На Донеччині триває вакцинація за Національним календарем щеплень. Вакцини отримують як новонароджені, так і діті, і дорослі. Проблем з наявністю чи якістю вакцин у Донецькій області немає. Щодо рівня відмов від вакцинації, то він є вкрай низьким.

Про статистику дитячих і дорослих щеплень та про відсоток відмов від вакцинації розповіла під час брифінгу Галина Шишова — завідувачка відділу імунопрофілактики Донецького обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Вакцинація в Донецькій області: статистика

Попри воєнний стан і бойові дії, Донецька область демонструє стабільну ситуацію з рутинними дитячими щепленнями. Загальне виконання плану охоплення щеплень відповідно до Національного календаря у 2024 році склало 96%.

“При проведенні щеплень застосовувалися комбіновані вакцини, що дозволяє вакцинувати одразу проти кількох інфекцій”, — зазначає Галина Шишова.

Охоплення щепленнями немовлят у пологових відділеннях і дітей до року в Донецької області у 2024 році склало:

• проти туберкульозу — 88%;
• проти вірусного гепатиту В — 92%;
• проти кашлюка, дифтерії і правця — 97%;
• проти поліомієліту — 92%.

Збільшилась статистика вакцинації і від кору.

“Високий також відсоток щеплень проти кору, епідемічного паротиту та краснухи дітей в один рік. У 2024 році щеплено майже 86% дітей. Другу дозу вакцини отримали діти віком 6 років, їхня частка склала 99%. Гарне охоплення щепленнями і підлітків. Зокрема, діти віком 16 років проти дифтерії та правця охоплені на 96%”, — зауважила Галина Шишова.

Також на Донеччині високі показники ревакцинації дорослих від дифтерії і правця. Зокрема, у 2024 році 97% дорослого населення провели повторне щеплення від цих хвороб.

Рівень відмов від вакцинації на низькому рівні. Завдяки цьому Донеччина показує високі показники вакцинації.

“У нас небагато відмовників, зараз це до 3%. Слід зазначити, що Донецька область завжди традиційно мала високі показники охоплення щеплень. У нас найнижчі показники були у 2014 році й початку 2015 року, а також перше півріччя 2022 року. Перш за все, це пов’язано з війною. У 2022 році було налагоджено логістику вакцин, перенесено склад з міста Українськ до міста Краматорськ, і зараз ситуація стабільна. Взагалі показники вакцинації в нашій області традиційно високі, оскільки, на мою думку, в населення є велика довіра до медичних працівників”, — стверджує Галина Шишова.

Наразі в Донецькій області стабільна ситуація з поставкою вакцин. Вони є в кожному медзакладі первинної ланки.

Читайте також:

• “До нас приходять жінки, які не були у лікаря з початку війни”: як працюють мобільні гінекологічні бригади на Донеччині
• Замість протеза для грудей — мішечок із льоном: як живуть переселенки з раком молочних залоз
• Ці симптоми не можна ігнорувати: офтальмологиня розповіла, як зберегти зір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!