4 серпня на Олімпійських іграх у Парижі українська легкоатлетка Вікторія Ткачук, представниця Донецької області, вийшла до втішного раунду змагань з бігу на 400 метрів з бар’єрами. Спортсменка подолала серйозну травму, яка заважала їй більшу частину сезону, і тепер має шанс пробитися до півфіналу.

Про це повідомляє Управління фізичної культури та спорту Донецької обласної державної адміністрації.

Спортсменка з Донеччини

Вікторія Ткачук показала час 58 хвилин 10 секунд у кваліфікації, цей результат не дозволив автоматично вийти у півфінал, але дав право на участь у втішному раунді, який відбувся 5 серпня о 11:50 за київським часом, де перші дві спортсменки в кожному з трьох втішних забігів отримали перепустки до півфіналу. За результатами 5 серпня Вікторія Ткачук не пройшла в фінал (59.40 секунд).

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Viktoriia Tkachuk (@viktoriiatkachuk_)

Я два місяці не могла повністю використовувати праву ногу. Нерв, не відбувалося скорочення м’язів – не можу це технічно пояснити. Зверталася до великої кількості лікарів та фізіотерапевтів, кожен намагався виконати свою справу якнайкраще. Не могла робити крок повністю, підставляла праву ногу, а вона у мене поштовхова, нею я контролюю, скільки кроків роблю, як відштовхуюся. Навіть при ходьбі було складно: не могла рівномірно ходити навіть. Не кажучи вже про бар’єри, штангу, силові навантаження якісь,

Вікторія Ткачук // спортсменка

Олімпіада в Парижі – третя в кар’єрі Вікторії Ткачук, вона дебютувала на Іграх у Ріо-де-Жанейро у 2016 році, дійшовши до півфіналу, на Олімпіаді в Токіо посіла 6 місце у фіналі з результатом 53,79 секунди, є майстром спорту України міжнародного класу та срібною призеркою чемпіонату Європи 2022 року.

Читайте також:

• Чому на Донеччині жінок-тренерок у професійному спорті менше
• “На черзі Паралімпійські ігри”: спортсмен з Бахмута розповів про підготовку
• Спорт не поза політикою: що думають видатні атлети з Бахмута про участь росіян у міжнародних змаганнях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!