У сучасних українських реаліях малий бізнес, ФОПи, а також великі компанії часто стикаються зі браком часу на рутину: це ведення бухгалтерії, підготовка звітності, адміністрування зарплат та податків, облік звернень. Такі помилки коштують дорого, тож питання автоматизації обліку, це не просто зручність, а необхідний крок до ефективного розвитку. Компанія We.Code пропонує рішення як для автоматизації бухгалтерії, так й для обліку звернень ваших працівників, BAS Service Desk” стане вашим помічником у цьому процесі.

Чому варто автоматизувати облік та як допоможе BAS Бухгалтерія?

Без автоматизації бізнес витрачає зайві ресурси, крім того, відсутність автоматизації ускладнює роботу бухгалтера. За допомогою програми, ви уникаєте ручного перенесення даних, а звіти готуються у кілька кліків, можливі відхилення в податкових та фінансових документах зводяться до мінімуму. Крім того, bas бухгалтерія купити можна в кілька кліків.

Загалом компанія We.Code пропонує комплексний підхід до роботи бізнесу, який адаптований під українські реалії, що стане надійним помічником у веденні обліку, наприклад BAS Бухгалтерія включає наступне:

• регламентована звітність, включаючи фінансові, податкові та статистичні форми;
• облік доходів/видатків, касових операцій, НДС, праці та кадрів;
• управління основними засобами та матеріальною звітністю;
• інтеграція з CRM, онлайн-банкінгом, що забезпечує єдину платформу для бізнесу.

Якщо ви вагаєтесь у купівлі, то можете спробувати демо-версію програми.

Як замовити

1. Зайдіть на wecode.ua/product/bas-buhgalterija;
2. Оберіть варіант, який відповідає вашому бізнесу;
3. Залиште заявку — фахівці We.Code зв’яжуться з вами;
4. Після встановлення та навчання — працюйте без зайвих клопотів.

Радимо звернути увагу також на продукт BAS Service Desk.

Він буде справжньою знахідкою для тих компаній та підприємств, які прагнуть автоматизувати облік звернень від співробітників компанії на виконання робіт до власних відділів підтримки або до сервісної компанії.

Це просте та ефективне рішення для контролю звернень і управління рівнями сервісу SLA, у програмі ви знайдете наскрізний бізнес-процес управління зверненнями.

Які продукти доступні?

У We.Code ви знайдете різні рівні підтримки для свого бізнесу, тут є варіанти для малого та середнього бізнесу, для корпоративних клієнтів, а також для автоматизації АЗС й нафтобаз. Все направлено на покращення роботи.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перша леді Олена Зеленська приїздила з робочим візитом до Волині. Там вона відвідала музей сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку, де відбувся День спільнодії “СенсоТека” в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”. Одну з локацій представив мистецький простір “Рукодвійки”, яким керують переселенки з Донеччини — Аліна Андрєєва з Часів Яру та Олена Ярошук з Маріупольського району.

Як пройшов захід, редакції Бахмут IN.UA розповіла Аліна Андрєєва.

Візит Олени Зеленської у Волинську область

15 травня в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку відбувся День спільнодії “СенсоТека” в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”. Захід відвідала перша леді Олена Зеленська.

Метою заходу було надання ментальної підтримки через мистецтво, спілкування та спільну діяльність. Для цього в музеї зібрали багато творчих локацій, де проводились різноманітні майстер-класи.

До створення однієї з локацій долучились переселенки Аліна Андрєєва з Часів Яру та Олена Ярошук з Маріупольського району, які створили в Луцьку мистецький простір “Рукодвійки”. Разом з благодійним фондом “Робимо добро дітям” вони організували “простір обіймів”, а також проводили майстер-класи з мандалотерапії і виготовленння ляльок-мотанок.

“Ці активності сприяли радості творчості та зміцненню зв’язків між учасниками. Луцька “СенсоТека” ще раз довела: навіть у складні часи підтримка, творчість і спільнота є надійними опорами”, — зазначила Аліна Андрєєва.

Окрім цього, в музеї були доступні майстер-класи з гончарства, малювання, кулінарії, каністерапії, а також працював куточок читання. Завдяки цьому територія волинського музею перетворилася на простір обіймів, ігор і антистресову зону для тих, хто шукає ментальної підтримки.

Раніше редакція розповідала історію Аліни Андрєєвої. Про її життя до війни, створення театру моди в Часів Ярі та нове життя в Луцьку читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “Життя йде, а ми сидимо?”: як троє бахмутянок на Полтавщині будують усе з нуля
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• У Києві відбудеться забіг на підтримку ВПО: як долучитися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олена Хатмулліна — підприємиця з міста Костянтинівка Донецької області. Тут вона мала власний бізнес з чотирма напрямками виробництва. Через війну жінка евакуювалась на Тернопільщину, куди перевезла й виробничі потужності. В новій громаді підприємиця започаткувала власну справу — виготовлення сублімованої їжі.

Про свій переїзд, відкриття нової справи і плани на майбутнє Олена Хатмулліна розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Життя до війни і евакуація на Тернопільщину

Олена Хатмулліна родом з Костянтинівки. Тут вона займалася підприємництвом за різними виробничими напрямками: санітарно-гігієнічна продукція, миючі засоби, виготовлення мікрозелені та сублімованих овочів і фруктів.

Початок повномасштабного вторгнення не змусив жінку опустити руки і вона відкрила ще один напрямок роботи — перепелину ферму. Та коли безпекова ситуація почала погіршуватись, вона вирішила евакуюватись і вивезти виробничі потужності.

“Коли почалась повномасштабна війна, ми ще довго продовжували працювати на Донеччині. Я ще й започаткувала там невеличку перепелину ферму, тому що співробітники залишались і треба було якось їх підтримувати. Наприкінці 2022 року я вирішила евакуюватись, виїхала у Тернопільську область, місто Шумськ. З собою я забрала деяке обладнання, але остаточно ми релокувалися в жовтні 2024 року. Таке рішення ухвалила, коли остаточно зрозуміла, що навряд чи ми найближчим часом повернемось, і в Костянтинівці стало досить небезпечно”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Більшість робіт з релокації бізнесу підприємиця робила власним коштом.

Початок власної справи у новій громаді

Евакуювавшись на Тернопільщину, підприємиця змінила напрямок роботи, адже змінилась місцевість для роботи. Тому жінка вирішила шукати нові можливості для започаткування власної справи.

“Відновити власну справу і ті напрямки, які були раніше, мені не вдалося, тому що, на жаль, те, що було перспективно в нашому регіоні, нікому не потрібно тут, у західній частині України. В цих регіонів різний виробничий потенціал. Коли я все порахувала, то побачила, що просто немає сенсу відновлювати, краще і простіше започаткувати щось нове. Я почала шукати “родзинку” тут, у Тернопільській області. Шумськ — це маленьке містечко, і поблизу є багато сіл. Тому тут переважає сільське господарство, люди вирощують овочі і фрукти. Тому я подумала, що треба щось на цьому робити, тому що іншої промислової переваги я не бачила. Це було єдине, на що я могла опиратись”, — розповідає підприємиця.

Маючи деяке обладнання для сублімації овочів і фруктів, Олена Хатмулліна вирішила запустити виробництво сублімованої їжі. Але не просто фруктів чи овочів, а вже готових страв. Мотивацію жінці дав її брат-військовий, який розповів про потребу у швидкій гарячій їжі.

“Мій брат — військовий. І він постійно казав: “Придумай щось таке, щоб можна було швидко готувати, і щоб воно було смачне, як вдома, щоб можна було їсти військовим”. Так я почала експериментувати, а побратими з підрозділу мого брата стали моїми дегустаторами. Отак у мене і виник перший напрямок, який започаткувала вже на новому місці — це сублімована їжа швидкого приготування.

Цілий рік я працювала над цим напрямком. Коли я зрозуміла, саму технологію як воно має робитись і як готуватись, коли відточила всі страви, то потім почала робити документи, технічні умови, лабораторні випробування на безпечність харчових продуктів. Щоб мій продукт був безпечний. Потім я залучала грантові кошти, за які я придбала велике обладнання, що дозволило виготовляти цю продукцію в більшому об’ємі”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Робота над продуктом тривала майже рік, і в березні 2024 року його випустили в широке виробництво. Велику увагу приділили питанню безпеки продукції і лабораторним дослідженням.

“Робота над цим продуктом тривала майже рік, тому що це харчові продукти і їх потрібно було тестувати. Найважливішим було протестувати термін зберігання, щоб страви не псувалися і залишались якісними. Потім проводили лабораторні дослідження на макро- і мікробіологію, це теж був серйозний процес. І вже на початку 2024 року ми запустили інтернет-магазин і продаж через соцмережі”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Допомогу в розвитку бізнесу надала і Шумська громада. У 2023-2024 роках Олена Хатмулліна орендувала кухню у приватному кафе. Та коли виробництво почало розширюватись, на кухні не вистачало місця. До того ж приміщення виставили на продаж і в підприємиці не було гарантій, що вона зможе там лишитись.

Тоді пані Олена звернулась за допомогою в міськраду, де їй допомогли. Жінці надали в оренду кухню в закритому сільському дитсадку. В січні 2025 року підприємство переїхало туди і облаштувало кухню за стандартами.

Тренд на здорову їжу

Наразі в асортименті бренду “Пожива” є 22 страви швидкого приготування. Це перші та другі страви і лінійка веганського меню. Власниця бізнесу розповідає, що її клієнтами є переважно мандрівники та офісні працівники. Також ця продукція популярна серед військових. Їм надають знижку на придбання страв.

“Переважно це люди, які ведуть активний спосіб життя, живуть у великих містах, люди, які багато їздять у відрядження чи подорожують. Тобто ті, в яких немає часу готувати їжу. Також це офісні працівники з великих міст, які витрачають багато часу на дорогу до роботи і не хочуть витрачати багато часу для приготування їжі вдома. Також це одинокі чоловіки або жінки, які не хочуть готувати. І, звісно, військові. Для них у нас діє 20% знижки на всі страви”, — розповідає підприємиця.

Наразі мета Олени Хатмулліної — зруйнувати стереотип про те, що швидка їжа це некорисно. Навпаки, сублімовані страви підтримують тренд на здорове харчування. Їх можна вживати і дітям до року.

“Сублюмована їжа — це напрямок здорового харчування, який я популяризую. Вона не містить ні консервантів, ні хімічних домішок, ні ГМО. Тут повністю природні компоненти, так, як ви готуєте вдома. Просто вона висушена в особливий спосіб за допомогою вакууму. Зі страв випаровується волога, і коли ви додаєте окріп, вона повністю відновлює свою структуру і смакові якості. Сам спосіб приготування і метод сублімації дозволяє залишати 95% корисних речовин у страві. Наразі в суспільстві панує стереотип, що швидка їжа — це некорисна їжа. Тому ми зараз ламаємо думки, які були зацементовані роками, що швидке харчування порівнюють з “мівіною” і що це дуже небезпечно для здоров’я”, — каже Олена Хатмулліна.

Окрім готових страв, пані Олена виготовляє ще й корисні смаколики — пастилу. А в майбутньому також планує запустити лінійку дієтичного харчування на основі перепелиних продуктів.

“З Костянтинівки ми забрали обладнання з перепелиної ферми, а також закупили нове за грантові кошти. Завдяки цьому в лютому 2025 року я запустила невеличку перепелину ферму на півтори тисячі перепілок. Зараз я маю на мети популяризувати перепелині продукти, тому що, як я помітила, в західних регіонах вони не такі популярні, як були у нас на сході”, — поділилась планами підприємиця.

Читайте також:

• “Життя йде, а ми сидимо?”: як троє бахмутянок на Полтавщині будують усе з нуля
• Створила театр моди на Донеччині, а нині підтримує переселенок у Луцьку: історія Аліни Андрєєвої з Часів Яру
• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!