Перед продажем чи даруванням нерухомості може знадобитися оформлення спеціального документа про склад зареєстрованих громадян. Довідка підтверджує, хто офіційно прописаний у житлі на момент відчуження та допомагає уникнути юридичних ризиків.

Детальніше про довідку, а також про метод її отримання — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Довідка про зареєстрованих осіб у квартирі

Перед продажем або даруванням нерухомості може знадобитися довідка про зареєстрованих мешканців. Вона надає потенційним новим власникам житла інформацію про, хто прописаний у квартирі чи будинку на момент угоди. Цей документ допомагає уникнути можливих юридичних проблем.

Оформити його можна за допомогою особистого звернення заявника чи законного представника до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Видача довідок здійснюється як правило в день звернення. Проте у випадках, коли є потреба у встановленні певних фактів, отримати документ можна протягом 15 календарних днів з дня звернення.

Які документи потрібні

Для того, щоб отримати довідку про склад зареєстрованих громадян за даною адресою на момент відчуження нерухомого майна, потрібно надати наступні документи:

• документ, що посвідчує особу;
• будинкову книгу;
• документи, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомості;
• документ, що посвідчує особу законного представника.

Видача довідок здійснюється на безоплатній основі.

Читайте також:

• Як пройти фізичну ідентифікацію для отримання пенсій: деталі
• Як записатися в чергу на оформлення паспорта онлайн: інструкція для українців та українок
• Як підписати петицію через Дію: детальний гід

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям.

Про це повідомляє Маріупольська міськрада.

Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав внаслідок обстрілу

Вночі 27 жовтня росіяни атакували Київ. Внаслідок обстрілу постраждав центр “ЯМаріуполь”, розташований на лівому березі столиці.

Вибуховою хвилею вибило вікна, пошкоджено дитячу кімнату й рамку з Декларацією солідарності, яку підписали 18 польських міст та інституцій на знак підтримки Маріуполя та засудження російської агресії.

Постраждалих серед людей не було.

Наразі триває оцінювання збитків та відновлення приміщень. Попри пошкодження, центр продовжує працювати у звичному режимі та надавати допомогу маріупольцям.

Читайте також:

• Росіяни вдарили по Ясногірці: понад 10 людей поранено
• Росіяни скинули на Слов’янськ три авіабомби: постраждали діти
• На Донеччині росіяни атакували евакуаційний автомобіль “Проліски”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!