Кутя з пшениці, булгуру та з лаймом: 5 найкращих рецептів куті від Євгена Клопотенка

Валентина Нетребич 11:00, 1 Грудня 2024
Традиційна кутя / фото Вікіпедія

Кутя — традиційно невід’ємна обрядова страва різдявного столу, яку готують щороку в новорічні свята. Її роблять з відвареної крупи з додаванням меду, маку та горіхів.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про п’ять найсмачніших рецептів куті, які варто приготувати на Різдво у 2024 році.

Які традиції пов’язані з кутею?

Різдво — це сімейне свято, що має свої традиції та обряди, які наші предки виконували для кращого врожаю або добробуту в домі. Святвечір 2024, який святкується 24 грудня за новим календарем, вважається першим днем в році, коли на стіл подають кутю. Цю страву традиційно подають в глиняному горщику (його називають макітра) чи тарілці. Саме кутю має скуштувати кожен член родини, як першу страву, а вже потім їсти інші страви на різдвяній вечері.

Тридиційно саме кутю потрібно спробувати першою / фото Вікіпедія

Вважалося, що аби в хаті був добробут і хороший врожай голова сім’ї повинен був зачерпнути трохи куті і віднести на мороз, вимовити чарівні слова, а потім понести це до хліву чи на пасіку. За старими обрядами кутю на стіл та покуття повинен був подавати наймолодший хлопчик у сім’ї.

Рецепт традиційної куті

Рецепт тридиційної куті вимагає точності в пропорціях. Одним з них поділився Євгеній Клопотенко, український шеф-кухар.

Обрядова кутя має готуватись з пшениці, оскільки саме ця культура символізувала багатство та достаток впродовж всієї історії України. Додавання меду в кутю свідчило про безтурботне і солодке життя впродовж усього року. 

Для традиційного рецепту знадобляться:

  • 350 грамів пшениці;
  • 1,4 літри води;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 50 грамів родзинок;
  • 50 грамів запареного маку;
  • 1 чайну ложку лимонної цедри;
  • 2 столові ложки лимонного соку;
  • мед до смаку.

Приготування розпочинаємо з промивання зерен пшениці аби позбутись усього непотрібного, але якщо ви купили в магазині готову крупу для куті, то її не обов’язково мити. Беремо 350 грамів пшениці і заливаємо водою. Після закипання варимо ще протягом 30 хвилин.

Для приготування маку необхідно залити його окропом на 15 хвилин, для того щоб він розпарився. Готовий мак необхідно перетерти: скористайтесь ступою, макітрою чи кавомолкою, також можна використати м’ясорубку чи блендер, якщо у вас є необхідна насадка. 

До пшеничної каші додають горіхи, мед, родзинки / фото Вікіпедія

Далі необхідно подрібнити горіх – це можна зробити за допомогою поліетиленового пакету та скалки. Блендер краще не використовувати, оскільки можна ненароком перетворити горіхи в борошно. В деяких рецептах горіхи не подрібнюють.

У велику миску викладіть всі інгредієнти: пшеницю, мак, горіхи та додайте родзинок і меду. Для кислинки у страву можна покласти цедру лимону або вичавити трохи лимонного соку. Все перемішайте та додайте теплої води, за бажанням воду можна замінити на узвар. 

Кутя з перловки з журавлиною

Журавлина — це невелика червона ягода, що має кислуватий смак. В ній міститься багато вітамінів та біологічно активних рослинних сполук і антиоксидантів, що покращують стан організму та запобігають деяким хворобам.

Ягоди журавлини доповнюють смак куті / фото ілюстративне, Pexel

Для куті із журавлини, за рецептом Клопотенка, знадобиться:

  • 300 грамів перлової крупи;
  • 100 грамів сушеної журавлини;
  • 50 грамів маку;
  • 100 грамів родзинок;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 2 столової ложки меду;
  • сік половини лимона;
  • узвар для подачі.

Для приготування цієї куті спершу необхідно промити зерна перловки. Далі перлову крупу можна приготувати двома способами, швидким та довгим:

  • 300 грамів каші необхідно залити 1-1½ літрами холодної води, накрити кришкою і залишити на ніч набухати при кімнатній температурі;
  • 300 грамів каші варити впродовж 40 хвилин після закипання.

Для того щоб приготувати мак необхідно для початку його промити. Потім додайте окріп, щоб вода покривала мак на 2-3 сантиметри. Для того щоб мак розбух, цього потрібно на 30 хвилин залишити його і накрити кришкою. Після цього треба прибрати зайву вологу, тому процідіть мак, а потім перебийте його в блендері чи перетріть за допомогою макогону.

Для приготування волоських горіхів треба підсушити їх впродовж 10 хвилин у розігрітій до 150 градусів духовці, згодом наріжте їх на велики шматочки.

Візьміть глибоку миску, змішайте у ній мак, перлову кашу, горіхи, родзинки та журавлину. Додайте мед та, за бажанням, сік половини лимона. Ще раз все перемішайте і залиште настоюватись на 30 хвилин. Також на цьому етапі можна додати узвар, для яскравого аромату і смаку. 

Кутя з булгура з лаймом

До куті додають цитрусові / фото ілюстративне, Pixabay

Кутя з булгуру з лаймом має оригінальний смак. За рецептом Клопотенка вона вийде у кожного. Булгур насичений корисними вітамінами та мікроелементами, а у поєднанні з лаймом створює незвичний свіжий смак, який не залишить байдужими навіть гурманів.

Для куті з булгуром з лаймом знадобиться:

  • 250-300 грамів булгуру;
  • 50 грамів журавлини (сушеної);
  • 1 лайм (потрібен сік);
  • 50 грамів маку;
  • 30 грамів родзинок;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 1 столова ложка меду.

Для приготування куті необхідно відварити булгур до готовності, в середньому це приблизно 15 хвилин. Беремо друшляк і промиваємо крупу холодною водою і даємо їй повністю стекти. Для того щоб мак набряк, його треба залити окропом на 30 хвилин і процідити згодом через сито. Для куті мак перетираємо в ступі чи в макітрі, чи в чаші блендера. 

Беремо невелику миску, додаємо в неї всі необхідні інгредієнти, перемішуємо та заправляємо соком лайма та медом. Залишаємо настоюватись мінімум на 30 хвилин.

Рисова кутя

Рис містить поживні речовини та мінерали, що необхідні нашому організму. А також у рисі зовсім немає холестерину, тому його вважають дієтичною крупою.

Для рисової куті, за вказаним рецептом, знадобиться:

  • 300 грамів довгозернистого пропареного рису;
  • 50 грамів чорносливу;
  • 50 грамів горіхів;
  • 2 столової ложки меду;
  • 3 столової ложки маку.

Щоб приготувати кутю візьміть довгозернистий пропарений рис, оскільки саме він буде розсипчастим після приготування. Чистою водою промийте зерна та висипте в сотейник. Залийте водою так, щоб на 1 частину рису було 2 частини води. Варіть крупу впродовж 5 хвилин після закипання, а потім зніміть з вогню, накрийте кришкою і дайте постояти рису разом з водою впродовж 15 хвилин. Таким чином рис розпариться.

Візьміть мак і всипте в невелику кастрюлю та залийте окропом. Залишіть на 10 хвилин аби мак набряк, а потім процидіть його крізь дрібне сито, що зайва рідина стекла. Зверніть увагу, що в цьому рецепті мак не перемелюємо.

Для наступного етапу нам потрібний чорнослив. Промийте його і наріжте дрібним кубиком. А волоський горіх подрібніть ножем. 

До рису додайте запарений мак, чорнослив, горіхи та мед. Перемішайте та додайте трохи теплої води для правильної консистенції. Якщо вам довподоби більш солодка кутя ви можете додати ще меду. 

Пшенична кутя з курагою

Пшенична кутя / фото ілюстративне, Вікіпедія

Взимку дуже важко знайти свіжі фрукти, а на базарі вони дорогі, тому люди вживають сухофрукти, такі як, наприклад, курага. Сушений абрикос містить багато мікроелементів та вітамінів. Євген Клопотенко радить приготувати кутю з курагою.

Для пшеничної куті з курагою візьміть: 

  • 250-300 грамів пшениці;
  • 4 склянки води;
  • 50 грамів вершкового масла (на Щедру кутю);
  • 2 столової ложки соняшникової олії (для пісної куті);
  • 2-3 столові ложки меду;
  • 2 столових ложки маку;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 100 грамів кураги;
  • 50 грамів родзинок;
  • 1 лимон (цедра та сік);
  • 1 сантиметр кореня імбиру.

Щоб приготувати кутю візьміть пшеницю, промийте її та залийте 4 склянками води. Варіть 30-40 хвилин до готовності на невеликому вогні. В теплу кашу додайте вершкове масло або соняшникової олії. Таким чином смак буде насичений та збалансований.

Візьміть курагу та розпарте її, наріжте сухофрукт невеликими кубиками. Додайте в кашу подрібнену курагу і родзинки. Потім всипте мак і натертий на друбній терці корінь імбиру. До каші також додайте жменю крупно подрібнених волоських горіхів і перемішайте. 

Візьміть лимон, обмийте його і обсушіть. Натріть його шкірку на дрібній терці, щоб отримати цедру. Додайте її в кашу та заправте все медом, для солодкого смаку. Видавіть лимонний сік за рецептом та влийте його в кутю і знову все гарно перемішайте. Залиште кутю настоюватись мінімум на 2 години. Смачного!

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Я їхала до людей”: шлях бахмутянки Катерини Попович від Донеччини до Карпат

Семаковська Тетяна 17:00, 23 Лютого 2026

Цього разу наша героїня — бахмутянка Катерина Попович. Вона переїхала на Львівщину ще задовго до повномасштабної війни. Вона не тікала від вторгнення, а їхала до кохання. Сьогодні її життя — це залізниця, мікроелектроніка, Карпати й нове захоплення кондитерством. Але дім, каже вона, завжди залишається в серці.

Розмовляли з Катериною про дім, про спогади з минулого, роботу на залізниці й нове захоплення – читайте історію бахмутянки в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмут у серці: шлях Катерини від Донеччини до Львівщини

Катерина народилася в Бахмуті й прожила там до 2009 року. Вона добре пам’ятає тутешню природу, знайомі вулиці й улюблені місця, які з роками змінювалися разом із містом.

Літачок / фото надане героїнею

“Я народилась в нашому славному місті Бахмуті. Прожила там аж до 2009 року, бо далі поступила навчатися. Я виросла на вулиці Перемоги — то був такий тихенький, затишний райончик. Частина мого дитинства була в центральній частині міста, бо там жили бабуся з дідусем. Улюблені місця — то був ставок, наша посадка, а в зимовий період — знаменита гірка, з якої ми на санчатах скочувалися”, — пригадує Катерина.

Після дев’ятого класу вона обрала залізничний технікум, а згодом продовжила навчання в академії в Харкові. Її приваблювали технічні науки, і цей вибір виявився вдалим. У професії, яку стереотипною вважають “чоловічою”, Катерина знайшла себе.

“Після 9 класу в мене був вибір — або йти в 10 клас, або в технікум. У нас в місті був індустріальний і залізничний технікум. Оскільки мені більше подобалися технічні науки, то я пішла на залізницю. І не прогадала. Мені дуже подобається. У нас в групі було шість дівчаток і до двадцяти хлопців. То рахується більш чоловіча професія, але я не боялася”, — каже Катерина.

Вона закінчила навчання у 2013 році, однак одразу за фахом не працювала. Спершу були інші сфери — робота продавцем, досвід у прямих продажах. 

“А вже з 18-го року я пішла по фаху працювати. Основна моя робота — ремонт приладів залізничної автоматики. Мені приносять певні блоки, я їх розбираю, паяю, ремонтую, досліджую. Це дуже цікава, незвична робота. Саме те, що я роблю — по мікроелектроніці — досить вузьке для розуміння. Або ти розумієш, або не розумієш. Моя керівничка казала, що там треба мати талант. Мені допоміг досвід від батьків — це був бонус у роботі”, — каже бахмутянка.

Працювати з технікою дівчина полюбила ще в Бахмуті, її батьки мали радіотехнічну крамничку. Дівчина допомагала сортувати прилади, розбиратися в них. Навчаючись у Харкові, вона майже кожні вихідні поверталася додому. Залізничне сполучення дозволяло швидко доїхати до Бахмута, а родина залишалася важливою опорою.

“Майже кожні вихідні або через вихідні приїздила додому. Треба було і батькам допомогти, і собі відпочити від навчання. Дорога була досить близька, їздили електропоїзди. Було просто з’їздити додому і назад”.

У Харкові Катерина зустріла своє кохання. Її хлопець був родом зі Львівщини, тож він запросив її додому. Вперше вона побувала тут на День Незалежності.

Катерина з чоловіком у Бахмуті, 2019 рік / фото надане героїнею

Згодом Катерина почала частіше бувати на Львівщині. Дівчину зачарували Карпати — інші, вони ніж Кримські гори, де вона бувала раніше, але не менш красиві. Так само вразили бахмутянку місцеві традиції, зокрема святкування Великодня.

“Потім я приїхала сюди на Великдень. Мене дуже вразив обливаний понеділок, коли всі обливаються водою. Було стільки сміху, радості. Свято тут розділяється на кілька днів: неділя — родина, понеділок — друзі, вівторок — робочі колективи. Це цікава відмінність. Пригадую, коли я переїжджала сюди, мене питали, чи не боюся. Я казала: Я їду до людей. Якщо людина хоче адаптуватися — вона адаптується. Дім завжди є в серці, він завжди тягне. Але можна знайти спільні риси, знайти своє”, — розказує бахмутянка.

Переїзд до Стрия для дівчини був свідомим і пов’язаним із коханням. Катерина чесно розрізняє свій досвід переїзду і досвід тих, хто був змушений залишати дім через війну. Вона наголошує, що її шлях був добровільним, а тому й адаптація проходила зовсім інакше. Батьки Катерини, які переїжджали через вторгнення, мали зовсім інший досвід.

“Мій переїзд і переїзд теперішніх людей — це різні переїзди. Я виходила заміж, я усвідомлено переїжджала. Я не втікала від війни. Тому мені легше було адаптуватися. У нас різні запити і різні травми. Але я знайшла тут друзів, подругу з Луганщини, яка стала для мене промінчиком згадки про дім. Бо дім завжди є в серці, мене завжди буде туди тягнути”, — розмірковує Катерина.

Як змінювався Бахмут: спогади про дім

Бахмут, 2021 рік / фото надане героїнею

Попри те, що Катерина переїхала на Львівщину, додому в Бахмут їздила щороку. З роками вона помічала, як змінюється місто. Особливо відчутними трансформації стали після 2014 року. Місто оновлювалося, з’являлися нові локації, громадські простори, алеї.

“Почали перейменовувати вулиці, і це трохи вводило в дисонанс, але водночас це був знак, що місто не стоїть на місці, воно хоче відійти від радянського, стати більш сучасним і динамічним. Пригадую, що Бахмуті посадили сакури біля центральної зупинки. Раніше там росли звичайні дерева, а тепер — алея сакур. Ти міг у травні приїхати в Бахмут і ніби потрапити в Японію. Місто дуже мінялось. Я пов’язую це усучаснення з першою окупацією. Люди ніби зрозуміли більше, відкрили для себе Бахмут український. Після того воно розквітло, ніби цибулинка без лушпиння. З’явилося більше українського духу. Ми тільки почали жити — і тут все завершилось”, — каже Катерина.

Бахмутська Набережна, 2021 рік / фото надане героїнею

Останній раз вона була в Бахмуті 2021 року. Тоді щось підказувало їй фотографувати знайомі вулиці й куточки, ніби про запас. Дівчина ще не підозрювала, що ті її фото стануть останніми з Бахмута.

“Останній раз я була в Бахмуті влітку 2021 року — в липні і серпні. В серпні була у відпустці два тижні. Мені хотілося ходити і фотографувати все довкола, кожен куточок, ніби бачу в останній раз. Я пам’ятаю наш ярмарок, фрукти, овочі з городу, абрикоси, помідори — все пахло літом. Я відчувала якусь спрагу зафіксувати це в пам’яті. Потім, коли почалася повномасштабна війна, я зрозуміла, що не дарма хотіла все запам’ятати”, — додає вона.

Сьогодні Катерина перебуває у декреті. Поряд із основною професією на залізниці вона відкрила для себе нове захоплення — кондитерство. Почалося все випадково — з рецепта мусового торта, який вона побачила в інтернеті.

“Кондитерська справа — то моя віддушчина. Я ніколи не думала, що буду пекти. Я натрапила на рецепт мусового торта, який не треба випікати. Захотіла зробити для подруги. Прикрасила шоколадним піоном. Передивилась мільйон відео. Подруга оцінила — сказала, що дуже смачно”.

Торт, який Катерина зробила на подарунок сестрі / фото надане героїнею

Так у її житті з’явився ще один напрямок — творчий і теплий. Залізнична автоматика й мікроелектроніка залишаються основою професійної ідентичності, а кондитерство — простором для душі, і в цьому просторі звісно є місце й Бахмуту, Катерина виготовила подрузі на День народження особливий торт, надпис з якого знають всі бахмутяни.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До 42 000 гривень на власну справу: як переселенцям отримати грант від Естонської ради

Семаковська Тетяна 16:00, 23 Лютого 2026
Грошовий грант / фото НБУ

В Україні триває прийом заявок на “Програму екстреної підтримки засобів до існування”, яку реалізує представництво Естонської ради у справах біженців. Мешканці двох регіонів та внутрішньо переміщені особи можуть отримати до 42 тисяч гривень на відновлення або старт власного мікробізнесу.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про умови участі, критерії відбору та напрямки, на які дозволено витратити грантові кошти.

Грантова допомога ВПО

Головне завдання гуманітарної ініціативи — надати вразливим домогосподарствам, що постраждали від збройного конфлікту, реальний доступ до засобів існування. Програма спрямована на створення нових джерел доходу та підтримку людей у досягненні гідного прожиткового мінімуму.

Наразі подати заявку можуть домогосподарства, які проживають та планують вести діяльність у Кіровоградській та Черкаській областях. Відібрані учасники отримають цільову грошову допомогу в розмірі до 42 000 гривень. Ці кошти призначені виключно для започаткування нової або відновлення втраченої економічної діяльності.

Хто може взяти участь: критерії відбору та документи

Під час розгляду кожної заявки організатори детально вивчатимуть соціальну та фінансову вразливість родини. Пріоритетне право на отримання гранту мають внутрішньо переміщені особи (ВПО), а також місцеві мешканці громад, які безпосередньо постраждали внаслідок військового конфлікту.

Для підтвердження свого статусу кандидати повинні мати щонайменше один із наведених нижче документів:

  • підтвердження реєстрації в населеному пункті, який входить до офіційного переліку територій, де ведуться або велися бойові дії (організація перевірятиме цей факт самостійно на підставі державних реєстрів);
  • медичну довідку про поранення чи отримання психологічних травм внаслідок бойових дій;
  • документ, що підтверджує втрату годувальника через військову агресію;
  • довідку про інвалідність внаслідок війни;
  • офіційний акт про пошкоджене або зруйноване майно;
  • дійсну довідку ВПО;
  • посвідчення участника бойових дій.

На що дозволено витратити грантові кошти

Фінансова допомога є строго цільовою. Її можна використати на широкий спектр потреб для ведення сільського господарства, крафтового чи дрібного виробництва:

  • закупівлю великої та дрібної рогатої худоби, а також свійської птиці;
  • придбання спеціального обладнання для виробництва м’яса, молока або вирощування птиці;
  • закупівлю бджолиних сімей, вуликів, а також необхідного обладнання та сировини для бджільництва;
  • оплату кваліфікованих ветеринарних послуг;
  • придбання інструментів та обладнання для переробки харчової продукції;
  • закупівлю сировини для виготовлення товарів або надання послуг.

Окрім наведеного переліку, кошти можна спрямувати на інші релевантні бізнес-потреби, але виключно за попереднім узгодженням з Естонською радою у справах біженців.

Важлива примітка: грант може покривати супутні логістичні витрати. Зокрема, ви можете оплатити доставку товарів, обладнання чи худоби, а також послуги з монтажу придбаного устаткування.

Терміни реєстрації

Прийом заявок для жителів Черкаської та Кіровоградської областей триватиме до 28 лютого 2026 року. Пройти реєстрацію можна за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історії

“Я їхала до людей”: шлях бахмутянки Катерини Попович від Донеччини до Карпат

Цього разу наша героїня — бахмутянка Катерина Попович. Вона переїхала на Львівщину ще задовго до повномасштабної війни. Вона не тікала від вторгнення, а їхала до […]

До 42 000 гривень на власну справу: як переселенцям отримати грант від Естонської ради

В Україні триває прийом заявок на “Програму екстреної підтримки засобів до існування”, яку реалізує представництво Естонської ради у справах біженців. Мешканці двох регіонів та внутрішньо […]

Продуктові набори для ВПО та місцевих мешканців: як отримати одноразову допомогу від Червоного Хреста у Києві

Деснянська районна організація Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ) в місті Києві продовжує програму підтримки вразливих верств населення. Представники пільгових категорій мають можливість отримати гуманітарну підтримку […]

10 800 гривень на руки: як ВПО в Миколаєві отримати грошову допомогу від World Vision

Міжнародна організація World Vision за фінансової підтримки уряду США запускає нову хвилю підтримки для населення, яке постраждало від наслідків війни. Вона орієнтована на жителів Миколаєва. […]

грошова допомога

Бахмут спрямував понад 280 тисяч гривень з бюджету на газетні публікації

З місцевого бюджету Бахмута витратили кошти на висвітлення роботи міськради та її структурних підрозділів. За понад 280 тисяч гривень замовили публікації в газеті “Вперед”. Про […]