Кутя — традиційно невід’ємна обрядова страва різдявного столу, яку готують щороку в новорічні свята. Її роблять з відвареної крупи з додаванням меду, маку та горіхів.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про п’ять найсмачніших рецептів куті, які варто приготувати на Різдво у 2024 році.

Які традиції пов’язані з кутею?

Різдво — це сімейне свято, що має свої традиції та обряди, які наші предки виконували для кращого врожаю або добробуту в домі. Святвечір 2024, який святкується 24 грудня за новим календарем, вважається першим днем в році, коли на стіл подають кутю. Цю страву традиційно подають в глиняному горщику (його називають макітра) чи тарілці. Саме кутю має скуштувати кожен член родини, як першу страву, а вже потім їсти інші страви на різдвяній вечері.

Вважалося, що аби в хаті був добробут і хороший врожай голова сім’ї повинен був зачерпнути трохи куті і віднести на мороз, вимовити чарівні слова, а потім понести це до хліву чи на пасіку. За старими обрядами кутю на стіл та покуття повинен був подавати наймолодший хлопчик у сім’ї.

Рецепт традиційної куті

Рецепт тридиційної куті вимагає точності в пропорціях. Одним з них поділився Євгеній Клопотенко, український шеф-кухар.

Обрядова кутя має готуватись з пшениці, оскільки саме ця культура символізувала багатство та достаток впродовж всієї історії України. Додавання меду в кутю свідчило про безтурботне і солодке життя впродовж усього року. 

Для традиційного рецепту знадобляться:

• 350 грамів пшениці;
• 1,4 літри води;
• 50 грамів волоських горіхів;
• 50 грамів родзинок;
• 50 грамів запареного маку;
• 1 чайну ложку лимонної цедри;
• 2 столові ложки лимонного соку;
• мед до смаку.

Приготування розпочинаємо з промивання зерен пшениці аби позбутись усього непотрібного, але якщо ви купили в магазині готову крупу для куті, то її не обов’язково мити. Беремо 350 грамів пшениці і заливаємо водою. Після закипання варимо ще протягом 30 хвилин.

Для приготування маку необхідно залити його окропом на 15 хвилин, для того щоб він розпарився. Готовий мак необхідно перетерти: скористайтесь ступою, макітрою чи кавомолкою, також можна використати м’ясорубку чи блендер, якщо у вас є необхідна насадка. 

Далі необхідно подрібнити горіх – це можна зробити за допомогою поліетиленового пакету та скалки. Блендер краще не використовувати, оскільки можна ненароком перетворити горіхи в борошно. В деяких рецептах горіхи не подрібнюють.

У велику миску викладіть всі інгредієнти: пшеницю, мак, горіхи та додайте родзинок і меду. Для кислинки у страву можна покласти цедру лимону або вичавити трохи лимонного соку. Все перемішайте та додайте теплої води, за бажанням воду можна замінити на узвар. 

Кутя з перловки з журавлиною

Журавлина — це невелика червона ягода, що має кислуватий смак. В ній міститься багато вітамінів та біологічно активних рослинних сполук і антиоксидантів, що покращують стан організму та запобігають деяким хворобам.

Для куті із журавлини, за рецептом Клопотенка, знадобиться:

• 300 грамів перлової крупи;
• 100 грамів сушеної журавлини;
• 50 грамів маку;
• 100 грамів родзинок;
• 50 грамів волоських горіхів;
• 2 столової ложки меду;
• сік половини лимона;
• узвар для подачі.

Для приготування цієї куті спершу необхідно промити зерна перловки. Далі перлову крупу можна приготувати двома способами, швидким та довгим:

• 300 грамів каші необхідно залити 1-1½ літрами холодної води, накрити кришкою і залишити на ніч набухати при кімнатній температурі;
• 300 грамів каші варити впродовж 40 хвилин після закипання.

Для того щоб приготувати мак необхідно для початку його промити. Потім додайте окріп, щоб вода покривала мак на 2-3 сантиметри. Для того щоб мак розбух, цього потрібно на 30 хвилин залишити його і накрити кришкою. Після цього треба прибрати зайву вологу, тому процідіть мак, а потім перебийте його в блендері чи перетріть за допомогою макогону.

Для приготування волоських горіхів треба підсушити їх впродовж 10 хвилин у розігрітій до 150 градусів духовці, згодом наріжте їх на велики шматочки.

Візьміть глибоку миску, змішайте у ній мак, перлову кашу, горіхи, родзинки та журавлину. Додайте мед та, за бажанням, сік половини лимона. Ще раз все перемішайте і залиште настоюватись на 30 хвилин. Також на цьому етапі можна додати узвар, для яскравого аромату і смаку. 

Кутя з булгура з лаймом

Кутя з булгуру з лаймом має оригінальний смак. За рецептом Клопотенка вона вийде у кожного. Булгур насичений корисними вітамінами та мікроелементами, а у поєднанні з лаймом створює незвичний свіжий смак, який не залишить байдужими навіть гурманів.

Для куті з булгуром з лаймом знадобиться:

• 250-300 грамів булгуру;
• 50 грамів журавлини (сушеної);
• 1 лайм (потрібен сік);
• 50 грамів маку;
• 30 грамів родзинок;
• 50 грамів волоських горіхів;
• 1 столова ложка меду.

Для приготування куті необхідно відварити булгур до готовності, в середньому це приблизно 15 хвилин. Беремо друшляк і промиваємо крупу холодною водою і даємо їй повністю стекти. Для того щоб мак набряк, його треба залити окропом на 30 хвилин і процідити згодом через сито. Для куті мак перетираємо в ступі чи в макітрі, чи в чаші блендера. 

Беремо невелику миску, додаємо в неї всі необхідні інгредієнти, перемішуємо та заправляємо соком лайма та медом. Залишаємо настоюватись мінімум на 30 хвилин.

Рисова кутя

Рис містить поживні речовини та мінерали, що необхідні нашому організму. А також у рисі зовсім немає холестерину, тому його вважають дієтичною крупою.

Для рисової куті, за вказаним рецептом, знадобиться:

• 300 грамів довгозернистого пропареного рису;
• 50 грамів чорносливу;
• 50 грамів горіхів;
• 2 столової ложки меду;
• 3 столової ложки маку.

Щоб приготувати кутю візьміть довгозернистий пропарений рис, оскільки саме він буде розсипчастим після приготування. Чистою водою промийте зерна та висипте в сотейник. Залийте водою так, щоб на 1 частину рису було 2 частини води. Варіть крупу впродовж 5 хвилин після закипання, а потім зніміть з вогню, накрийте кришкою і дайте постояти рису разом з водою впродовж 15 хвилин. Таким чином рис розпариться.

Візьміть мак і всипте в невелику кастрюлю та залийте окропом. Залишіть на 10 хвилин аби мак набряк, а потім процидіть його крізь дрібне сито, що зайва рідина стекла. Зверніть увагу, що в цьому рецепті мак не перемелюємо.

Для наступного етапу нам потрібний чорнослив. Промийте його і наріжте дрібним кубиком. А волоський горіх подрібніть ножем. 

До рису додайте запарений мак, чорнослив, горіхи та мед. Перемішайте та додайте трохи теплої води для правильної консистенції. Якщо вам довподоби більш солодка кутя ви можете додати ще меду. 

Пшенична кутя з курагою

Взимку дуже важко знайти свіжі фрукти, а на базарі вони дорогі, тому люди вживають сухофрукти, такі як, наприклад, курага. Сушений абрикос містить багато мікроелементів та вітамінів. Євген Клопотенко радить приготувати кутю з курагою.

Для пшеничної куті з курагою візьміть: 

• 250-300 грамів пшениці;
• 4 склянки води;
• 50 грамів вершкового масла (на Щедру кутю);
• 2 столової ложки соняшникової олії (для пісної куті);
• 2-3 столові ложки меду;
• 2 столових ложки маку;
• 50 грамів волоських горіхів;
• 100 грамів кураги;
• 50 грамів родзинок;
• 1 лимон (цедра та сік);
• 1 сантиметр кореня імбиру.

Щоб приготувати кутю візьміть пшеницю, промийте її та залийте 4 склянками води. Варіть 30-40 хвилин до готовності на невеликому вогні. В теплу кашу додайте вершкове масло або соняшникової олії. Таким чином смак буде насичений та збалансований.

Візьміть курагу та розпарте її, наріжте сухофрукт невеликими кубиками. Додайте в кашу подрібнену курагу і родзинки. Потім всипте мак і натертий на друбній терці корінь імбиру. До каші також додайте жменю крупно подрібнених волоських горіхів і перемішайте. 

Візьміть лимон, обмийте його і обсушіть. Натріть його шкірку на дрібній терці, щоб отримати цедру. Додайте її в кашу та заправте все медом, для солодкого смаку. Видавіть лимонний сік за рецептом та влийте його в кутю і знову все гарно перемішайте. Залиште кутю настоюватись мінімум на 2 години. Смачного!

Читайте також:

• Найкращі колядки на Різдво: незвичайна підбірка
• Вертепники зі Званівки вітають з Різдвом (Відео)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень — відсутність підвищення зарплат військовим. Також дискусії викликало продовження фінансування телемарафону за бюджетні кошти. Водночас у бюджеті не заклали коштів на підвищення зарплат військовослужбовцям.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік

Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів.

Після доопрацювання Урядом бюджетних висновків обсяг доходів збільшено на 27,8 мільярда гривень — до 2 трильйони 904,6 мільярда гривень. Доходи 2026 року будуть на 402 мільярдів гривень більшими, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 2 трильйони 610,9 мільярда гривень, спеціальний — 293,7 мільярда гривень.

Водночас у 2026 році потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2 трильйони 79 мільярдів гривень. Україна планує залучити ресурси від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн G7.

Дефіцит бюджету –— близько 2,4 трильйони гривень або 18,5% ВВП.

Примітка. Дефіцит бюджету на рівні близько 2,4 трильйона гривень означає, що держава витрачає значно більше коштів, ніж отримує до бюджету, і цю різницю змушена покривати за рахунок позик. Показник у 18,5% ВВП свідчить про те, що обсяг нестачі грошей дорівнює майже п’ятій частині всього, що країна виробляє за рік.

Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 мільярдів доларів або близько 800 мільярдів гривень наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від європейських партнерів, проте наразі представники блоку не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Видатки бюджету

Загальний обсяг видатків та надання кредитів становитиме 4 трильйони 824,1 мільярда гривень, що на 121,2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 4 трильйони 402,3 мільярда, спецфонд — 421,8 мільярда гривень.

Фінансування бюджету включає:

• загальне фінансування — 1 трильйони 902,2 мільярда гривень;
• державні запозичення — 2 трильйони 549,8 мільярда гривень, з них зовнішні — 2 трильйони 130,3 мільярда гривень;
• погашення держборгу — 656,8 мільярда гривень;
• приватизаційні надходження — 2 мільярдів гривень.

Ключові напрямки видатків державного бюджету України на 2026 рік

Державний бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування деяких напрямків, зокрема, сектору безпеки та оборони та соціальної підтримки.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки у 2026 році передбачено 2 трильйони 807,1 мільярда гривень, що становить 27,2% відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як у 2025 році аналогічні видатки становили 2 трильйони 223 мільярдів гривень або 26,3% від ВВП.

З них:

• 2 трильйони 495,4 мільярда гривень — кошти загального фонду, у тому числі:
  • 1 трильйон 272,9 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями;
  • 709,8 мільярда гривень — закупівля озброєння та військової техніки;
  • 139 мільярдів гривень — резерв коштів.
• 280,8 мільярда гривень — спеціальний фонд;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Зазначимо, що у бюджеті на 2026 не заклали підвищення зарплат військовим. Нардеп Ярослав Железняк написав, що навіть якщо не підвищувати зарплати військовим у наступному році, для їхнього грошового забезпечення бракуватиме щонайменше 180 мільярдів гривень.

Ветеранська політика

На підтримку українських ветеранів та родин загиблих у 2026 році виділено 18,9 мільярда гривень, що на 6,3 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Основні статті витрат:

• 5,7 мільярда гривень — компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
• 4 мільярди гривень — створення національного військового меморіального кладовища;
• 4 мільярди гривень — програми підтримки ветеранів, зокрема “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, проєкти Українського ветеранського фонду, зокрема, “Варто РОБИти СВОЄ 2.0”;
• 2,9 мільярда гривень — фахівці із супроводу;
• 1,1 мільярда гривень — фінансування ветеранських просторів;
• 1 мільярд гривень — стоматологічне лікування та зубопротезування.

Соціальний захист

Соціальні видатки у 2026 році становитимуть 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Зокрема:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Освіта

У 2026 році на освіту буде спрямовано 278,7 мільярда гривень, що на 79,8 мільярдів більше, ніж у 2025 році.

Основні напрямки:

• 195,3 мільярда гривень — підвищення зарплат педагогічних працівників на тридцять відсотків із першого січня;
• 14,4 мільярда гривень — безкоштовне харчування у школах;
• 6,6 мільярда гривень — підвищені академічні стипендії;
• 2,1 мільярда гривень — закупівля підручників для четвертих і дев’ятих класів;
• 17 мільярдів гривень — інвестиційні освітні проєкти, включно з облаштуванням укриттів та закупівлею автобусів.

Охорона здоров’я

На медичну сферу передбачено 258,6 мільярда гривень, що на 38,8 мільярда більше, ніж торік.

Фінансування включає:

• 191,6 мільярда гривень — програма медичних гарантій, у тому числі:
  • 141,9 мільярда гривень — лікування важких травм, реабілітація, кардіохірургія, онкологія;
  • 41 мільярд гривень — підвищення зарплат лікарів до тридцяти п’яти тисяч гривень;
  • 8,7 мільярда гривень — програма безкоштовних ліків.
• 15,2 мільярда гривень — централізовані закупівлі ліків;
• 10 мільярдів гривень — нова програма профілактичних оглядів громадян від сорока років;
• 19,1 мільярда гривень — інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Заходи із підтримки демографічного розвитку

Новим напрямком у бюджеті стали демографічні програми у 2026 році передбачено 24,5 мільярда гривень, зокрема:

• 1,1 мільярда гривень – допологова підтримка (нова норма: виплати у 2,3 місяця вагітності по 7000 гривень замість чинних 757 гривень);
• 13,3 мільярда гривень – післяпологова підтримка до одного року, зокрема:
  • одноразова допомога при народженні дитини – 50 000 гривень (раніше – 10 500 гривень),
  • щомісячна допомога на догляд за дитиною до одного року – 7 000 гривень (раніше – 860 гривень до трьох років);
• 8,9 мільярда гривень – підтримка матері й дитини віком від одного до трьох років (програма “єЯсла”): щомісячна допомога по 7 000 гривень протягом двох років за умови виходу батьків на роботу;
• 1,2 мільярда гривень – підтримка дітей шкільного віку: одноразова допомога “Пакунок школяра” для першокласників.

Підтримка економіки

На економічний розвиток у 2026 році виділяється 51,8 мільярда гривень, у тому числі:

• 18 мільярдів гривень – фонд розвитку підприємництва “Доступні кредити 5–7–9 %”;
• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя”;
• 7,4 мільярда гривень – фонд інновацій;
• 4,9 мільярда гривень – програми підтримки бізнесу;
• 1,9 мільярда гривень – фонд декарбонізації;
• 1,9 мільярда гривень – американсько-український інвестиційний фонд відбудови;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності.

Житлова політика

На державні житлові програми у 2026 році передбачено 47 мільярдів гривень, зокрема:

• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя” (20 мільярдів гривень у 2025 році);
• 14 мільярдів гривень – житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття видатків);
• 5,7 мільярда гривень – компенсація вартості житла ветеранам;
• 4 мільярди гривень – програма “єВідновлення”;
• 2,6 мільярда гривень – житло для військовослужбовців;
• 2,5 мільярда гривень – програма “HOME”;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності;
• 0,4 мільярда гривень – ремонт житла (програма “Норе”);
• 0,1 мільярда гривень – житло для медичних працівників.

Телемарафон

На телефарафон на 2026 рік заклали 1,5 мільярди гривень. Ексекономістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко звернула увагу, що доцільність окремих програм у бюджеті викликає сумніви, адже головним пріоритетом має залишатися безпека та оборона.

Трансферти місцевим бюджетам

У проєкті державного бюджету на 2026 рік трансферти місцевим бюджетам становлять 283,9 мільярда гривень, зокрема:

• 167,8 мільярда гривень – оплата праці педагогічних працівників шкіл (у цій сумі враховано 59,9 мільярда гривень додаткового ресурсу на підвищення престижності праці освітян);
• 30,4 мільярда гривень – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
• 30,8 мільярда гривень – базова дотація;
• 14,4 мільярда гривень – субвенція на харчування дітей;
• 14 мільярдів гривень – субвенція на освіту та публічні інвестиційні проєкти;
• 12 мільярдів гривень – субвенції на соціальний захист;
• 5,2 мільярда гривень – субвенції на охорону здоров’я та публічні інвестиційні програми;
• 5,2 мільярда гривень – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
• 4,1 мільярда гривень – інші субвенції та дотації.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Контррозвідка Служби безпеки України затримала в Краматорську 35-річну жінку, яку підозрюють у коригуванні російських ударів по місту. За даними слідства, вона намагалася отримувати військову інформацію через відвідувачів мілітарі-магазину та передавала координати ворогу. Їй загрожує довічне.

Про це повідомили в СБУ.

У Краматорську затримали жінку, яка передавала дані росіянам

Служба безпеки України затримала на Донеччині ще одну ймовірну агентку російської федерації, яка, за даними слідства, коригувала ворожі удари по Краматорську. Йдеться про 35-річну продавчиню мілітарі-магазину.

За даними контррозвідки, жінка намагалася Використовувати військових, які відвідували магазин. Вона налагоджувала з ними довірливі стосунки та під час побутових розмов випитувала інформацію про місця дислокації та чисельність підрозділів Сил оборони поблизу Краматорська.

Слідство встановило, що агентку цікавили координати укріпрайонів, мобільних блокпостів і бойових позицій української артилерії. Також вона обходила прифронтову територію та позначала координати на гугл-карті, за якими російські війська готували удари.

Контррозвідники СБУ викрили жінку та затримали її. Під час обшуку у фігурантки вилучили ноутбук та смартфон, з яких вона, за версією слідства, координувала свою діяльність із представниками російських окупаційних сил. За матеріалами справи, жінку дистанційно завербували через її знайомого, бойовика незаконних збройних формувань рф, який воює проти України на сході.

Слідчі СБУ повідомили затриманій про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Наразі вона перебуває під вартою. Їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

До теми:

Справа Христенка: Печерський суд може затвердити угоду, яку ЦПК називає атакою на антикорупційні органи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!