Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти вивезли з українських музеїв понад 480 тисяч творів мистецтва. Також загарбники пошкодили або зруйнували щонайменше 38 музеїв в Україні, де зберігалося майже 1,5 мільйона експонатів.

Про це повідомляє The Economist, посилаючись на дані Міністерства культури та інформаційної політики.

РФ нищить культурну спадщину України

Британське видання зазначає, що визначити вартість вкрадених робіт майже неможливо, оскільки лише частина з них була застрахована. У квітні минулого року в ООН підрахували, що повномасштабна війна завдала шкоди культурній спадщині України на суму 2,6 мільярдів доларів США. Наразі ця цифра є застарілою.

Як розповіла співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова, російські чиновники за сприяння місцевих співробітників і тодішнього директора викрали з музею понад 28 тисяч артефактів. Окупанти завантажили їх у вантажівки та переправили до анексованого Криму. Серед украденого були:

• стародавні монети;
• грецькі скульптури;
• скіфські прикраси; дорогоцінна бухарська шабля;
• жорсткі диски з каталогом музею.

У статті The Economist зазначається, що наразі відстежити долю викрадених експонатів складно, оскільки більшість музеїв (особливо регіональних) покладались на паперові каталоги, які застаріли або були неповними.

Водночас Україна працює над поверненням своїх артефактів. Так, прокуратура Києва перевіряє російських чиновників та українців, причетних до розкрадання. Директорка Департаменту культурної спадщини Мінкульту Мар’яна Томин працює над новим законом про реституцію (поновлення порушених майнових прав) та переглядом застарілого закону про захист культурної спадщини.

До слова, в листопаді 2023 року україні вдалося повернути з Нідерландів викрадене “скіфське золото”. Росія вимагала повернути артефакти кримським музеям, які надали їх у тимчасове користування музею Алларда Пірсона в Амстердамі ще в 2014 році. Однак Верховний суд Нідерландів у 2021 році постановив, що предмети належать Україні.

Читайте також:

• Росіяни відкрили “музей” речей, які вкрали в Україні
• “Не Бахмут, а Артемовск”: росіяни намагаються повернути радянські назви
• В Італії росіяни організували виставку, присвячену “розквіту” Маріуполя в окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У рф пропонують внести зміни в закон “Про протидію тероризму”. Додати нові положення пропонують у статтю 18, яка регулює питання компенсацій мешканцям окупованих територій України.

Про це йдеться в росджерелах.

Закон рф про компенсації хочуть змінити

У рф хочуть внести зміни в закон № 35-ФЗ “Про протидію тероризму”. Зміни пропонуються для статті 18, яка регулює питання надання компенсацій мешканцям окупованих територій України.

Зараз у статті йдеться, що в разі втрати житла внаслідок бойових дій власник може отримати соціальну виплату за рахунок федерального бюджету. Ці кошти людина має витратити на придбання нового житла.

Втім соціальні виплати люди не можуть отримати, якщо мають у власності інше житло. Цю норму і пропонують змінити. У законі хочуть прописати, що видача державного житлового сертифіката не залежить від наявності чи відсутності у людей інших житлових приміщень.

Розгляд цієї пропозиції призначений на 26 січня.

Читайте також:

• На ТОТ Донеччини оголосили масштабний призов молоді в російську армію
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків
• “Заїдуть будівельники і знесуть місто повністю”: росіяни вирішили долю Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запроваджують надзвичайний стан в енергетиці. Причиною цього стали важкі наслідки зимових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

Надзвичайний стан в енергетиці

За словами Володимира Зеленського, через погіршення погодних умов на фоні постійних обстрілів інфраструктури в Україні планують введення надзвичайної ситуації. Її корегуванням займатиметься спеціальний штаб в Києві, який буде діяти постійно.

Президент додав, що уряд наразі має максимально активізувати роботу з партнерами, щоб отримати від них обладнання та підтримку для відновлення енергосистеми.

“Кабінет Міністрів забезпечить на час саме такої ситуації максимальну дерегуляцію всіх процесів із підключення резервного енергетичного обладнання до мереж. Працюємо також, щоб відчутно збільшити обсяг імпорту електрики в Україну“, — зазначає Зеленський.

Що передбачає надзвичайний стан в енергетиці

За словами Зеленського, один із рішень, які можуть ухвалити в межах енергетичної кризи в Україні — це перегляд у Києві та деяких інших регіонах переглянуть правила щодо комендантської години, зокрема, її можуть прибрати в деяких містах.

Запровадження надзвичайного стану також є сигналом для учасників енергетичного ринку — операторів обленерго та генеруючих компаній, а не виключно для побутових споживачів. Йдеться про зміну принципів роботи системи в кризових умовах. Наприклад, під час дії відповідного режиму тимчасово зупиняються ринкові правила. Розподіл електроенергії здійснюється не за комерційними договорами, а за рішеннями диспетчерів з метою забезпечення безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури, зокрема лікарень і водоканалів.

Також можливе запровадження екстрених відключень. Погодинні графіки втрачають чинність, натомість застосовуються графіки аварійних відключень, які дозволяють оперативно зменшувати навантаження на енергосистему.

Окремо передбачено розширення повноважень диспетчерських служб у частині технічного відновлення мереж. Вони можуть здійснювати складні перемикання та використовувати резервні схеми живлення, які у звичайному режимі не застосовуються.

Що каже закон

Згідно з Кодексом цивільного захисту України та Правилами ринку електричної енергії, режим надзвичайної ситуації в енергосистемі — це стан, який характеризується виникненням значного дефіциту потужності енергетичної інфраструктури, який унеможливлює роботу мережі у штатному режимі.

Рішення про ухвалення відповідного стану має ухвалити системний оператор — Укренерго. Це стається, коли відбуваються масові пошкодження (наприклад, після ракетних ударів), що призводять до втрати понад 50% споживання електроенергії в країні.

Історія застосування надзвичайного стану в енергетиці

Режим надзвичайної ситуації в енергетичній сфері вперше було застосовано в Україні у серпні 2014 року. Тоді його запровадили через гострий дефіцит вугілля та масштабні порушення стабільної роботи енергосистеми.

Повторно до цього механізму уряд повернувся у грудні 2015 року, коли Кабінет Міністрів увів і згодом коригував режим для стабілізації ринку електроенергії. Зокрема, йшлося про врегулювання тарифних питань, обмеження обсягів генерації та експорту електроенергії. Режим діяв упродовж опалювального сезону і був скасований до завершення 2015 року.

У подальші роки термін “режим надзвичайної ситуації в енергетиці” здебільшого використовували в оперативних повідомленнях НЕК “Укренерго”. Його застосовували для опису функціонування об’єднаної енергосистеми в умовах критичних навантажень, зокрема під час масованих атак на енергетичну інфраструктуру або у разі виникнення серйозних технічних аварій.

Формально запровадження та скасування такого режиму визначене правилами ринку електроенергії та Кодексом системи передачі. Водночас на практиці ці рішення не завжди супроводжуються окремими публічними актами уряду.

Читайте також:

Біля автостанції “Київ” запрацював пункт обігріву та підзарядки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!