ЮНІСЕФ видаватиме грошову допомогу на Харківщині. Її можуть отримати жителі Новгород-Сіверської громади та переселенці, які туди переїхали.

Про це повідомляє Новгород-Сіверська міська громада. 

Допомога від ЮНІСЕФ на Харківщині

Програма грошової підтримки від ЮНІСЕФ доступна для зареєстрованих мешканців Новгород-Сіверської громади, які фактично тут проживають. Також на неї можуть розраховувати ВПО, які живуть у громаді.

Мешканці населених пунктів, що знаходяться в межах 10-кілометрової зони від кордону, де надавалася допомога УВКБ ООН, Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), а також домогосподарства, що отримують аналогічну допомогу від організації ACTED, не зможуть зареєструватися та отримати допомогу від ЮНІСЕФ, оскільки не пройдуть верифікацію.

Перелік сіл, мешканці яких не зможуть отримати допомогу:

• Смяч;
• Печенюги;
• Лизунівка;
• Володимирівка;
• Аршуки;
• Полюшкине;
• Ясне;
• Ковпинка;
• Будище;
• Кремський Бугор;
• Михайлівка;
• Пушкарі.

Грошова допомога від ЮНІСЕФ на Харківщині: як зареєструватися

Для отримання грошової допомоги необхідно надати оригінали документів:

• паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків одного з батьків або законного представника дитини;
• свідоцтво про народження дитини до 14 років або паспорт і свідоцтво про народження дитини (для дітей, яким виповнилось 14 років);
• банківські реквізити (IBAN) одного з батьків або законного представника дитини;
• витяг з реєстру територіальної громади (про зареєстроване місце проживання) на дітей, а також на одного з батьків або законного представника дитини, який має паспорт нового зразка (ID-картка);
• інші документи, які підтверджують родинні стосунки;
• для ВПО довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на дітей та на одного з батьків або законного представника дитини.

Реєстрація на отримання грошової допомоги проходитиме щодня з 8 по 12 листопада з 9:00 до 17:00. Звертатися для подачі заявок можна за адресою: місто Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 10 (вхід з боку вулиці).

Додатково у суботу, 9 листопада, з 10:00 до 15:00 реєстрація відбуватиметься в селах Блистова, Дігтярівка та Орлівка в адмінбудівлях старостатів за адресами: 

• село Блистова, вул. Б. Хмельницького, 50;
• село Дігтярівка, вул. Покровська, 50;
• село Орлівка, вул. Шевченка, 70.

Примітка. Матеріал підготувала практикантка Нетребич Валентина

Читайте також:

• Допомога для вагітних: де отримати безплатний зимовий одяг для дітей
• Ще 4 категорії українців отримають грошову допомогу: серед них мешканці прифронтових територій
• Зимова підтримка від благодійників: на яку допомогу можуть розраховувати українці в холодну пору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!