Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти вивезли з українських музеїв понад 480 тисяч творів мистецтва. Також загарбники пошкодили або зруйнували щонайменше 38 музеїв в Україні, де зберігалося майже 1,5 мільйона експонатів.

Про це повідомляє The Economist, посилаючись на дані Міністерства культури та інформаційної політики.

РФ нищить культурну спадщину України

Британське видання зазначає, що визначити вартість вкрадених робіт майже неможливо, оскільки лише частина з них була застрахована. У квітні минулого року в ООН підрахували, що повномасштабна війна завдала шкоди культурній спадщині України на суму 2,6 мільярдів доларів США. Наразі ця цифра є застарілою.

Як розповіла співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова, російські чиновники за сприяння місцевих співробітників і тодішнього директора викрали з музею понад 28 тисяч артефактів. Окупанти завантажили їх у вантажівки та переправили до анексованого Криму. Серед украденого були:

• стародавні монети;
• грецькі скульптури;
• скіфські прикраси; дорогоцінна бухарська шабля;
• жорсткі диски з каталогом музею.

У статті The Economist зазначається, що наразі відстежити долю викрадених експонатів складно, оскільки більшість музеїв (особливо регіональних) покладались на паперові каталоги, які застаріли або були неповними.

Водночас Україна працює над поверненням своїх артефактів. Так, прокуратура Києва перевіряє російських чиновників та українців, причетних до розкрадання. Директорка Департаменту культурної спадщини Мінкульту Мар’яна Томин працює над новим законом про реституцію (поновлення порушених майнових прав) та переглядом застарілого закону про захист культурної спадщини.

До слова, в листопаді 2023 року україні вдалося повернути з Нідерландів викрадене “скіфське золото”. Росія вимагала повернути артефакти кримським музеям, які надали їх у тимчасове користування музею Алларда Пірсона в Амстердамі ще в 2014 році. Однак Верховний суд Нідерландів у 2021 році постановив, що предмети належать Україні.

Читайте також:

• Росіяни відкрили “музей” речей, які вкрали в Україні
• “Не Бахмут, а Артемовск”: росіяни намагаються повернути радянські назви
• В Італії росіяни організували виставку, присвячену “розквіту” Маріуполя в окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроєкт №15440, який регулює питання вступної кампанії 2027 року. Законопроєкт передбачає чіткий перелік предметів, який вступники мають складати на Національному мультипредметному тесті (НМТ). Серед них три обов’язкові дисципліни і одна на вибір.

Про це повідомив Сергій Бабак — голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Яким буде НМТ-2027: перелік предметів

Комітет з питань освіти, науки та інновацій ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроєкт №15440. Він регулює питання державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року.

Законопроєкт передбачає, що у 2027 році НМТ складатиметься з чотирьох предметів, три з яких обовʼязкові. Це українська мова, математика та історія України. Ще один предмет буде на вибір вступників.

Всі інші параметри — кількість днів проведення, тривалість НМТ, кількість додаткових сесій і умови перескладання — визначатиме МОН.

Зазначимо, що зараз Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) спільно з Міністерством освіти і науки та профільним комітетом Верховної Ради розробляють нові моделі проведення НМТ у 2027 році. Серед анонсованих змін — проведення тестування у дводенному форматі та дозвіл на перескладання у разі неподолання порогового балу.

Читайте також:

• Чому в молоді з ТОТ виникають проблеми зі вступом до українських вишів: історія юнака з Хрестівки та пояснення юристки
• Дітям ВПО пропонують дозволити отримувати виплати за онлайн-навчання
• 10 000 гривень за НМТ: випускникам будуть виплачувати стипендії за успішне складання екзамену

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів зменшилася. Водночас на Костянтинівському, Слов’янському та Краматорському напрямках інтенсивність атак противника зросла.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де активність російської армії різко зросла. Тут відбулося 24 атаки, що на 6 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії в районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Довгої Балки, Дружківки, Русиного Яру, Петрівки, Торецького, Приюту, Вільного та Золотого Колодязя.

Водночас на Покровському напрямку відбулося зниження інтенсивності боїв. Українські військові зупинили 19 атак, що на 23 штурмові дії менше порівняно з попередньою добою. Противник намагався просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Новий Донбас, Ганнівка, Родинське, Світле, Новогришине, Мирне, Сергіївка, Котлине, Молодецьке, Новопідгороднє та Новопавлівка.

На Слов’янському напрямку також зафіксовано посилення тиску противника. Російські війська здійснили 4 атаки (що на 2 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Оріхуватка, Ямпіль, Крива Лука та Миколаївка.

На Краматорському напрямку противник відновив штурмові дії, провівши 1 атаку (минулої доби наступальних дій тут не проводилося) у бік Васютинського.

На Лиманському напрямку, згідно з уточненою інформацією Генштабу, минулої доби російська армія наступальних дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 590 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

• 1 танк;
• 3 бойові броньовані машини;
• 21 артилерійську систему;
• 1 реактивну систему залпового вогню;
• 1 засіб ППО;
• 2 літаки;
• 3 наземні робототехнічні комплекси;
• 1 589 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
• 264 одиниці автомобільної техніки.

Читайте також:

На Покровському та Костянтинівському напрямках загострилась ситуація — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!