У лютому 2026 року Верховна Рада ухвалила закон щодо врегулювання проведення обов’язкової евакуації. Він передбачає, що поліція може вилучати дітей з родин, які перебувають у зоні бойових дій і батьки яких відмовляються від евакуації. Новину про цей закон вже використовують російські пропагандисти, заявляючи про викрадення дітей поліцією. Служба у справах дітей Донецької ОДА роз’яснила, як насправді відбуватиметься цей процес.

Хто, за яких умов і куди вилучатиме дітей з родин під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

За яких умов дітей можуть примусово відібрати у батьків

10 лютого 2026 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №12353 щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації. Серед основних положень нового закону передбачено можливість примусового вилучення дітей з родин у разі відмови від евакуації з населеного пункту в зоні активних бойових дій.

Наразі закон передано на підпис до Президента України. Коли він вступить у силу, буде розроблено чіткий алгоритм вилучення дітей.

“Понад рік цей закон проходив процедури узгодження і пошуку якихось оптихмальних механізмів, щоб убезпечити дітей, які через вік не можуть подбати про свою безпеку. Новий закон спрямований, передусім, на збереження життя і здоров’я дітей, які залишаються у прифронтових громадах під постійними обстрілами. Після підписання закону Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності разом з Державною службою у справах дітей повинні розробити якийсь алгоритм дій відповідно до положень цього закону”, — розповіла Юлія Рижакова.

Як відбуватиметься примусове вилучення дітей

Примусово вилучити дітей можуть лише з родин, які перебувають у зоні бойових дій та відмовляються від евакуації. Батьків або законних представників дитини офіційно інформуватимуть про норму закону і пропонуватимуть безоплатну евакуацію. Їхню згоду чи відмову фіксуватимуть письмово та на відео.

У разі відмови від евакуації поліція буде примусово вилучати дитину. Далі її передаватимуть в органи опіки та пікування, де визначатимуть подальше місце проживання.

“Органами опіки та піклування спільно з нами, обласною Службою у справах дітей, визначатиметься місце розміщення дитини. Це можуть бути сімейні форми виховання — ми дізнавались про всі наші наявні прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, патронатні родини. На сьогодні є можливість розміщення 10 дітей, виходячи із вільних місць, а також умов проживання цих родин. Разом з цим можемо розміщати дітей в санаторно-оздоровчих центрах. У нас це “Смарагдове місто” та “Перлина Донеччини”. Які ще варіанти? Якщо діти віком до 4 років здорові, їх можна влаштувати в будинок дитини “Антошка”, який у нас релокований. Якщо діти з інвалідністю, то віком до 6 років теж можна влаштувати в “Антошку”, — пояснила Юлія Рижакова.

У питанні розміщення Служба у справах дітей Донецької ОДА співпрацюватиме з Державною службою у справах дітей. У разі потреби органам опіки та піклування Донеччини передаватимуть інформацію щодо кількості вільних місць у закладах і сімейних формах виховання по всій Україні.

Чи зможуть батьки повернути дітей після примусового відібрання

Вилучення дитини не означає, що батьки не можуть її повернути. Це можна буде зробити протягом шести місяців, звернувшись із клопотанням про повернення дитини до органу опіки та пікування, який ухвалював рішення про відібрання дитини. При цьому батьки мають надати документи, що підтверджують їхнє місце проживання на території, яка не належить до зони активних бойових дій та тимчасово окупованих територій. 

Якщо ж батьки або законні представники дитини не скористалися правом щодо повернення дитини, то орган опіки та пікування звертатиметься до суду з позовом щодо позбавлення батьківських прав.

“Відповідно до основ міжнародного та українського права, через нездатність дітей об’єктивно оцінити рівень загрози відповідальність за їхнє життя та психічне здоров’я несуть батьки, законні представники та держава. Єдиний спосіб уникнути примусового відібрання дитини в зонах бойових дій — це самостійна, добровільна евакуація разом з дитиною. Люди часто тримаються за стіни, бо це єдине, що здається їм стабільним. Тільки от дім можна відбудувати, а життя та психіку дитини, на жаль, ні. Діти в зоні бойових дій отримують невидимі рани, психологічні травми, які впливатимуть на все їхнє подальше життя. Тому дуже закликаємо всіх до вчасної евакуації своїх дітей”, — звернулась Юлія Рижакова до мешканців Донеччини.

Чи були випадки примусового вилучення дітей на Донеччині

До прийняття нового закону вилучати дітей без рішення суду ніхто не міг. Поліція і ДСНС могли лише вмовляти такі родини на виїзд. Механізм вилучення був досить довгий. Спочатку рішення ухвалювали органи опіки та піклування, після чого повідомлення йшло у прокуратуру і позовна заява до суду щодо відібрання дітей без позбавлення батьків батьківських прав.

Станом на 26 лютого 2026 року на Донеччині було лише два випадки, коли дітей довелося евакуювати примусово через відмову опікунів чи батьків від евакуації. Своєю чергою, відмова створювала ризики для життя дитини.

Одне рішення ухвалювали щодо вилучення п’ятьох дітей. Однак коли служби приїхали вилучати дітей з рішенням, батьки одразу ж погодились на евакуацію. Тобто фактично діти залишились з родиною.

Ще одне рішення ухвалили щодо вилучення хлопчика. Його прилаштували спочатку в патронатну родину, а потім у родину рідної тітки. Зараз цей хлопець вже набув повноліття.

Читайте також:

• На Донеччині понад 200 дітей перебувають у зонах примусової евакуації: де саме
• Російський удар по Краматорську: загинули троє дітей з однієї родини
• “Вже місяць ніхто не може заїхати”: як проходить евакуація з Костянтинівки та прифронтових населених пунктів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії для подачі заяв. Українці зможуть подати інформацію про втрату доступу до медицини і освіти через війну, а також про порушення міжнародного права, законів і звичаїв війни.

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Відкрили нові категорії заяв у міжнародному Реєстрі збитків

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії заяв:

• A3.7 “Інші економічні втрати”. Йдеться про економічні втрати, які не підпадають під інші категорії заяв, відкриті Реєстром збитків. Це можуть бути втрата матеріальної підтримки внаслідок смерті, зникнення безвісти, позбавлення свободи, насильницького переміщення або депортації близького члена сім’ї, витрати, пов’язані зі смертю близького члена сім’ї, втрата або пошкодження рухомого майна значної вартості, зокрема, транспортних засобів, а також окремі втрати фізичних осіб підприємців та самозайнятих осіб;
• A4.1 “Втрата доступу до медичної допомоги”. Йдеться про втрату доступу до медичної допомоги, якщо це призвело до швидкого або незворотного погіршення стану здоров’я, що спричинило сильні страждання, або до значного скорочення очікуваної тривалості життя;
• A4.2 “Втрата доступу до освіти”. Йдеться про втрату доступу до початкової, середньої, професійної, вищої освіти та освіти для дорослих протягом тривалого часу. Зокрема через неможливість фізичного доступу до освіти, її офіційну заборону, пошкодження або знищення закладів освіти;
• A2.10 “Інші порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни”. Йдеться про душевний біль та страждання, спричинені порушеннями міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни, які не охоплюються іншими категоріями заяв, відкритими Реєстром збитків.

Подати заяву до Реєстру збитків України можна в електронному форматі через вебпортал “Дія”.

Нагадаємо, що наразі основна задача Реєстру збитків — це збір і фіксація даних про завдану шкоду. Механізм виплат компенсацій буде розроблено у майбутньому, а подані заяви передаватимуть відповідним органам для розгляду та ухвалення рішень.

Читайте також:

• Фінансування житла для ВПО: уряд виділив громадам понад 1,5 мільярда гривень
• Виплати ВПО для студентів: чи мають право на допомогу після 18 років у 2026 році
• 19 400 гривень на опалювальний сезон для мешканців прифронтових громад: хто отримає кошти від держави

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованій частині Донеччини та Луганщини активно працюють фахівці російського “Єдиного інституту просторового планування рф” (ЄІПП). Ця установа розробляє генеральні плани для захоплених українських міст. До кінця 2026 року росіяни планують створити документи для просторового розвитку зруйнованих Бахмута, Курахового, Великої Новосілки та Докучаєвська.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Єдиний інститут просторового планування рф: що це

Офіційно ЄІПП займається формуванням містобудівної політики та плануванням просторового розвитку територій російської федерації. Інститут мав би виконувати науково-дослідну роботу та розробляти схеми розселення безпосередньо для рф.

Попри офіційне позиціювання, фактична діяльність інституту майже повністю зосереджена на тимчасово окупованих територіях України. У лютому 2026 року ЄІПП опублікував звіт за чотири роки роботи, де вказав розробку понад 200 проєктів, серед яких генеральні плани, схеми територіального планування, майстер-плани та комплексні схеми розвитку туризму виключно для окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. На офіційному сайті ЄІПП у переліку проєктів за 2025 та 2026 роки вказані лише об’єкти на тимчасово окупованих територіях України, без жодної ініціативи для регіонів рф. Директорка інституту Діна Саттарова виступає кураторкою всіх цих проєктів.

Проєкти для Донеччини та Луганщини

У 2026 році інститут нібито розробляє генплани для Бахмута, Курахового, Докучаєвська та Великої Новосілки. Також росіяни планують внести зміни до генплану Маріуполя та створити схему планування для 12 муніципалітетів. До списку увійшли Донецьк, Макіївка, Горлівка, Єнакієве та інші населені пункти. Окупаційна влада заявляє, що ці території забезпечують 95% виторгу та робочих місць у промисловості регіону.

Для розвитку економіки ЄІПП пропонує впровадити кластерний підхід. Росіяни планують створити п’ять кластерів:

• виробництво будівельних матеріалів;
• вуглехімічна промисловість;
• овочівництво;
• переробна промисловість;
• виноградарство та виноробство.

Так званий уряд “днр” заявляє, що це нібито дозволить створити понад 24 тисячі нових робочих місць на базі промислового потенціалу Донбасу. Під час обговорення кластерного підходу представник окупаційної влади Андрій Чертков наголосив, що “Донбас є промисловим регіоном, і кластери допоможуть вибудувати ланцюжки підприємств та визначити місця для транспортно-логістичних центрів”. Перший заступник міністра промисловості та торгівлі Юрій Федоричев запропонував провести маркетинговий аналіз вуглехімічного кластера. Міністр освіти і науки Олег Трофімов висловився за детальне опрацювання кадрового питання із залученням закладів середньої професійної освіти.

У цих нарадах також брали участь представники окупаційних адміністрацій: Олена Лук’янчикова та Світлана Ляшенко з Макіївки, Євген Поплавський з Харцизька, Олександра Стецура з Іловайська, Катерина Вакуленко з Донецька, а також Наталія Клочкова та Ігнат Яремчук з Маріуполя.

Розвиток транспортної інфраструктури

Окупанти заявляють про наміри “модернізувати” транспортну систему до російських стандартів. Інститут пропонує побудувати західний обхід Донецька, а також розробляє проєкти об’їзних доріг навколо Тореза, Горлівки та Макіївки.

У Луганській області представники ЄІПП обговорювали хід підготовки генерального плану Перевальського муніципального округу з місцевим очільником Віталієм Михайловим. Проєкт нібито передбачає капітальний ремонт і будівництво багатоквартирних будинків у Перевальську, Зоринську, Артемівську та Селезнівці, розвиток інженерної інфраструктури, харчової промисловості та мережі автомобільних доріг для збільшення туристичного потоку.

Залучення студентів до планування відбудови Бахмута

До процесу планування окупованих міст російська сторона залучає не лише профільних фахівців, а й студентів. Відомо, що під кураторством експертів ЄІПП студенти другого курсу магістратури Московського архітектурного інституту розробляють концепції розвитку зруйнованого Бахмута. У межах двомісячного навчального модуля вони мають підготувати та презентувати власні містобудівні пропозиції.

Хто така Діна Саттарова, яка планує відбудову окупованого Бахмута: досьє

Керує Єдиним інститутом просторового планування рф Діна Саттарова. Вона народилася у 1972 році, ймовірно, 9 лютого. Саттарова здобула кваліфікацію архітектора у Казанському державному архітектурно-будівельному університеті, а згодом отримала ступінь магістра наук з міського управління та розвитку в Університеті Еразмуса в Роттердамі. Свою професійну кар’єру розпочала у 1998 році. З 2000 року вона працювала генеральною директоркою некомерційної організації “Фонд розвитку архітектури”. З 2008 року обіймала посаду архітекторки у Московському науково-дослідному інституті, а з 2010 по 2014 рік працювала на керівних посадах у державних організаціях Москви. У вересні 2014 року вона очолила “Науково-дослідний та проєктний інститут містобудівного планування міста Москви”, який у лютому 2022 року передали у федеральну власність і перейменували на ЄІПП.

Читайте також:

Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!