Кутя з пшениці, булгуру та з лаймом: 5 найкращих рецептів куті від Євгена Клопотенка

Валентина Нетребич 11:00, 1 Грудня 2024
Традиційна кутя / фото Вікіпедія

Кутя — традиційно невід’ємна обрядова страва різдявного столу, яку готують щороку в новорічні свята. Її роблять з відвареної крупи з додаванням меду, маку та горіхів.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про п’ять найсмачніших рецептів куті, які варто приготувати на Різдво у 2024 році.

Які традиції пов’язані з кутею?

Різдво — це сімейне свято, що має свої традиції та обряди, які наші предки виконували для кращого врожаю або добробуту в домі. Святвечір 2024, який святкується 24 грудня за новим календарем, вважається першим днем в році, коли на стіл подають кутю. Цю страву традиційно подають в глиняному горщику (його називають макітра) чи тарілці. Саме кутю має скуштувати кожен член родини, як першу страву, а вже потім їсти інші страви на різдвяній вечері.

Тридиційно саме кутю потрібно спробувати першою / фото Вікіпедія

Вважалося, що аби в хаті був добробут і хороший врожай голова сім’ї повинен був зачерпнути трохи куті і віднести на мороз, вимовити чарівні слова, а потім понести це до хліву чи на пасіку. За старими обрядами кутю на стіл та покуття повинен був подавати наймолодший хлопчик у сім’ї.

Рецепт традиційної куті

Рецепт тридиційної куті вимагає точності в пропорціях. Одним з них поділився Євгеній Клопотенко, український шеф-кухар.

Обрядова кутя має готуватись з пшениці, оскільки саме ця культура символізувала багатство та достаток впродовж всієї історії України. Додавання меду в кутю свідчило про безтурботне і солодке життя впродовж усього року. 

Для традиційного рецепту знадобляться:

  • 350 грамів пшениці;
  • 1,4 літри води;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 50 грамів родзинок;
  • 50 грамів запареного маку;
  • 1 чайну ложку лимонної цедри;
  • 2 столові ложки лимонного соку;
  • мед до смаку.

Приготування розпочинаємо з промивання зерен пшениці аби позбутись усього непотрібного, але якщо ви купили в магазині готову крупу для куті, то її не обов’язково мити. Беремо 350 грамів пшениці і заливаємо водою. Після закипання варимо ще протягом 30 хвилин.

Для приготування маку необхідно залити його окропом на 15 хвилин, для того щоб він розпарився. Готовий мак необхідно перетерти: скористайтесь ступою, макітрою чи кавомолкою, також можна використати м’ясорубку чи блендер, якщо у вас є необхідна насадка. 

До пшеничної каші додають горіхи, мед, родзинки / фото Вікіпедія

Далі необхідно подрібнити горіх – це можна зробити за допомогою поліетиленового пакету та скалки. Блендер краще не використовувати, оскільки можна ненароком перетворити горіхи в борошно. В деяких рецептах горіхи не подрібнюють.

У велику миску викладіть всі інгредієнти: пшеницю, мак, горіхи та додайте родзинок і меду. Для кислинки у страву можна покласти цедру лимону або вичавити трохи лимонного соку. Все перемішайте та додайте теплої води, за бажанням воду можна замінити на узвар. 

Кутя з перловки з журавлиною

Журавлина — це невелика червона ягода, що має кислуватий смак. В ній міститься багато вітамінів та біологічно активних рослинних сполук і антиоксидантів, що покращують стан організму та запобігають деяким хворобам.

Ягоди журавлини доповнюють смак куті / фото ілюстративне, Pexel

Для куті із журавлини, за рецептом Клопотенка, знадобиться:

  • 300 грамів перлової крупи;
  • 100 грамів сушеної журавлини;
  • 50 грамів маку;
  • 100 грамів родзинок;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 2 столової ложки меду;
  • сік половини лимона;
  • узвар для подачі.

Для приготування цієї куті спершу необхідно промити зерна перловки. Далі перлову крупу можна приготувати двома способами, швидким та довгим:

  • 300 грамів каші необхідно залити 1-1½ літрами холодної води, накрити кришкою і залишити на ніч набухати при кімнатній температурі;
  • 300 грамів каші варити впродовж 40 хвилин після закипання.

Для того щоб приготувати мак необхідно для початку його промити. Потім додайте окріп, щоб вода покривала мак на 2-3 сантиметри. Для того щоб мак розбух, цього потрібно на 30 хвилин залишити його і накрити кришкою. Після цього треба прибрати зайву вологу, тому процідіть мак, а потім перебийте його в блендері чи перетріть за допомогою макогону.

Для приготування волоських горіхів треба підсушити їх впродовж 10 хвилин у розігрітій до 150 градусів духовці, згодом наріжте їх на велики шматочки.

Візьміть глибоку миску, змішайте у ній мак, перлову кашу, горіхи, родзинки та журавлину. Додайте мед та, за бажанням, сік половини лимона. Ще раз все перемішайте і залиште настоюватись на 30 хвилин. Також на цьому етапі можна додати узвар, для яскравого аромату і смаку. 

Кутя з булгура з лаймом

До куті додають цитрусові / фото ілюстративне, Pixabay

Кутя з булгуру з лаймом має оригінальний смак. За рецептом Клопотенка вона вийде у кожного. Булгур насичений корисними вітамінами та мікроелементами, а у поєднанні з лаймом створює незвичний свіжий смак, який не залишить байдужими навіть гурманів.

Для куті з булгуром з лаймом знадобиться:

  • 250-300 грамів булгуру;
  • 50 грамів журавлини (сушеної);
  • 1 лайм (потрібен сік);
  • 50 грамів маку;
  • 30 грамів родзинок;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 1 столова ложка меду.

Для приготування куті необхідно відварити булгур до готовності, в середньому це приблизно 15 хвилин. Беремо друшляк і промиваємо крупу холодною водою і даємо їй повністю стекти. Для того щоб мак набряк, його треба залити окропом на 30 хвилин і процідити згодом через сито. Для куті мак перетираємо в ступі чи в макітрі, чи в чаші блендера. 

Беремо невелику миску, додаємо в неї всі необхідні інгредієнти, перемішуємо та заправляємо соком лайма та медом. Залишаємо настоюватись мінімум на 30 хвилин.

Рисова кутя

Рис містить поживні речовини та мінерали, що необхідні нашому організму. А також у рисі зовсім немає холестерину, тому його вважають дієтичною крупою.

Для рисової куті, за вказаним рецептом, знадобиться:

  • 300 грамів довгозернистого пропареного рису;
  • 50 грамів чорносливу;
  • 50 грамів горіхів;
  • 2 столової ложки меду;
  • 3 столової ложки маку.

Щоб приготувати кутю візьміть довгозернистий пропарений рис, оскільки саме він буде розсипчастим після приготування. Чистою водою промийте зерна та висипте в сотейник. Залийте водою так, щоб на 1 частину рису було 2 частини води. Варіть крупу впродовж 5 хвилин після закипання, а потім зніміть з вогню, накрийте кришкою і дайте постояти рису разом з водою впродовж 15 хвилин. Таким чином рис розпариться.

Візьміть мак і всипте в невелику кастрюлю та залийте окропом. Залишіть на 10 хвилин аби мак набряк, а потім процидіть його крізь дрібне сито, що зайва рідина стекла. Зверніть увагу, що в цьому рецепті мак не перемелюємо.

Для наступного етапу нам потрібний чорнослив. Промийте його і наріжте дрібним кубиком. А волоський горіх подрібніть ножем. 

До рису додайте запарений мак, чорнослив, горіхи та мед. Перемішайте та додайте трохи теплої води для правильної консистенції. Якщо вам довподоби більш солодка кутя ви можете додати ще меду. 

Пшенична кутя з курагою

Пшенична кутя / фото ілюстративне, Вікіпедія

Взимку дуже важко знайти свіжі фрукти, а на базарі вони дорогі, тому люди вживають сухофрукти, такі як, наприклад, курага. Сушений абрикос містить багато мікроелементів та вітамінів. Євген Клопотенко радить приготувати кутю з курагою.

Для пшеничної куті з курагою візьміть: 

  • 250-300 грамів пшениці;
  • 4 склянки води;
  • 50 грамів вершкового масла (на Щедру кутю);
  • 2 столової ложки соняшникової олії (для пісної куті);
  • 2-3 столові ложки меду;
  • 2 столових ложки маку;
  • 50 грамів волоських горіхів;
  • 100 грамів кураги;
  • 50 грамів родзинок;
  • 1 лимон (цедра та сік);
  • 1 сантиметр кореня імбиру.

Щоб приготувати кутю візьміть пшеницю, промийте її та залийте 4 склянками води. Варіть 30-40 хвилин до готовності на невеликому вогні. В теплу кашу додайте вершкове масло або соняшникової олії. Таким чином смак буде насичений та збалансований.

Візьміть курагу та розпарте її, наріжте сухофрукт невеликими кубиками. Додайте в кашу подрібнену курагу і родзинки. Потім всипте мак і натертий на друбній терці корінь імбиру. До каші також додайте жменю крупно подрібнених волоських горіхів і перемішайте. 

Візьміть лимон, обмийте його і обсушіть. Натріть його шкірку на дрібній терці, щоб отримати цедру. Додайте її в кашу та заправте все медом, для солодкого смаку. Видавіть лимонний сік за рецептом та влийте його в кутю і знову все гарно перемішайте. Залиште кутю настоюватись мінімум на 2 години. Смачного!

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що пишуть про ВПО і біженців у соцмережах: результати дослідження дописів

Валентина Твердохліб 18:00, 29 Липня 2026
впо
Виїзд людей / фото Міністерство національної єдності України

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Семаковська Тетяна 16:30, 29 Липня 2026

Понад 51,7 мільйона гривень матеріальної допомоги отримали жителі Бахмутської громади з лютого по липень 2026 року. Кошти виплачували за різними напрямами підтримки — від допомоги окремим категоріям жителів до інших передбачених програмами виплат. Скільки людей отримали фінансову підтримку та на що саме спрямували кошти — розповідаємо у матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки коштів виділили на матеріальну допомогу жителям Бахмутської громади

У січні матеріальна допомога не надавалась. У цей період Бахмутська міська рада затвердила порядок надання виплат на поточний рік.

Лютий

Згідно з розпорядженням № 43рр від 12.02.2026, виділено 4 456 740 гривень. Кошти отримали такі категорії громадян:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 102 людей — 510 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 39 людей — 390 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах (людей з інвалідністю, похилого віку, ВПО): 526 людей — 2 630 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС: 20 людей — 160 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 36 людей — 301 000 гривень;
  • допомога на поховання: 6 людей — 60 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 8 людей — 266 240 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 людина — 50 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 3 людей — 45 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 людина — 2 500 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: сума виділена в межах залишку коштів розпорядження.

Березень

Згідно з розпорядженням № 83рр від 13.03.2026, виділено 5 727 800 гривень. Фінансування спрямували на такі категорії:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 94 людей — 470 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 330 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 679 людей — 3 395 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 22 людей — 189 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 55 людей — 436 000 гривень;
  • допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 10 людей — 332 800 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 5 людей — 250 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період: 9 людей — 135 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 чоловік — 5 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування: 8 людей — 85 000 гривень.

Квітень

Згідно з розпорядженням № 109рр від 13.04.2026, виділено 5 005 520 гривень. Кошти отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 52 людей — 260 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 24 людей — 240 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 653людей — 3 270 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 25 людей — 205 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 51 людей — 366 000 гривень;
  • допомога на поховання: 9 людей — 90 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 9 людей — 299 520 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 чоловік — 50 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 8 людей — 120 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 3 людей — 30 000 гривень;
  • сім’ї людей, зниклих безвісти: 1 особа — 25 000 гривень.

Травень

Сумарно за двома розпорядженнями (№ 142рр від 15.05.2026 та № 149рр від 21.05.2026) виділено 10 012 340 гривень. Виплати отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 175 людей — 875 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 495 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 1 198 людей — 5 995 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 45 людей — 480 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 101 людей — 888 000 гривень;
  • допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 10 людей — 641 800 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 чоловік — 192 540 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 9 людей — 135 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 30 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 4 людей — 110 000 гривень;
  • сім’ї загиблих захисників (допомога на поховання): 1 людей — 50 000 гривень.

Червень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 171рр від 12.06.2026, № 178рр від 19.06.2026, № 182рр від 25.06.2026) виділено 14 646 020 гривень. Фінансування отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 179 людей — 895 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 35 людей — 525 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 1 622 людей — 8 135 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 76 людей — 662 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 131 людей — 990 000 гривень;
  • допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 35 людей — 2 246 300 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 6 людей — 385 080 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 19 людей — 285 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 2 чоловік — 5 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 35 людей — 225 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 4 людини — 54 000 гривень;
  • сім’ї осіб, зниклих безвісти: 2 людини — 50 000 гривень;
  • допомога на проживання ВПО: 2 людини — 12 000 гривень;
  • члени сімей загиблих захисників (на поховання): 1 особа — 51 640 гривень.

Липень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 196рр від 10.07.2026, № 202рр від 17.07.2026, № 209рр від 24.07.2026) виділено 11 941 580 гривень. Кошти отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 455 людей — 3 185 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 23 особи — 345 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 758 людей — 5 313 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 80 людей — 609 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 120 людей — 918 600 гривень;
  • допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 8 людей — 513 440 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 особи — 192 540 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 6 людей — 90 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 4 особи — 10 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 35 000 гривень;
  • сім’ї осіб, зниклих безвісти: 10 людей — 250 000 гривень;
  • звільнені з полону: 1 особа — 50 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 1 людина — 10 000 гривень;
  • сім’ї загиблих захисників (поховання та встановлення пам’ятників): 4 чоловік — 200 000 гривень;
  • інші виплати: сума склала 120 000 гривень.

Загальна сума

Загальний обсяг матеріальної допомоги, наданої жителям Бахмутської громади за вказаний період з лютого по липень 2026 року, становить 51 790 000 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що пишуть про ВПО і біженців у соцмережах: результати дослідження дописів

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли […]

Важливо

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Понад 51,7 мільйона гривень матеріальної допомоги отримали жителі Бахмутської громади з лютого по липень 2026 року. Кошти виплачували за різними напрямами підтримки — від допомоги […]

бахмутська рда

Які зарплати отримували працівники Бахмутської РДА у першому півріччі 2026 року

Станом на липень 2026 року в штаті Бахмутської райдержадміністрації працюють 23 людей, з яких одна людина у відпустці по догляду за дитиною, і ще двоє […]

У Краматорську водій комунального підприємства передавав ФСБ координати позицій ЗСУ

У Краматорську затримали водія комунального підприємства, якого підозрюють у передачі представнику ФСБ РФ інформації про розташування особового складу, артилерійської установки та укріплень Сил оборони України. […]

Реклама

Що таке контракт 18-24 у бригаді «Любарт»

Контракт 18-24 — це державна програма для добровольців віком від 18 до 24 років, які хочуть служити в сильних і сучасних частинах. До неї долучилася […]

14:22, 29.07.2026 Pulse Promo