З 1 січня 2025 року в Україні працюватимуть нові правила отримування групи інвалідності для військовослужбовців, які отримали травми, поранення, контузії, каліцтва або погіршення стану здоров’я. Це стане заміною МСЕК.

Детальніше про те, як тепер проходитиме процес отримання групи інвалідності для військовослужбовців, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як встановлюватимуть інвалідність військовим з 1 січня 2025

З 1 січня 2025 року в Україні більше не буде медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). На зміну їм прийдуть мультидисциплінарні комісії, які працюватимуть у кластерних та надкластерних лікарнях.

Процес встановлення статусу інвалідності для військовослужбовців тепер буде проходити за іншим сценарієм. 

Найперше, що потрібно зробити після поранення, це евакуювати військового чи військову до безпечного місця та надати йому на місці необхідну медичну допомогу. Це можуть зробити в державних, військових чи приватних закладах у найближчому місті з можливих, де є можливість стабілізувати стан людини. На цьому ж етапі починає формуватися перший медичний документ, який отримав назву форма 100 або “Карта пораненого”. У ній фіксують обставини поранення, основні діагнози та заходи первинної допомоги.

Інвалідність військовим: направлення на ВЛК

Далі військовослужбовця чи військовослужбовицю спрямовуватимуть до військово-лікарської комісії (ВЛК), де  потрібно огляд та аналіз стану здоров’я. Вже на основі отриманої інформації ухвалюється рішення про направлення на оцінювання повсякденного функціонування.

Зазначимо, що тепер голова ВЛК може одразу надати людині сформоване електронне направлення на оцінювання повсякденного функціонування. Іншими словами, для цього тепер не потрібно чекати 120 днів із моменту травмування

Інвалідність військовим: оцінювання стану

Наступним кроком стає оцінювання повсякденного функціонування, яке проводить експертна команда лікарів на базі багатопрофільних лікарень за місцем перебування  військового чи військової. Цей заклад можна обрати самостійно. 

Оцінювання мають провести протягом 30 днів із моменту подання електронного направлення головою ВЛК. Представники лікарняного закладу, де можна пройти оцінювання експертної команди, протягом п’яти днів із моменту отримання направлення має розглянути справу та поставити її в чергу або повернути на доопрацювання. У разі схвалення заявки про це повідомлять додатково.

Для проходження оцінювання необхідно надати наступний перелік документів:

• направлення на медичний огляд ВЛК;
• медична документація, яка підтверджує стан здоров’я;
• документи, які посвідчують особу;
• медична або службова характеристики (за потреби);
• довідка про обставини травми (видає військова частина);
• посвідчення учасника бойових дій (за наявності);
• витяги з особової справи та інші довідкові матеріали, завірені посадовцями військової частини.

Як проходить оцінювання

Оцінювання проводять в одній із форм:

• очна — військовий чи військова приходять до лікарні для огляду;
• заочна — експертна команда приймає рішення щодо конкретної людини на основі документації, якщо вона має достатній обсяг інформації про стан здоров’я;
• дистанційна — взаємодія з людиною, яка проходить оцінювання для встановлення інвалідності, відбувається за допомогою засобів телемедицини;
• виїзна — оцінювання стану відбувається за місцем лікування або перебування, якщо військовослужбовець не може самостійно прийти до лікарні.

Саме оцінювання розпочинається з аналізу документів. У разі очного, дистанційного або виїзного огляду проводить додатковий огляд чи обстеження. Лікарі, які входять до експертної комісії, звертають увагу на різні аспекти, зокрема, на ступінь порушень функціонування чи вплив травми на повсякденну діяльність.

Вже на основі отриманих даних ухвалюється рішення про призначення військовому чи військовій певної групи інвалідності. Ці результати одразу вносять до спеціальної електронної системи, а сама людина отримає копію на електронну пошту або, за потреби, у роздрукованому вигляді. Усю інформацію також передають до органів соціального захисту для подальшого надання допомоги.

Читайте також:

• Що треба знати військовому про виплати за поранення
• Скільки має отримувати військовий, який проходить службу в тилу
• Які документи потрібні військовому для призначення пенсії: список

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!