Роботодавці з Бахмутської громади можуть отримати компенсацію за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю. Про це під час круглого столу повідомив виконуючий обов’язки директора Бахмутського міського центру зайнятості Роман Коновал.

Начальниця відділу взаємодії з роботодавцями Бахмутського МЦЗ Тетяна Буга розповіла редакції «Бахмут. IN. UA», що цей онлайн захід відбувся 28 вересня у межах інформаційної кампанії «Робота для ВПО: ти потрібен». Під час зустрічі учасникам пояснювали, як отримати компенсацію за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю.

Круглий стіл пройшов у межах інформаційної кампанії «Робота для ВПО: ти потрібен», яка має на меті допомогти внутрішньо переміщеним особам працевлаштуватися та інтегруватися в нових умовах. Участь у заході взяли соціальні партнери: УСЗН Бахмутської райдержадміністрації, УСЗН Соледарської міської ради, УСЗН Бахмутської міської ради, представники гуманітарних хабів Дніпра, Києва, Жовтих Вод, Полтави, Кривого Рогу, Черкас, Хмельницького, Одеси, а також двоє роботодавців. Усі наші, всі з Бахмутської громади. 

Ми пояснювали присутнім, як можна отримати компенсацію за працевлаштування людей з інвалідністю. Ми (ред. після повномасштабного вторгнення росії) прилаштували одну людину з інвалідністю в Бахмутську міську раду, у відділ комп’ютерного забезпечення.

Тетяна Буга // начальниця відділу взаємодії з роботодавцями Бахмутського МЦЗ

Хто може скористатися компенсацією

Право на компенсацію має роботодавець, який починаючи з 29.08.2023 року працевлаштував особу з інвалідністю I або II групи та облаштував відповідне робоче місце допоміжними засобами.

Такими допоміжними засобами вважаються:

• меблі та фурнітура для робочих місць;
• машини для виробництва і оброблення комерційних товарів;
• вироби для випробувань і моніторингу на робочих місцях;
• допоміжні засоби для захисту здоров’я і безпеки на робочих місцях;
• поручні та бруси;
• допоміжні засоби для відтворення звуку;
• допоміжні засоби для малювання і письма;
• комп’ютери і термінали, програмне забезпечення та багато іншого.

З повним переліком допоміжних засобів можна ознайомитися за посиланням.

Як роботодавцям отримати компенсацію

Для отримання компенсації роботодавець протягом 90 календарних днів з дня працевлаштування особи з інвалідністю має подати до центру зайнятості за місцем провадження його господарської діяльності:

• заяву;
• копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу;
• копію документа, що підтверджує придбання допоміжного засобу (договір, рахунок-фактура (рахунок, квитанція, накладна);
• відомості про господарську діяльність (під час воєнного стану не подається).

Можливі способи подачі:

• у паперовій формі — особисто до центру зайнятості (ЦЗ);
• в електронній формі — шляхом надсилання заяви з накладенням електронного підпису на офіційну адресу електронної пошти ЦЗ.

Рішення про надання або відмову в наданні компенсації приймається регіональним центром зайнятості протягом 10 робочих днів з дня подання документів.

Розмір компенсації

Граничний розмір компенсації в 2023 році складає:

• 100,5 тисяч гривень для осіб з інвалідністю I групи;
• 67 тисяч гривень для осіб з інвалідністю II групи.

Компенсація виплачується роботодавцю протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про надання компенсації на його банківський рахунок у форматі IBAN.

В яких випадках компенсація не надається

Компенсація не надається роботодавцю у разі:

• наявності заборгованості: зі сплати єдиного внеску; із виплати заробітної плати; зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
• визнання в установленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство;
• застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);
• провадження господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях України або територіях активних бойових дій;
• працевлаштування особи, за яку така компенсація вже була виплачена, компенсація не здійснюється;
• якщо особа з інвалідністю протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування перебувала в трудових відносинах з роботодавцем, який подав заяву;
• якщо особа з інвалідністю протягом 180 календарних днів до 29.08.2023, перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, який подав заяву, компенсація не здійснюється.

• Як донеччанам отримати компенсацію за працевлаштованих ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв A3.5 – “Втрата приватного підприємництва”. Вона дозволяє фізичним особам-підприємцям подати заяву про втрату прибутку від бізнесу, спричинену повномасштабною агресією Росії проти України після 24 лютого 2022 року.

Хто може подати заяву про втрату бізнесу, і як це зробити, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Хто може подати заяву про втрату підприємництва

Нова категорія, як повідомляє Міжнародний реєстр збитків, призначена для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які втратили дохід від своєї діяльності через війну. Подати заяву можуть підприємці, які були зареєстровані в Україні та зазнали фінансових втрат унаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

Для подання заяви необхідно надати підтвердження того, що підприємець вів господарську діяльність, а також докази подій, які призвели до втрати прибутку. Також потрібно надати фінансові документи, що підтверджують розмір втраченого доходу.

Фінансова звітність, яка подавалася до українських податкових органів, буде доступна підприємцю в електронному вигляді під час заповнення заяви.

Як подати заяву до Реєстру збитків

Подати заяву можна через вебпортал “Дія”, перейшовши за покликанням. Заяви, що відповідатимуть усім вимогам, будуть внесені до Реєстру збитків для України. Надалі їх передадуть на розгляд Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір можливих виплат.

У грудні 2025 року 35 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію про створення цієї Комісії під егідою Ради Європи.

Які заяви подаються в інших категоріях

Заяви щодо знищеного або пошкодженого майна фізичних осіб подаються в інших відповідних категоріях A. Водночас заяви від імені юридичних осіб подаються в категоріях B або C, відкриття яких очікується найближчим часом.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.

Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”

За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.

“Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.

Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.

Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв —  наступна:

• Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
• Мирноград — 8 тисяч;
• Лиман — 4 тисячі.

Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.

Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?

“На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Комісії змушені запитувати:

• у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
• у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
• у Космічного агентства — супутникові знімки.

Це впливає на строки розгляду заяв.

Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв 

Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.

“Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.

Що потребує доопрацювання

За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.

“Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.

Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:

В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!