Як відзначатимуть День народження Бахмута в різних областях

Семаковська Тетяна 12:40, 7 Вересня 2023

9 вересня Бахмуту виповнюється 452 роки, місто зараз зруйноване росіянами, йдуть бої. Вшанування Дня Бахмута вирішили зробити в евакуації, відтак в різних містах пройдуть святкові заходи. 

Редакція Бахмут.IN.UA зібрала програму заходів до Дня міста Бахмута по всій Україні.

Київ

Розпочне вшанування міста Бахмута – столиця. 9 вересня об 11:00 у Києві розпочнуть програму святкування, всі події відбуватимуться у парку “Наталка”, це Оболонська Набережна, 9.

Бахмутяни будуть висаджувати алею Троянд, виготовляти квіти вручну, зможуть придбати вироби бахмутських майстрів та побачать фотовиставку. Плануються й кулінарні розваги — це Козацький куліш, для тих, хто любить активності проведуть спортивні заходи.

Полтава

О 10:00 ранку святкування Дня міста для дітей почне Полтава. Запрошують діток до парку “Перемога”, збір буде біля Центральної Арки, батьків просять дати малечі із собою воду.

Для юних бахмутян організують вікторину, ігри, руханку, конкурс малюнків та безоплатні атракціони. Для тих, хто братиму участь у конкурсі — обіцяють гарні подарунки.

Харків

У Харкові для бахмутян влаштують виставку місцевої художниці Катерини Руденко — “Бахмут, там де ми є”. Виставка почнеться сьогодні 7 вересня, на 12 годину. Виставка проходитиме за адресою Пушкінська, 79, 1.

Жовті Води

На Дніпропетровщині у місті Жовті Води 8 вересня об 11:00 в приміщенні історичного музею міста (адреса Бульвар Свободи, 25) відкриють фотолокацію до Дня міста Бахмута.

Кривий Ріг

Бахмутян у Кривому Розі також запрошують доєднатися до свята о 10:00, 9 вересня. Планують такі заходи:

  • майстер-класи;
  • розважальні ігри;
  • повітряні кульки;
  • флешмоб;
  • смаколики.

Якщо ви плануєте відвідати свято з дітками — заповніть форму https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeRv6mNEAkypg6uZPWlCodu7NKV3ApzJbUV2xFq5vtrCfE9aw/viewform

Костянтинівка

Для бахмутян у Костянтинівці також проведуть свято 9 вересня о 10:00,. Святкова зустріч відбудеться в онлайн конференції за посиланням, знайти його можна буде тут. Для підготовки зустрічі бахмутян просять надіслати на номер телефону у Вайбер: 0954697052, фото з міста Бахмут. Потім проведуть конкурс й оберуть переможців.

Дніпро

У Дніпрі бахмутян запрошують 9 вересня на 10:00 на початок свята. Вся програма проходитиму у хабі за адресою вул. Макарова, 1Б.

На бахмутян чекають:

  • майстер-класи;
  • конкурси малюнків;
  • Аквагрим;
  • Хендмейнд;
  • Квест для дітей та дорослих;
  • Розважальна програма;
  • Музичне привітання;
  • фотозона;
  • флешмоб.
Кропивницький

Гуманітарний хаб «Єднання» Покровської МВА, запрошує бахмутян доєднатись до заходів у п’ятницю 8 вересня о 17:00 до Гончаренко центра. Попередня реєстрація на всі заходи за телефоном:

  • 0505248523
  • 0951827932

Нагадаємо, що ми проводимо благодійну лотерею.

Беріть участь у благодійній лотереї від Бахмут IN.UA та Artwinery і виграйте подарунок до Дня міста.

Даруємо 3 ексклюзивні пляшки Artwinery за донат 50 гривень. Беріть участь!

До кінця лотереї залишилось кілька днів! Встигніть виграти ексклюзивну пляшку бахмутського шампанського до Дня міста Бахмут

Фото: Іван Сидоров

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Скільки років потрібно працювати для купівлі квартири в Україні: аналіз цін та зарплат

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:00, 1 Березня 2026
Нерухомість / фото ілюстративне, iStock

Фахівці українських платформ “ЛУН” та “Work.ua” провели спільне дослідження, щоб з’ясувати рівень доступності житла в різних регіонах нашої держави. Аналітики підрахували, скільки років доведеться повністю відкладати середню річну заробітну плату, щоб придбати власну однокімнатну квартиру.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація по регіонах: від безпечного заходу до прифронтових міст

Скільки треба працювати, щоб стати власником однокімнатної квартири / фото ЛУН

Найдорожчим очікувано виявилося житло у західних областях. Щоб стати власником однокімнатної квартири в Ужгороді, Луцьку чи Львові, людині потрібно накопичувати весь свій річний дохід протягом 8 або навіть 8,5 років. У Києві цей показник трохи нижчий і становить 7,7 року.

Значно доступнішою є нерухомість у містах, наближених до лінії фронту. Як зазначають експерти “ЛУН”, постійні безпекові ризики суттєво знизили попит, що стримує ріст цін на квартири. Наприклад, у Дніпрі для купівлі житла потрібно відкладати 4,5 року, у Харкові — 3,5 року, у Миколаєві — 3,4 року, а в Запоріжжі середня квартира обійдеться лише у 2,4 року стабільного заробітку.

Прірва між професіями: кому найважче придбати житло

Терміни накопичення критично залежать від обраної спеціальності та рівня оплати праці. Дослідження демонструє колосальний розрив між різними професіями. Наприклад, менеджеру з продажу для купівлі житла в Харкові знадобиться відкладати свою зарплату 2,6 року, тоді як в Ужгороді чи Львові на це піде близько шести років роботи. Бухгалтеру на сході країни доведеться збирати кошти 3,5 року, а на заході — від 8 до 9 років.

Найскладніша ситуація спостерігається у працівників сфери базового обслуговування. Прибиральникам у Києві потрібно відкладати весь дохід протягом 14 років, а у Львові — понад 15 років. Аналітики констатують, що без сторонньої фінансової допомоги чи додаткових джерел доходу придбати нерухомість людям цих професій майже неможливо.

Ринок оренди: від третини доходу до абсолютної недосяжності

Середній відсоток того, скільки грошей треба віддати за оренду / фото ЛУН

Оренда житла також демонструє значні регіональні контрасти. У Харкові винаймання однокімнатної квартири в середньому “з’їдає” лише 20% від зарплати, і представники більшості професій витрачають на проживання менше половини або третину свого доходу. У Києві цей показник сягає близько 50%.

Натомість у західних містах ситуація є критичною. У Львові оренда забирає 60-80% заробітку, а в Ужгороді витрати на житло впевнено сягають 80%. Для продавців, барист та касирів на заході країни оренда може забирати 96-98% доходу, а для прибиральників вартість оренди у Львові та Ужгороді взагалі перевищує 100% їхнього місячного заробітку.

Керівниця напрямку “ЛУН Статистика” Людмила Кірюхіна пояснює, що Львів та Ужгород поступово переходять у зону економічної недосяжності для багатьох спеціалістів. За її словами, міста, які суспільство сприймає як безпечніші, стають абсолютно недоступними для тих людей, хто забезпечує їхнє щоденне функціонування — працівників базових сервісів, торгівлі та сфери обслуговування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Столове, баварське та пільзенське: якою була історія бахмутського пивоваріння в XIX та у XX століттях

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:00, 1 Березня 2026
Зруйнований Артемівський пивзавод / фото КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Сучасний Бахмут асоціюється переважно з трагічними подіями війни та виробництвом ігристих вин. Проте мало хто знає, що наприкінці XIX та на початку XX століття місто було потужним центром пивоваріння. Місцеві заводи виготовляли десятки тисяч відер напою, який варили майстри з європейською освітою із сировини, привезеної з Нюрнберга та Варшави.

Детальніше про це розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Історія пивоваріння в Бахмуті

Офіційна історія місцевого пивоваріння бере свій початок у другій половині XIX століття. У 1869 році в Бахмуті запрацював перший пивоварний завод, який належав промисловцю Едуарду Адельману. Підприємство виготовляло до 20 тисяч пудів пива на рік, проте остання документальна згадка про нього датується 1890 роком.

У 1889 році в місті з’являється нова потужна фірма — “Торговий Дім Спадкоємців А. Я. Абрамовича”. За однією з історичних версій, саме вони у 1890 році викупили завод в Адельмана. Цікаво, що спадкоємцями були чотири купецькі дружини: Реввека, Сура, Мірра та Роза Абрамович.

Під їхнім керівництвом завод стрімко розвивався і перетворився на солідне підприємство, де працювало 20 осіб. Виробництвом керував справжній професіонал — майстер чеського походження (австрійського підданства), який здобув профільну освіту в школі пивоваріння у Празі. На заводі варили чотири сорти пива: “столове”, “чорне”, “мартовское” та “пільзенеське”. Обсяги виробництва вражали — 35-37 тисяч відер на рік. Сировину для напою (ячмінь та хміль) імпортували безпосередньо з Варшави, Любліна та німецького Нюрнберга.

З 1907 року орендарями заводу стали Абрам Мосін та Полак. Підприємство успішно працювало до середини 1914 року. Його діяльність обірвав указ російського імператора Миколи ІІ від 2 вересня 1914 року про заборону виробництва та продажу всіх видів алкоголю у зв’язку з початком Першої світової війни. Більше завод виробництво не відновлював.

Де знаходилася пивоварня Абрамовичів та її підземелля

Довгий час точне місце розташування заводу Абрамовичів викликало дискусії серед краєзнавців. У документах Бахмутського краєзнавчого музею вказана адреса: вул. Різдвяна (Сибірцева), 102. Логічно це вказувало на південну околицю міста, між вулицями Садовою та Гоголя. Проте насправді завод розташовувався на місці сучасного стадіону “Металург”, і на початку ХХ століття його реальною адресою була вул. Різдвяна, 16. Поруч знаходився млин тієї ж родини, який після приходу більшовиків націоналізували під назвою “Червоний борошномел”. У 1949 році на його місці відкрили стадіон “Локомотив”.

Історія заводу несподівано нагадала про себе влітку 2011 року. Під час будівництва нового спортивного комплексу на стадіоні робітники натрапили на дворівневі підземні приміщення глибиною близько шести метрів зі старовинною кладкою червоної цегли та галереями. Будівельники, не повідомивши відділ культури та краєзнавчий музей, вивезли кілька машин із фрагментами історичної цегли, а підвали частково засипали щебенем. Щоб не зупиняти будівництво, місцева влада та керівництво стадіону заблокували доступ історикам, і унікальні підвали були поспіхом засипані назавжди.

Завод Трахтерова: від медоваріння до руїн Другої світової

Паралельно із заводом Абрамовичів у Бахмуті працювало підприємство купця першої гільдії Соломона Трахтерова, відкрите у 1893 (або 1894) році. У 1896 році на його базі заснували Акціонерне Товариство “Общество пиво-медоваренія въ Бахмутѣ” зі статутним капіталом 300 тисяч рублів.

Завод розташовувався “на нижньому базарі” у будинку №46 (залишки будівлі знаходяться на сучасній вул. Незалежності, біля будинку №73). Контора правління знаходилась на вулиці Магістратській. На підприємстві працювало 54 особи, функціонував паровий котел потужністю 16 кінських сил. Асортимент складався з трьох сортів: “Баварське”, “Віденське” та “Пільзінське”. Обсяги виробництва сягали 170 тисяч відер пива на рік. Крім того, тут варили мед, який здебільшого продавали не в магазинах, а в аптеках.

Як і конкуренти, завод Трахтерова зупинив роботу через “сухий закон” 1914 року. Однак після більшовицького перевороту 1917 року його націоналізували. У 1920-х роках підприємство орендувала Донецька Губернська Рада Народного Господарства. Згодом завод перейменували на “Пролетарій”, а пізніше — на “Артемівський пивний завод Доннархарчу”.

Історія цього підприємства закінчилася у листопаді 1941 року під час наступу гітлерівських військ. Завод був зруйнований. Старожили згадували курйозний випадок: коли бої вщухли, місцеві мешканці пішли на руїни збирати густу солодку патоку, яка використовувалася для пивоваріння. Одна з жінок обома ногами так загрузла в цій масі, що її ледве витягли.

Після деокупації міста радянська влада вирішила не відбудовувати пивзавод. Проте залишки виробничих будівель не розібрали. Вони простояли майже 80 років, поступово перетворюючись на сміттєзвалище в центрі міста.

Розвінчання міфу про “будинок Абрамовичів” та загадковий четвертий завод

З історією пивоваріння пов’язаний популярний міський міф. На південній стіні будівлі біля руїн пивзаводу Трахтерова довго виднівся рекламний напис “Торговий Дім Спадкоємців А. Я. Абрамовича”. Через це багато місцевих жителів почали називати цю споруду “будинком Абрамовичів”, вважаючи, що вона належала цій родині. Насправді будівлю звели у 1912 році для банку “Товариства Взаємного Кредиту”. Сам же “Торговий Дім” Абрамовичів був не фізичним будинком, а назвою фірми чи підприємства.

Існував у Бахмуті й четвертий пивоварний завод, який належав компаньйонам Прусскому та Єфімову. Перша згадка про нього датується 1911 роком. Про загадкового Прусского інформації не залишилося, а от В. А. Єфімов був відомою людиною — він мав лавку на Торгівельній площі й займався виноторгівлею. Цей завод також став жертвою імператорського указу 1914 року, і до 1917 року значився у довідниках як “бездіяльний”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як виглядав Бахмут до війни: фотопідбірка

До повномасштабного вторгнення Бахмут був маленьким, мальовничим містом з гарними вуличками та старовинною архітектурою. Алея Троянд в Бахмуті, річка Забахмутка, парки, набережна – тут любили […]

Бахмутський краєзнавець Ігор Корнацький розповів історію міського прапора та його значення

23 серпня, Україна буде відзначати День Державного Прапора. Наша редакція, користуючись нагодою, зібрала цікаві факти про прапор міста-фортеці. Наприклад, на Бахмутському стязі кожен колір має […]

13:01, 21.07.2024 Микола Ситник
Галина Докашенко

“У нас переворот в країні”: спогади про проголошення Дня Незалежності від горлівчанки Галини Докашенко

24 серпня щорічно Україна святкує свій День Незалежності, цьогоріч відзначаємо свято в умовах повномаштабної війни. Бойові дії за наші землі тривають на українському Сході та […]