На Донеччині триває вакцинація за Національним календарем щеплень. Вакцини отримують як новонароджені, так і діті, і дорослі. Проблем з наявністю чи якістю вакцин у Донецькій області немає. Щодо рівня відмов від вакцинації, то він є вкрай низьким.

Про статистику дитячих і дорослих щеплень та про відсоток відмов від вакцинації розповіла під час брифінгу Галина Шишова — завідувачка відділу імунопрофілактики Донецького обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Вакцинація в Донецькій області: статистика

Попри воєнний стан і бойові дії, Донецька область демонструє стабільну ситуацію з рутинними дитячими щепленнями. Загальне виконання плану охоплення щеплень відповідно до Національного календаря у 2024 році склало 96%.

“При проведенні щеплень застосовувалися комбіновані вакцини, що дозволяє вакцинувати одразу проти кількох інфекцій”, — зазначає Галина Шишова.

Охоплення щепленнями немовлят у пологових відділеннях і дітей до року в Донецької області у 2024 році склало:

• проти туберкульозу — 88%;
• проти вірусного гепатиту В — 92%;
• проти кашлюка, дифтерії і правця — 97%;
• проти поліомієліту — 92%.

Збільшилась статистика вакцинації і від кору.

“Високий також відсоток щеплень проти кору, епідемічного паротиту та краснухи дітей в один рік. У 2024 році щеплено майже 86% дітей. Другу дозу вакцини отримали діти віком 6 років, їхня частка склала 99%. Гарне охоплення щепленнями і підлітків. Зокрема, діти віком 16 років проти дифтерії та правця охоплені на 96%”, — зауважила Галина Шишова.

Також на Донеччині високі показники ревакцинації дорослих від дифтерії і правця. Зокрема, у 2024 році 97% дорослого населення провели повторне щеплення від цих хвороб.

Рівень відмов від вакцинації на низькому рівні. Завдяки цьому Донеччина показує високі показники вакцинації.

“У нас небагато відмовників, зараз це до 3%. Слід зазначити, що Донецька область завжди традиційно мала високі показники охоплення щеплень. У нас найнижчі показники були у 2014 році й початку 2015 року, а також перше півріччя 2022 року. Перш за все, це пов’язано з війною. У 2022 році було налагоджено логістику вакцин, перенесено склад з міста Українськ до міста Краматорськ, і зараз ситуація стабільна. Взагалі показники вакцинації в нашій області традиційно високі, оскільки, на мою думку, в населення є велика довіра до медичних працівників”, — стверджує Галина Шишова.

Наразі в Донецькій області стабільна ситуація з поставкою вакцин. Вони є в кожному медзакладі первинної ланки.

Читайте також:

• “До нас приходять жінки, які не були у лікаря з початку війни”: як працюють мобільні гінекологічні бригади на Донеччині
• Замість протеза для грудей — мішечок із льоном: як живуть переселенки з раком молочних залоз
• Ці симптоми не можна ігнорувати: офтальмологиня розповіла, як зберегти зір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже мільйон гривень річної зарплати, готівкові заощадження у валюті, але без нерухомості — таке майно і доходи декларує Артур Насібян, начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА.

Редакція аналізувала, що задекларував Артур Насібян за 2025 рік.

Декларація Артура Насібяна

Артур Насібян — начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА. Згідно з декларацією, він не володіє об’єктами нерухомості. У декларації він показує лише нерухоме майно дружини Олени. Жінка має квартиру в Ужгороді площею 66,3 м², придбану у липні 2024 року. На той момент квартира коштувала 2 524 000 гривень.

З майна Артур Насібян має лише легковий автомобіль Suzuki Vitara 2020-го року випуску вартістю 49 000 гривень. Автомобіль посадовець придбав у березні 2023 року.

Заробітна плата Артура Насібяна за 2025 рік склала 962 522 гривень, що на місяць у середньому 80,2 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 93 828 гривень — пенсія;
• 36 000 гривень — державна допомога ВПО;
• 23 697 гривень — знижка плати за користування комунальними послугами для УБД;
• 6 000 гривень — виплата в межах програми “Ветеранський спорт”;
• 3 000 гривень — виплата в межах програми “Зимова підтримка”;
• 1 948 гривень — виплата за компенсацію автоцивілки.

Олена Насібян за рік отримала заробітні плати у трьох місцях роботи:

• 1 194 732 гривень у Всесвітній організації охорони здоров’я;
• 139 600 гривень у КНП “Лікарня Святого Мартина”;
• 29 634 гривень у Донецькому національному медичному університеті.

Окрім цього, начальник управління з питань ветеранської політики декларує грошові активи, якими володіє спільно з дружиною. Це 24 000 доларів готівкою.

Читайте також:

• Зарплати до 2,2 млн і сотні тисяч доларів готівкою: що декларують заступники голови Донецької ОДА
• Мільйонна зарплата і 75 тисяч у валюті готівкою: що показує декларація першого заступника голови Донецької ОДА Юрія Винокурова
• Нова квартира і 2,5 мільйонів компенсації: що показав у декларації заступник начальника Часовоярської МВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на Донеччині залишається напруженою. Російські війська посилюють тиск, використовуючи керовані авіабомби та дрони, що змушує місцевих жителів залишати свої домівки. Проте навіть в умовах небезпеки деякі люди відкладають виїзд заради того, аби відсвяткувати Великдень вдома.

Про це та інші актуальні тенденції евакуаційного процесу, географію виїздів та головні виклики розповів Богдан Зуяков, волонтер, який безпосередньо займається вивезенням людей.

Евакуація на Донеччині: звідки найчастіше виїжджають люди

За словами Богдана Зуякова, протягом останніх місяців стабільною залишається тенденція на евакуацію з Дружківки та Слов’янська. Останніми днями, через загострення безпекової ситуації, до цього переліку додалися мешканці околиць Краматорська та Миколаївки.

Абсолютну більшість серед тих, хто погоджується на виїзд з допомогою волонтерів, становлять люди старшого віку, понад 70 років. За словами волонтера, відсоток сімей з дітьми у їхніх заявках є мінімальним і становить близько 5%. Це пояснюється тим, що родини з дітьми переважно намагаються виїхати самостійно, не чекаючи критичного моменту.

Головним тригером, який змушує людей покинути все та сісти в евакуаційне авто, стають безпосередні удари по їхніх домівках або масовані атаки з повітря.

“Дрони або КАБи. Тобто щось таке надзвичайне. Якщо приліт КАБу і повністю зруйнований будинок, то люди виїжджають. Інтенсивність обстрілів з дронів також є дуже великим тригером для виїзду“, — пояснює волонтер.

Кількість врятованих та вплив свят на евакуацію

Попри стабільні загальні тенденції, локальні загострення суттєво впливають на кількість заявок. За останній тиждень команді Богдана Зуякова вдалося евакуювати близько 70 осіб, переважно з Дружківки та Миколаївки.

Однак на статистику зараз активно впливає наближення Великодня. Як зауважує волонтер, деяка частина жителів прифронтових міст свідомо відкладає свій порятунок, бажаючи зустріти свято у рідних стінах, зокрема, лише у Богдана Зуякова наразі є близько 20 заявок від людей, які попросили перенести евакуацію на післясвятковий період.

Транзитні пункти та облаштування на новому місц

За словами Богдана Зуякова, маршрут порятунку для жителів Донеччини переважно пролягає через транзитні пункти у Лозовій або Павлограді. Саме туди екіпажі доправляють евакуйованих із небезпечних зон.

Далі до процесу долучаються інші волонтерські групи та великі благодійні фонди. Вони займаються питаннями розселення та пошуком житла для тих, кому нікуди їхати. Волонтери докладають максимум зусиль, щоб знайти для людей нормальні умови проживання та повністю облаштувати побут, особливо якщо йдеться про родини з дітьми.

Проблеми з евакуацією

За словами Богдана Зуякова, під час виконання рейсів рятувальні екіпажі стикаються з серйозними небезпеками та логістичними труднощами. Головною загрозою залишаються російські дрони, які постійно атакують прифронтові території.

Іншою глобальною проблемою є перебої з комунікаціями. Через російські обстріли прифронтові міста та селища часто залишаються без електроенергії та мобільного покриття.

“Буває зараз проблемка, що Дружківка потерпає від нестачі зв’язку місцями. Світла немає і буває проблема, щоб зв’язатися з людьми. Те саме і з Миколаївкою“, — зазначає волонтер.

Щоб не зірвати евакуацію, команда знайшла вихід — координація через родичів. Оформлюючи заявку, волонтери обов’язково беруть контакти близьких евакуйованого.

“Люди знаходять точки, де є інтернет чи зв’язок. Вони виходять на нього, наприклад, ввечері, щоб сказати, що з ними все добре. І через родичів ми можемо повідомити, що завтра будемо вивозити. Вони кажуть: завтра в дев’ять ранку тебе заберуть, чекай“, — підсумовує схему роботи Богдан Зуяков.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!