Для внутрішньо переміщених осіб у Луцьку організовано низку пунктів гуманітарної допомоги.  Редакція Бахмут.IN.UA зібрали всю необхідну інформацію про те, куди можна звернутися за тимчасовим житлом, харчуванням, медичною та психологічною підтримкою.

Ситуація із вимушеним переселенням громадян через війну залишається складною. У Луцьку працюють кілька центрів, готових надати допомогу біженцям.

Безплатне житло у Луцьку для ВПО

Цілодобова “гаряча лінія” допоможе з терміновим розселенням:

• телефон: (0332) 778 211;
• телефон: +380 (66) 657 0915 
• координаційний центр Волині: +380 (68) 233 4608
• телефон: +380 (96) 881 8091

Повідомте свою локацію та кількість осіб, а далі вас скерують до найближчого вільного місця.

Тривале розміщення можливе в Арт-хостелі “Адреналін”, тут є 84 ліжко-місця. Якщо ви потребуєте допомоги – телефонуйте за номером +380 (95) 124 9008.

Центри допомоги біженцям

Центр допомоги біженцям (вулиця Карбишева, 1) пропонує:

• безкоштовне тимчасове перебування;
• до 500 місць для ночівлі;
• гаряче харчування;
• цілодобову медичну допомогу;
• психологічну підтримку;
• юридичні консультації.

Більше деталей за телефоном: +380 (95) 1249 008.

Гуманітарна допомога

Пункти гуманітарної допомоги для ВПО:

• Територіальний центр соцобслуговування (вулиця Д. Галицького, 18);
• “Центр взаємопідтримки ВПО” (проспект Соборності, 18);
• Палац учнівської молоді (вулиця Шопена, 18);

Тут можна отримати продукти, одяг, засоби гігієни, постільну білизну.

Читайте також:

• Зміни від Кабміну: хто зможе не платити за оренду майна
• Як ВПО отримати пенсію: покрокова інструкція від ПФУ
• Як влаштувати дитину ВПО до нового закладу освіти: пояснення експертів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні продовжуються виплати грошової допомоги деяким категоріям переселенців. Водночас подекуди виникають ситуації, коли ВПО отримують виплати, але згодом змушені повернути їх державі у повному розмірі.

Редакція Бахмут IN.UA розкриває проблему на прикладі досвіду власного журналіста та пояснює, чи дійсно держава може вимагати повернення допомоги та кого це може стосуватися.

Виплати ВПО: чи зобов’язані переселенці повертати гроші державі

В Україні продовжує реалізовуватися програма допомоги ВПО, в межах якої переселенці отримують грошові виплати з державного бюджету. Претендувати на грошову допомогу від держави можуть ті українці, які переїхали з територій, де були або тривають бойові дії, з тимчасово окупованих громад та громад під блокадою.

Після завершення строку надання грошової допомоги, переселенці можуть продовжити отримувати виплати. Їх можна поділити на три основні категорії:

Перша — особи, яким виплати продовжуються автоматично, без необхідності додаткових звернень:

• непрацездатні особи, які отримують пенсію до 9 444 гривні;
• особи з інвалідністю I чи II групи;
• діти з інвалідністю віком до 18 років;
• діти, яким не встановлено інвалідність, проте які мають тяжкі захворювання з цього Переліку;
• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування та інші.

Друга — українці, яким можуть продовжити виплати яким виплати за заявою, поданою “на себе”:

• дитина до 18 років, яка прибула без супроводу законного представника;
• патронатний вихователь;
• вагітна жінка після 30-го тижня вагітності;
• особа з інвалідністю ІІІ групи;
• особа, яка втратили працездатність, але не має права на пенсійну виплату та/або отримує державну соціальну допомогу відповідно до законодавства, та інші.

Третя — переселенці, яким виплати продовжуються на сімʼю за заявою одного з членів сімʼї:

• з дітьми до 18 років (студентами денної або дуальної форми навчання до 23 років), за умови, що дорослі у таких сімʼях є зайнятими: працюють, провадять підприємницьку діяльність, зареєстровані як безробітні або як особи, що шукають роботу;
• у складі якої є тільки непрацездатні особи;
• у складі якої є особа, яка здійснює догляд за дитиною до 3 років;
• особа віком від 55 років, яка є зайнятою, та інші.

При цьому, відповідно Порядку надання допомоги на проживання ВПО, отримувач грошової допомоги зобов’язаний  протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Якщо ВПО не зробить цього вчасно, то держава може почати вимагати повернення коштів, неправомірно отриманих після зміни статусу. 

Після виявлення факту переплати орган соціального захисту населення встановлює суму надміру отриманих коштів і протягом 30 робочих днів зобов’язаний повідомити про це отримувача — надсилають листа поштою або через електронні засоби зв’язку.

Якщо внутрішньо переміщена особа не повертає помилково нараховані кошти у встановлений строк добровільно, орган соціального захисту має право звернутися до суду для їх примусового стягнення.

Досвід журналіста Бахмут IN.UA

Журналіст редакції Бахмут IN.UA також зіткнувся з проблемою повернення державної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Раніше він отримував цю виплату як студент денної або дуальної форми навчання. Загальна сума допомоги для його сім’ї становила 9 000 гривень на місяць.

Згодом представники органів соцзахисту повідомили, що він має повернути 18 000 гривень. 

“Це стало несподіванкою, а у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) запевняли, що система виплат працює автоматично: коли людина втрачає статус студента, нарахування припиняються самостійно”, — каже працівник.

Однак цього не сталося, і допомога продовжувала надходити. Коли ж помилку виявили, соціальні служби вимагали повернути отримані кошти. Державні органи запропонували компроміс — поступове погашення боргу. Тепер із 7 000 гривень, які сім’я ВПО продовжує отримувати щомісяця, половину, 3 500 гривень — автоматично утримують, доки борг не буде повністю сплачено.

Щоб упевнитися, що отримані виплати не стануть боргом, варто перевіряти інформацію. Єдине надійне джерело підтвердження — це звернення до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання. Там можуть надати актуальні дані щодо нарахувань, можливих переплат чи змін у програмі допомоги для ВПО.

Читайте також:

• ВПО можуть отримати 19 400 грн на тверде паливо — строк подачі заяв продовжили до 24 жовтня
• У жовтні ВПО у Львові зможуть отримати продуктову допомогу: хто має право
• В Україні стартує пільгова іпотека для ВПО та учасників АТО/ООС: які умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На початку 2025 року в застосунку “Дія” з’явилася можливість оформити дозвіл на зброю. Тепер же ця функція має попит серед українців.

Детальніше про те, як подавати заяву на отримання дозволу на зброю через “Дію” — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати дозвіл на зброю через “Дія”

На початку 2025 року в “Дія” з’явилася нова функція, яка дозволяє охочим подати заявку, щоб отримати дозвіл на зберігання, носіння або купівлю зброї. Також вона передбачає можливість згенерувати витяг із Єдиного реєстру зброї. При цьому раніше документальний дозвіл на зброю можна було отримати лише в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ.

Для того, щоб в “Дії” з’явився дозвіл на зброю, потрібно:

• відкрити “Дію”, перейти у розділ “Документи”;
• знайти “Додати документи” та обрати “Дозвіл на зброю”.

Для того, щоб отримати витяг про володіння зброєю з Єдиного реєстру зброї (ЄРЗ), потрібно:

• натиснути на три крапки біля дозволу в “Дії”;
• Або ж перейдіть у розділ “Сервіси” та знайти “Довідки та витяги”.

Хто може отримати дозвіл на зброю

Процедура отримання дозволу на зброю в Україні під час воєнного стану регулюється наказом № 170. При цьому вказана процедура напряму пов’язана з віком потенційного отримувача документа. Наразі в Україні можна отримати дозвіл:

• з 18 років на придбання холодної чи пневматичної зброї, а також придбання та зберігання (носіння) газових пістолетів;
• з 21 років на мисливську гладкоствольну зброю (рушниці чи дробовики);
• з 21 років на травматичну зброю (стосується лише для певної категорій громадян залежно від займаної посади та виконання службових обов’язків);
• з 25 років на мисливську зброю з нарізним дулом (гвинтівка AR-15 чи АК-47/АК-74).

Які документи потрібні

Для того, щоб отримати дозвіл на зброю, потрібно надати наступний перелік документів онлайн (через сайт МВС) або особисто (в поліції):

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• медична довідка (форма 127/о, яку видають у поліклініці після огляду терапевта, психіатра та нарколога);
• сертифікат із курсів поводження зі зброєю;
• довідка про несудимість (її можна швидко отримати через додаток “Дія”).

Документ створюватиметься протягом 30 днів, під час яких правоохоронці перевірятимуть те, чи має громадянин або громадянка право на дозвіл.

Читайте також:

• У Дії анонсували нову можливість для власників житла на ТОТ
• Міжнародний Реєстр збитків відкритий у Дії: як мешканцям ТОТ занеси дані

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!