Який раціон має бути під час грудного вигодовування?

Микола Ситник 10:00, 18 Серпня 2024
Матір годує номовля / фото ілюстративне, Pexel

Грудне вигодовування оповите міфами. Ірина Галузинська, старша медична сестра амбулаторії з Центру первинної медичної допомоги міста Бахмута, розповіла нашій редакції про те, які міфи існують про раціон мами під час грудного вигодовування та яких порад дійсно варто дотримуватися.

Не існує спеціальної дієти для годуючих мам, головне мати в раціоні всі корисні речовини / фото з відкритих джерел

Що можна їсти мамі яка годує дитину груддю?

Ірина Галузинська розповідає, що у сучасному світі дієта годуючої мами це давно застаріле поняття, але дехто іноді продовжує його вживати та будувати на ньому свої рекомендації. Годуючій мамі досить просто прислухатися до себе, довіряти своєму організму та їсти з апетитом не більше і не менше, ніж хочеться.

Грудне вигодовування, тема, яка має багато міфів. Зокрема, про те, що харчування матері про годування грудьми може вплинути на якість молока або на здоров’я дитини. Ірина розповідає, що насправді це не так і що медичним працівникам часто доводиться заспокоювати молодих мам, які турбуються, що їх раціон нашкодив новонародженому.

Існує багато міфів щодо раціону годуючих мам / фото з відкритих джерел

Міфи під час годування груддю

“Надлишок їжі не збільшує кількість молока! Не потрібно “їсти за двох”, не треба їсти більше, ніж хочеться. Міфом є те, що коли в дитини висипка, або кольки – мама має погрішність у своєму харчуванні. До нас, на Національну гарячу лінію “Спільно до здоров’я” часто телефонують з таким запитанням, то ми відповідаємо мамі, що її харчування тут не до чого”, – розповідає Ірина Галузинська.

Ще одним міфом є те, що за допомогою дієти можна вплинути на склад молока, зробити його якісним та корисним. По-перше, харчування годуючої мами на все це впливати не може. По-друге, не існує дієти, яка б одночасно розв’язувала ці питання. Корисні саме ті страви та продукти, до яких жінка звикла, які вона любить і легко перетравлює, говорить лікарка.

“Якщо жінка чогось недоотримує, то тут вже може страждати її організм, бо склад молока він стабільний і  при виникненні дефіциту будь-яких необхідних речовин може відбиратися  у матері. Щоб впевнитись, що дитині достатньо їжі, треба спостерігати за прибавкою ваги. Достатньо одного зважування на місяць і,  якщо дитина набирає не менше 500 гр на місяць та достатня кількість повних підгузків (6-8 на добу), це чудовий показник, дитині достатньо грудного молока матері”, – радить Ірина.

Що корисно їсти для лактації?     

Оскільки спеціальної дієти при грудному вигодовуванні не існує, то конкретних правил щодо того, що можна їсти годуючій мамі немає. Ірина каже, що головне мати здоровий, збалансований та корисний раціон. А це насамперед розмаїття.

“Мамі обов’язково необхідно отримувати все, що потрібно в першу чергу для себе, а дитина обов’язково отримає все, що їй необхідно. Тож, вона не має голодувати, треба їсти повільно, не їсти на ходу, віддавати перевагу овочам, фруктам, злакам, збільшити фізичну активність і споживання рідини”, – радить Ірина.

Для годуючої мами головне дотримуватися правил здорового харчування / фото з відкритих джерел

Ірина рекомендує представляти харчування мами, яка годує груддю у вигляді “Тарілки здорового харчування”. Так простіше уявляти собі скільки й  чого потрібно з’їдати протягом доби. Така собі умовна схема, за якою рекомендують сформувати раціон, щоб максимально задовольнити потреби організму в поживних речовинах.

Тарілка здорового харчування

  • 1/2 тарілки мають становити овочі, фрукти і ягоди. В них міститься багато вітамінів та корисних речовин. Також клітковина, якою харчуються корисні бактерії в кишківнику. І ще один бонус, завдяки рідині, яка міститься в овочах і фруктах, матуся частково задовольняє свої щоденні потреби у воді.
  • ¼ тарілки мають становити так звані складні вуглеводи, які дадуть годуючій мамі енергію на день, довго засвоюються і забезпечують тривале відчуття ситості. Це цільні крупи (рис, гречка, вівсяна крупа), макаронні вироби твердих сортів, хліб з цільних зерен.
  • ¼ тарілки становлять продукти джерела білка. Білок це основний будівельний матеріал організму, з нього утворюються всі наші органи й тканини. Білок міститься в яйцях, рибі, птиці, м’ясі, молочних продуктах. Також він є у продуктах рослинного походження: бобових, тофу, горіхах, але засвоюється гірше.

Жири також є продуктом, що можна їсти на грудному вигодовуванні. Адже вони забезпечують маму енергією та допомагають засвоювати деякі вітаміни та мінерали. Замість насичених жирів (що містяться в жирному м’ясі, маслі, жирному сирі чи ковбасі), віддавати перевагу кориснішим ненасиченим. Ненасичені жири містяться в рибі, горіхах, насінні та оліях, які мають насичений запах і колір. Найкориснішими оліями є оливкова, холодного віджиму, лляна, з гарбузового насіння.

Жири також важливі для здорового функціонування організму людини, зокрема в період годування груддю / фото з відкритих джерел

Що не бажано їсти під час грудного вигодовування?

Не зважаючи на те, що конкретних дієт в цьому випадку немає, існує перелік продуктів, що їсти при годуванні груддю не варто, принаймні часто. Ірина надала кілька порад щодо тих продуктів та страв, які бажано уникати або зменшити споживання при годуванні груддю.

  • Краще мінімізувати споживання смажених на олії продуктів. Та якщо мама вже смажить, краще обирати жири з високою температурою горіння: вершкове масло, тваринний смалець, рафіновану оливкову олію.
  • Звести до мінімуму вживання цукру, що більше цукру їсть матуся, то більше їй його хочеться, надлишок споживання цукру може призводити до порушень стану здоров’я у годуючої мами (підвищення кров’яного тиску і рівня холестерину, надлишку ваги). Цукор міститься не тільки в цукерках чи кондитерських виробах, його можуть додавати й в не солодкі продукти для поліпшення смакових якостей. Наприклад у білий хліб, соуси, напівфабрикати, продукти з тіста, сири та кисломолочні продукти, овочеві консерви, сосиски та ковбасу.
  • Теж саме стосується і вживання солі. Сіль – це не отрута. Ризики для здоров’я пов’язані  саме з надлишковим вживанням. Надлишок солі призводить до підвищення кров’яного тиску та порушень роботи серцево-судинної системи. Особливо обережними треба бути мамам з вживанням солі, які мають діабет, метаболічні порушення, надлишкову вагу, хронічні захворювання нирок. Краще обмежити вживання готових пакетованих продуктів, напівфабрикатів, снеків, саме в них зазвичай міститься найбільше солі.
Продукти та страви, які бажано уникати або зменшити споживання при годуванні груддю / фото з відкритих джерел

Чи можна годуючій мамі їсти арахіс та рибу?

Грудне вигодовування не має обмежувати харчування мами, однак важливо звертати увагу на якість продуктів та їх засвоюваність.

“Суттєвою частиною раціону сучасних годувальниць є ультра оброблені продукти: сосиски, чипси, солодкі напої. Простим способом оцінювання ступеня оброблення продукту є інформація на пакованні. Що довший список складників, то ймовірніше, що перед вами ультра оброблений продукт. Вживання таких продуктів на постійній основі може додати в раціон надлишок солі, цукру та насичених жирів. А це своєю чергою може призводити до набору ваги, розвитку запальних процесів, серцево-судинних та онкозахворювань. Надання переваги в раціоні мінімально обробленим продуктам та більше домашнім – це вагомий внесок у власне здоров’я”, – говорить пані Ірина.

Крім того, Ірина розповідає про те, що харчові алергени можуть вплинути на дитину або маму, адже це речовини частіше білкової природи. Алергічні реакції можуть виникати  як досить швидко після годування, так і через декілька годин або днів. Грудне вигодовування потребує уваги від молодої мами.

“Які продукти підозрюємо? Будь-які продукти, що викликають алергію у когось із членів сім’ї. Продукти, які мама нещодавно з’їла у великій кількості. Будь-яка “нова їжа” (якщо симптоми у дитини раніше не спостерігалися). Їжа,  яку мама не любить, але їсть під час годування груддю, або під час вагітності, для користі здоров’я дитини. У так звану “велику вісімку” продуктів, що найчастіше викликають алергічні реакції, входять: коров’яче молоко, курячі яйця, горіхи, пшениця, соя, морепродукти, риба, арахіс. Але це не означає, що ці продукти не треба вживати, їх підозрюють в першу чергу”, – розповіла Ірина.

Грудне вигодування: куди звертатись за консультаціями

Експерти Національної гарячої лінії проконсультують батьків щодо багатьох питань, пов’язаних зі здоров’ям малюків / фото з відкритих джерел

Жінки, які мають грудне вигодовування для дітей віком до 3-х років, можуть звернутися за консультацією до Національної гарячої лінії МОЗ-ЮНІСЕФ “Спільно до здоров’я” 080 035 1896. Лікарі, медсестри та консультанти з грудного вигодовування консультують батьків щодо вакцинації дітей та дорослих, грудного вигодовування та харчування маленьких дітей.

Лінія працює з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 20:00, у суботу з 11:00 до 20:00.

Якщо Ви цікавитесь темами:

  • щеплення дітей та дорослих;
  • вакцинацію за національним календарем щеплень;
  • рекомендовані щеплення;
  • екстрену вакцинацію (у разі травми чи укусу тварин);
  • вакцинацію від COVID-19;
  • підтримку та збереження грудного вигодовування;
  • питний режим дитини;
  • введення прикорму;
  • здорове харчування дітей до 3-х років;
  • здорове харчування жінок, що годують грудьми.

Важливо, що грудне вигодовування є вибором матері, проконсультуватися з питань годування ви можете навіть у свого сімейного лікаря.

Читайте також

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Семаковська Тетяна 15:00, 9 Липня 2026
Підйомна допомога при переїзді / фото Міноборони

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

Семаковська Тетяна 13:00, 9 Липня 2026

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура20212022Зміна
Пшениця381,7183,1−52%
Ячмінь116,629,6−75%
Кукурудза56,017,2−69%
Соняшник358,4116,3−68%
Картопля35,315,4−56%
Овочі16,16,9−57%
Плодові культури7,53,5−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура20212025Скорочення
Зернові597,1106,0-82%
Пшениця381,749,9-87%
Ячмінь116,632,6-72%
Кукурудза56,018,2-68%
Соняшник358,481,4-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

КультураВаловий збір 2024, тис. цВаловий збір 2025, тис. цЗміна
Зернові та зернобобові3532,12068,6-41,4%
Пшениця2392,0991,9-58,5%
Ячмінь680,3825,9+21,4%
Кукурудза380,0205,3-46,0%
Соняшник1711,7967,9-43,5%
Картопля1162,8937,3-19,4%
Овочі відкритого ґрунту958,7830,9-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

КультураУрожайність 2024 (ц/га)Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця24,927,3
Ячмінь18,526,8
Кукурудза19,612,8
Соняшник16,614,3
Картопля109,9106,2
Овочі161,1160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник20212025Зміна
Зернові та зернобобові597,1 тис. га106,0 тис. га–82,2%
Пшениця381,7 тис. га49,9 тис. га–86,9%
Соняшник358,4 тис. га81,4 тис. га–77,3%
Картопля35,3 тис. га8,8 тис. га–75,1%
Овочі відкритого ґрунту16,1 тис. га5,1 тис. га–68,3%
Плодові та ягідні культури7,5 тис. га1,9 тис. га–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час […]

Важливо

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну […]

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

В Україні оновили правила прийому до закладів вищої освіти на 2026 рік. Зміни стосуються вступників із тимчасово окупованих та прифронтових територій, форматів складання випробувань, а […]

13:00, 08.07.2026 Скопіч Дмитро
матеріальна допомога
Важливо

Які види матеріальної допомоги доступні бахмутянам: актуальний перелік на 2026 рік

Питання матеріальної підтримки мешканців, які виїхали в інші регіони України, залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Саме тому в громаді доступні різні види соціальної […]

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: як оформити виплати у 2026 році та хто має на них право

Повномасштабна війна призвела до трагічної втрати годувальників у багатьох українських родинах. Для підтримки таких сімей держава передбачає спеціальні пенсійні виплати. Які існують види допомоги, який […]

18:00, 06.07.2026 Скопіч Дмитро