Садиба Павлових у Малижино пройшла складний шлях від дворянського маєтку до психоневрологічного інтернату. Мій Харків розкриє найцікавіші факти про це історичне місце, а також розповість як так вийшло.

Маєток в Малижино

Садиба Павлова знаходиться в невеликому селищі Малижине, де дуже красиві мальовничі місця зі ставками та річкою. Тут зберігся ансамбль різновікових будівель, які прикрашає садиба Павлова. Малижине до будівництва садиби належало бригадиру полку Федору Осипову.

У 1719 році селище перейшло у володіння його дочки Марії, а пізніше – її чоловікові, полковнику Василю Перекрестову. Надалі господарями маєтку були дворяни Коновніцини, Смаківські, а пізніше – Лісницькі. У 1815 році вони продали маєток Карпу Павлову, який на той час обіймав посаду колезького асесора і був надвірним радником. 

Згодом Павлов звів тут свій маєток. Садиба Павлових вважається унікальною спорудою архітектури. Її збудували у стилі класицизму, подібних старовинних споруд сьогодні дуже мало збереглося у всій Україні.

Психоневрологічний інтернат

Наприкінці 19-го століття, 1880 року, садиба перейшла у власність Ольги Засядька, яка жила тут до 1917 року. У 1917 році цей маєток націоналізували. Розкішна дворянська садиба стала домівкою для людей похилого віку. Сьогодні будівля садиби належить до психоневрологічного інтернату.

Малиженський психоневрологічний інтернат для літніх жінок та інвалідів із психологічними розладами капітально відремонтували у 2013 році. Кошти на ремонт у сумі 480 000 грн. виділили із обласного бюджету. Оновили водонапірну вежу, налагодили систему водопостачання, відремонтували та утеплили будівлі, обладнали пандус та зробили ремонт харчоблоку. До цього останній ремонт тут робили у 1968 році, і можна собі уявити, у якому стані знаходилися приміщення.

Сьогодні психоневрологічний інтернат є комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ та міст області. Він розрахований на проживання 150 людина.

Шлунок, кишківник, стравохід, печінка, підшлункова залоза та жовчний міхур — усе це частини шлунково-кишкового тракту. Якщо після їжі чи в інший час періодично з’являється біль у животі або під ребрами, з діагностикою та лікуванням може допомогти гастроентерологічний центр “Оксфорд Медікал”, де працюють досвідчені лікарі. З якими ще скаргами йти до спеціаліста, варто розібратися детальніше.

Коли звертатися до гастроентеролога та які хвороби він лікує

Іноді біль у животі швидко проходить і йти до лікаря немає потреби. Та все ж консультація гастроентеролога може знадобитися, якщо є такі симптоми:

• біль під ребрами чи в животі, який виникає періодично;
• часті відрижки чи гикавки;
• порушення апетиту без очевидних причин;
• рідкі випорожнення або наявність слизу чи крові в калі.

У відділенні гастроентерології лікують гастрит, панкреатит, коліт, метеоризм, діарею, холецистит, гепатит, ентерит. Напередодні консультації зі спеціалістом варто поспостерігати за станом організму й записувати, коли та які симптоми з’являються, чи пов’язані вони з навантаженням або їжею.

Які методи діагностики використовують гастроентерологи

Простим та безболісним методом дослідження є УЗД органів черевної порожнини. Воно дає змогу виявити запалення, камені в жовчному міхурі, новоутворення. За допомогою УЗД лікар оцінює стан органів черевної порожнини.

Шлунок, стравохід та дванадцятипалу кишку досліджують методом гастроскопії. Пацієнту через рот вводять гнучкий ендоскоп, на кінці якого є камера та джерело світла. Зображення передається на монітор, і лікар оцінює стан слизової. Так виявляють виразку, гастрит, поліпи.

Методом колоноскопії проводять візуальне обстеження товстої кишки. Тут також використовують ендоскоп, але вводять його через пряму кишку. Такий метод дає змогу дослідити стан нижніх відділів кишківника, виявити поліпи, пухлини та інші патології.

Де пройти обстеження

Щоб потрапити на консультацію до досвідченого й кваліфікованого гастроентеролога, записуйтеся в клініку “Оксфорд Медікал” в одному з районів Києва або в Ірпені. Там облаштовані всі умови для комфортного перебування пацієнтів, а спеціалісти використовують сучасне діагностичне обладнання та підбирають індивідуальний план лікування.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Навісні захисні механізми залишаються одними з найпопулярніших, коли йдеться про бюджетний сегмент. Попри розвиток електронних систем, навісні використовують для захисту складів, гаражів, технічних і господарських приміщень. Проте багато хто сумнівається в їхній надійності. Розглянемо, на що звернути увагу при виборі моделі та які фактори врахувати під час експлуатації.

Вибір навісного замка

Добираючи модель, слід врахувати особливості двох основних видів злому — силового та інтелектуального. Які види навісних механізмів вважаються найкращими:

• Моделі закритого типу. Ще такий навісний замок називають «крабом». Дужка майже повністю прихована в корпусі, що робить неможливим її перекушування. 
• Замки з загартованої сталі. Матеріал дуже стійкий до механічних пошкоджень і погодних умов. Чавунні, хоч і довго утримували лідерство, відійшли на другий план через крихкість.
• З надійними циліндрами. Найвищий рівень секретності забезпечують дискові циліндри. Вони стійкі до бампінгу та низьких температур. 

Також виробники посилюють корпуси спеціальними вставками, які не дають можливість застосувати свердло. Важливим фактором є стійкість до вологи, високих і низьких температур, якщо навісний замок використовуватиметься на вулиці чи у вологих приміщеннях.

Як покращити властивості навісного замка

Важкі умови експлуатації можуть не тільки скоротити термін життя механізму, а й негативно вплинути на рівень захисту. Попри просту конструкцію, навісні моделі теж вимагають уваги під час встановлення та роботи. Якщо ви хочете, щоби пристрій гарантував максимум безпеки:

• Подбайте про міцні петлі («вушка»), через які проходить дужка. Якщо вони слабкі, то зловмисникам буде легше зірвати петлі, аніж зламувати замок.
• Кліматичний захист. Впевніться, що механізм зайвий раз не піддається волозі, низьким або занадто високим температурам.
• Регулярне обслуговування. Використовуйте відповідні мастила для змащування механізмів, щоби вони працювали справно. Якщо навісний замок висить на вулиці, робити це треба частіше.

Навісні моделі — найпростіші в монтажі, що приваблює власників. Крім цього, значно дешевші, аніж накладні чи врізні. Проте це не означає, що вони забезпечують поганий захист. Для гаража, сараю, технічного приміщення, хвіртки цілком підходять навісні механізми.

Для максимальної користі варто звернути увагу на закриті моделі від перевірених брендів: Abloy, Mul-T-Lock, Tokoz, Gerda. Інвестиція в навісний замок є повністю виправданою, адже йдеться про збережене майно та спокій власника.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!