Кутя з пшениці, булгуру та з лаймом: 5 найкращих рецептів куті від Євгена Клопотенка

Валентина Нетребич 11:00, 1 Грудня 2024
Традиційна кутя / фото Вікіпедія

Кутя — традиційно невід’ємна обрядова страва різдявного столу, яку готують щороку в новорічні свята. Її роблять з відвареної крупи з додаванням меду, маку та горіхів.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про п’ять найсмачніших рецептів куті, які варто приготувати на Різдво у 2024 році.

Які традиції пов’язані з кутею?

Різдво — це сімейне свято, що має свої традиції та обряди, які наші предки виконували для кращого врожаю або добробуту в домі. Святвечір 2024, який святкується 24 грудня за новим календарем, вважається першим днем в році, коли на стіл подають кутю. Цю страву традиційно подають в глиняному горщику (його називають макітра) чи тарілці. Саме кутю має скуштувати кожен член родини, як першу страву, а вже потім їсти інші страви на різдвяній вечері.

Тридиційно саме кутю потрібно спробувати першою / фото Вікіпедія

Вважалося, що аби в хаті був добробут і хороший врожай голова сім’ї повинен був зачерпнути трохи куті і віднести на мороз, вимовити чарівні слова, а потім понести це до хліву чи на пасіку. За старими обрядами кутю на стіл та покуття повинен був подавати наймолодший хлопчик у сім’ї.

Рецепт традиційної куті

Рецепт тридиційної куті вимагає точності в пропорціях. Одним з них поділився Євгеній Клопотенко, український шеф-кухар.

Обрядова кутя має готуватись з пшениці, оскільки саме ця культура символізувала багатство та достаток впродовж всієї історії України. Додавання меду в кутю свідчило про безтурботне і солодке життя впродовж усього року. 

Для традиційного рецепту знадобляться:

  • 350 грамів пшениці;
  • 1,4 літри води;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 50 грамів родзинок;
  • 50 грамів запареного маку;
  • 1 чайну ложку лимонної цедри;
  • 2 столові ложки лимонного соку;
  • мед до смаку.

Приготування розпочинаємо з промивання зерен пшениці аби позбутись усього непотрібного, але якщо ви купили в магазині готову крупу для куті, то її не обов’язково мити. Беремо 350 грамів пшениці і заливаємо водою. Після закипання варимо ще протягом 30 хвилин.

Для приготування маку необхідно залити його окропом на 15 хвилин, для того щоб він розпарився. Готовий мак необхідно перетерти: скористайтесь ступою, макітрою чи кавомолкою, також можна використати м’ясорубку чи блендер, якщо у вас є необхідна насадка. 

До пшеничної каші додають горіхи, мед, родзинки / фото Вікіпедія

Далі необхідно подрібнити горіх – це можна зробити за допомогою поліетиленового пакету та скалки. Блендер краще не використовувати, оскільки можна ненароком перетворити горіхи в борошно. В деяких рецептах горіхи не подрібнюють.

У велику миску викладіть всі інгредієнти: пшеницю, мак, горіхи та додайте родзинок і меду. Для кислинки у страву можна покласти цедру лимону або вичавити трохи лимонного соку. Все перемішайте та додайте теплої води, за бажанням воду можна замінити на узвар. 

Кутя з перловки з журавлиною

Журавлина — це невелика червона ягода, що має кислуватий смак. В ній міститься багато вітамінів та біологічно активних рослинних сполук і антиоксидантів, що покращують стан організму та запобігають деяким хворобам.

Ягоди журавлини доповнюють смак куті / фото ілюстративне, Pexel

Для куті із журавлини, за рецептом Клопотенка, знадобиться:

  • 300 грамів перлової крупи;
  • 100 грамів сушеної журавлини;
  • 50 грамів маку;
  • 100 грамів родзинок;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 2 столової ложки меду;
  • сік половини лимона;
  • узвар для подачі.

Для приготування цієї куті спершу необхідно промити зерна перловки. Далі перлову крупу можна приготувати двома способами, швидким та довгим:

  • 300 грамів каші необхідно залити 1-1½ літрами холодної води, накрити кришкою і залишити на ніч набухати при кімнатній температурі;
  • 300 грамів каші варити впродовж 40 хвилин після закипання.

Для того щоб приготувати мак необхідно для початку його промити. Потім додайте окріп, щоб вода покривала мак на 2-3 сантиметри. Для того щоб мак розбух, цього потрібно на 30 хвилин залишити його і накрити кришкою. Після цього треба прибрати зайву вологу, тому процідіть мак, а потім перебийте його в блендері чи перетріть за допомогою макогону.

Для приготування волоських горіхів треба підсушити їх впродовж 10 хвилин у розігрітій до 150 градусів духовці, згодом наріжте їх на велики шматочки.

Візьміть глибоку миску, змішайте у ній мак, перлову кашу, горіхи, родзинки та журавлину. Додайте мед та, за бажанням, сік половини лимона. Ще раз все перемішайте і залиште настоюватись на 30 хвилин. Також на цьому етапі можна додати узвар, для яскравого аромату і смаку. 

Кутя з булгура з лаймом

До куті додають цитрусові / фото ілюстративне, Pixabay

Кутя з булгуру з лаймом має оригінальний смак. За рецептом Клопотенка вона вийде у кожного. Булгур насичений корисними вітамінами та мікроелементами, а у поєднанні з лаймом створює незвичний свіжий смак, який не залишить байдужими навіть гурманів.

Для куті з булгуром з лаймом знадобиться:

  • 250-300 грамів булгуру;
  • 50 грамів журавлини (сушеної);
  • 1 лайм (потрібен сік);
  • 50 грамів маку;
  • 30 грамів родзинок;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 1 столова ложка меду.

Для приготування куті необхідно відварити булгур до готовності, в середньому це приблизно 15 хвилин. Беремо друшляк і промиваємо крупу холодною водою і даємо їй повністю стекти. Для того щоб мак набряк, його треба залити окропом на 30 хвилин і процідити згодом через сито. Для куті мак перетираємо в ступі чи в макітрі, чи в чаші блендера. 

Беремо невелику миску, додаємо в неї всі необхідні інгредієнти, перемішуємо та заправляємо соком лайма та медом. Залишаємо настоюватись мінімум на 30 хвилин.

Рисова кутя

Рис містить поживні речовини та мінерали, що необхідні нашому організму. А також у рисі зовсім немає холестерину, тому його вважають дієтичною крупою.

Для рисової куті, за вказаним рецептом, знадобиться:

  • 300 грамів довгозернистого пропареного рису;
  • 50 грамів чорносливу;
  • 50 грамів горіхів;
  • 2 столової ложки меду;
  • 3 столової ложки маку.

Щоб приготувати кутю візьміть довгозернистий пропарений рис, оскільки саме він буде розсипчастим після приготування. Чистою водою промийте зерна та висипте в сотейник. Залийте водою так, щоб на 1 частину рису було 2 частини води. Варіть крупу впродовж 5 хвилин після закипання, а потім зніміть з вогню, накрийте кришкою і дайте постояти рису разом з водою впродовж 15 хвилин. Таким чином рис розпариться.

Візьміть мак і всипте в невелику кастрюлю та залийте окропом. Залишіть на 10 хвилин аби мак набряк, а потім процидіть його крізь дрібне сито, що зайва рідина стекла. Зверніть увагу, що в цьому рецепті мак не перемелюємо.

Для наступного етапу нам потрібний чорнослив. Промийте його і наріжте дрібним кубиком. А волоський горіх подрібніть ножем. 

До рису додайте запарений мак, чорнослив, горіхи та мед. Перемішайте та додайте трохи теплої води для правильної консистенції. Якщо вам довподоби більш солодка кутя ви можете додати ще меду. 

Пшенична кутя з курагою

Пшенична кутя / фото ілюстративне, Вікіпедія

Взимку дуже важко знайти свіжі фрукти, а на базарі вони дорогі, тому люди вживають сухофрукти, такі як, наприклад, курага. Сушений абрикос містить багато мікроелементів та вітамінів. Євген Клопотенко радить приготувати кутю з курагою.

Для пшеничної куті з курагою візьміть: 

  • 250-300 грамів пшениці;
  • 4 склянки води;
  • 50 грамів вершкового масла (на Щедру кутю);
  • 2 столової ложки соняшникової олії (для пісної куті);
  • 2-3 столові ложки меду;
  • 2 столових ложки маку;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 100 грамів кураги;
  • 50 грамів родзинок;
  • 1 лимон (цедра та сік);
  • 1 сантиметр кореня імбиру.

Щоб приготувати кутю візьміть пшеницю, промийте її та залийте 4 склянками води. Варіть 30-40 хвилин до готовності на невеликому вогні. В теплу кашу додайте вершкове масло або соняшникової олії. Таким чином смак буде насичений та збалансований.

Візьміть курагу та розпарте її, наріжте сухофрукт невеликими кубиками. Додайте в кашу подрібнену курагу і родзинки. Потім всипте мак і натертий на друбній терці корінь імбиру. До каші також додайте жменю крупно подрібнених волоських горіхів і перемішайте. 

Візьміть лимон, обмийте його і обсушіть. Натріть його шкірку на дрібній терці, щоб отримати цедру. Додайте її в кашу та заправте все медом, для солодкого смаку. Видавіть лимонний сік за рецептом та влийте його в кутю і знову все гарно перемішайте. Залиште кутю настоюватись мінімум на 2 години. Смачного!

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині вводять 20-годинну комендантська годину — Вадим Філашкін

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:00, 13 Жовтня 2026
Повітряна тривога / фото ілюстративне

З 1 листопада 2026 року на всій підконтрольній території Донецької області, за винятком двох громад, запроваджується подовжена комендантська година. Вона триватиме 20 годин на добу — з 16:00 до 11:00. Відповідне рішення ухвалили на засіданні Ради оборони області.

Про це повідомив Вадим Філашкін, голова Донецької ОВА.

Де діятимуть нові обмеження

За інформацією начальника Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, посилені заходи безпеки та розширення зони «довгої» комендантської години охоплять майже всю вільну територію регіону. Винятком стануть лише Олександрівська та Черкаська громади.

Подовжений графік обмежень пересування з 16:00 до 11:00 поширюватиметься, зокрема, і на Краматорськ та всю територію Краматорської громади. Запровадження цих заходів офіційно підтвердили у місцевій міській військовій адміністрації.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Повернулися з Німеччини до України, купили будинок і відновлюють власну справу: продовження історії родини Вороненків з Бахмута

Валентина Твердохліб 15:10, 13 Жовтня 2026

Раніше Бахмут IN.UA розповідав історію Віктора Вороненка — підприємця з Бахмута, який через повномасштабну війну втратив дім і справу, якій присвятив понад 30 років життя. У Бахмуті він вирощував саджанці троянд, шипшини та яблунь. У 2022 році чоловік разом із дружиною та сином Олександром виїхали за кордон. Спочатку жили та працювали в Польщі, потім переїхали до Німеччини, але планували повернутися в Україну. Цьогоріч навесні Вороненки придбали власний будинок на Хмельниччині і почали новий етап життя.

Як родина облаштовується після повернення на Батьківщину та чи планує відновити власну справу — читайте в продовженні історії на Бахмут IN.UA.

Про повернення в Україну

Вперше історію родини Вороненків ми розповідали в листопаді 2025 року. Тоді пан Віктор зі своїм сином Олександром розповіли про 30-річний досвід вирощування саджанців у Бахмуті, евакуацію з міста та переїзд за кордон. Також батько з сином поділилися досвідом життя та роботи в Польщі і Німеччині.

Переїзд до Німеччини дався родині важко. Адаптуватися не виходило через складну мову та бюрократію. Під час нашої минулої розмови родина Вороненків поділилася планами про повернення до України. Пан Віктор хотів придбати будинок із землею для відновлення справи свого життя.

Вдруге з родиною ми говоримо майже через рік. Сьогодні Віктор Вороненко з дружиною і сином мешкають на Хмельниччині. Сюди перебралися у травні.

“Ми хотіли і раніше поїхати, бо розуміли, що Німеччина це просто не наша країна. Планували поїхати в березні, але не вийшло. Ми просто не знали, що орендодавця потрібно попереджати про виїзд за 3 місяці. Тому переїзд затягнувся”, — розповідає Віктор Вороненко.

Купівля і облаштування власного будинку

Після повернення до України родина почала пошуки житла. Окрім Хмельницької області, інших регіонів не розглядали, оскільки тут мешкають родичі. А ще тут є хороший ґрунт для вирощування саджанців.

Шукали житло в сільській місцевості, оскільки там і ціни доступніші, і є можливість придбати будинок із земельною ділянкою. У результаті допомогли знайти житло місцеві жителі.

“Як шукали житло? Дуже просто — заїхали до місцевого магазину і спитали чи немає тут будинків на продаж. У магазині ж зазвичай всі все знають. Ми якраз заїхали, а там люди сидять, пʼють каву, і якраз там була наша майбутня сусідка. Вона поїхала з нами і показала, які є будинки для купівлі в цьому селі”, — розповів Віктор Вороненко.

Подружжя Вороненків біля будинку / фото надане героями

Будинок з ділянкою 25 соток придбали у селі Бачманівка. Пан Віктор відверто розповідає: спочатку за нього просили 10 тисяч доларів, але за такий стан будинку це було задорого. Вороненки запропонували придбати його за 7 тисяч доларів, і після кількох днів роздумів власниця погодилася. Зібрати гроші на будинок допомогли родичі.

“Будинок, щоб купити і одразу зайти та жити, тут за такі гроші не купиш. Тут за 10 тисяч доларів пропонують дерев’яні будинки взагалі без нічого, тому ми і погодились на цей варіант”, — каже чоловік.

Придбаний будинок / фото надане героями

Хоч родина вже має власний будинок, поки вимушені жити у батьків дружини в Нетішині. Переїхати в Бачманівку не можуть, оскільки будинок потребує ремонту. Тому зараз живуть так: вдень їдуть до села і облаштовують дім, а ввечері повертаються.

“Зараз ми у процесі ремонту. От зараз, наприклад, валяємо і кладемо нові перегородки, бо старі були з глини, стяжку залили у двох кімнатах. Також тут є три пічки, дві з них вже розвалили, бо вони вже віджили своє: потріскалися, димлять, після розпалювання дають чадний запах. Опалення в будинку є, але ми ще хочемо замінити труби на пластикові”, — розповідає пан Віктор.

Чоловік з дружиною роблять ремонт / фото надане героями

Паралельно з цим займаються облаштуванням зручностей.

“Залишилося ще прибудову зробити для туалету, душу. Але тут так виходить, що копаєш півтора метри і починаються ґрунтові води. Тому питання де і як копати зливну яму. Поки будуємо туалет на вулиці”, — розповідає Віктор Вороненко.

До ремонту в самому будинку передувала велика робота у дворі та сараях.

“Тут всі шоковані, що ми за такий короткий час стільки зробили. Тільки самого сміття аж 13 причепів вивезли. На подвір’ї всі дерева зрубали, покосили траву, все вичистили. Дружина займалася майданчиком перед вікном, де ми хочемо троянди посадити: прибрала сміття, камінці, скло. Потім ми перейшли до сараїв. Там було повно сіна, то ми його віддали бабусі, яка через будинок від нас живе, то вона на знак вдячності досі нам яйця приносить, хоч ми і кажемо , що нам нічого не потрібно. Також дрова повіддавали людям, бо вони вже були трухляві, і якби ми їх зберігали , то вони б просто пропали”, — розповідають батько з сином.

Віктор Вороненко пиляє дерева у дворі / фото надане героями

Зараз у планах родини — якнайшвидше частково завершити ремонт, щоб можна було заїхати в будинок.

“Хочемо хоча б одну кімнату зробити і переїхати сюди, бо дуже накладно з такими цінами на пальне щодня по 32 кілометри їздити”, — каже Віктор Вороненко.

Роботи в будинку / фото надане героями

Про плани відновити вирощування саджанців

Віктор Вороненко планує відновити справу, якою він займався в Бахмуті — вирощування саджанців. Для цього в родини є майже гектар землі — 25 соток на території будинку, і ще 60 соток взяли в оренду. Початкові роботи на землі вже провели.

“Ми город готуємо, щоб посадити на весну, і влітку заколерувати. Плануємо пару тисяч троянд посадити. Також пройдуся мотоблоком, пропушу землю, щоб підготувати її під посадку шипшини на наступний рік. А ще хочемо сад посадити. Мені вже друг телефонував і каже: “Ти нікому не дзвони, я тобі все надішлю для посадки — яблуні, груші”, — розповідає Віктор Вороненко.

Родина працює на земельній ділянці / фото надане героями

Як і в Бахмуті, чоловік хоче займатися продажем саджанців. Сьогодні в нього залишилася база старих клієнтів, які готові купувати вирощені ним саджанці.

Також у планах є завести власне господарство, родина хоче придбати курей. Для них вже знайшли місце в одній з господарських будівель.

Господарська будівля / фото надане героями

Про розвиток сімейного блогу

Зараз родина веде свій відеоблог на Youtube. Тут вони показують свій шлях відновлення будинку і власної справи. Розвитком блогу займається Олександр Вороненко. Зйомки і монтаж відео робить у перервах між навчанням.

“Після приїзду до України я вступив до Київського національного лінгвістичного університету. Оскільки навчання проходить онлайн, у мене є багато часу на розвиток блогу. Вдень сиджу на парах, а ввечері монтую відео. Зараз у моїх планах лише дві мети — навчання і розвиток блогу”, — ділиться Олександр Вороненко.

За словами батька і сина, блог приносить їм не лише задоволення, а й деякий прибуток. Часто глядачі не лише пишуть приємні повідомлення, а й висилають допомогу родині. Успіх свого каналу вони пояснюють щирістю і відкритістю.

“Це сімейний блог. Чим ми живемо, те й показуємо. Сьогодні у нас 15 тисяч підписників, а переглядів 70-80 тисяч. Навіть не знаю, чим ми подобаємося людям. Мабуть тим, що нічого не вигадуємо, у нас нічого не награно — це контент без сценарію. Наприклад, кладемо блоки, і батько пояснює, що не фахівець у цьому, що він вперше це робить. І тоді люди або поради якісь дають, або просто дивляться наш досвід. Також люди часто допомагають. Ось, наприклад, сьогодні людина з Харківської області саджанці смородини надіслала, а до цього жінка з Нікополя надсилала полуницю та малину”, — розповідає Олександр.

Чи не шкодує родина про повернення в Україну

За словами Віктора і Олександра Вороненків, повернутися в Україну стало для їхньої родини правильним рішенням. Тут вони відчувають себе вільнішими і бачать можливість для розвитку.

“Ми в Україну повернулися і аж дихати стало легше. У Німеччині ж всюди штрафи, страшна бюрократія… І людей ми там практично не бачили. Як це було: жили ми в місті Гера, це таке містечко, як Бахмут, і там вже о 7-8 вечора вулиці пусті. А тут ми хоч можемо з людьми поспілкуватися, які говорять з тобою однією мовою”, — розповідають батько і син.

Родина каже, що за весь час життя на Хмельниччині не стикалися з утисками від місцевих жителів. Навпаки, досвід спілкування тільки позитивний.

На запитання: “Чи могли б вони порадити життя в такому ж селі бахмутянам?”, Вороненки відповідають:

“Так, але за однієї умови — якщо працювати на власній землі і тримати господарство. Бо, відверто, роботи тут немає. Але, в будь-якому разі, можна їздити на роботу до міста. Тут вже кожен вирішує сам”.

Віктор Вороненко відновлює будинок / фото надане героями

Роботи на землі родина не боїться, оскільки присвятила цьому своє життя в Бахмуті. На сьогодні їхня мрія — відновити будинок та власну справу, яка б приносила дохід.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині вводять 20-годинну комендантська годину — Вадим Філашкін

З 1 листопада 2026 року на всій підконтрольній території Донецької області, за винятком двох громад, запроваджується подовжена комендантська година. Вона триватиме 20 годин на добу […]

16:00, 13.10.2026 Скопіч Дмитро
Історії

Повернулися з Німеччини до України, купили будинок і відновлюють власну справу: продовження історії родини Вороненків з Бахмута

Раніше Бахмут IN.UA розповідав історію Віктора Вороненка — підприємця з Бахмута, який через повномасштабну війну втратив дім і справу, якій присвятив понад 30 років життя. […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

14 жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Бійці ССО влаштували засідку на Донеччині: ліквідовано окупантів та захоплено полоненого

Бійці Сил спеціальних операцій (ССО) провели успішну місію в Донецькій області, перерізавши один із маршрутів просочування російської піхоти. Під час операції українські військові ліквідували трьох […]

Важливо

Управління освіти Бахмута замовило оцінку пошкодженого майна на понад 139 тисяч гривень

Управління освіти Бахмутської міської ради замовило оцінку майна, яке було пошкоджене або знищене внаслідок російської агресії. За ці послуги заплатять понад 139 тисяч гривень. Про […]

11:45, 13.10.2026 Скопіч Дмитро