Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти вивезли з українських музеїв понад 480 тисяч творів мистецтва. Також загарбники пошкодили або зруйнували щонайменше 38 музеїв в Україні, де зберігалося майже 1,5 мільйона експонатів.

Про це повідомляє The Economist, посилаючись на дані Міністерства культури та інформаційної політики.

РФ нищить культурну спадщину України

Британське видання зазначає, що визначити вартість вкрадених робіт майже неможливо, оскільки лише частина з них була застрахована. У квітні минулого року в ООН підрахували, що повномасштабна війна завдала шкоди культурній спадщині України на суму 2,6 мільярдів доларів США. Наразі ця цифра є застарілою.

Як розповіла співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова, російські чиновники за сприяння місцевих співробітників і тодішнього директора викрали з музею понад 28 тисяч артефактів. Окупанти завантажили їх у вантажівки та переправили до анексованого Криму. Серед украденого були:

• стародавні монети;
• грецькі скульптури;
• скіфські прикраси; дорогоцінна бухарська шабля;
• жорсткі диски з каталогом музею.

У статті The Economist зазначається, що наразі відстежити долю викрадених експонатів складно, оскільки більшість музеїв (особливо регіональних) покладались на паперові каталоги, які застаріли або були неповними.

Водночас Україна працює над поверненням своїх артефактів. Так, прокуратура Києва перевіряє російських чиновників та українців, причетних до розкрадання. Директорка Департаменту культурної спадщини Мінкульту Мар’яна Томин працює над новим законом про реституцію (поновлення порушених майнових прав) та переглядом застарілого закону про захист культурної спадщини.

До слова, в листопаді 2023 року україні вдалося повернути з Нідерландів викрадене “скіфське золото”. Росія вимагала повернути артефакти кримським музеям, які надали їх у тимчасове користування музею Алларда Пірсона в Амстердамі ще в 2014 році. Однак Верховний суд Нідерландів у 2021 році постановив, що предмети належать Україні.

Читайте також:

• Росіяни відкрили “музей” речей, які вкрали в Україні
• “Не Бахмут, а Артемовск”: росіяни намагаються повернути радянські назви
• В Італії росіяни організували виставку, присвячену “розквіту” Маріуполя в окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Білій Церкві стартує проєкт доступного соціального житла для маріупольців. Ініціатива покликана забезпечити внутрішньо переміщених осіб безпечним і довгостроковим житлом, орієнтованим на прозорі правила розподілу та доступну вартість проживання.

Про це йдеться в матеріалі Бахмут IN.UA.

Житло для маріупольців: 10 принципів якості та доступності

За інформацією Маріупольської міської ради, проєкт доступного соціального житла у Білій Церкві створили за дорученням віцепрем’єра з відновлення України Олексія Кулеби. Його розробили спільно Маріупольська міська рада, Київська обласна військова адміністрація та Білоцерківська міська рада.

Примітка. 7 липня 2025 року Кабінет міністрів України затвердив постанову №814 “Про реалізацію експериментального проєкту щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб з Маріупольської міської територіальної громади”. Документ створює механізм будівництва якісного соціального житла для переселенців, а також передбачає запуск доступного іпотечного кредитування.

За даними соцдослідження, проведеного за підтримки уряду Великої Британії, житло залишається однією з найбільших проблем для ВПО: 97% переселенців не мають власної домівки, а 67% змушені віддавати на оренду понад половину сімейного доходу. Через це люди не відчувають стабільності й часто виїжджають з країни.

Щоб змінити ситуацію, держава шукає нові рішення. Команда Маріупольської міськради разом з Big City Lab вивчила моделі соціального житла у кількох європейських країнах і сформулювала 10 принципів доступного та якісного житла. Їх наводимо нижче:

1) людиноцентричність — соцжитло будується для людей, довкола їхніх потреб та права жити гідно;

2) доступна вартість — оренда та потенційний викуп соцжитла мають бути фінансово доступними для різних категорій населення;

3) функціональність та довговічність — соцжитло має бути зручним для тривалого проживання;

4) масштабування — соцжитло, яке має вписатися у будь-яку ділянку та відповідати базовим потребам людей;

5) прозорість розподілу — розподіл соцжитла — і оренда, і продає має бути за чіткими та прозорими правилами;

6) інтеграція в місто — соцжитло має бути інтегроване у сформовану громаду та існуючу інфраструктуру;

7) спільна відповідальність — експлуатація соцжитла, це спільна відповідальність управляючої компанії та людей, які в ньому мешкають;

8) безпека — соцжитло має забезпечувати захист та безпеку;

9) різноманітність — соцжитло має відповідати потребам різних сімей;

10) безбар’єрність — соцжитло адаптоване під потреби всіх груп населення.

На основі цих напрацювань і за дорученням віцепрем’єра Олексія Кулеби створили концепцію соціального житла, яка стала основою пілотного проєкту в Білій Церкві, пояснюють в прес-службі муніципалітету Маріуполя.

Читайте також:

Проєкт “Спільне бачення нового дому”: чому в Гостомелі поки не будують і що буде далі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні працює чотири основні моделі заселення, які або вже функціонують, або врегульовані законодавчо, або ж розглядаються у майбутніх проєктах.

Про це розповіла фахівчиня “Розквіту” Ангеліна Татарікова.

Основні моделі заселення в Україні

Соціальне житло
Це найбільш відома модель, яка передбачає надання житла державою або місцевою владою за зниженою платою або безплатно. Воно призначене для малозабезпечених та соціально вразливих категорій населення, щоб забезпечити їм базові умови проживання.

Тимчасове житло
Надається людям, які опинилися у складних обставинах, зокрема внутрішньо переміщеним особам. Основна характеристика — обмежений термін проживання. Відбір здійснюється за бальною системою: враховується статус ВПО, наявність ветеранського статусу та інші соціальні показники.

Муніципальне орендне житло
Це житло, що належить місцевій громаді та здається в оренду за доступною ціною, але не безкоштовно. Воно орієнтоване на людей із середнім доходом, які не можуть дозволити собі ринкову оренду, але й не підпадають під категорію соціального житла. Під час відбору враховують дохід родини, наявність або відсутність власного житла та інші соціальні критерії.

Житло з правом викупу
Модель передбачає, що людина спершу орендує житло, а частина орендних платежів може зараховуватися як внесок у майбутній викуп. Згодом орендар отримує право придбати житло, в якому проживав.

Кому можуть надати різні види житла

Ангеліна Татарікова пояснює, що критерії відбору залежать від моделі.

• Соціальне житло надається людям із найнижчими доходами та високим рівнем соціальної вразливості. Важливою умовою є перебування на житловому обліку.
• Тимчасове житло здебільшого призначене для ВПО. Існує бальна система, де враховується низка факторів: соціальний статус, наявність дітей, статус ветерана тощо.
• Муніципальне орендне житло передбачає врахування доходів родини, пріоритетності та житлових умов. Також може застосовуватися бальна система.

Окремо експертка наголошує, що на критерії можуть впливати донори, якщо вони беруть участь у фінансуванні житлового проєкту. Тоді вони мають право визначати додаткові умови або пріоритети.

До теми:

У Гостомельській громаді шукають ділянку для будівництва житла для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!