Війна росії проти України завдає не лише людських втрат та руйнувань інфраструктури, але й шкоди довкіллю. Луганська область, зокрема річка Сіверський Донець, зазнала значних екологічних збитків внаслідок бойових дій.

Про це повідомляє начальник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор.

Оцінка збитків

За даними Державної екологічної інспекції Луганської області збитки, завдані Сіверському Дінцю: 1,9 млрд гривень та загальна сума шкоди водним об’єктам регіону: 4,2 млрд гривень.

Артем Лисогор, начальник Луганської ОВА, повідомив про основні фактори, що призвели до екологічної катастрофи:

• руйнування мостових переправ через Сіверський Донець;
• потрапляння уламків до русла річки;
• загальна кількість уламків у водних об’єктах: 15 450 тонн.

Наслідки для екосистеми

Екологи попереджають про довготривалі наслідки для водної екосистеми регіону:

• забруднення води;
• загроза для флори та фауни;
• порушення природного балансу річки.

Експерти наголошують на необхідності комплексного підходу до відновлення екосистеми Сіверського Дінця та інших водних об’єктів Луганщини після завершення бойових дій. Це потребуватиме значних фінансових інвестицій та тривалого часу.

Читайте також:

• Донеччина просто перетвориться в пустелю: чим загрожує пересихання каналу «Сіверський Донець — Донбас»
• Які збитки понесли аграрії Донеччини через війну: відповідь ОДА
• РФ планує зробити Донбас смітником: на ТОТ назріває екологічна катастрофа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

22 жовтня 2026 року набрав чинності новий Закон № 4924-IX “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Документ передбачає низку серйозних змін у сфері обліку та підтримки переселенців, проте для повноцінного запуску більшості механізмів Кабінет Міністрів ще має ухвалити відповідні підзаконні акти.

Які правила вже діють, а на які ще потрібно чекати, роз’яснила провідна юристка з питань ВПО та координаторка юридичного чат-бота БФ “Право на захист” Євгенія Холодна.

Головні нововведення закону: що зміниться

Новий закон задає правові рамки для подальшої цифровізації та впорядкування процесів, пов’язаних із переселенцями. Серед ключових змін передбачено:

• створення Єдиної інформаційної бази даних про ВПО та запуск електронного кабінету користувача;
• запровадження витягу з Єдиної інформаційної бази замість паперової довідки ВПО;
• спрощення актуалізації даних при повторному переміщенні (не потрібно буде документально доводити факт первинного переміщення);
• передача повноважень щодо взяття на облік ВПО від органів соцзахисту до районних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад.

Чи потрібно переоформлювати довідку та виплати

Одразу після набрання чинності законом переселенцям не потрібно вчиняти жодних додаткових дій. Раніше видані довідки ВПО залишаються повністю чинними, їх не треба примусово замінювати. За бажанням людина згодом зможе замінити стару довідку на витяг із реєстру, проте порядок його отримання ще має розробити уряд.

Те ж саме стосується фінансової допомоги на проживання. Новий закон самостійно не скасовує і не змінює призначені виплати, а також не зобов’язує переселенців повторно подавати заяви. Порядок нарахування коштів і надалі регулюється постановою Кабміну № 332, до якої наразі не вносили змін.

За яких умов можуть зняти з обліку ВПО

Як вказує юристка, закон чітко розмежовує зняття з обліку за власною ініціативою людини (наприклад, при поверненні додому або остаточному виїзді за кордон) та за рішенням уповноваженого органу.

Без заяви ВПО статус можуть скасувати, якщо людина:

• не повідомила про повернення до покинутого місця проживання;
• виїхала за кордон на постійне проживання;
• перебуває за межами України понад 90 днів поспіль або понад 180 днів сукупно протягом року (винятки з поважних причин — лікування, відрядження тощо — має додатково затвердити Кабмін);
• подала завідомо недостовірні відомості при реєстрації;
• засуджена за визначені законом злочини.

Якщо людина повертається з-за кордону в Україну, закон передбачає можливість повторно подати заяву на отримання статусу ВПО.

Статус дітей, народжених після переміщення

Ще одна важлива зміна стосується новонароджених. Представниця БФ “Право на захист” зазначає, що за новими правилами, дитина, народжена після переміщення одного або обох батьків, не вважається внутрішньо переміщеною особою і не береться на відповідний облік.

Водночас закон гарантує, що факт народження такої дитини обов’язково враховуватиметься під час надання соціальної підтримки родині. Конкретні види цієї допомоги будуть визначені окремими урядовими рішеннями.

Житлові гарантії та електронні послуги

Закон закріплює механізми підтримки переселенців у питаннях житла. Зокрема, планується створення інформаційної системи з інтерактивною мапою, де будуть зібрані дані про доступне державне, комунальне та приватне житло. Через цю ж систему ВПО зможуть подавати заяви на поселення.

Крім того, для певних категорій ВПО, які не мають іншого житла, передбачено право на безоплатне тимчасове проживання без обмежень у строках (на період воєнного стану та пів року після його скасування).

Також закон гарантує створення електронного кабінету ВПО для онлайн-послуг. Однак терміни його запуску, функціонал, а також механізми роботи житлових програм запрацюють лише після ухвалення відповідних підзаконних актів Кабінетом Міністрів. До того часу діють звичні процедури звернень через ЦНАП, соцзахист або “Дію”.

Читайте також:

Програма “Муніципальна няня” у 2026 році: як ВПО та батькам оформити компенсацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 23 жовтня, Україна та росія провели комбінований обмін військовополоненими. В Україну повернулися 261 військовослужбовець та 9 цивільних.

Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Обмін полоненими 23 жовтня: що відомо

У результаті нового обміну Україна повернула 270 своїх громадян, які перебували в російському полоні. Серед них 261 військовослужбовець та 9 цивільних.

Серед визволених військовослужбовців — військовослужбовці ЗСУ, зокрема Військово-морських сил, Сухопутних військ, ДШВ, ДССТ, ТрО, ССО, ВСП, бійці Національної гвардії України, Державної прикордонної служби, а також рятувальник ДСНС. Більша половина визволених потрапила в полон у 2022 році під час оборони Маріуполя. Пʼятеро з них пережили теракт в Оленівці. Також серед військовослужбовців є ті, хто був поневолений у 2018 та 2020 роках.

Серед звільнених сьогодні є 38 офіцерів. Ще девʼятеро – важкохворі.

Звільнені воїни захищали країну на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямку. Серед звільнених також оборонці ЧАЕС.

Значна частина визволених сьогодні оборонців була під кримінальним переслідуванням з боку рф. Їх під вигаданими звинуваченнями засудили до реальних термінів за ґратами, зокрема й до довічного ув’язнення.

Після обміну всі військові пройдуть медичний огляд, отримають лікування, будуть забезпечені необхідними речами на перший час, отримають виплати та пройдуть реабілітацію.

Читайте також:

Україна повернула додому 103 людей: перші фото з обміну 19 серпня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!