На Донеччині триває вакцинація за Національним календарем щеплень. Вакцини отримують як новонароджені, так і діті, і дорослі. Проблем з наявністю чи якістю вакцин у Донецькій області немає. Щодо рівня відмов від вакцинації, то він є вкрай низьким.

Про статистику дитячих і дорослих щеплень та про відсоток відмов від вакцинації розповіла під час брифінгу Галина Шишова — завідувачка відділу імунопрофілактики Донецького обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Вакцинація в Донецькій області: статистика

Попри воєнний стан і бойові дії, Донецька область демонструє стабільну ситуацію з рутинними дитячими щепленнями. Загальне виконання плану охоплення щеплень відповідно до Національного календаря у 2024 році склало 96%.

“При проведенні щеплень застосовувалися комбіновані вакцини, що дозволяє вакцинувати одразу проти кількох інфекцій”, — зазначає Галина Шишова.

Охоплення щепленнями немовлят у пологових відділеннях і дітей до року в Донецької області у 2024 році склало:

• проти туберкульозу — 88%;
• проти вірусного гепатиту В — 92%;
• проти кашлюка, дифтерії і правця — 97%;
• проти поліомієліту — 92%.

Збільшилась статистика вакцинації і від кору.

“Високий також відсоток щеплень проти кору, епідемічного паротиту та краснухи дітей в один рік. У 2024 році щеплено майже 86% дітей. Другу дозу вакцини отримали діти віком 6 років, їхня частка склала 99%. Гарне охоплення щепленнями і підлітків. Зокрема, діти віком 16 років проти дифтерії та правця охоплені на 96%”, — зауважила Галина Шишова.

Також на Донеччині високі показники ревакцинації дорослих від дифтерії і правця. Зокрема, у 2024 році 97% дорослого населення провели повторне щеплення від цих хвороб.

Рівень відмов від вакцинації на низькому рівні. Завдяки цьому Донеччина показує високі показники вакцинації.

“У нас небагато відмовників, зараз це до 3%. Слід зазначити, що Донецька область завжди традиційно мала високі показники охоплення щеплень. У нас найнижчі показники були у 2014 році й початку 2015 року, а також перше півріччя 2022 року. Перш за все, це пов’язано з війною. У 2022 році було налагоджено логістику вакцин, перенесено склад з міста Українськ до міста Краматорськ, і зараз ситуація стабільна. Взагалі показники вакцинації в нашій області традиційно високі, оскільки, на мою думку, в населення є велика довіра до медичних працівників”, — стверджує Галина Шишова.

Наразі в Донецькій області стабільна ситуація з поставкою вакцин. Вони є в кожному медзакладі первинної ланки.

Читайте також:

• “До нас приходять жінки, які не були у лікаря з початку війни”: як працюють мобільні гінекологічні бригади на Донеччині
• Замість протеза для грудей — мішечок із льоном: як живуть переселенки з раком молочних залоз
• Ці симптоми не можна ігнорувати: офтальмологиня розповіла, як зберегти зір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!