Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти вивезли з українських музеїв понад 480 тисяч творів мистецтва. Також загарбники пошкодили або зруйнували щонайменше 38 музеїв в Україні, де зберігалося майже 1,5 мільйона експонатів.

Про це повідомляє The Economist, посилаючись на дані Міністерства культури та інформаційної політики.

РФ нищить культурну спадщину України

Британське видання зазначає, що визначити вартість вкрадених робіт майже неможливо, оскільки лише частина з них була застрахована. У квітні минулого року в ООН підрахували, що повномасштабна війна завдала шкоди культурній спадщині України на суму 2,6 мільярдів доларів США. Наразі ця цифра є застарілою.

Як розповіла співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова, російські чиновники за сприяння місцевих співробітників і тодішнього директора викрали з музею понад 28 тисяч артефактів. Окупанти завантажили їх у вантажівки та переправили до анексованого Криму. Серед украденого були:

• стародавні монети;
• грецькі скульптури;
• скіфські прикраси; дорогоцінна бухарська шабля;
• жорсткі диски з каталогом музею.

У статті The Economist зазначається, що наразі відстежити долю викрадених експонатів складно, оскільки більшість музеїв (особливо регіональних) покладались на паперові каталоги, які застаріли або були неповними.

Водночас Україна працює над поверненням своїх артефактів. Так, прокуратура Києва перевіряє російських чиновників та українців, причетних до розкрадання. Директорка Департаменту культурної спадщини Мінкульту Мар’яна Томин працює над новим законом про реституцію (поновлення порушених майнових прав) та переглядом застарілого закону про захист культурної спадщини.

До слова, в листопаді 2023 року україні вдалося повернути з Нідерландів викрадене “скіфське золото”. Росія вимагала повернути артефакти кримським музеям, які надали їх у тимчасове користування музею Алларда Пірсона в Амстердамі ще в 2014 році. Однак Верховний суд Нідерландів у 2021 році постановив, що предмети належать Україні.

Читайте також:

• Росіяни відкрили “музей” речей, які вкрали в Україні
• “Не Бахмут, а Артемовск”: росіяни намагаються повернути радянські назви
• В Італії росіяни організували виставку, присвячену “розквіту” Маріуполя в окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Квітень 2022 року. Йшов лише другий місяць повномасштабного вторгнення. Бахмут ще залишався цілим та неушкодженим, хоча повітря вже було наповнене тривогою та очікуванням невідомого. Місто продовжувало жити, зустрічаючи нову весну. Однією з головних локацій для відпочинку та прогулянок містян тоді залишалася набережна річки Бахмутка.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста, зроблені фотографинею Ганною Стрельниковою.

Як виглядала бахмутська набережна у квітні 2022 року

Набережна річки Бахмутка завжди була візитівкою міста. У квітні 2022 року, попри наближення фронту, тут панувала оманлива тиша. Комунальні служби продовжували дбати про благоустрій: алеї були прибрані, а зелені насадження доглянуті.

На фотографіях, зроблених Ганною Стрельниковою, зафіксовано момент, коли природа прокидалася від зими. Дерева вздовж річки вже вкривалися першою зеленню, а вода у Бахмутці спокійно текла своїм руслом, ще не понівеченим вирвами від снарядів.

Читайте також:

Світле місто посмішок: як виглядав Бахмут у жовтні 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Організація “Help Hilfe zur Selbsthilfe” відкриває прийом заявок на нову програму фінансової підтримки українських підприємців. Власники мікробізнесу у сфері виробництва або сервісних послуг, чия справа постраждала внаслідок бойових дій, мають шанс отримати грант у розмірі до 3 000 євро або 150 000 гривень.

Про це повідомили представники Help-Hilfe zur Selbsthilfe.

Грантова допомога ВПО на відновлення бізнесу

Програма спрямована на швидке відновлення та створення бізнесу в умовах війни. Організатори чітко регламентують цільове призначення фінансової допомоги. Отримані кошти підприємці зможуть використати на такі потреби:

• закупівля нового або вживаного обладнання;
• придбання професійних інструментів;
• закупівля витратних матеріалів, необхідних для безперебійної роботи підприємства.

Хто має право подати заявку на участь

Конкурсна програма орієнтована на підтримку найбільш вразливих категорій населення, які намагаються зберегти або відновити свою економічну активність. Подати заявку на отримання гранту можуть:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• місцеві мешканці громад, які безпосередньо постраждали від війни;
• ветерани.

Головні умови отримання фінансування

Для успішної участі у грантовому конкурсі заявники повинні відповідати низці обов’язкових критеріїв, які висуває організація:

• ФОП, зареєстрований до 01.01.2026 (виключення для ветеранів)
• бізнес постраждав через війну
• у отримувача гранту допомоги працюють до 10 працівників.

Як зареєструватися та які дедлайни

Реєстрація на конкурсну програму здійснюється виключно в електронному форматі через спеціальну онлайн-форму за посиланням.

Кінцевий термін подачі заявок на участь у грантовій програмі встановлено на 14 квітня 2026 року до 17:00. Однак організатори зазначають: якщо до цієї дати буде зібрано недостатньо заявок, термін прийому можуть подовжити.

Більш детальну інформацію про умови конкурсу можна знайти на офіційній сторінці ініціативи за адресою.

Читайте також:

Грошова допомога від Естонської ради у справах біженців: як мешканцям Донеччини отримати 10 800 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!