У 2024 році в Україні виникло декілька гучних корупційних скандалів у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Щоб уникнути корупції під час встановлення інвалідності військовим і цивільним, МСЕК розформували. Замість комісій тепер працюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Як працюють експертні команди і яким чином уникатимуть корупційних ризиків, під час брифінгу розповів директор Департаменту охорони здоров’я Донецької ОВА Володимир Колесник.

Як працюють експертні команди

Експертні команди формують на базі багатопрофільних медичних закладів, які мають найкраще оснащення. Їх перелік визначає Департамент охорони здоров’я і погоджує Міністерство охорони здоров’я. Наразі в Донецькій області є п’ять медзакладів, у яких працюють експертні команди. Вони отримують від НСЗУ окремий договір на фінансування цих команд.

Загалом у кожному медзакладі створюються декілька команд одного профілю з різним складом лікарів. Головуючим в експертній команді призначається той, чия спеціальність профільна до основного діагнозу.

“Це не буде як раніше, коли був голова МСЕК, який вів людину від початку і до закінчення. Головуючий для кожного пацієнта буде окремий”, — зазначив Володимир Колесник.

Оцінювання проводять лікарі-практики, які:

• мають досвід роботи не менше одного року;
• щороку проходять навчальні курси МОЗ;
• визначені та затверджені наказом керівництва лікарні.

Як проходить огляд пацієнтів після ліквідації МСЕК

Направлення на огляд експертною командою надає лікуючий лікар. Це може бути або сімейний лікар, або вузькопрофільний спеціаліст. При цьому лікар лише виписує направлення, все інше робить електронна система, щоб унеможливити корупційні ризики. Пацієнт не знатиме даних лікарів до самого прийому.

“Пацієнт сумісно з лікуючим лікарем вибирають заклад охорони здоров’я, в якому сформована експертна команда за його профілем захворювання. Це не залежить від міста перебування пацієнта, огляд можна пройти в лікарні будь-якої області країни. Зокрема, ВПО можуть проходити оцінювання в тих містах, де вони зараз мешкають. Направлення на оцінювання формує лікуючий лікар в електронному вигляді та направляє до вибраного закладу охорони здоров’я.

Далі електронна система сама шукає в закладі охорони здоров’я найближчі доступні місця, час та дату для огляду. Після цього пацієнт та лікуючий лікар на емейл або телефон отримують сповіщення про місце, день, час, але не про лікарів команд. Пацієнти до останнього не знають, хто із лікарів буде розглядати. Експертна команда також не знає інформацію про пацієнта до дня проведення оцінювання. Цифрова система дозволяє деперсоналізувати інформацію про лікарів та пацієнтів і підбирати експертні команди з лікарів за принципом випадковості“, — розповів Володимир Колесник.

Експертна команда може провести оцінювання безпосередньо в медзакладі, з виїздом додому чи дистанційно, відповідно до визначених критеріїв для заочних та виїзних засідань. Ці критерії визначені постановою Кабінету міністрів. При проведенні оцінювання може проводитись відеозапис, а також може бути присутній уповноважений представник людини.

Після прийняття рішення експертної команди формуються:

• витяг з рішенням експертної команди, який відправляють пацієнту на електронну пошту і лікуючому лікарю в систему;
• рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації людей з інвалідністю, які відправляють пацієнту на електронну пошту і лікуючому лікарю в систему;
• витяг з рішенням експертної команди, який відправляють до ТЦК.

Всі ці документи формуються в електронному вигляді і направляються в єдину систему. Внести зміни до них буде неможливо. Також лікарні на вимогу пацієнта можуть сформувати ці документи в паперовому вигляді.

Читайте також:

• Що передбачає скасування статусу “обмежено придатний”: роз’яснення Міноборони
• В Україні працює цілодобова “гаряча лінія” щодо проходження ВЛК
• Поради юристів: що робити військовослужбовцям, які не згодні з постановою ВЛК?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на липень 2026 року в штаті Бахмутської міськради працювали 46 людей. Найвищу зарплату за півріччя — 638 068,87 гривень — отримав заступник міського голови Сергій Родін. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці міськради за перше півріччя 2026 року.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська міська рада: яку зарплату отримували у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит Бахмутська МВА повідомила, що штатна чисельність працівників Бахмутської міськради станом на липень 2026 року складала 59 одиниць. Фактично у міськраді працюють 46 людей.

Найвищу зарплату за півріччя — 638 068,87 гривень — отримав заступник міського голови Сергій Родін. Найнижчу зарплату отримала провідна спеціалістка трудового архіву Ольга Ромашова — 96 069,06 гривень.

З січня по червень (включно) 2026 року посадовці Бахмутської міськради отримали такі зарплати:

• Сергій Родін, заступник міського голови — 638 068,87 гривень. На місяць у середньому — 106 344 гривень;
• Юлія Літвінова, керуча справами виконкому — 589 306,99 гривень. На місяць у середньому — 98 217 гривень;
• Олена Данько, староста Іванівського округу — 324 685,62 гривень. На місяць у середньому — 54 114 гривень;
• Олена Костюченкова, староста Оптиненського округу — 352 737,61 гривень. На місяць у середньому — 58 789 гривень;
• Сергій Косаковський, головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції і взаємодії з правоохоронними органами — 190 050,35 гривень. На місяць у середньому — 31 675 гривень;
• Людмила Лихненко, спеціалістка І категорії — 164 281,30 гривень. На місяць у середньому — 27 380 гривень;
• Аліна Журавльова, головна спеціалістка з питань праці — 120 506,08 гривень. На місяць у середньому — 20 084 гривень;
• Сергій Пономарьов, головний спеціаліст з питань державного архітектурно-будівельного контролю — 99 019,60 гривень. На місяць у середньому — 16 503 гривень;
• Олена Кец, начальниця відділу кадрового забезпечення — 326 918,76 гривень. На місяць у середньому — 54 486 гривень;
• Галина Семенчева, головна спеціалістка відділу кадрового забезпечення — 207 229,42 гривень. На місяць у середньому — 34 538 гривень;
• Ксенія Денисенко, головна спеціалістка відділу кадрового забезпечення — 149 109,35 гривень. На місяць у середньому — 24 851 гривень;
• Тетяна Чернікова, начальниця відділу діловодства і контролю — 289 321,14 гривень. На місяць у середньому — 48 220 гривень;
• Катерина Дульнева, головна спеціалістка відділу діловодства і контролю — 258 889,01 гривень. На місяць у середньому — 43 148 гривень;
• Євгенія Зубенко, головна спеціалістка відділу діловодства і контролю — 137 661,01 гривень. На місяць у середньому — 22 943 гривень;
• Олена Шамільова, головна спеціалістка відділу діловодства і контролю — 206 614,46 гривень. На місяць у середньому — 34 435 гривень;
• Наталя Косолапова, спеціалістка І категорії відділу діловодства і контролю — 154 160,91 гривень. На місяць у середньому — 25 693 гривень;
• Дар’я Селезньова, начальниця відділу бухгалтерського обліку і звітності — 284 035,67 гривень. На місяць у середньому — 47 339 гривень;
• Марія Ошурко, головна спеціалістка відділу бухгалтерського обліку і звітності — 195 560,65 гривень. На місяць у середньому — 32 593 гривень;
• Наталя Білих, головна спеціалістка відділу бухгалтерського обліку і звітності — 210 054,70 гривень. На місяць у середньому — 35 009 гривень;
• Дмитро Мельдер, начальник відділу комп’ютеризації та цифровізації — 303 687,46 гривень. На місяць у середньому — 50 614 гривень;
• Катерина Мироненко, спеціалістка ІІ категорії відділу комп’ютеризації та цифровізації — 154 272,40 гривень. На місяць у середньому — 25 712 гривень;
• Владислава Гурова, головна спеціалістка відділу комп’ютеризації та цифровізації — 138 713,20 гривень. На місяць у середньому — 23 118 гривень;
• Ганна Любченко, начальниця загального відділу — 443 435,14 гривень. На місяць у середньому — 73 905 гривень;
• Ганна Іванюк, головна спеціалістка по роботі зі зверненнями громадян — 249 725,72 гривень. На місяць у середньому — 41 620 гривень;
• Роман Баришенський, водій — 108 150,56 гривень. На місяць у середньому — 18 025 гривень;
• Віктор Журба, водій — 201 892,95 гривень. На місяць у середньому — 33 648 гривень;
• Ганна Букрєй, начальниця юридичного відділу — 465 015,44 гривень. На місяць у середньому — 77 502 гривень;
• Альона Петрейко, головна спеціалістка-юрисконсультка юридичного відділу — 147 588,15 гривень. На місяць у середньому — 24 598 гривень;
• Вікторія Завада, головна спеціалістка-юрисконсультка юридичного відділу — 177 269,09 гривень. На місяць у середньому — 29 544 гривень;
• Сергій Білик, начальник відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи — 174 718,58 гривень. На місяць у середньому — 29 119 гривень;
• Костянтин Семиряд, головний спеціаліст відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи — 216 116,46 гривень. На місяць у середньому — 36 019 гривень;
• Надія Чистякова, начальниця відділу торгівлі, громадського харчування, побутових та платних послуг — 256 401,27 гривень. На місяць у середньому — 42 733 гривень;
• Ганна Царук, головна спеціалістка відділу торгівлі, громадського харчування, побутових та платних послуг — 317 866,56 гривень. На місяць у середньому — 52 977 гривень;
• Юлія Мироненко, начальниця архівного відділу — 294 985,30 гривень. На місяць у середньому — 49 164 гривень;
• Світлана Насипайко, головна спеціалістка трудового архіву — 143 659,56 гривень. На місяць у середньому — 23 943 гривень;
• Ольга Ромашова, провідна спеціалістка трудового архіву — 96 069,06 гривень. На місяць у середньому — 16 011 гривень;
• Наталія Іващенко, начальниця відділу Державного реєстру виборців — 219 774,27 гривень. На місяць у середньому — 36 629 гривень;
• Катерина Чередніченко, головна спеціалістка відділу Державного реєстру виборців — 129 537,27 гривень. На місяць у середньому — 21 589 гривень;
• Наталя Чистякова, начальниця відділу-адміністраторка надання адміністративних послуг — 267 475,34 гривень. На місяць у середньому — 44 579 гривень;
• Чеслава Говгаленко, заступниця начальниці відділу-адміністраторка надання адміністративних послуг — 195 593,83 гривень. На місяць у середньому — 32 598 гривень;
• Ольга Косаригіна, начальниця відділу реєстрації — 266 503,20 гривень. На місяць у середньому — 44 417 гривень;
• Марина Макарович, заступниця начальниці відділу реєстрації — 180 116,41 гривень. На місяць у середньому — 30 019 гривень;
• Вікторія Стукан, державна реєстраторка відділу реєстрації — 135 381,31 гривень. На місяць у середньому — 22 563 гривень;
• Яна Ніколашина, головна спеціалістка відділу реєстрації — 156 285,37 гривень. На місяць у середньому — 26 047 гривень;
• Наталя Міняйло, начальниця відділу пресслужби — 384 807,55 гривень. На місяць у середньому — 64 134 гривень;
• Олександр Орлов, головний спеціаліст відділу пресслужби — 154 880,19 гривень. На місяць у середньому — 25 813 гривень;

Також МВА звітує про зарплату Галини Фірябової, яка працювала заступницею начальниці відділу бухгалтерського обліку і звітності. Вона працювала у січні і лютому. За два місяці роботи отримала 133 172,21 гривень.

Читайте також:

• Скільки заробили за І півріччя 2026 працівники Бахмутських КП: детальний огляд
• Які зарплати отримували працівники Бахмутської МВА в першому півріччі 2026 року
• Бахмутська міськрада отримала від КП “Бахмутелектротранс” автомобілі на понад 3 мільйони гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Броварах поховали 42-річного військовослужбовця ЗСУ родом із Бахмута Павла Жаркого. Оператор БПЛА загинув під час виконання бойового завдання біля Греківки на Луганщині.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Прощання з військовим з Бахмута

У Броварах відбулося прощання з 42-річним військовослужбовцем Збройних сил України Павлом Жарким. Оператор безпілотних літальних апаратів загинув 9 квітня 2026 року в Луганській області під час бойового завдання.

Павло Жаркий народився у місті Бахмут. Після початку збройної агресії російської армії на сході України переїхав до Броварів. У місті чоловік працював на підприємстві “Бровафарма”. У вільний час займався музикою, грав на гітарі, а також брав участь в інтелектуальних іграх місцевої спільноти “Quiz”.

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ Павло Жаркий займався волонтерською діяльністю. Чоловік кілька разів намагався приєднатися до лав Збройних сил України, проте отримував відмови через стан здоров’я. Згодом він пройшов медичну комісію та був мобілізований.

Військовослужбовець мав звання солдата та проходив службу на посаді оператора безпілотних літальних апаратів відділення інженерних безпілотних наземних комплексів. Він загинув 9 квітня 2026 року поблизу населеного пункту Греківка Сватівського району Луганської області.

“Непоправна втрата… Солдат Павло Жаркий, оператор безпілотних літальних апаратів. Загинув 9 квітня 2026 року в районі населеного пункту Греківка Сватівського району Луганської області. Щирі співчуття рідним та близьким Павла Леонідовича“, — написав Ігор Сапожко, міський голова Броварів.

Поховання Павла Жаркого відбулося на алеї Слави у Броварах. У загиблого військовослужбовця залишилися матір, дружина та двоє дітей.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Калеників на Донеччині — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!