У Львові перепоховають воїна УПА, дисидента, учасника руху опору Данила Шумука. Його прах перевезли з Покровська. Перепоховання Данила Шумука ініціювала його онука.

Про це повідомляє Львівська міськрада.

Перепоховання Данила Шумука

У Львові перепоховають воїна УПА, борця за незалежність Данила Шумука. Його прах перевезли до Львова з Покровська. Перепоховання Данила Шумука ініціювала його онука Ніна Калач.

Перевезення праху вдалося реалізувати завдяки військовослужбовцям 13-ї бригади НГУ “Хартія” та співробітникам СБУ.

Данила Шумука перепоховають на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря, поруч із його побратимами та посестрами з УПА і дисидентського руху.

Перепоховання відбудеться завтра, 27 грудня, за таким графіком:

• 14:00 — чин похорону у Гарнізонному храмі святих Петра і Павла (вулиця Театральна, 11);
• 15:00 — чин перепоховання на Личаківському цвинтарі;
• 17:30 — лекція на тему: “Данило Шумук — в’язень трьох окупаційних режимів”. Лектори: сержанти 13-ї бригади НГУ “Хартія” Вахтанг Кіпіані та Володимир Бірчак (Львівська міська рада, площа Ринок, 1).

Хто такий Данило Шумук

Данило Шумук народився 28 грудня 1914 року на Волині. Відомий як громадський діяч, в’язень польських тюрем, нацистських і радянських таборів, дисидент, учасник руху опору, член Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод.

У березні 1943 року — грудні 1944 року перебував в УПА, був політвиховником. У квітні 1945 року був засуджений до смертної кари за участь в УПА. Через півтора місяці вирок замінили на 20-річне ув’язнення.

Провів за ґратами понад 40 років життя.

З 2002 року Данило Шумук жив у своєї дочки Віри в місті Покровськ на Донеччині. Тут він і помер 21 травня 2004 року.

Читайте також:

• Пам’ять для Бахмута: чи потрібні меморіали для загиблих військових та цивільних. Розпитали авторку концепції “Пантеону Героїв”
• “Повертаємо загублені душі додому”: як відбувається ексгумація тіл на ДОТ та лінії фронту
• В Україні запустили цифрову платформу, яка зберігає памʼять про померлих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні працює житлова програма для ВПО з тимчасово окупованих територій. Переселенці і переселенки зі статусом УБД або отриманою інвалідністю внаслідок війни можуть отримати житлові ваучери. На сьогодні, за даними Міністерства розвитку громад та територій України, отримано позитивні рішення та сформовані понад 31 тисяча житлових ваучерів. Тоді як родин, які змогли придбати житло, в рази менше — понад 1 200.

Скільки коштів виділено на житлові сертифікати, чи передбачені додаткове фінансування та розширення програми — у відповідь на звернення редакції повідомила Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України.

Скільки житлових ваучерів погодили для ВПО

У Міністерстві розвитку громад та територій повідомляють, що 19 березня 2026 року Уряд виділив майже 6,6 мільярдів гривень на перший етап фінансування програми для забезпечення житлом ВПО з тимчасово окупованих територій. 1 травня з’явилась можливість бронювання коштів, і 3 296 родин отримали погоджене фінансування на суму майже 6,6 мільярдів гривень для придбання нового житла.

Понад 1 200 родин вже придбали житло за сертифікатами.

Загалом станом на момент публікації подано 40 523 заяви на участь у програмі. Позитивне рішення комісій отримали 31 556 заяв, для них сформовані ваучери.

Чи можна повторно отримати житловий сертифікат в разі невикористання

Житловий ваучер формується автоматично після отримання позитивного рішення комісії. Його строк дії складає 5 років.

Після погодження ваучера людина може в будь-який час подати звернення на бронювання коштів через “Дію”. Тобто, людина самостійно вирішує, коли саме готова скористатися сертифікатом. Після бронювання коштів у неї є 60 днів, щоб укласти договір купівлі житла в нотаріуса. Якщо заброньовані кошти за цей час не використали, вони повертаються на рахунок оператора програми та переходять наступним заявникам у черзі.

У такому випадку людина може повторно подати звернення на бронювання коштів. Кількість таких звернень необмежена.

Чи можуть розширити програму житлових сертифікатів на інші категорії ВПО

У міністерстві наголошують, що поки немає реальних планів щодо розширення програми.

“Масштаби потреб сьогодні значно більші за можливості будь-якої окремої програми. Саме тому Уряд рухається поетапно — через поступове розширення чинних програм. Водночас Міністерство вже працює над формуванням комплексної житлової політики, яка передбачатиме поєднання різних інструментів — компенсаційних механізмів, доступної іпотеки, соціального та муніципального житла, а також підтримки оренди”, — зауважила Наталія Козловська.

Зараз Мінрозвитку працює над залученням додаткового фінансування, зокрема траншу від Банку розвитку Ради Європи в розмірі 80 мільйонів євро на два роки двома траншами по 40 мільйонів євро.

Зазначимо, що сьогодні, за підрахунками Міністерства юстиції, Державної служби статистики та ГО “Поверни своє”, налічують 878 тисяч людей, які залишили майно на тимчасово окупованих територіях. Щоб покрити їхню потребу в житлі, потрібні два річних бюджети країни. При цьому зазначена кількість у 878 тисяч осіб не є остаточною. Реальна цифра значно більша, оскільки Державний реєстр речових прав містить інформацію не про всі об’єкти нерухомості.

Читайте також:

• Соціальні квартири та нові підходи до оренди: як Мінрозвитку планує вирішувати житлові проблеми ВПО
• Житлові ваучери для ВПО: що заважає переселенцям придбати житло
• Скільки донеччани платять за оренду житла: редакція дізнавалась у героїв

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2022 році суддя окупованого міста Бердянськ на Донеччині почала працювати на спецслужби рф. За власною ініціативою вона передавала дані про бійців “Азову”, які обороняли Донеччину. Згодом жінка переїхала на Полтавщину, де продовжила роботу в суді. У травні 2023 року зрадницю викрили.

Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

Суддя з Бердянська допомагала російським військовим

Навесні 2022 року, коли росіяни окупували місто Бердянськ у Запорізькій області, місцева суддя почала працювати на російські спецслужби. За власною ініціативою вона вийшла на контакт із представником фсб. Жінка збирала та передавала йому інформацію про переміщення українських військових на Донеччині, зокрема дані про бійців “Азову”. Окрім цього, поплічниця окупантів допомагала росіянам і в рідному місті — передавала відомості про працівників судів і медзакладів, які підтримували Україну.

Паралельно зі збором та передачею інформації суддя формувала лояльність до окупаційної влади та допомагала комплектувати штат незаконно створеного “міністерства надзвичайних ситуацій росії” в Бердянську.

Через деякий час жінка виїхала на Полтавщину. Там вона очолила один із районних судів.

У травні 2023 року зрадницю викрили. Її затримали та повідомили про підозру, Вища рада правосуддя звільнила з посади судді.

Суд визнав мешканку Бердянська винною в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Їй присудили 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За інформацією Вищої ради правосуддя, засудженою є суддя Лариса Богомолова. Після переїзду дна Полтавщину вона влаштувалась суддею в Полтавський районний суд. У листопаді 2022 року її обрали головою суду шляхом таємного голосування.

Читайте також:

• Як прибічник окупантів Олександр Парецький зустрічав “Поїзд перемоги” у Бахмуті — архівне відео
• Хто очолює освіту на окупованій Донеччині: досьє на посадовця з Тюмені Олега Трофимова
• Як посадовець “днр” Михайло Фролов просуває російські наративи серед дітей і підлітків: досьє

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!