Які пільги можуть отримати пенсіонери у 2025 році: список

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:25, 28 Січня 2025
Пільги для пенсіонерів / фото ілюстративне, acmc.ua

Більшість пенсіонерів в Україні мають невелику пенсію, а тому в державі передбачений ряд спеціальних програм, котрі гарантують їм покращення умов життя навіть в економічно вразливому становищі. Ці пільги можуть отримати майже всі.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, що відомо про пільги пенсіонерам у 2025 році та які види існують.

Пільги пенсіонерам в Україні 2025

У 2025 році прожитковий мінімум становить 2 920 гривень. Згідно з Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії встановлено в розмірі прожиткового мінімуму.

Така сума пенсійних виплат є невисокою, через що пенсіонери та пенсіонерки часто потрапляють в економічно вразливе становище. Саме для підтримки таких громадян в Україні діє декілька спеціальних програм, котрі гарантують їм певні пільги.

Право на безплатний проїзд у громадському наземному транспорті

Пенсіонери та пенсіонерки в Україні мають право на безоплатний проїзд у громадському наземному транспорті та в приміських поїздах за наявності відповідного посвідчення чи довідки ПФУ.

Зазначимо, що така пільга не застосовується у маршрутках.

Право на субсидію в оплаті ЖКП

Пенсіонери та пенсіонерки, які опинилися в скрутному економічному становищі, мають право на субсидії для оплати житлово-комунальних послуг. Їх розмір залежить від доходу домогосподарства та вартості послуг. Отримати її можна у місцевих відділеннях соціальних служб, де треба надати заяву й декларацію про доходи. Якщо витрати на оплату рахунків за послуги ЖКП перевищують 15% від щомісячного доходу, тоді можна оформити субсидію.

В Україні також діє певна програма, яка дозволяє пенсіонерам з досвідом роботи у певних професіях отримати знижку в 100% на оплату комунальних послуг. Єдина умова — проживання у сільській місцевості.

Право на таку пільгу мають:

  • педагогічні працівники;
  • працівники державних та комунальних культурних закладів та установ освіти;
  • працівники музеїв та бібліотек;
  • медичні працівники та фармацевти;
  • спеціалісти з захисту рослин.

Зазначимо, що така пільга також стосується придбання твердого та рідкого палива для печей і скрапленого газу.

Безплатна юридична допомога

Пенсіонери та пенсіонерки в Україні можуть отримати безоплатну первинну й вторинну (наприклад, супровід під час звернення до суду) юридичну допомогу. Єдина умова — це дохід. Правом на таку пільгу можна скористатися, якщо пенсія становить менше ніж 4 722 гривні або менше ніж 6 056 гривень в осіб з інвалідністю.

Для отримання такої пільги необхідно звернутися до найближчого бюро правової допомоги або зателефонуйте за номером 0 800 213 103.

Безплатна парковка

Також в Україні ухвалили Постанову КМУ №585 (Пункт 4). Вона дозволяє людям старшого віку, які мають невелику пенсію, безплатно паркувати власні автомобілі навіть на платних парковках.

Вікові надбавки

Грошова доплата / фото ілюстративне, 24 канал

Деякі пільги для пенсіонерів залежать від певного віку. Доплати — це один із найяскравіших прикладів. Таку можливість мають особи похилого віку, які досягли 70, 75 або 80-річчя. Головною умовою нарахування доплати є те, що пенсія отримувача не має перевищувати 10 340 гривень. Так, наразі в Україні діють вікові доплати у наступних розмірах:

  • для осіб, яким виповнилося 70 років та до 75 років — 300 гривень;
  • для осіб, яким виповнилося 75 років та до 80 років — 456 гривень;
  • для осіб, яким виповнилося 80 років — 570 гривень.

При цьому деякі особи, яким більше ніж 80 років, можуть претендувати на ще одну доплату. Це спеціальна надбавка, яка виплачується:

  • пенсіонерам, вік яких понад 80 років;
  • особи, що отримують пенсію за віком;
  • пенсіонери, які проживають самі або потребують постійного стороннього догляду.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Анулювання статусу УБД: за яких умов військові можуть втратити посвідчення та пільги

Семаковська Тетяна 15:15, 13 Травня 2026
Українські військові / фото Генштаб

Окремі українські військовослужбовці можуть позбутися статусу учасника бойових дій. Анулювання посвідчення призводить до втрати передбачених державою пільг та фінансових доплат. Для збереження соціальних гарантій ветерани також зобов’язані вчасно оновлювати свої особисті дані в державних реєстрах.

Детальніше про те, чому можуть анулювати статус УБД — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Значення статусу та перелік пільг

Посвідчення учасника бойових дій надає військовим доступ до системи державних компенсацій. Втрата цього статусу автоматично означає припинення фінансової підтримки від держави, зокрема скасування комунальних пільг та спеціальних надбавок до виплат.

Згідно з даними Пенсійного фонду, статус УБД відкриває доступ до таких форм забезпечення:

  • знижки на оплату житлово-комунальних послуг;
  • пільговий проїзд;
  • медичне забезпечення;
  • податкові пільги;
  • пріоритет у певних державних програмах;
  • додаткові пенсійні гарантії та спеціальні надбавки.

Причини скасування статусу

Механізм позбавлення статусу регламентується постановою Кабінету Міністрів №203. Документ визначає дві підстави для анулювання посвідчення. Перша — виявлення неправдивих даних, поданих під час оформлення статусу. Друга — встановлення судом факту вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину під час виконання бойових завдань.

З початком повномасштабної війни кількість військовослужбовців із правом на пільги зросла. Разом із цим збільшилося фінансове навантаження на бюджет. Держава переводить систему соціального забезпечення ветеранів до моделі постійної верифікації. Аналогічний підхід уже застосовується для перевірки отримувачів пенсій, субсидій та виплат внутрішньо переміщеним особам через електронні реєстри.

Правила збереження виплат

Отримання частини пільг залежить від актуальності інформації в базах Пенсійного фонду України. Ветеран зобов’язаний повідомити установу протягом 30 днів у разі зміни:

  • місця проживання;
  • складу сім’ї;
  • переліку споживаних комунальних послуг.

Невчасне оновлення інформації призводить до затримки або повного припинення надання окремих пільг, зокрема адресних доплат та комунальних знижок. Це відбувається навіть без юридичного анулювання статусу УБД.

Зарахування стажу та вихід на пенсію

Учасники бойових дій мають право на достроковий вихід на пенсію. Для чоловіків пенсійний вік становить 55 років, для жінок — 50 років. Для отримання виплат необхідно накопичити мінімальний страховий стаж: 25 років для чоловіків; 20 років для жінок.

Держава зараховує період військової служби до трудового та страхового стажу військовослужбовця. Ця норма діє незалежно від того, чи сплачував роботодавець єдиний соціальний внесок за мобілізованого працівника. Такий механізм дозволяє військовим зберігати свої пенсійні права під час проходження служби та захищає їхні майбутні виплати.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Синдром відкладеного життя та фонова тривога: психологиня Юлія Сирота розповіла з якими труднощами стикаються ВПО начастіше

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:00, 12 Травня 2026

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Юлія Сирота / фото з особистого архіву героїні

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота займається допомогою ВПО / фото з особистого архіву героїні

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Анулювання статусу УБД: за яких умов військові можуть втратити посвідчення та пільги

Окремі українські військовослужбовці можуть позбутися статусу учасника бойових дій. Анулювання посвідчення призводить до втрати передбачених державою пільг та фінансових доплат. Для збереження соціальних гарантій ветерани […]

Важливо

Синдром відкладеного життя та фонова тривога: психологиня Юлія Сирота розповіла з якими труднощами стикаються ВПО начастіше

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До […]

16:00, 12.05.2026 Скопіч Дмитро

Виплати ВПО у 2026 році: як самостійно перевірити статус нарахування коштів

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду […]

Уряд оновив програму “Власна справа”: як отримати гранти до 2,5 мільйона гривень

Кабінет міністрів України змінив умови фінансування за програмою “Власна справа”. З 1 вересня 2026 року механізм запрацює за новою моделлю. Про це повідомила прем’єр-міністерка України […]

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або […]