З 1 січня 2025 року в Україні працюватимуть нові правила отримування групи інвалідності для військовослужбовців, які отримали травми, поранення, контузії, каліцтва або погіршення стану здоров’я. Це стане заміною МСЕК.

Детальніше про те, як тепер проходитиме процес отримання групи інвалідності для військовослужбовців, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як встановлюватимуть інвалідність військовим з 1 січня 2025

З 1 січня 2025 року в Україні більше не буде медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). На зміну їм прийдуть мультидисциплінарні комісії, які працюватимуть у кластерних та надкластерних лікарнях.

Процес встановлення статусу інвалідності для військовослужбовців тепер буде проходити за іншим сценарієм. 

Найперше, що потрібно зробити після поранення, це евакуювати військового чи військову до безпечного місця та надати йому на місці необхідну медичну допомогу. Це можуть зробити в державних, військових чи приватних закладах у найближчому місті з можливих, де є можливість стабілізувати стан людини. На цьому ж етапі починає формуватися перший медичний документ, який отримав назву форма 100 або “Карта пораненого”. У ній фіксують обставини поранення, основні діагнози та заходи первинної допомоги.

Інвалідність військовим: направлення на ВЛК

Далі військовослужбовця чи військовослужбовицю спрямовуватимуть до військово-лікарської комісії (ВЛК), де  потрібно огляд та аналіз стану здоров’я. Вже на основі отриманої інформації ухвалюється рішення про направлення на оцінювання повсякденного функціонування.

Зазначимо, що тепер голова ВЛК може одразу надати людині сформоване електронне направлення на оцінювання повсякденного функціонування. Іншими словами, для цього тепер не потрібно чекати 120 днів із моменту травмування

Інвалідність військовим: оцінювання стану

Наступним кроком стає оцінювання повсякденного функціонування, яке проводить експертна команда лікарів на базі багатопрофільних лікарень за місцем перебування  військового чи військової. Цей заклад можна обрати самостійно. 

Оцінювання мають провести протягом 30 днів із моменту подання електронного направлення головою ВЛК. Представники лікарняного закладу, де можна пройти оцінювання експертної команди, протягом п’яти днів із моменту отримання направлення має розглянути справу та поставити її в чергу або повернути на доопрацювання. У разі схвалення заявки про це повідомлять додатково.

Для проходження оцінювання необхідно надати наступний перелік документів:

• направлення на медичний огляд ВЛК;
• медична документація, яка підтверджує стан здоров’я;
• документи, які посвідчують особу;
• медична або службова характеристики (за потреби);
• довідка про обставини травми (видає військова частина);
• посвідчення учасника бойових дій (за наявності);
• витяги з особової справи та інші довідкові матеріали, завірені посадовцями військової частини.

Як проходить оцінювання

Оцінювання проводять в одній із форм:

• очна — військовий чи військова приходять до лікарні для огляду;
• заочна — експертна команда приймає рішення щодо конкретної людини на основі документації, якщо вона має достатній обсяг інформації про стан здоров’я;
• дистанційна — взаємодія з людиною, яка проходить оцінювання для встановлення інвалідності, відбувається за допомогою засобів телемедицини;
• виїзна — оцінювання стану відбувається за місцем лікування або перебування, якщо військовослужбовець не може самостійно прийти до лікарні.

Саме оцінювання розпочинається з аналізу документів. У разі очного, дистанційного або виїзного огляду проводить додатковий огляд чи обстеження. Лікарі, які входять до експертної комісії, звертають увагу на різні аспекти, зокрема, на ступінь порушень функціонування чи вплив травми на повсякденну діяльність.

Вже на основі отриманих даних ухвалюється рішення про призначення військовому чи військовій певної групи інвалідності. Ці результати одразу вносять до спеціальної електронної системи, а сама людина отримає копію на електронну пошту або, за потреби, у роздрукованому вигляді. Усю інформацію також передають до органів соціального захисту для подальшого надання допомоги.

Читайте також:

• Що треба знати військовому про виплати за поранення
• Скільки має отримувати військовий, який проходить службу в тилу
• Які документи потрібні військовому для призначення пенсії: список

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!