У 2024 році в Україні виникло декілька гучних корупційних скандалів у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Щоб уникнути корупції під час встановлення інвалідності військовим і цивільним, МСЕК розформували. Замість комісій тепер працюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Як працюють експертні команди і яким чином уникатимуть корупційних ризиків, під час брифінгу розповів директор Департаменту охорони здоров’я Донецької ОВА Володимир Колесник.

Як працюють експертні команди

Експертні команди формують на базі багатопрофільних медичних закладів, які мають найкраще оснащення. Їх перелік визначає Департамент охорони здоров’я і погоджує Міністерство охорони здоров’я. Наразі в Донецькій області є п’ять медзакладів, у яких працюють експертні команди. Вони отримують від НСЗУ окремий договір на фінансування цих команд.

Загалом у кожному медзакладі створюються декілька команд одного профілю з різним складом лікарів. Головуючим в експертній команді призначається той, чия спеціальність профільна до основного діагнозу.

“Це не буде як раніше, коли був голова МСЕК, який вів людину від початку і до закінчення. Головуючий для кожного пацієнта буде окремий”, — зазначив Володимир Колесник.

Оцінювання проводять лікарі-практики, які:

• мають досвід роботи не менше одного року;
• щороку проходять навчальні курси МОЗ;
• визначені та затверджені наказом керівництва лікарні.

Як проходить огляд пацієнтів після ліквідації МСЕК

Направлення на огляд експертною командою надає лікуючий лікар. Це може бути або сімейний лікар, або вузькопрофільний спеціаліст. При цьому лікар лише виписує направлення, все інше робить електронна система, щоб унеможливити корупційні ризики. Пацієнт не знатиме даних лікарів до самого прийому.

“Пацієнт сумісно з лікуючим лікарем вибирають заклад охорони здоров’я, в якому сформована експертна команда за його профілем захворювання. Це не залежить від міста перебування пацієнта, огляд можна пройти в лікарні будь-якої області країни. Зокрема, ВПО можуть проходити оцінювання в тих містах, де вони зараз мешкають. Направлення на оцінювання формує лікуючий лікар в електронному вигляді та направляє до вибраного закладу охорони здоров’я.

Далі електронна система сама шукає в закладі охорони здоров’я найближчі доступні місця, час та дату для огляду. Після цього пацієнт та лікуючий лікар на емейл або телефон отримують сповіщення про місце, день, час, але не про лікарів команд. Пацієнти до останнього не знають, хто із лікарів буде розглядати. Експертна команда також не знає інформацію про пацієнта до дня проведення оцінювання. Цифрова система дозволяє деперсоналізувати інформацію про лікарів та пацієнтів і підбирати експертні команди з лікарів за принципом випадковості“, — розповів Володимир Колесник.

Експертна команда може провести оцінювання безпосередньо в медзакладі, з виїздом додому чи дистанційно, відповідно до визначених критеріїв для заочних та виїзних засідань. Ці критерії визначені постановою Кабінету міністрів. При проведенні оцінювання може проводитись відеозапис, а також може бути присутній уповноважений представник людини.

Після прийняття рішення експертної команди формуються:

• витяг з рішенням експертної команди, який відправляють пацієнту на електронну пошту і лікуючому лікарю в систему;
• рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації людей з інвалідністю, які відправляють пацієнту на електронну пошту і лікуючому лікарю в систему;
• витяг з рішенням експертної команди, який відправляють до ТЦК.

Всі ці документи формуються в електронному вигляді і направляються в єдину систему. Внести зміни до них буде неможливо. Також лікарні на вимогу пацієнта можуть сформувати ці документи в паперовому вигляді.

Читайте також:

• Що передбачає скасування статусу “обмежено придатний”: роз’яснення Міноборони
• В Україні працює цілодобова “гаряча лінія” щодо проходження ВЛК
• Поради юристів: що робити військовослужбовцям, які не згодні з постановою ВЛК?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 51,7 мільйона гривень матеріальної допомоги отримали жителі Бахмутської громади з лютого по липень 2026 року. Кошти виплачували за різними напрямами підтримки — від допомоги окремим категоріям жителів до інших передбачених програмами виплат. Скільки людей отримали фінансову підтримку та на що саме спрямували кошти — розповідаємо у матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки коштів виділили на матеріальну допомогу жителям Бахмутської громади

У січні матеріальна допомога не надавалась. У цей період Бахмутська міська рада затвердила порядок надання виплат на поточний рік.

Лютий

Згідно з розпорядженням № 43рр від 12.02.2026, виділено 4 456 740 гривень. Кошти отримали такі категорії громадян:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 102 людей — 510 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 39 людей — 390 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах (людей з інвалідністю, похилого віку, ВПО): 526 людей — 2 630 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС: 20 людей — 160 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 36 людей — 301 000 гривень;
• допомога на поховання: 6 людей — 60 000 гривень;
• мобілізовані особи: 8 людей — 266 240 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 людина — 50 000 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 3 людей — 45 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 людина — 2 500 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: сума виділена в межах залишку коштів розпорядження.

Березень

Згідно з розпорядженням № 83рр від 13.03.2026, виділено 5 727 800 гривень. Фінансування спрямували на такі категорії:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 94 людей — 470 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 330 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 679 людей — 3 395 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 22 людей — 189 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 55 людей — 436 000 гривень;
• допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
• мобілізовані особи: 10 людей — 332 800 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 5 людей — 250 000 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період: 9 людей — 135 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 чоловік — 5 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування: 8 людей — 85 000 гривень.

Квітень

Згідно з розпорядженням № 109рр від 13.04.2026, виділено 5 005 520 гривень. Кошти отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 52 людей — 260 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 24 людей — 240 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 653людей — 3 270 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 25 людей — 205 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 51 людей — 366 000 гривень;
• допомога на поховання: 9 людей — 90 000 гривень;
• мобілізовані особи: 9 людей — 299 520 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 чоловік — 50 000 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 8 людей — 120 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 3 людей — 30 000 гривень;
• сім’ї людей, зниклих безвісти: 1 особа — 25 000 гривень.

Травень

Сумарно за двома розпорядженнями (№ 142рр від 15.05.2026 та № 149рр від 21.05.2026) виділено 10 012 340 гривень. Виплати отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 175 людей — 875 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 495 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 1 198 людей — 5 995 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 45 людей — 480 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 101 людей — 888 000 гривень;
• допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
• мобілізовані особи: 10 людей — 641 800 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 чоловік — 192 540 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 9 людей — 135 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 30 000 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: 4 людей — 110 000 гривень;
• сім’ї загиблих захисників (допомога на поховання): 1 людей — 50 000 гривень.

Червень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 171рр від 12.06.2026, № 178рр від 19.06.2026, № 182рр від 25.06.2026) виділено 14 646 020 гривень. Фінансування отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 179 людей — 895 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 35 людей — 525 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 1 622 людей — 8 135 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 76 людей — 662 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 131 людей — 990 000 гривень;
• допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
• мобілізовані особи: 35 людей — 2 246 300 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 6 людей — 385 080 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 19 людей — 285 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 2 чоловік — 5 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 35 людей — 225 000 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: 4 людини — 54 000 гривень;
• сім’ї осіб, зниклих безвісти: 2 людини — 50 000 гривень;
• допомога на проживання ВПО: 2 людини — 12 000 гривень;
• члени сімей загиблих захисників (на поховання): 1 особа — 51 640 гривень.

Липень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 196рр від 10.07.2026, № 202рр від 17.07.2026, № 209рр від 24.07.2026) виділено 11 941 580 гривень. Кошти отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 455 людей — 3 185 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 23 особи — 345 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 758 людей — 5 313 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 80 людей — 609 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 120 людей — 918 600 гривень;
• допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
• мобілізовані особи: 8 людей — 513 440 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 особи — 192 540 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 6 людей — 90 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 4 особи — 10 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 35 000 гривень;
• сім’ї осіб, зниклих безвісти: 10 людей — 250 000 гривень;
• звільнені з полону: 1 особа — 50 000 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: 1 людина — 10 000 гривень;
• сім’ї загиблих захисників (поховання та встановлення пам’ятників): 4 чоловік — 200 000 гривень;
• інші виплати: сума склала 120 000 гривень.

Загальна сума

Загальний обсяг матеріальної допомоги, наданої жителям Бахмутської громади за вказаний період з лютого по липень 2026 року, становить 51 790 000 гривень.

Читайте також:

Які зарплати отримують посадовці Бахмутської міськради: дані за перше півріччя 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!