Нещодавно в Донецькій області загинула бахмутянка Тетяна Міллард (Дегтярьова). Життя волонтерки обірвалося на 43-му році.

Про це повідомляє Бахмутська районна державна адміністрація.

Жила в Англії, а думала про Україну

Тетяна Міллард народилася в селі Серебрянка Бахмутського району. Пізніше вона з сімєю жила в Сіверську, потім — у Бахмуті. Наша землячка отримала педагогічну освіту, освіту психолога та мануального терапевта.

З 2013 року бахмутянка проживала в Англії, та думками завжди була з Україною. З першого дня повномасштабного вторгнення рф вона вирішила допомагати своїм землякам, цивільним та воїнам ЗСУ.

Спочатку Тетяна займалася збором медикаментів, одягу, продуктів для населення та переправленням гуманітарної допомоги через кордон. Вона разом із чоловіком купувала автівки, збирала кошти для допомоги людям на Сході України й ЗСУ. Подружжя доставляло гуманітарну допомогу мешканцям Сіверської, Бахмутської та Часовоярської громад. Військові шпиталі та лікарні району отримували від волонтерів гуманітарну медичну допомогу.

У 2023 році Тетяна Міллард стала співзасновником благодійного фонду. Надалі жінка хотіла працювати медиком, щоб займатися реабілітацією поранених. Вона пройшла курс тактичної допомоги і разом із командою зайнялась медичною евакуацією.

Після перебування упродовж 4 місяців на фронті бахмутянка повернулась до Англії, щоб побути з родиною, відновитись. Вона зібрала кошти на нову автівку й знову рушила на Донеччину. Волонтерка не доїхала до місця призначення 100 кілометрів.

Колектив Бахмутської райдержадміністрації, районної військової адміністрації висловлюють рідним і близьким Тетяни Міллард глибокі співчуття з приводу непоправної втрати.

У соцмережі знайомі згадують, що Тетяна Міллард була світлою, приємною людиною та патріоткою України.

Раніше ми писали, що наприкінці листопада передчасно пішов з життя голова Соледарської міської територіальної громади Євген Пластун. Йому було лише 44 роки.

Читайте також:

• Не стало директорки Бахмутського краєзнавчого музею
• “100 гривень — ціна життя”, — бахмутянка розповіла про необхідність грілок, які рятують військових
• В Україні запустили цифрову платформу, яка зберігає памʼять про померлих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям.

Про це повідомляє Маріупольська міськрада.

Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав внаслідок обстрілу

Вночі 27 жовтня росіяни атакували Київ. Внаслідок обстрілу постраждав центр “ЯМаріуполь”, розташований на лівому березі столиці.

Вибуховою хвилею вибило вікна, пошкоджено дитячу кімнату й рамку з Декларацією солідарності, яку підписали 18 польських міст та інституцій на знак підтримки Маріуполя та засудження російської агресії.

Постраждалих серед людей не було.

Наразі триває оцінювання збитків та відновлення приміщень. Попри пошкодження, центр продовжує працювати у звичному режимі та надавати допомогу маріупольцям.

Читайте також:

• Росіяни вдарили по Ясногірці: понад 10 людей поранено
• Росіяни скинули на Слов’янськ три авіабомби: постраждали діти
• На Донеччині росіяни атакували евакуаційний автомобіль “Проліски”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!