Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти вивезли з українських музеїв понад 480 тисяч творів мистецтва. Також загарбники пошкодили або зруйнували щонайменше 38 музеїв в Україні, де зберігалося майже 1,5 мільйона експонатів.

Про це повідомляє The Economist, посилаючись на дані Міністерства культури та інформаційної політики.

РФ нищить культурну спадщину України

Британське видання зазначає, що визначити вартість вкрадених робіт майже неможливо, оскільки лише частина з них була застрахована. У квітні минулого року в ООН підрахували, що повномасштабна війна завдала шкоди культурній спадщині України на суму 2,6 мільярдів доларів США. Наразі ця цифра є застарілою.

Як розповіла співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова, російські чиновники за сприяння місцевих співробітників і тодішнього директора викрали з музею понад 28 тисяч артефактів. Окупанти завантажили їх у вантажівки та переправили до анексованого Криму. Серед украденого були:

• стародавні монети;
• грецькі скульптури;
• скіфські прикраси; дорогоцінна бухарська шабля;
• жорсткі диски з каталогом музею.

У статті The Economist зазначається, що наразі відстежити долю викрадених експонатів складно, оскільки більшість музеїв (особливо регіональних) покладались на паперові каталоги, які застаріли або були неповними.

Водночас Україна працює над поверненням своїх артефактів. Так, прокуратура Києва перевіряє російських чиновників та українців, причетних до розкрадання. Директорка Департаменту культурної спадщини Мінкульту Мар’яна Томин працює над новим законом про реституцію (поновлення порушених майнових прав) та переглядом застарілого закону про захист культурної спадщини.

До слова, в листопаді 2023 року україні вдалося повернути з Нідерландів викрадене “скіфське золото”. Росія вимагала повернути артефакти кримським музеям, які надали їх у тимчасове користування музею Алларда Пірсона в Амстердамі ще в 2014 році. Однак Верховний суд Нідерландів у 2021 році постановив, що предмети належать Україні.

Читайте також:

• Росіяни відкрили “музей” речей, які вкрали в Україні
• “Не Бахмут, а Артемовск”: росіяни намагаються повернути радянські назви
• В Італії росіяни організували виставку, присвячену “розквіту” Маріуполя в окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Словʼянської громади. Сьогодні, 11 вересня, російські авіабомби вдарили по Словʼянську. Влучання зафіксували у сквері.

Про це повідомив голова Словʼянської МВА Вадим Лях.

Удар по Словʼянську 11 вересня

Сьогодні, 11 вересня, близько 11:00 війська рф атакували Словʼянськ. Дві авіабомби “ФАБ-250” вдарили по скверу “Лісний”.

Внаслідок обстрілу загинув 74-річний чоловік. Також є постраждала жінка, її вік не повідомляється. Вона госпіталізована, стан важкий.

Пошкоджень зазнали щонайменше пʼять багатоповерхових будинків.

Читайте також:

• Удар по Краматорську авіабомбами “ФАБ-250”: постраждали 19 цивільних
• На Донеччині українські захисники врятували чоловіка, який два дні провів під обстрілами в посадці
• “Кількість заявок сягає десяти і більше”: на Донеччині зросли темпи евакуації з Краматорська і Слов’янська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Людина, яка має право на пільгу, може оформити її не лише за зареєстрованим місцем проживання. Пільги, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, можуть надаватися за фактичним місцем проживання, якщо воно належним чином підтверджене. Для внутрішньо переміщених осіб підтвердженням фактичного місця проживання може бути довідка про взяття на облік ВПО.

Як це зробити, пояснюють у Пенсійному фонді України.

Які документи підтверджують фактичне проживання

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються людям, інформація про яких внесена до Реєстру осіб, які мають право на пільги. Якщо людина проживає не за місцем реєстрації, для оформлення пільги вона може підтвердити фактичне місце проживання відповідними документами.

Для ВПО таким підтвердженням є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Також фактичне проживання можна підтвердити іншим документом. Наприклад, це може бути договір оренди житла. Таким чином, відсутність реєстрації за адресою, де людина фактично живе, сама по собі не означає, що вона не може оформити пільгу.

Що робити, якщо немає документів на житло

Не всі люди можуть мати договір оренди або інший документ, який підтверджує проживання за конкретною адресою. У такому випадку фактичне місце проживання можна підтвердити актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Такий акт може скласти посадова особа виконавчого органу сільської, селищної або міської ради відповідної територіальної громади. Це може бути актуально для людей, які після евакуації проживають в іншій громаді та не мають можливості зареєструвати місце проживання за фактичною адресою.

Куди звертатися за пільгою

Для отримання пільги інформація про людину має бути внесена до Реєстру осіб, які мають право на пільги. Якщо пільговик фактично проживає за іншою адресою, йому необхідно мати документ, який підтверджує це місце проживання.

Для ВПО таким документом є довідка про взяття на облік ВПО. В інших випадках можна використовувати, зокрема, договір оренди або акт обстеження матеріально-побутових умов. Отже, пільговик не обов’язково має проживати за адресою своєї реєстрації, щоб отримувати пільгу на оплату житлово-комунальних послуг. Головне, це підтвердити фактичне місце проживання та мати право на відповідну пільгу.

До теми:

Як перевести пенсію за новим місцем проживання: покрокова інструкція для пенсіонерів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!