Українська письменниця та правозахисниця Вікторія Амеліна, яка загинула внаслідок російського ракетного удару по Краматорську, посмертно стала лавреаткою престижної британської премії Джорджа Орвелла 2025 року. Вона здобула нагороду в номінації “Політичний нон-фікшн” за англомовну версію своєї книги Looking at Women, Looking at War (“Дивлячись на жінок, які дивляться на війну”).

Про це повідомили на офіційній сторінці премії в соцмережі X (колишній Twitter).

Вікторія Амеліна отримала премію Орвелла

Вікторія Амеліна, яка загинула 2023 року під час російського обстрілу Краматорська, посмертно стала лавреаткою британської премії Джорджа Орвелла. Вона отримала нагороду у категорії “Політичний нонфікшн” за англомовну версію книжки Looking at Women, Looking at War (“Дивлячись на жінок, які дивляться на війну”). Ця робота вийшла друком у Великій Британії у 2025 році та складається з щоденникових записів, інтерв’ю, репортажів з місць воєнних злочинів і поезії.

Цього року оголошення відбулося в Лондоні 25 червня — у день народження Джорджа Орвелла. Лавреати отримали нагороду в розмірі 3 000 фунтів. Кошти, які мала б отримати Вікторія Амеліна, будуть передані на підтримку літературного фестивалю в селі Нью-Йорк на Донеччині.

Хто така Вікторія Амеліна

Вікторія Амеліна — українська письменниця, громадська діячка, правозахисниця, членкиня PEN Ukraine. Авторка низки відомих книжок, серед яких роман “Синдром листопаду, або Homo Compatiens” та дитяча повість “Хтось, або Водяне Серце“.

З початку повномасштабної війни Вікторія активно займалася документуванням російських воєнних злочинів на деокупованих територіях Сходу, Півдня і Півночі України. Вона співпрацювала з міжнародними партнерами, фіксувала свідчення постраждалих, збирала докази злочинів.

27 червня 2023 року Вікторія Амеліна померла в лікарні Дніпра від поранень, яких зазнала під час ракетного обстрілу Краматорська. У момент атаки вона перебувала у піцерії “Ria” разом із колумбійськими журналістами, працюючи над черговим правозахисним проєктом.

Читайте також:

• У Європейському парламенті відкрили читальний простір на честь Вікторії Амеліної
• В Україні започаткували Стипендійну програму імені Вікторії Амеліної: що вона передбачає
• В Італії створять видавництво на честь загиблої в Краматорську письменниці Вікторії Амеліної

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській громаді діятиме ініціатива “Помічники Святого Миколая”. Її мета — вручити подарунки або іншу допомогу дітям захисників і захисниць України. Зараз триває збір заявок на участь в ініціативі.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Подарунки до Дня Святого Миколая для бахмутян

У Бахмутській громаді працюватиме ініціатива “Помічники Святого Миколая”. Її реалізує підрозділ “Територія жінок Донеччини” всеукраїнської ГО “Територія жінок”. Ця ініціатива спрямована на підтримку дітей, чиї батьки захищали Україну.

У межах проєкту діти можуть отримати подарунки або іншу допомогу. Взяти участь можуть діти:

• загиблих (померлих) захисників і захисниць України;
• зниклих безвісти захисників і захисниць України;
• захисників і захисниць, які перебувають або повернулись з полону.

Наразі триває збір даних і побажань від дітей. Заповнити заявку можна до 2 листопада за посиланням.

Читайте також:

• В яких містах Бахмутська МВА реєструє дітей на новорічні подарунки: список
• В Олександрії переселенцям видають зимові набори одягу для дітей: як отримати
• Чи мають ветерани і ветеранки з Бахмута право на компенсацію оренди: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут для багатьох його жителів залишився не просто точкою на карті, а частиною життя, яку вони носять у серці. І багато містян зберігають певні речі, зроблені в місті.

Редакція Бахмут IN.UA вирішила поцікавитися — а які речі тримають на згадку самі бахмутяни про рідне місто.

Які речі нагадують бахмутянам про Бахмут

На початку жовтня на сторінці Бахмут IN.UA у Facebook журналісти попросили мешканців поділитися, які предмети нагадують їм про рідне місто. У коментарях люди ділилися історіями, повними болю, ностальгії та віри в повернення додому.

“І я зберігаю останню пачку солі…”

Найчастіше бахмутяни розповідали про те, що бережуть сіль, вироблену в рідному регіоні.

“І я зберігаю останню пачку, рука не підіймається її відкрити“, — пише Вікторія Лимарь.

“Я теж не відкриваю таку пачку солі. Не підіймається рука відкрити її, навіть коли сіль в домі раптово закінчується“, — зазначає Юлія Р.

“Мені подарували на день народження, жоден інший подарунок так не зворушив…” — зізнається Альона Шендеровська.

“В мене теж така пачка є. Сподіваюсь передати її онукам в якості спадщини“, — додає Марина Каплічна.

“Теж маю, тільки інша упаковка — закрила і заховала, заборонила її чіпати, хоч вона і відкрита, бо купила ще до повномасштабного“, — згадує Таня Кліщ.

“Міста немає, але баночка є”

Деякі мешканці розповіли, що зберігають речі, які, на перший погляд, здаються звичайними, але мають глибокий особистий сенс.

“Досі зберігаю пусту банку хлоргексидину. Дата — за тиждень до війни. Міста немає, але баночка є“, — написала Даша Шелест.

“В нас стоїть, чекає перемоги Артемівське шампанське, яке випустили в 2015 році ще в місті Артемівськ“, — ділиться Юлія Титаренко.

“У мене сільничка з написом “Соледар” з шахти залишилась“, — розповідає Елена Кулієвна.

“В мене Артемівське шампанське стоїть. Відкоркую на перемогу!” — каже Ольга Герцен.

“На жаль, пачки немає, але в бабусі залишилося трохи в глечику — теж не торкаю, бережу, як згадку про найкращу українську сіль“, — зазначає Оксана Музичук.

“В мене ключі від квартири, якої вже немає…”

Серед найболючіших зізнань — спогади про дім, який залишився лише у пам’яті.

“В мене ключі від квартири, якої вже немає“, — написала Анна Метелиця.

“У мене 350 саджанців яблунь з Бахмуту — придбав за два місяці до війни. Я не бахмутянин, але добре знаю і третю шахту, і “Ялинку“, — розповів користувач Аайно Туулс.

“Купила за кордоном бахмутське шампанське, відкрию у день перемоги“, — написала Катерина Єрмалович.

“Ми дочекались — і ви дочекаєтесь!”

До обговорення долучилися й мешканці інших регіонів України:

“Обов’язково відкриєте упаковку солі! У нас так відкрились Херсон, Берислав та інші громади. Ми дочекались — і ви дочекаєтесь!” — пише Євгенія Вірлич з Херсону.

“А в нас є ключі від родинного дому в Бердянському районі — двері якого, віримо, колись відкриємо…” — зазначає Олег Золотов з Бердянська.

“Ну знайте, що в Бучі є одна пляшка Артемівського напівсолодкого ігристого“, — додає Олександр Мезенцев.

Читайте також:

• Бульвар Металургів у Бахмуті: як виглядало затишне місце у 2018 році
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля
• Світле місто посмішок: як виглядав Бахмут у жовтні 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!