У 2024 році в Україні виникло декілька гучних корупційних скандалів у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Щоб уникнути корупції під час встановлення інвалідності військовим і цивільним, МСЕК розформували. Замість комісій тепер працюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Як працюють експертні команди і яким чином уникатимуть корупційних ризиків, під час брифінгу розповів директор Департаменту охорони здоров’я Донецької ОВА Володимир Колесник.

Як працюють експертні команди

Експертні команди формують на базі багатопрофільних медичних закладів, які мають найкраще оснащення. Їх перелік визначає Департамент охорони здоров’я і погоджує Міністерство охорони здоров’я. Наразі в Донецькій області є п’ять медзакладів, у яких працюють експертні команди. Вони отримують від НСЗУ окремий договір на фінансування цих команд.

Загалом у кожному медзакладі створюються декілька команд одного профілю з різним складом лікарів. Головуючим в експертній команді призначається той, чия спеціальність профільна до основного діагнозу.

“Це не буде як раніше, коли був голова МСЕК, який вів людину від початку і до закінчення. Головуючий для кожного пацієнта буде окремий”, — зазначив Володимир Колесник.

Оцінювання проводять лікарі-практики, які:

• мають досвід роботи не менше одного року;
• щороку проходять навчальні курси МОЗ;
• визначені та затверджені наказом керівництва лікарні.

Як проходить огляд пацієнтів після ліквідації МСЕК

Направлення на огляд експертною командою надає лікуючий лікар. Це може бути або сімейний лікар, або вузькопрофільний спеціаліст. При цьому лікар лише виписує направлення, все інше робить електронна система, щоб унеможливити корупційні ризики. Пацієнт не знатиме даних лікарів до самого прийому.

“Пацієнт сумісно з лікуючим лікарем вибирають заклад охорони здоров’я, в якому сформована експертна команда за його профілем захворювання. Це не залежить від міста перебування пацієнта, огляд можна пройти в лікарні будь-якої області країни. Зокрема, ВПО можуть проходити оцінювання в тих містах, де вони зараз мешкають. Направлення на оцінювання формує лікуючий лікар в електронному вигляді та направляє до вибраного закладу охорони здоров’я.

Далі електронна система сама шукає в закладі охорони здоров’я найближчі доступні місця, час та дату для огляду. Після цього пацієнт та лікуючий лікар на емейл або телефон отримують сповіщення про місце, день, час, але не про лікарів команд. Пацієнти до останнього не знають, хто із лікарів буде розглядати. Експертна команда також не знає інформацію про пацієнта до дня проведення оцінювання. Цифрова система дозволяє деперсоналізувати інформацію про лікарів та пацієнтів і підбирати експертні команди з лікарів за принципом випадковості“, — розповів Володимир Колесник.

Експертна команда може провести оцінювання безпосередньо в медзакладі, з виїздом додому чи дистанційно, відповідно до визначених критеріїв для заочних та виїзних засідань. Ці критерії визначені постановою Кабінету міністрів. При проведенні оцінювання може проводитись відеозапис, а також може бути присутній уповноважений представник людини.

Після прийняття рішення експертної команди формуються:

• витяг з рішенням експертної команди, який відправляють пацієнту на електронну пошту і лікуючому лікарю в систему;
• рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації людей з інвалідністю, які відправляють пацієнту на електронну пошту і лікуючому лікарю в систему;
• витяг з рішенням експертної команди, який відправляють до ТЦК.

Всі ці документи формуються в електронному вигляді і направляються в єдину систему. Внести зміни до них буде неможливо. Також лікарні на вимогу пацієнта можуть сформувати ці документи в паперовому вигляді.

Читайте також:

• Що передбачає скасування статусу “обмежено придатний”: роз’яснення Міноборони
• В Україні працює цілодобова “гаряча лінія” щодо проходження ВЛК
• Поради юристів: що робити військовослужбовцям, які не згодні з постановою ВЛК?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!