Роботодавці з Бахмутської громади можуть отримати компенсацію за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю. Про це під час круглого столу повідомив виконуючий обов’язки директора Бахмутського міського центру зайнятості Роман Коновал.

Начальниця відділу взаємодії з роботодавцями Бахмутського МЦЗ Тетяна Буга розповіла редакції «Бахмут. IN. UA», що цей онлайн захід відбувся 28 вересня у межах інформаційної кампанії «Робота для ВПО: ти потрібен». Під час зустрічі учасникам пояснювали, як отримати компенсацію за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю.

Круглий стіл пройшов у межах інформаційної кампанії «Робота для ВПО: ти потрібен», яка має на меті допомогти внутрішньо переміщеним особам працевлаштуватися та інтегруватися в нових умовах. Участь у заході взяли соціальні партнери: УСЗН Бахмутської райдержадміністрації, УСЗН Соледарської міської ради, УСЗН Бахмутської міської ради, представники гуманітарних хабів Дніпра, Києва, Жовтих Вод, Полтави, Кривого Рогу, Черкас, Хмельницького, Одеси, а також двоє роботодавців. Усі наші, всі з Бахмутської громади. 

Ми пояснювали присутнім, як можна отримати компенсацію за працевлаштування людей з інвалідністю. Ми (ред. після повномасштабного вторгнення росії) прилаштували одну людину з інвалідністю в Бахмутську міську раду, у відділ комп’ютерного забезпечення.

Тетяна Буга // начальниця відділу взаємодії з роботодавцями Бахмутського МЦЗ

Хто може скористатися компенсацією

Право на компенсацію має роботодавець, який починаючи з 29.08.2023 року працевлаштував особу з інвалідністю I або II групи та облаштував відповідне робоче місце допоміжними засобами.

Такими допоміжними засобами вважаються:

• меблі та фурнітура для робочих місць;
• машини для виробництва і оброблення комерційних товарів;
• вироби для випробувань і моніторингу на робочих місцях;
• допоміжні засоби для захисту здоров’я і безпеки на робочих місцях;
• поручні та бруси;
• допоміжні засоби для відтворення звуку;
• допоміжні засоби для малювання і письма;
• комп’ютери і термінали, програмне забезпечення та багато іншого.

З повним переліком допоміжних засобів можна ознайомитися за посиланням.

Як роботодавцям отримати компенсацію

Для отримання компенсації роботодавець протягом 90 календарних днів з дня працевлаштування особи з інвалідністю має подати до центру зайнятості за місцем провадження його господарської діяльності:

• заяву;
• копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу;
• копію документа, що підтверджує придбання допоміжного засобу (договір, рахунок-фактура (рахунок, квитанція, накладна);
• відомості про господарську діяльність (під час воєнного стану не подається).

Можливі способи подачі:

• у паперовій формі — особисто до центру зайнятості (ЦЗ);
• в електронній формі — шляхом надсилання заяви з накладенням електронного підпису на офіційну адресу електронної пошти ЦЗ.

Рішення про надання або відмову в наданні компенсації приймається регіональним центром зайнятості протягом 10 робочих днів з дня подання документів.

Розмір компенсації

Граничний розмір компенсації в 2023 році складає:

• 100,5 тисяч гривень для осіб з інвалідністю I групи;
• 67 тисяч гривень для осіб з інвалідністю II групи.

Компенсація виплачується роботодавцю протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про надання компенсації на його банківський рахунок у форматі IBAN.

В яких випадках компенсація не надається

Компенсація не надається роботодавцю у разі:

• наявності заборгованості: зі сплати єдиного внеску; із виплати заробітної плати; зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
• визнання в установленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство;
• застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);
• провадження господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях України або територіях активних бойових дій;
• працевлаштування особи, за яку така компенсація вже була виплачена, компенсація не здійснюється;
• якщо особа з інвалідністю протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування перебувала в трудових відносинах з роботодавцем, який подав заяву;
• якщо особа з інвалідністю протягом 180 календарних днів до 29.08.2023, перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, який подав заяву, компенсація не здійснюється.

• Як донеччанам отримати компенсацію за працевлаштованих ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи схвалила дві заявки України на загальну суму 140 мільйонів євро. Фінансування спрямують на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій та ветеранів.

Про це повідомили в Мінрозвитку.

Житлові ваучери та іпотека: нове фінансування

За даними Мінрозвитку, основну частину кредиту обсягом 80 мільйонів євро виділять на підтримку компонента програми “єВідновлення” для переселенців. На першому етапі допомога передбачена для осіб, які виїхали з тимчасово окупованих територій та мають статус учасника бойових дій або інвалідність внаслідок війни. Залучення цих грошей дозволить додатково профінансувати близько двох тисяч житлових ваучерів.

Надходження коштів відбуватиметься двома траншами:

• перші 40 мільйонів євро Україна отримає у вересні 2026 року;
• наступні 40 мільйонів євро надійдуть у 2027 році.

Ще 60 мільйонів євро кредиту від Банку розвитку Ради Європи спрямують на забезпечення житлом ветеранів війни через довгострокові пільгові іпотеки. Програму реалізовуватимуть у співпраці з державними органами влади, а адмініструватиме процес Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.

Завдяки цьому фінансуванню планують видати близько 1500 кредитів. Понад 1100 з них профінансують безпосередньо за рахунок позики, а ще понад 450 — через револьверний механізм.

“Маємо працюючий механізм підтримки людей, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Перший етап програми показав високий попит і реальний результат — тисячі родин уже придбали нове житло за допомогою житлових ваучерів. Тому надзвичайно важливо, що Україна отримала підтримку подальшого фінансування програми“, — прокоментував виділення кредиту міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Домовленості про залучення цих коштів були досягнуті у 2025 році під час Конференції з питань відновлення України у Римі. Тоді Олексій Кулеба звернувся до Голови Банку розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі з пропозицією підтримати фінансування програм для забезпечення житлом ВПО та ветеранів.

Статистика та попит на програму

За даними Павла Фролова, голови Спеціальної комісії з питань захисту ВПО, за час дії механізму майже три тисячі родин зі статусом ВПО успішно використали державні ваучери вартістю 2 мільйони гривень та придбали нові оселі. Згідно зі статистикою, яку опублікував депутат, переселенці обирають такі види нерухомості:

• понад 88% — квартири;
• близько 10% — приватні будинки.

Попит на програму залишається надзвичайно високим. Громадяни подали понад 41 тисячу заяв. З них місцеві комісії погодили 33 тисячі, і наразі ці люди очікують на фінансування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Значна кількість переселенців залишається без власного житла, оскільки їхні домівки опинилися на непідконтрольних територіях або в зонах активних бойових дій. Чинні механізми компенсації для цих людей вкрай обмежені, адже стандартні процедури фіксації руйнувань там застосувати неможливо. У Верховній Раді зареєстровано три законопроєкти, які пропонують шляхи вирішення проблеми. Проте жоден із них досі не доведений до кінця.

Редакція Бахмут IN.UA дослідила законопроекти, які стосуються питання компенсування житла на ТОТ та їх поточний стан.

Законопроєкт №11161

Парламент ухвалив законопроект №11161 у другому читанні та в цілому 19 грудня 2024 року.

Текст законопроєкту передбачає спрощення процедури отримання відшкодування за програмою “єВідновлення” для внутрішньо переміщених осіб. Згідно з документом, пропонуються такі нововведення:

• автоматичне прирівнювання житла на непідконтрольних територіях або в зоні активних бойових дій до зруйнованого;
• скасування вимоги щодо надання фотографій чи відеозаписів як доказів руйнувань;
• відмова від обов’язкового фізичного огляду майна спеціальними комісіями;
• видача житлового сертифіката за умови офіційної відмови власника від права власності на майно на користь держави.

За словами голови профільного комітету Олени Шуляк, головною перепоною для реалізації закону є відсутність фінансування.

“Є статистика: програма “єВідновлення” працює вже третій рік і за цей час ми витратили 25 мільярдів гривень. У нас зараз є допомога наших міжнародних партнерів: Світового банку, Банку розвитку Ради Європи. В цьому році Світовий банк підписав новий контракт з Урядом на 84 мільйони доларів і Банк розвитку Ради Європи — на 100 мільйонів євро. Але цих грошей все одно недостатньо для того, щоб вирішити навіть питання тих заяв, які сьогодні подані на компенсації. Якщо ми говоримо про 11161, а він стосується не тільки зруйнованого, а й пошкодженого житла і всього житла, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, то в мене питання — чи знаємо ми, з яких джерел можна буде отримати трильйони гривень для таких компенсацій. Мені здається дуже страшно давати людям надію, а потім не виконувати взяті на себе зобов’язання“, — зазначила посадовиця у травні 2025 року.

Статус: закон передали на підпис президенту 30 грудня 2024 року. Станом на червень 2026 року документ не підписаний, не ветований і перебуває в очікуванні понад півтора року.

Законопроєкт №13136

Група народних депутатів внесла проєкт №13136 закону на розгляд парламенту 26 березня 2025 року.

Документ має на меті змінити чинну процедуру обліку та відшкодування за втрачену нерухомість. Основні пропозиції включають:

• поширення дії закону на майно, пошкоджене або знищене починаючи з 19 лютого 2014 року, із наданням пріоритету сім’ям, для яких це було єдине житло;
• врахування руйнувань від дій чи бездіяльності місцевих адміністрацій на непідконтрольних територіях, зокрема через знесення житла або відсутність ремонтних робіт;
• запровадження комплексного відновлення багатоквартирних будинків разом із нежитловими приміщеннями;
• надання житлового сертифіката власнику знищеної квартири в разі добровільної відмови від неї, після чого відновлена площа переходить у комунальну власність як соціальне житло;
• заборону відмовляти у прийнятті заяв на компенсацію через брак фінансових ресурсів або неможливість проведення обстеження.

Статус: наприкінці серпня 2025 року профільний комітет надав свій висновок щодо документа. Після цього процес ухвалення зупинився, і станом на зараз законопроєкт не рухається.

Законопроєкт №14352

Законопроєкт №14352 розробила група парламентарів і передала на розгляд керівництва Верховної Ради 30 грудня 2025 року.

Ініціатива пропонує врегулювати питання виплат за нерухомість у зонах активних бойових дій та на тимчасово непідконтрольних територіях, де не функціонують державні електронні реєстри. Законопроєкт передбачає . визнання знищеними тих об’єктів, які неможливо обстежити через бойові дії або втрату контролю над територією; . додавання до заяви на компенсацію нотаріального зобов’язання передати об’єкт у власність держави чи громади; . скасування вимоги щодо обов’язкового обстеження нерухомості у випадках, коли це неможливо зробити фізично.

Статус: 1 січня 2026 року текст надали депутатам для ознайомлення. Станом на червень 2026 року розгляд законодавчої ініціативи в комітеті заморожений.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!