У Донецькій обласній службі з надзвичайних ситуацій пояснили, як поводитись у разі небезпеки, пов’язаної з ворожими дронами.

Як врятуватися від дронової атаки, читайте на Бахмут IN.UA.

Як вберегтись від шахедів?

У ДСНС пояснили прості правила, які допоможуть вам вберегтися від російського дрона.

• Перевіряйте новини про активність дронів у вашому районі;
• Не використовуйте навушники — вони можуть завадити почути звук дрона;
• Уникайте відкритих просторів;
• Завчасно визначайте можливі укриття на маршруті: стіни, споруди, кущі.

Перед виходом з дому впевніться, що ваш одяг непримітного кольору, він може бути сірим або бежевим. Уникайте камуфляжу та блискучих елементів в одязі. Ховайтеся в тіні, бажано з західного боку будівель або дерев.

Що робити якщо чуєш дрон?

Якщо ви почули звук дрона — негайно йдіть в укриття. Рухайтесь зигзагом, не зупиняйтесь. Якщо дрон близько, не сподівайтесь, що він вас не помітить. Тікайте. Не підходьте до дронів, які лежать на землі.

Якщо ви в авто:

• вимикайте музику, трохи відкрийте вікна;
• на небезпечних ділянках рухайтесь швидко та коротким маршрутом.
• якщо побачили дрон, з’їжджайте з дороги, залишайте авто і ховайтеся.

ДСНС наголошує: шанс утекти від дрона на відкритій трасі — дуже малий. Найкращий захист, це запобігання небезпеці.

Читайте також:

• Росіяни обстріляли Костянтинівку: є поранений
• “Є райони, які мало чим відрізняються від Бахмута”: волонтер Євген Ткачов про ситуацію в Костянтинівці
• Як зараз виглядають шахти Artwinery: нові відео від росіян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут у квітні 2022 року вже змінився, людей на вулицях значно поменшало. Яким тоді Бахмут побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко – читайте та дивіться у фоторепортажі.

На вулицях Бахмута було порожньо. Але пожвавлення на вулицях можна було спостерігати десь від дев’ятої ранку до дванадцятої години. А в часи пік по-довоєнному, коли всі мали б їхати до роботи або з роботи до дому в місті або ще, або вже майже нікого не було.

“Місто еваюкувалося. Евакуйовано і пологовий будинок. Однак дехто ще й досі приймає важке рішення про розлуку з рідним затишним Бахмутом. Таку групу зустрів біля центральної полікліники міста – багато сумок, пакунків. Забирають з собою найцінніше. Те, що нагадує про життя ДО. Те, що неможливо залишити під можливі бомбардування від армії «братнього народу». І вся ця картина неабияк крає серце“, – писав фотограф.

“За цим зайняттям мене і застиг заступник міського голови з комунального господарства Олександр Марченко, який їхав вулицею Незалежності повз Перший Український Міжнародний банк по робочих справах. Так, каже, евакуація майже скінчилася, потік біженців майже припинився, і, коли в дні найбільших навантажень на перевізників від міськради людей було біля чотирьохсот, то ранком того дня до автобусу прийшло всього чотирнадцять людей (12 квітня – прим.ред). Але комунальне господарство продовжує стабільно функціонувати, хліб печуть, вулиці прибирають, троянди на набережній та по місту доглядають, готують до їх цвітіння”, – писав Дяченко.

Олександр А. Дяченко, фото автора

У березні 2021 року Соледарі у першій соляній шахті презентували новий туристичний маршрут “Таємниці підземного соляного світу”. На маршруті довжиною близько пів кілометра, відвідувачі побачили: музей солевидобутку з цінними експонатами, оригінальні фотозони, зони зі світловими ефектами, прозорі кристали, соляні барельєфи та скульптури, церковний музей.

Перші враження для “Бахмут IN.UA” від нового історичного маршруту передали бахмутські фотографи Іван Сидоров і Аліна Калінкіна. Вони розказали і показали на що слід звернути особливу увагу під час екскурсій. Завдяки їх фотографіям можна відчути атмосферу соляного світу.

«Це дуже цікавий артоб’єкт, викликає неймовірні емоції, чи є у світі щось подібне. Вражають внутрішні об’єми та висота – вони величезні! Захоплюють також текстури солі. Якщо заходити туди з хорошою фототехнікою, з широкими кутами об’єктивів, якомога ширшими, аби все влізло, то для фотографів це буде дуже цікаво» – захоплювався Іван.

У шахті створили так звані “сльози”, вони схожі на піну, що засохла.

“Це навіть трохи лякає, вони відкладені на цьому тунелі, тобто, виходить, що ми йдемо по тунелю, за межами котрого може бути якесь джерело води”, – ділилися очевидці у 2021.

Проте екскурсоводи та працівники запевнили, що сіль дужа міцна, її раніше не добували навіть киркою, використовували інструменти міцніше.

“Поруч із «сльозами” відчувається реверберація (залишкове «післязвучання» у закритих приміщеннях) – тобто якщо зробити певний звук, то відголосся залишається секунди три-чотири.

Для Аліни це був перший спуск до соляної шахти. Фотографка відчула спокій та умиротворення. Крім цікавих об’єктів Аліна зазначала, що дуже корисно просто подихати таким повітрям.

 Матеріал підготувала Марія Лященко, фото Івана Сидирова та Аліни Калінкіної.