4 серпня на Олімпійських іграх у Парижі українська легкоатлетка Вікторія Ткачук, представниця Донецької області, вийшла до втішного раунду змагань з бігу на 400 метрів з бар’єрами. Спортсменка подолала серйозну травму, яка заважала їй більшу частину сезону, і тепер має шанс пробитися до півфіналу.

Про це повідомляє Управління фізичної культури та спорту Донецької обласної державної адміністрації.

Спортсменка з Донеччини

Вікторія Ткачук показала час 58 хвилин 10 секунд у кваліфікації, цей результат не дозволив автоматично вийти у півфінал, але дав право на участь у втішному раунді, який відбувся 5 серпня о 11:50 за київським часом, де перші дві спортсменки в кожному з трьох втішних забігів отримали перепустки до півфіналу. За результатами 5 серпня Вікторія Ткачук не пройшла в фінал (59.40 секунд).

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Viktoriia Tkachuk (@viktoriiatkachuk_)

Я два місяці не могла повністю використовувати праву ногу. Нерв, не відбувалося скорочення м’язів – не можу це технічно пояснити. Зверталася до великої кількості лікарів та фізіотерапевтів, кожен намагався виконати свою справу якнайкраще. Не могла робити крок повністю, підставляла праву ногу, а вона у мене поштовхова, нею я контролюю, скільки кроків роблю, як відштовхуюся. Навіть при ходьбі було складно: не могла рівномірно ходити навіть. Не кажучи вже про бар’єри, штангу, силові навантаження якісь,

Вікторія Ткачук // спортсменка

Олімпіада в Парижі – третя в кар’єрі Вікторії Ткачук, вона дебютувала на Іграх у Ріо-де-Жанейро у 2016 році, дійшовши до півфіналу, на Олімпіаді в Токіо посіла 6 місце у фіналі з результатом 53,79 секунди, є майстром спорту України міжнародного класу та срібною призеркою чемпіонату Європи 2022 року.

Читайте також:

• Чому на Донеччині жінок-тренерок у професійному спорті менше
• “На черзі Паралімпійські ігри”: спортсмен з Бахмута розповів про підготовку
• Спорт не поза політикою: що думають видатні атлети з Бахмута про участь росіян у міжнародних змаганнях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці підрозділу “Фенікс” атакували російських окупантів на Донеччині. У ніч на 23 липня під ударом українських захисників була дороговартісна установка “Бук-М3”.

Про це повідомили бійці підрозділу “Фенікс”.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці підрозділу “Фенікс” завдали удару по російських окупантах на Донеччині. У ніч на 23 липня захисники атакували зенітно-ракетну установку “Бук-М3”.

Для росіян цей удар став несподіванкою. Окупанти, не ховаючись, перекидали техніку ближче до фронту. Завдяки вчасному виявленню і ураженню цей “Бук” тепер не несе загрози.

Одним дроном українські захисники завдали противнику втрат у близько 50 мільйонів доларів. Чи мав ворог втрати живої сили, не уточнюється.

Читайте також:

• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт
• Якою сьогодні є Дружківка: фото з прифронтового міста
• На Донеччині зросла інтенсивність російських штурмів: найбільше — на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області безпекова ситуація продовжує ускладнювати проведення евакуаційних заходів. Російські війська щоденно застосовують авіабомби та FPV-дрони, через що в Краматорську та на його околицях збільшились темпи евакуації, а в Дружківка перетворилася на “Костянтинівку, періоду листопада минулого року”.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація з Краматорська, Слов’янська та ситуація у Миколаївці

За словами Богдана Зуякова, жителі околиць Краматорська, розташованих у бік фронту, почали активно залишати власні домівки. Йдеться про населені пункти Біленьке, Красногірка, Красноторка та Малотаранівка. Відстань до лінії бойового зіткнення там становить близько 10 кілометрів.

“Постійно кожного дня обстріли, постійно машини палять. Це все загострилось прям кратно, стало всього більше летіти сюди“, — констатує Богдан Зуяков.

Проти цивільного населення застосовують FPV-дрони та авіабомби. Наразі волонтерські екіпажі мають змогу заїжджати у ці райони та забирати людей.

У Слов’янську обстановка відносно спокійніша, проте жителі околиць у напрямку Миколаївки також зазнають ударів з безпілотників та обстрілів. Сама Миколаївка перебуває під постійним вогнем ворога. Будь-яка евакуація транспортом звідти неможлива через зруйновану логістику. Цивільні змушені виходити з населеного пункту виключно пішки.

Дружківка як друга Костянтинівка

За словами Богдана Зуякова, основний пік евакуації з Дружківки завершився близько трьох тижнів тому. Зараз виїзд відбувається планомірно, але в значно гірших умовах.

“Дружківка вже перетворилась на Костянтинівку листопада місяця минулого року. Це вже прям фронтове місто, яке повністю зруйновано внаслідок бойових дій. І з кожного кутка може вилетіти дрон“, — зазначає волонтер.

Екіпажі продовжують заїжджати до Дружківки, однак, як вказує Богдан Зуяков, цей період є останньою фазою можливої евакуації, після якої заїжджати в місто стане неможливо. Наразі пересування містом ускладнюється не лише загрозою ударів з безпілотників, а й засипаними уламками дорогами, що вимагає постійного пошуку нових маршрутів.

Напрямки виїзду та категорії евакуйованих

Люди переважно обирають короткі дистанції для переїзду, прагнучи залишатися ближче до рідного краю. Частина евакуйованих з Краматорська переміщується до сусідніх сіл, наприклад, Олександрівки, або вирушає до Дніпропетровської області. Основною категорією осіб, які зараз погоджуються на виїзд, є літні та маломобільні громадяни.

Знищені заправки та дефіцит пального

Головними викликами для волонтерських місій стали FPV-дрони та знищення інфраструктури. Російська армія цілеспрямовано завдає ударів по автозаправних станціях на Донеччині, через що половина АЗС вже закрита. Волонтери змушені максимально скорочувати час перебування на заправках через ризик ураження.

Дефіцит та руйнування інфраструктури суттєво вплинули на вартість пального. Ціна за літр дизеля у Донецькій області сягає 90 гривень, тоді як у місті Дніпро вона становить 75 гривень. Волонтерські екіпажі витрачають близько тонни пального на місяць, що призводить до значних перевитрат. Робота таких невеликих груп фінансується виключно завдяки фінансовій підтримці глядачів та благодійників.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!