Окупаційна російська армія продовжує атакувати позиції ЗСУ на Бахмутському напрямку, використовуючи дрони-камікадзе та снаряди з Північної Кореї. Загарбники не полишають спроб просунутись у районі Часового Яру. Однак суттєвих успіхів окупанти не мають.

Про це представниця пресслужби 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України “Рубіж”, солдат Христина Вояк розповіла в етері Армія TV.

Бої на околицях Бахмута: рої FPV-дронів

Христина Вояк зауважила, що росіяни атакують позиції Сил оборони за підтримки авіації, артилерії та незліченної кількості КАБів. За її словами, від авіабомб та обстрілів найбільше страждає цивільна інфраструктура в прифронтовій зоні, де ще подекуди залишилися люди. Захисниця Бахмутського напрямку додала, що для військових чи не найбільшу небезпеку становлять розвідувальні та ударні дрони-камікадзе рф.

Окремо вона відзначила роботу операторів БПЛА ЗСУ, які працюють тоді, коли на позиції захисників залітають рої ворожих дронів.

“Вимикається ворожий РЕБ і, відповідно, ми також на противагу можемо залітати більшою кількістю FPV-дронів на їхні позиції. На кожну інновацію щодо дронів у противника ми вже маємо своє аналогічне рішення. У більшості випадків воно може навіть краще протидіяти противнику”, — підсумувала Христина Вояк.

Захисниця додала, що разом із великою кількістю дронів різних типів війська рф використовують на Бахмутському напрямку снаряди, які виробляє Північна Корея.

Раніше ми писали, що ЗСУ контролюють половину Іванівського, іншу частину села захопили окупанти.

Читайте також:

• Танкові дуелі: 93-тя ОМБр показала, як ЗСУ знищують росіян біля Бахмута
• Багатоповерхівки в Бахмуті залишаються проблемою для ЗСУ: чому треба знести будинки
• “Костянтинівка в небезпеці”: пресофіцер 26-ї артбригади розповів про бої біля Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!