Окупаційна російська армія продовжує атакувати позиції ЗСУ на Бахмутському напрямку, використовуючи дрони-камікадзе та снаряди з Північної Кореї. Загарбники не полишають спроб просунутись у районі Часового Яру. Однак суттєвих успіхів окупанти не мають.

Про це представниця пресслужби 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України “Рубіж”, солдат Христина Вояк розповіла в етері Армія TV.

Бої на околицях Бахмута: рої FPV-дронів

Христина Вояк зауважила, що росіяни атакують позиції Сил оборони за підтримки авіації, артилерії та незліченної кількості КАБів. За її словами, від авіабомб та обстрілів найбільше страждає цивільна інфраструктура в прифронтовій зоні, де ще подекуди залишилися люди. Захисниця Бахмутського напрямку додала, що для військових чи не найбільшу небезпеку становлять розвідувальні та ударні дрони-камікадзе рф.

Окремо вона відзначила роботу операторів БПЛА ЗСУ, які працюють тоді, коли на позиції захисників залітають рої ворожих дронів.

“Вимикається ворожий РЕБ і, відповідно, ми також на противагу можемо залітати більшою кількістю FPV-дронів на їхні позиції. На кожну інновацію щодо дронів у противника ми вже маємо своє аналогічне рішення. У більшості випадків воно може навіть краще протидіяти противнику”, — підсумувала Христина Вояк.

Захисниця додала, що разом із великою кількістю дронів різних типів війська рф використовують на Бахмутському напрямку снаряди, які виробляє Північна Корея.

Раніше ми писали, що ЗСУ контролюють половину Іванівського, іншу частину села захопили окупанти.

Читайте також:

• Танкові дуелі: 93-тя ОМБр показала, як ЗСУ знищують росіян біля Бахмута
• Багатоповерхівки в Бахмуті залишаються проблемою для ЗСУ: чому треба знести будинки
• “Костянтинівка в небезпеці”: пресофіцер 26-ї артбригади розповів про бої біля Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”, який запускає масштабну реформу житлової системи. Документ скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року та передбачає перехід до європейської моделі доступу до житла через оренду й соціальні програми.

Про це повідомив Павло Фролов — голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Рада ухвалила Закон про основні засади житлової політики: що він передбачає

Сьогодні, 13 січня, Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.

Документ запроваджує сучасний підхід до житлової політики за європейськими стандартами та офіційно скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року, який раніше діяв в Україні. Загалом закон передбачає запуск масштабної реформи житлової системи.

Одним із ключових напрямів стане цифровізація: держава має забезпечити відкриті та прозорі дані про житлові фонди, квартирні черги та службове житло.

Окремий блок присвячений розвитку соціального житла. Воно призначатиметься для ВПО і багатодітних сімей. Орендна плата за таке житло буде нижчою за ринкову.

Закон також передбачає формування фондів житла, яке не підлягатиме приватизації або відчуженню у приватну власність. Водночас вводиться механізм оренди з правом викупу: після 10 років оренди громадяни зможуть набути житло у власність, але скористатися цією можливістю можна буде лише один раз.

Окремо врегульовано питання службового житла. Воно надаватиметься громадянам, які працюють в іншому регіоні, і не підлягатиме приватизації.

Також документ закладає правові основи для реновації — комплексної модернізації застарілого житлового фонду. Крім того, передбачено створення Реєстру доступного житла. Його перший модуль — Реєстр житла для ВПО — вже формується за результатами інвентаризації всієї нерухомості.

Читайте також:

• У Києві відкривають запис на грошову підтримку ООН для переселенців
• В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони
• Чому зупиняють розгляд заяв на компенсацію за зруйноване житло та що з цим робити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмуті від початку повномасштабного вторгнення загинули понад 270 людей, ще понад 600 цивільних отримали поранення. Серед постраждалих і жертв також є діти.

Про це у відповідь на запит редакції повідомили у Головному управлінні СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Скільки цивільних загинули в Бахмуті

За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в Бахмуті загинули 271 цивільна особа. Серед них четверо — це діти.

Серед постраждалих налічуються 621 цивільна особа. 17 серед них — це діти.

Ці факти розслідують у межах кримінальних проваджень.

Раніше редакція розповідала про статистику щодо зниклих безвісти цивільних. Їх у місті Бахмут та Бахмутському районі налічують 167 людей, серед яких 18 дітей.

Читайте також:

• Загибель волонтера на Різдво: що відомо про трагічний випадок на Донеччині
• Росіяни розстріляли українських полонених у селі Шахове: що відомо
• В Україну повернули понад тисячу тіл військових: новий етап репатріації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!