Вікторія Ткачук / фото Національний олімпійський факультет
4 серпня на Олімпійських іграх у Парижі українська легкоатлетка Вікторія Ткачук, представниця Донецької області, вийшла до втішного раунду змагань з бігу на 400 метрів з бар’єрами. Спортсменка подолала серйозну травму, яка заважала їй більшу частину сезону, і тепер має шанс пробитися до півфіналу.
Про це повідомляє Управління фізичної культури та спорту Донецької обласної державної адміністрації.
Спортсменка з Донеччини
Вікторія Ткачук показала час 58 хвилин 10 секунд у кваліфікації, цей результат не дозволив автоматично вийти у півфінал, але дав право на участь у втішному раунді, який відбувся 5 серпня о 11:50 за київським часом, де перші дві спортсменки в кожному з трьох втішних забігів отримали перепустки до півфіналу. За результатами 5 серпня Вікторія Ткачук не пройшла в фінал (59.40 секунд).
Я два місяці не могла повністю використовувати праву ногу. Нерв, не відбувалося скорочення м’язів – не можу це технічно пояснити. Зверталася до великої кількості лікарів та фізіотерапевтів, кожен намагався виконати свою справу якнайкраще. Не могла робити крок повністю, підставляла праву ногу, а вона у мене поштовхова, нею я контролюю, скільки кроків роблю, як відштовхуюся. Навіть при ходьбі було складно: не могла рівномірно ходити навіть. Не кажучи вже про бар’єри, штангу, силові навантаження якісь,
Вікторія Ткачук // спортсменка
Олімпіада в Парижі – третя в кар’єрі Вікторії Ткачук, вона дебютувала на Іграх у Ріо-де-Жанейро у 2016 році, дійшовши до півфіналу, на Олімпіаді в Токіо посіла 6 місце у фіналі з результатом 53,79 секунди, є майстром спорту України міжнародного класу та срібною призеркою чемпіонату Європи 2022 року.
На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.
Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.
Евакуація на Донеччині
За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.
“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.
Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.
Ускладнена евакуація з Дружківки
Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.
“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер
Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.
Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих
Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.
“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.
Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.
Логістичні труднощі
Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.
“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.
Додаткову кризу створюють удари по логістиці:
“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.
Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.
Українські військовослужбовці після звільнення зі служби мають право на фінансове забезпечення від держави. У 2026 році процедура передбачає отримання грошей за невикористану відпустку, неотримане майно та кілька видів одноразової грошової допомоги.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Виплати військовим після демобілізації у 2026 році
Звільняючись зі служби, військові мають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, одноразову грошову допомогу для контрактників та мобілізованих, грошову компенсацію за невикористану відпустку, допомогу для оздоровлення, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Грошова компенсація за неотримане речове майно виплачується всім військовим, які звільняються зі служби, за винятком строковиків і курсантів. Для її отримання необхідно взяти довідку про вартість майна у речовій службі військової частини та написати відповідний рапорт, після чого командир видає наказ про виплату коштів.
Умови нарахування одноразової грошової допомоги
Порядок виплати одноразової грошової допомоги залежить від причини звільнення. Військові контрактної служби, які звільняються за станом здоров’я, отримують 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування винагород.
Такий самий розмір виплати передбачений у разі звільнення за віком, через скорочення штатів, закінчення строку контракту, пряме підпорядкування близькій особі, систематичне невиконання умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати службу жінками-військовослужбовцями з дітьми до 18 років, але за наявності вислуги від десяти календарних років і більше.
Мобілізовані військовослужбовці при звільненні отримують допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення без урахування додаткових винагород. Основою для перерахування коштів є наказ командира про виключення зі списків особового складу із зазначенням вислуги років.
Компенсація за невикористану відпустку та оздоровлення
Кожному військовослужбовцю при звільненні виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні основної щорічної та додаткової відпустки, включно з минулими роками, незалежно від підстав припинення служби. Це стосується і додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Розрахунок компенсації здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за останньою штатною посадою. Для її отримання необхідно подати рапорт із зазначенням відповідної норми закону. Тим військовослужбовцям, які мали право на допомогу для оздоровлення, але не отримали її протягом року, виплата нараховується на підставі наказу командира про виключення зі списків особового складу. Сума розраховується з урахуванням посадового окладу, військового звання, вислуги років та щомісячних додаткових виплат.
На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по […]
Українські військовослужбовці після звільнення зі служби мають право на фінансове забезпечення від держави. У 2026 році процедура передбачає отримання грошей за невикористану відпустку, неотримане майно […]
Правила призначення допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб змінилися у 2026 році. Зокрема, сам факт навчання на денній формі після досягнення 18 років більше […]
На окупованій частині Донеччини працюють фахівці Єдиного інституту просторового планування (ЄІПП). Вони займаються так званою “відбудовою” — розробляють генплани зруйнованих міст, за якими їх, нібито, […]
Благодійний фонд “Право на захист” за підтримки УВКБ ООН приймає заяви на багатоцільову грошову допомогу для вимушено переміщених осіб. Сума виплати становить до 12 300 […]