Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти вивезли з українських музеїв понад 480 тисяч творів мистецтва. Також загарбники пошкодили або зруйнували щонайменше 38 музеїв в Україні, де зберігалося майже 1,5 мільйона експонатів.

Про це повідомляє The Economist, посилаючись на дані Міністерства культури та інформаційної політики.

РФ нищить культурну спадщину України

Британське видання зазначає, що визначити вартість вкрадених робіт майже неможливо, оскільки лише частина з них була застрахована. У квітні минулого року в ООН підрахували, що повномасштабна війна завдала шкоди культурній спадщині України на суму 2,6 мільярдів доларів США. Наразі ця цифра є застарілою.

Як розповіла співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова, російські чиновники за сприяння місцевих співробітників і тодішнього директора викрали з музею понад 28 тисяч артефактів. Окупанти завантажили їх у вантажівки та переправили до анексованого Криму. Серед украденого були:

• стародавні монети;
• грецькі скульптури;
• скіфські прикраси; дорогоцінна бухарська шабля;
• жорсткі диски з каталогом музею.

У статті The Economist зазначається, що наразі відстежити долю викрадених експонатів складно, оскільки більшість музеїв (особливо регіональних) покладались на паперові каталоги, які застаріли або були неповними.

Водночас Україна працює над поверненням своїх артефактів. Так, прокуратура Києва перевіряє російських чиновників та українців, причетних до розкрадання. Директорка Департаменту культурної спадщини Мінкульту Мар’яна Томин працює над новим законом про реституцію (поновлення порушених майнових прав) та переглядом застарілого закону про захист культурної спадщини.

До слова, в листопаді 2023 року україні вдалося повернути з Нідерландів викрадене “скіфське золото”. Росія вимагала повернути артефакти кримським музеям, які надали їх у тимчасове користування музею Алларда Пірсона в Амстердамі ще в 2014 році. Однак Верховний суд Нідерландів у 2021 році постановив, що предмети належать Україні.

Читайте також:

• Росіяни відкрили “музей” речей, які вкрали в Україні
• “Не Бахмут, а Артемовск”: росіяни намагаються повернути радянські назви
• В Італії росіяни організували виставку, присвячену “розквіту” Маріуполя в окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні у 2026 році запрацювала нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”, спрямована на раннє виявлення хронічних захворювань у людей середнього віку. Держава покриває витрати на діагностику, щоб попередити розвиток діабету та серцево-судинних хвороб, які часто протікають безсимптомно.

Детальніше про те, які умови програми — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке скринінг 40+ та навіщо він потрібен

Скринінг — це система обстежень для людей без явних симптомів. Після 40 років в організмі людини різко зростають ризики розвитку хронічних хвороб, які тривалий час можуть протікати непомітно. Програма “Скринінг здоров’я 40+” базується на принципах доказової медицини та допомагає виявити фактори ризику інфарктів, інсультів і цукрового діабету на стадіях, коли їм ще можна ефективно запобігти.

Умови та процедура отримання виплати наступні:

• віковий поріг — учасниками можуть стати громадяни, яким виповнилося 40 років;
• сповіщення надходить на 30-й день після вашого дня народження у застосунку “Дія” з’явиться офіційне запрошення;
• після прийняття запиту необхідно створити спеціальну “Дія.Картку” зі спецрахунком;
• кошти надійдуть на рахунок протягом 7 днів після підтвердження заяви.

Що входить у скринінг

Скринінг складається з трьох пунктів:

• анкетування — оцінка ризиків серцево-судинних хвороб, цукрового діабету 2-го типу та проблем ментального здоров’я;
• лабораторні дослідження — покажуть роботу серця, судин, нирок;
• фізикальне обстеження — вимірювання тиску, частоти серцевих скорочень, ваги, зросту, окружності талії тощо.

Підготовка до візиту: важливі рекомендації

Спеціальної підготовки (наприклад, суворої дієти) скринінг не потребує, проте для коректності результатів вимірювання тиску та ритму серця за 30 хвилин до обстеження слід:

• утриматися від куріння;
• не вживати чай, каву та інші напої з кофеїном;
• уникати інтенсивних фізичних навантажень (швидкої ходьби чи підйому сходами).

Якщо за результатами тестів лікар виявить високі ризики або відхилення, він одразу сформує електронне направлення до профільного спеціаліста (кардіолога, ендокринолога чи нефролога) для подальшого лікування в межах Програми медичних гарантій.

Читайте також:

Як перевести пенсію з пошти на картку онлайн: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Квітень 2022 року. Другий місяць повномасштабного вторгнення. Бахмут ще стоїть цілим, хоча повітря вже просякнуте тривогою та невизначеністю. Місто продовжувало жити, а весна — вступати у свої права. Однією з головних локацій для прогулянок містян у той час залишалася набережна річки Бахмутка.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста, зроблені фотографинею Ганною Стрельниковою.

Як виглядала бахмутська набережна у квітні 2022 року

Набережна річки Бахмутка завжди була візитівкою міста. У квітні 2022 року, попри наближення фронту, тут панувала оманлива тиша. Комунальні служби продовжували дбати про благоустрій: алеї були прибрані, а зелені насадження доглянуті.

На фотографіях, зроблених Ганною Стрельниковою, зафіксовано момент, коли природа прокидалася від зими. Дерева вздовж річки вже вкривалися першою зеленню, а вода у Бахмутці спокійно текла своїм руслом, ще не понівеченим вирвами від снарядів.

Читайте також:

Світле місто посмішок: як виглядав Бахмут у жовтні 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!