6 січня президент України Володимир Зеленський підписав закон №7283. Він офіційно прирівнює переселенців до мешканців громад, до яких вони переїхали, та спрямований на інтеграцію внутрішньо переміщених осіб.

Редакція поспілкувалась з громадським активістом Андрієм Грудкіним про те, який вплив може мати закон №7283 на ВПО та їх рідні громади.

Закон №7283: які переваги для ВПО

Представник громадського сектору Андрій Грудкін пояснює, що закон №7283 про народовладдя багато громадських організацій та народних депутатів просували вже давно, очікували його ухвалення й підпису президента. 

“По суті, він говорить про те, що інструменти громадської участі, які раніше регулювалися різними актами Кабміну, різними постановами, тепер мають всі бути в статуті територіальної громади. І, відповідно, ці статути мають бути прийняті, але у 27-му році. А до 2027 року будуть діяти ті акти місцевих органів влади, які передбачають різні інструменти громадської участі, які є наявні”, — пояснює активіст.

Говорячи про інструменти громадської участі, йдеться, зокрема, про:

• електронні петиції;
• громадські слухання;
• місцеві ініціативи;
• бюджети участі;
• публічні консультації. 

За словами активіста, сама ініціатива, коли в громаді має бути один документ, а це Статут територіальної громади, який й визначає, як в цій громаді побудоване місцеве самоврядування, є хорошою тактикою.

Фактично, це реалізація прямої демократії не тільки через вибори, а ще й через локальні інструменти партисипації, які дозволяють громадянам більш активно долучатися. 

“Ми, зі свого боку, з громадською організацією «Сильні громади» ще з 2014 року просували прийняття всіх цих інструментів. Люди не завжди ними користуються. Це теж, в принципі, нормально. Більш пасіонарна частина людей — від 1 до 3%, беруть участь у подібних ініціативах. Найкраще відгукуються електронні петиції та бюджети участі. У нас в Торецьку також був бюджет участі, й дуже гарно зайшов. Ну і петиції подекуди заходять, дивлячись, як влада на них реагує: чи формально, чи справді враховує думку населення”, — зазначає активіст.

Які ризики несе закон для ВПО

Хто повернеться до Бахмута: редакція почула думки бахмутян

Головним нововведенням закону №7283  є те, що внутрішньо переміщені особи тепер вважаються жителями територіальної громади, де вони зареєстровані, як ВПО. Відповідно, вони мають всі ті ж права, що і мешканці цієї громади, жителі цієї громади, які там проживали, які були зареєстровані. 

“Це гарно з погляду демократії, дає можливість людям — потенційно принаймні — можливість якось впливати на розв’язання питань такої категорії, як внутрішньо переміщені особи. Водночас сказати, що я бачу, що ВПО якось активно хочуть брати участь у житті громади — такого не бачу. Навпаки, ми спостерігаємо дуже сильний емоційний зв’язок зі своїми громадами”, — аргументує активіст.

Він додає, що в коаліції “На лінії зіткнення” спостерігають, що навіть люди, чиї міста окуповані з 2014 року, все одно чітко себе ідентифікують з жителями тої територіальної громади, з якої вони вимушені були виїхати.

Активіст додає, що ухваленням закону держава намагається продемонструвати, що вона робить кроки для інтеграції ВПО.

“Але в чому насправді полягає інтеграція, як на мене? Інтеграція — вона може або статися, або не статися. От у мене, наприклад, вона не стається. Ми бачимо, що ВПО хочуть кучкуватися разом з такими ж самими, як вони — бажано, звісно ж, у прив’язці до громади свого походження. Свої до своїх – це нормальний принцип. Значно б сприяло інтеграції ВПО, розв’язання питання з житлом. Але ми всі чудово знаємо, що це питання на багато мільярдів доларів, і воно дуже повільно рухається, стимулюючи негативні процеси, такі як повернення в окупацію і, так далі. Тобто, цей закон про це не говорить. Він, по факту, про те, що тепер ми всі — жителі тих громад, де ми знаходимося. Але в мене виникає питання, а хто тоді є жителями наших громад Донеччини та Луганщини? Хто ці люди? Ми ж не можемо бути жителями двох, трьох, п’яти громад”, — каже Андрій Грудкін.

Він розмірковує, що закон №7283 може призвести до ліквідації військових адміністрацій окупованих територій, адже якщо в громаді не буде жителів, то для кого працюватимуть наявні військові адміністрації? 

“Попри те, як ми лаємо, гриземось з цими військовими адміністраціями, критикуємо їх, що вони не туди гроші кудись спрямували, але ліквідація цих органів управління призведе до певного вакууму, втрати ідентичності локальної… Постане питання: і як ми будемо, умовно, відбудовувати тимчасово окуповані регіони та для чого вони потрібні, як їх відновлювати, тому що там і влади фактично може не бути вже тоді?”.

Загалом же така державна політика не охоплює різних контекстів, зокрема це збереження локальної ідентичності та прив’язки людей, зв’язку з їх минулим та історією.

“Якщо так і далі буде тривати, то все це зникне. Відсутність державної політики (ред. довготривалої візії відновлення Донеччини) один громадський сектор не потягне. Тобто, держава не матиме такої візії, і очевидно, що і про відновлення ніяке не можна говорити. Просто не буде кому цим займатися, не буде кому формувати цю політику”.

Виникає питання: що буде з громадами Донеччини, якщо їх жителі стануть мешканцями інших громад? Чи впливатиме цей закон на роботу місцевих рад, військових адміністрацій тимчасово окупованих сіл та міст? Редакція звернулась з цим питанням до Бахмутської міської ради/військової адміністрації. Відповідь ми опублікуємо згодом.

Читайте також:

• Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11161: що зміниться для мешканців, чиє майно на ТОТ (Оновлено)
• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство розвитку громад та територій завершило відбір учасників для міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка пройде 25–26 червня 2026 року у місті Гданськ. З усієї країни для участі відібрали 102 громади. До списку учасників потрапила і Бахмутська громада.

Детальніше про Конференцію з питань відновлення України URC-2026 та роль Бахмута в ній — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Конференція з питань відновлення України URC-2026

25–26 червня 2026 року у місті Гданськ, що у Польщі, пройде Конференція з питань відновлення України URC-2026. Вона орієнтована на практичні результати, а саме на укладення міжнародних угод, залучення фінансування та запуск спільних ініціатив. Робота заходу поділена на кілька складових частин, розділенних за певними напрямками.

Примітка. URC або Ukraine Recovery Conference — це головна міжнародна конференція, присвячена відбудові та економічному розвитку України. Захід об’єднує уряди країн-партнерів, міжнародні фінансові інституції, інвесторів, бізнес та громадськість для мобілізації фінансової підтримки та втілення конкретних інвестиційних проєктів

Форум відновлення працюватиме як офлайн-платформа для українських, польських та міжнародних сторін. Тут відбуватиметься обмін практиками та пошук рішень для залучення приватного сектору до відбудови. Бізнес-ярмарок передбачає виставки компаній для сприяння співпраці між місцевим самоврядуванням та інвесторами.

Інфраструктурна платформа функціонуватиме за чотирма напрямами:

• відновлення транспортного сполучення;
• розвиток розподіленої генерації та енергетична стійкість;
• цифрова трансформація для управління інфраструктурою;
• узгодження транспортного, енергетичного та митного регулювання зі стандартами ЄС.

Енергетична платформа об’єднає уряди, фінансові організації та інвесторів для обговорення трансформації енергетичного сектору України. Увага приділятиметься новій енергетичній стратегії, безпеці та розбудові децентралізованої енергосистеми.

На полях конференції також відбудеться зустріч Керівного комітету Української платформи донорів за участі представників уряду України, країн “Групи семи”, Європейського Союзу та фінансових інституцій. Учасники обговорять бюджетні потреби, просування реформ та розширення приватних інвестицій.

Додатково працюватиме форум аналітичних центрів. Дослідницькі установи надаватимуть експертизу для формування політик у ключових сферах довгострокового розвитку.

Учасники URC-2026

Загалом на участь у заході подали 356 заявок. Відбір відбувався за системою рейтингування. Оцінювання базувалося на п’яти ключових напрямах:

• досвід міжнародної співпраці;
• якість стратегічного планування;
• застосування територіально-орієнтованого підходу;
• рівень інвестиційної готовності та антикорупційна діяльність;
• участь в ініціативі “Пліч-о-Пліч: Згуртовані громади” або інших формах співробітництва між муніципалітетами.

Участь у конференції дозволить громадам встановити прямі контакти з міжнародними донорами та налагодити партнерства для відновлення територій.

Варто зазначити, що Бахмутська громада подала власну заявку на участь в конференції та пройшла відбір. крім неї з Донецької області у список учасників потрапили Маріупольська та Покровська громади.

Читайте також:

“Грошей на компенсацію всім зараз немає”: нардеп Фролов про ваучери, будиночки в селі і 40 мільярдів доларів, які потрібні на житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У квітні 2026 року представники Бахмутської та Гощанської громад перейшли до практичного обговорення реалізації проєкту будівництва соціального житла в Гощі. Координувати реалізацію проєкту має робоча група. 5 червня Бахмутська МВА офіційно затвердила її склад. До нього увійшли 15 осіб.

Хто увійшов до складу робочої групи і які функції вона виконуватиме, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 163рр.

Будівництво житла для бахмутян у Гощі, робоча група

Бахмутська міська військова адміністрація створила робочу групу з реалізації проєкту “Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків для ВПО з Бахмутської громади у селищі Гоща”. Головою робочої групи призначено Олександра Марченка — заступника начальника Бахмутської МВА. Заступницею голови робочої групи стала Надія Трофимова, заступниця начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради, а секретаркою — Наталя Орел, начальниця відділу капітального будівництва Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради.

Серед членів робочої групи налічуються четверо представників Бахмутської громади, і восьмеро — Гощанської. Бахмутську громаду представляють:

• Олександр Бондарєв — директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Наталя Отюніна — начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міськради;
• Тетяна Соловйова — виконувачка обов’язків начальниці Фінансового управління Бахмутської міськради;
• Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міськради.

Серед представників Гощанської громади до складу робочої групи увійшли:

• Надія Божок — директорка КП “Архітектурно-планувальне бюро”;
• Олександр Ковалець — начальник відділу земельних відносин, екології та благоустрою Гощанської селищної ради;
• Марія Мамончук — головна спеціалістка відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Ігор Мельник — начальник відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Віталій Михалочко — начальник юридичного відділу Гощанської селищної ради;
• Анастасія Табекова — керуюча справами виконавчого комітету Гощанської селищної ради;
• Оксана Чучман — начальниця відділу економіки Гощанської селищної ради;
• Іван Якимчук — заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів.

Чим займатиметься робоча група з будівництва житла в Гощі

Окрім складу робочої групи, Бахмутська МВА затвердила положення про її роботу. В ньому перелічені основні завдання робочої групи, загалом їх 12. Серед них:

• розробка документів для реалізації проєкту;
• підготовка тендерної документації;
• підготовка контрактів та інших документів, передбачених проєктом;
• управління проєктом, моніторинг його впровадження, включаючи контроль за цільовим використанням коштів, підготовка регулярних звітів про стан виконання проєкту;
• надання звітів про хід реалізації проєкту, дотримання норм та процедур;
• координація та об’єднання учасників проєкту, консультантів та підрядників;
• проведення тендерів та адміністрування контрактів;
• управлінський контроль та звітність: контроль витрат, дотримання графіка, технічних показників та процедур звітності;
• комунікація та зв’язки з іншими сторонами, які беруть участь у проєкті або на які впливає проєкт;
• забезпечення відповідності фінансових документів та договорів;
• організація вчасних виплат за контрактами.
• контроль за виконанням реалізації проєкту.

Читайте також:

• Скільки родин із тимчасово окупованих територій купили житло за ваучери
• Сіверськодонецька громада хоче дати житло ВПО 60+: звідки взяли 51 мільйон і хто отримає квартири
• “ВПО можуть втратити доступну іпотеку”: чому правозахисники виступають проти об’єднання Держмолодьжитла з Укрфінжитлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!