Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти вивезли з українських музеїв понад 480 тисяч творів мистецтва. Також загарбники пошкодили або зруйнували щонайменше 38 музеїв в Україні, де зберігалося майже 1,5 мільйона експонатів.

Про це повідомляє The Economist, посилаючись на дані Міністерства культури та інформаційної політики.

РФ нищить культурну спадщину України

Британське видання зазначає, що визначити вартість вкрадених робіт майже неможливо, оскільки лише частина з них була застрахована. У квітні минулого року в ООН підрахували, що повномасштабна війна завдала шкоди культурній спадщині України на суму 2,6 мільярдів доларів США. Наразі ця цифра є застарілою.

Як розповіла співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова, російські чиновники за сприяння місцевих співробітників і тодішнього директора викрали з музею понад 28 тисяч артефактів. Окупанти завантажили їх у вантажівки та переправили до анексованого Криму. Серед украденого були:

• стародавні монети;
• грецькі скульптури;
• скіфські прикраси; дорогоцінна бухарська шабля;
• жорсткі диски з каталогом музею.

У статті The Economist зазначається, що наразі відстежити долю викрадених експонатів складно, оскільки більшість музеїв (особливо регіональних) покладались на паперові каталоги, які застаріли або були неповними.

Водночас Україна працює над поверненням своїх артефактів. Так, прокуратура Києва перевіряє російських чиновників та українців, причетних до розкрадання. Директорка Департаменту культурної спадщини Мінкульту Мар’яна Томин працює над новим законом про реституцію (поновлення порушених майнових прав) та переглядом застарілого закону про захист культурної спадщини.

До слова, в листопаді 2023 року україні вдалося повернути з Нідерландів викрадене “скіфське золото”. Росія вимагала повернути артефакти кримським музеям, які надали їх у тимчасове користування музею Алларда Пірсона в Амстердамі ще в 2014 році. Однак Верховний суд Нідерландів у 2021 році постановив, що предмети належать Україні.

Читайте також:

• Росіяни відкрили “музей” речей, які вкрали в Україні
• “Не Бахмут, а Артемовск”: росіяни намагаються повернути радянські назви
• В Італії росіяни організували виставку, присвячену “розквіту” Маріуполя в окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!