї сім’ї на оренду житла.

До завдання житлової політики віднесли створення умов та залучення фінансових / скриншот із Проєкту закону.

Які повноваження матиме Кабмін у сфері житлової політики?

Законопроєктом пропонують надати Кабміну, зокрема, такі повноваження:

• спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади у сфері житлової політики;
• схвалення Державної стратегії житлової політики України та плану заходів з її реалізації;
• визначення порядку заміни житла, у якому проживає людина з інвалідністю, якщо це житло не відповідає вимогам щодо доступності та його не можливо пристосувати до цього.

Крім того, Кабмін зможе затверджувати порядок виключення з житлового фонду, переведення житлових приміщень в нежитлові. Наприклад, він може затвердити порядок переведення дачних чи садових будинків, які відповідають будівельним нормам, у житлові будинки. Кабмін зможе визначити порядок надання соцжитла, та порядок розрахунку плати за таке житло й затвердити типовий договір оренди.

До повноважень також пропонують віднести визначення переліку тих людей, які можуть отримати службове житло з держфонду, фонду територіальних громад та визначити розмір плати за його оренду.

Що зможуть робити органи місцевого самоврядування?

До їх повноважень органів місцевого самоврядування хочуть віднести таке:

• забезпечення реалізації житлової політики на території відповідних громад, розроблення, затвердження та виконання заходів, завдань й показників стратегій житлової політики територіальних громад та планів заходів з їх реалізації, затвердження регіональних стратегій житлової політики у випадках, визначених цим Законом;
• формування та наповнення житлового фонду територіальних громад, розпорядження та управління таким житловим фондом;
• забезпечення обліку житла житлового фонду територіальних громад, організація обліку житлового фонду незалежно від форми власності на території громад;
• ухвалення рішень про виключення житла з житлового фонду, переведення житлових приміщень в нежитлові, переведення дачних й садових будинків у житлові будинки, якщо вони відповідають нормам;
• участь в реалізації фінансово-кредитних механізмів підтримки будівництва (придбання) житла;
• ухвалення рішень щодо надання соціального чи службового житла;
• ухвалення рішень щодо надання земельних ділянок житлово-будівельним та житловим кооперативам, операторам доступного житла відповідно до Земельного кодексу України.

Тож, як бачимо, повноваження Кабміну та органів місцевого самоврядування мають відмінності. Кабмін може встановлювати порядок плати за житло, визначити чи житло доступне для людей з інвалідністю тощо. Тоді, як органи місцевого самоврядування зможуть ухвалювати рішення про те, які земельні ділянки надавати для будівництва житла та кому саме, яким кооперативам чи операторам.

Читайте також:

• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі
• “Бахмут-Гоща”: хто може отримати житло, яке планують будувати для бахмутян, та чи буде воно в Баришівці
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Весною 2025 року розпочався проєкт “Спільне бачення нового дому”. Мета проєкту — не просто збудувати будинки, а об’єднати людей. Йдеться про створення дружньої, інтегрованої спільноти, де бахмутяни і місцеві мешканці Гостомельської громади зможуть жити поруч, будувати нові зв’язки, зберігаючи ідентичність своїх громад. Проте шлях цього проєкту виявився складнішим, ніж очікували. Земельна ділянка, навколо якої вибудовувався весь проєкт, не була погоджена. 

Що відбувається з проєктом зараз і які зміни в нього внесли? Розповідаємо у матеріалі.

Що передбачав проєкт першочергово?

Громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами планувала реалізувати проєкт “Спільне бачення нового дому”. У межах цього проєкту мала проводитись робота над розробкою бачення розвитку конкретної земельної ділянки у Гостомелі. Нашою метою було провести дослідження та сформувати спільне бачення майбутнього простору через залучення як бахмутян, так і мешканців Гостомеля.

Особливістю проєкту є людиноцентричний підхід — майбутній квартал планувалося створювати з урахуванням голосу людей, адже саме вони мали визначати, яким буде цей простір. Дослідження передбачало розробку рекомендацій та завдань для створення архітектурної концепції на конкретній ділянці, орієнтованій на потреби обох громад. 

Також проєкт включав відкриту комунікацію та активне залучення мешканців до обговорення, щоб новий квартал відповідав їхнім очікуванням і став прикладом якісної співпраці між громадами. Однак, ділянка в Гостомелі, яку планували брати першочергово, не буде фігурувати у цьому проєкті. Відповідно ми хочемо детально прокомунікувати причини змін, особливо враховуючи негативний досвід попередніх відмов у наданні земельних ділянок

Зміна планів: чому довелося шукати нову землю

Початковий план реалізації проєкту відбувався навколо конкретної земельної ділянки в селищі Гостомель, яку Бахмутська адміністрація хотіла використовувати на умовах суперфіцію під будівництво житлового кварталу для бахмутян.

Олександр Марченко — представник Бахмутської міської військової адміністрації, який координує комунікацію з громадами-партнерами. Під час зустрічі він розповів, що робота над пошуком нової ділянки в Гостомельській громаді триває. Цього разу це має бути земля комунальної власності.

За словами Марченка, попередній досвід із приватною землею показав, що такий шлях надто ризикований. Виникає логічне питання, чому МВА одразу не шукала землю у власності громади? На це питання відповідь дав Олександр Марченко.

“До нас вийшли з пропозицією надати земельну ділянку, саме приватну. Вона знаходиться в дуже зручному місці, це проїзне місце, там можливо було створити й парки, сквери, набережну. Тому ця земельна ділянка була привабливою, вона, за першими домовленостями, надавалась безплатно в користування”, — каже Олександр Марченко

Саме тому зараз шукають земельну ділянку у власності громади, щоб уникнути юридичних колізій.

“Ми втратили багато часу, бо договір, який нам запропонували, був неприйнятним для органів місцевого самоврядування. Але ми не здаємося. Є повне порозуміння з місцевою владою Гостомеля, і проєкту бути”, — наголосив він.

Приватний власник на початковому етапі пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (тимчасове право користування).

Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

Примітка. Договір суперфіцію — це угода, за якою власник земельної ділянки надає іншій особі право користуватися цією ділянкою для забудови (будівництва житлових, промислових, побутових та інших споруд). Головна особливість такого договору полягає в тому, що право власності на споруди, зведені на цій ділянці, належить не власнику землі, а землекористувачу (особі, що отримала право суперфіцію). 

Софія Бондар: “Мета не змінилася — змінилися методи”

Урбаністка ГО “Розквіт” Софія Бондар розповіла, що після невдачі з ділянкою команда вирішила не згортати роботу, а адаптувати її під нові реалії.

“Ми зрозуміли, що наша мета — створення житла для бахмутян у Гостомелі — залишається актуальною незалежно від ділянки. Просто тепер у нас трохи інші завдання, інші методи й кінцеві результати”, — каже Софія.

Якщо раніше дослідження стосувалися конкретного простору — майбутнього кварталу і його планування, то тепер команда зосереджується на глибшому вивченні самої громади переселенців.

“Ми ввели термін “інтеграція” — це про те, як бахмутська громада може влитися в інше середовище, не втративши себе. Ми хочемо дослідити особливості ідентичності бахмутян, їхні потреби, цінності, проблеми адаптації. Це дослідження стане основою для подальшого етапу, коли ділянка буде визначена”, — пояснює вона.

Тепер замість архітектурних планів команда працює над аналітичним документом, який матиме три розділи, а саме:

Дослідження житлових моделей — як в Україні та Європі вирішується питання житла для ВПО, які існують сценарії заселення, які політики працюють.

Ідентичність бахмутської громади — результати опитувань, історії людей, їхнє бачення дому і потреби.

Рекомендації щодо подальшого проєктування. Фінальний блок — це рекомендації для органів влади та проєктувальників: як планувати інтеграцію, на що звертати увагу при виборі ділянки й заселенні.

“Цей документ стане аргументованою позицією для місцевої влади. Він допоможе пояснити, чому житло для бахмутян потрібне саме зараз, і посилить переговорну позицію з донорами. Ми хочемо, щоб Бахмутська адміністрація виглядала не просто як прохач фінансування, а як стратегічний партнер із чітким баченням”, — пояснює Софія Бондар.

Голос громади: опитування і партисипація

Попри всі зміни, ми не відмовилися від головного принципу — залучення людей. У листопаді стартувало опитування серед бахмутян, щоб зібрати дані про їхні потреби, умови проживання, бачення майбутнього дому. Результати дослідження стануть базою для майбутнього технічного завдання архітекторам і донорам, коли земельне питання буде вирішено.

“Для нас важливо почути кожного. Опитувальник допоможе отримати інформацію про реальний стан і водночас дасть контакти для глибинних інтерв’ю. Потім ці результати ми обговоримо з громадою на відкритій онлайн-події”, — пояснила Софія.

Щоб охопити більше людей, до процесу долучаються хаби бахмутян у різних містах. Отримати посилання на анкету можна через співробітників хабу чи через команди хабів. З метою верифікації бахмутян, його не публікують у відкритому доступі.

Після онлайн опитування відбудеться публічна презентація результатів, також через хаби буде поширюватися інформація про зустріч. У планах також публічна презентація проєкту.

“Ми вже не одні“: досвід, який переймають інші

Попри труднощі, Олександр Марченко переконаний, що цей проєкт має велике майбутнє — і вже став прикладом для інших громад.

“Ми вже не одні. За нами пішов Маріуполь — вони отримали дві земельні ділянки у Василькові й Білій Церкві. Ми спілкуємося, допомагаємо один одному, підглядаємо, як це можна зробити. Основне питання зараз — це пошук коштів. Але ми працюємо й не здаємося”, — каже він.

Для бахмутян тема житла залишається найболючішою. Варто зазначити, що наразі ефективного комплексного механізму для розв’язання житлового питання для мешканців, чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях — на державному рівні досі немає. Частково перші компенсації для переселенців з ТОТ відкриє Постанова 1176. Згідно з нею внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, передбачається державна компенсація на придбання житла. На ці потреби виділили 120 мільйонів євро, ці кошти 3 тисячі родин зможуть отримати ваучери та придбати власне житло. Постанова запрацює вже в кінці листопада.

“Дев’яносто дев’ять відсотків звернень громадян — це питання житла. Люди втомилися чекати, але ми шукаємо всі можливості. Якщо не вийшло з тією ділянкою — знайдемо іншу і будемо працювати”, — наголосив посадовець.

Попереду — новий етап

Попри зміну формату, проєкт “Спільне бачення нового дому” продовжується.
До кінця грудня команда планує завершити дослідження, узгодити з Міжнародним фондом “Відродження” оновлений план дій і підготувати фінальний документ із рекомендаціями.

Паралельно Бахмутська міська військова адміністрація разом із Гостомельською громадою проводить технічний аналіз кількох земельних ділянок — двох у межах Гостомеля та однієї поруч із ним. За словами Олександра Марченка, рішення щодо конкретної локації мають ухвалити після отримання повного пакета документації від громади.

“Ми домовилися, що Гостомельська громада надасть викопіювання з технічної документації. Після цього ми проаналізуємо обмеження і визначимося, яку ділянку можна взяти в роботу”, — уточнив він.

Таким чином, проєкт не призупинено — він переходить у фазу партисипації та підготовки, яка має забезпечити сталість наступних етапів. Його ключові завдання — завершити дослідження, погодити зміни з донорами та визначити землю, на якій у перспективі може постати житло для бахмутян.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

“Спільне бачення нового дому”: розповідаємо про передпроєктне обговорення житлового кварталу в Гостомелі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гощі (Рівненської області) розробляють розрахунок, щоб визначити технологію будівництва житла для переселенців із Бахмутської громади. Для цього провели закупівлю на майже 100 тисяч гривень, гроші використають з місцевого бюджету.

Детальніше у матеріалі Бахмут IN.UA.

Житло для бахмутян у Гощі: на якому етапі

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради опублікувало закупівлю на розроблення техніко-економічного розрахунку (ТЕР) для вибору технології будівництва житла для бахмутян у Гощі.

Закупівлю провели без використання електронної системи, тобто сама процедура закупівлі провелася поза системою Prozorro. Очікувана вартість робіт склала 99 999 гривень

Переможцем стало ТОВ “Архітектурно-проєктне бюро”, яке виконуватиме підготовку ТЕР. Угода з виконавцем уже підготовлена. Роботи планують завершити до 31 грудня 2025 року.

Нагадаємо, що у липні 2025 року Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі. За 33 тисячі гривень замовили архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Роботи виконуватиме ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ЗЕМЛЕМІР”.

Йдеться про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Гощі в постійне користування бахмутській КП. На цих ділянках плануються роботи з будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Нагадаємо, що 20 червня у селищі Гоща Рівненської області виділили земельну ділянку для будівництва житлового кварталу для бахмутян. Таке рішення ухвалили депутати Гощанської селищної ради. Площа ділянки склала близько 6 гектарів.

Вперше проєкт житла для бахмутян презентували у листопаді 2024 року, на конференції Rebuild Ukraine. Він передбачає побудову невеликого району для бахмутян в Гощі. Попередня вартість такого проєкту складає 111 мільйонів доларів.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!