Бахмутський медичний фаховий коледж у 2022 році релокувався до міста Нові Санжари Полтавської області. Тут викладачі коледжу продовжують працювати і донині — проводять практичні заняття для студентів на базі лікувальних закладів.

Про роботу навчального закладу і плани на майбутнє редакції “Бахмут IN.UA” розповіла директорка коледжу Наталя Красножон.

Бахмутський медичний коледж: як працює

На сьогодні в Бахмутському медколеджі навчаються 503 студентів. Вони опановують професії в змішаному форматі навчання. Теоретичні заняття проходять дистанційно, а практичні — очно, на базі різних лікувальних закладів.

“Зараз у нас навчаються 503 студентів. Що стосується форми навчання, то вона змішана. Частину занять ми проводимо дистанційно — це теоретичні. А що стосується практичного навчання, то воно відбувається на базах лікувальних закладів. Це може бути амбулаторія, стаціонарне відділення, швидка допомога. Безумовно, працювати в нових реаліях складно, але ми продовжуємо роботу”, — каже директорка коледжу.

Для студентів і студенток медколеджу є дві спеціальності — “Медсестринство” і “Лікувальна справа”. Отримавши диплом, випускники мають можливість піти працювати в релоковані бахмутські медзаклади.

“Насправді виокремити спеціалізацію, яка була б більш популярною серед студентів, я не можу. Після спеціалізації “Медсестринство” наші студенти отримують диплом медсестри, а після спеціалізації “Лікувальна справа” — диплом фельдшера. І та, і та спеціальність дуже затребувані. Ми також виконуємо регіональне замовлення. Я сподіваюся, що і в цьому році зможемо його виконати, адже кількість дітей, які приходили до нас на День відкритих дверей, радує. Безумовно, наші випускники можуть отримати роботу і в бахмутських лікувальних закладах. Переважно, вони працюють там, де зараз живуть, але якщо це Дніпро, Бровари чи Київ, де є наші лікувальні заклади, їх беруть туди на роботу і надають їм перевагу”, — повідомляє Наталя Красножон.

Бахмутський медколедж: нова спеціальність

Є в медзакладі й амбітні плани щодо відкриття нової спеціалізації для вже працюючих фельдшерів. Цей напрямок хочуть розвинути за підтримки Програми розвитку ООН.

“Один з головних планів — це продовження нашої співпраці з ПРООН. Ми разом з ними у 2019 році розпочали проєкт з підготовки екстрених медичних техніків. А вже в цьому році ми плануємо зайнятися новою спеціалізацією для працюючих фельдшерів, яка надасть їм право отримати професію парамедика”, — розповіла Наталя Красножон.

Читайте також:

• Торецький  професійний ліцей релокувався на Кіровоградщину та працює офлайн: які умови для вступу
• Створювали майстри з учнями: в Бахмутському ЦПТО відкрили сучасну лабораторію зварювальних робіт
• Вступ у 2025 році: що потрібно знати абітурієнтам? Головне про терміни та умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!