Збройні Сили України повідомили про загиблих в Україні росіян. Так Українське командування оцінює загальні втрати росії за час повномасштабного вторгнення в 260 270 людей особового складу.

Крім того, штаб наводить дані про втрати російської техніки:

• танків: 4396 (+6)
• бойових броньованих машин: 8554 (+15
• артилерійських систем: 5403 (+24)
• реактивних систем залпового вогню: 728 (+2)
• засобів протиповітряної оборони: 498 (+1)
• літаків: 315 (+0)
• гелікоптерів: 316 (+0)
• безпілотників оперативно-тактичного рівня: 4378 (+11
• крилатих ракет: 1411 (+0)
• кораблів і катерів: 18 (+0)
• автомобілі та автоцистерни: 7854 (+31)
• одиниці спеціальної техніки: 808 (+4).

Загалом обидві сторони майже не дають інформації про свої втрати у війні, пише Радіо Свобода. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому. Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

Що кажуть про втрати ЗМІ

Втрати намагаються оцінити також різноманітні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 30 тисяч загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища. Євген Пригожин, зокрема, стверджував, що лише в угрупованні «ПВК Вагнер» під час штурму Бахмута втрати склали 20 тисяч осіб.

Минулого тижня газета The New York Times із посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку повномасштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.

Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.

Читайте також: Росіяни зазнають шалених втрат під Бахмутом, — Череватий

Нагадаємо, пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, старший лейтенант Олег Калашніков розповів про успіхи ЗСУ поблизу Бахмута.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Vlacheslav Ratynskyi / Reuters

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Кривому Розі розпочався прийняття документів на одноразову грошову допомогу. Виплати здійснюються відповідно до Міської програми соціальної підтримки населення на 2017-2028 роки. Отримати матеріальну допомогу у Кривому Розі можна один раз на рік.

Детальніше про те, як отримати виплати — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога у Кривому Розі

Одноразову матеріальну допомогу в Кривому Розі можуть отримати:

• діти з інвалідністю;
• онкохворі діти, захворювання яких перебуває у стадії ремісії (крім дітей, які перебувають на повному державному утриманні);
• діти, хворі на фенілкетонурію;
• діти з інвалідністю, які потребують забезпечення підгузками;
• діти з цукровим діабетом І типу (інсулінозалежні) — для забезпечення витратними матеріалами та лікарськими засобами;
• особи з інвалідністю з дитинства.
• сімей внутрішньо переміщених осіб, у яких виховуються діти з інвалідністю або онкохворі діти.

Для оформлення одноразової грошової допомоги необхідно подати:

• заяву встановленого зразка;
• паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу заявника;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• свідоцтво про народження дитини;
• довідку про встановлення інвалідності дитини або особи з інвалідністю з дитинства;
• медичну довідку або висновок лікувального закладу (для онкохворих дітей, дітей із цукровим діабетом І типу або фенілкетонурією);
• довідку внутрішньо переміщеної особи (для ВПО);
• реквізити банківського рахунку;
• документи, що підтверджують місце проживання у Кривому Розі.

Куди звертатися

Подати документи на одноразову матеріальну допомогу можна до управління соціального захисту населення за місцем проживання:

• Покровський район – вулиця Федора Караманицького, будинок 37В;
  телефон: +380 (98) 181 0107; +380 (98) 181 0117;
• Інгулецький район – проспект Південний, будинок 1;
  телефон: +380 (96) 043 8568;
  вулиця Гірників, будинок 19;
  телефон: +380 (67) 914 7657;
• Саксаганський район – вулиця Володимира Великого, будинок 34Б;
  телефон: +380 (98) 360 2004;
• Тернівський район – вулиця Пляжна, будинок 23;
  телефон: +380 (97) 503 3528;+380 (67) 433 6786;
• Центрально-Міський район – вулиця Свято-Миколаївська, будинок 27;
  телефон: 067 77 73 560; 050 48 88 945.

Фахівці управлінь соціального захисту Кривого Рогу допоможуть перевірити документи та нададуть детальну інформацію щодо виплати й процедури оформлення одноразової матеріальної допомоги.

Примітка. Над текстом працювала Марія Дубенко

Читайте також:

Хто і як може оформити базову соціальну допомогу у 2026 році: умови, розрахунок і приклади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри морози, сніг і складну безпекову ситуацію, евакуація цивільного населення з Донецької області триває. Волонтери та гуманітарні організації фіксують не зменшення, а зростання кількості заявок, особливо з прифронтових громад. Водночас вже починається фіксація евакуації з безпечних міст області, де люди вивозять майже все майно за допомогою вантажівок.

Про це в коментарі Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков, волонтер евакуаційної бригади.

Як проходить евакуація в умовах зими

Евакуація з Донеччини відбувається безперервно, хоча погодні умови ускладнюють процес. Морози та сніг можуть впливати на логістику, однак робота не зупиняється. За словами волонтера, усі доступні маршрути використовують максимально обережно, з урахуванням безпеки та стану доріг.

При цьому зниження кількості евакуйованих не зафіксовано. Навпаки, холодна пора року стимулює людей ухвалювати рішення про виїзд. У прифронтових населених пунктах часто відсутні опалення, електроенергія та базові умови для зимівлі, що стає вирішальним чинником, особливо в періоди мінусової температури.

Чи вплинули морози на кількість заявок

За останні дні кількість звернень на евакуацію не скоротилася. Богдан Зуяков каже що мешканці населених пунктів, де зруйноване житло або пошкоджена інфраструктура, активніше подають заявки саме взимку.

“Морози — це дуже важкий період зимівлі. Коли немає опалення і нормальних умов, люди вирішують виїжджати“, — пояснює він.

Скільки людей вдалося евакуювати

Особисто Богдан Зуяков наразі працює з обмеженнями через поранення. Попри це, навіть у такому режимові йому вдається вивозити людей. За останні дні один з екіпажів евакуював чотирьох цивільних, ще кілька заявок перебувають в роботі.

Наразі пріоритет надається “легшим” заявкам — не з найбільш небезпечних ділянок фронту. Йдеться про Дружківку, околиці Краматорська та прилеглі населені пункти, куди ще відносно безпечно заїжджати та де можна не використовувати бронежилети.

Основний потік евакуації зараз іде з Дружківського напрямку. Також фіксується багато заявок із Лиману, околиць Краматорська та сіл поблизу Дружківки. Окремі звернення надходять із району Рай-Олександрівки, Сіверського напрямку.

За словами волонтера, саме Краматорсько-Слов’янська агломерація останнім часом демонструє зростання кількості охочих виїхати. Наприклад, дедалі частіше виїжджають родини з дітьми, які мають велику кількість речей. Евакуація таких сімей потребує окремого транспорту та додаткових ресурсів, а організацій, здатних це забезпечити, обмежена кількість. Подекуди вони самостійно оплачують послуги перевізників.

“Вивезти сім’ю з великою кількістю речей з точки А в точку Б — це зараз один із найскладніших викликів“, — каже волонтер.

Ще одна помітна тенденція — зростання кількості заявок від людей з інвалідністю, зокрема немобільних і лежачих.

Богдан Зуяков пов’язує збільшення кількості заявок саме зі Слов’янська та Краматорська насамперед не з погодою, а з безпековою ситуацією. Інтенсивність обстрілів, активне застосування FPV-дронів та звичайних БпЛА змушують людей не зволікати.

Куди найчастіше евакуюються мешканці Донеччини

Багато людей обирають евакуацію на відносно невелику відстань. Найпоширеніший варіант — переїзд із прифронтових селищ до Краматорська або Слов’янська, де є житло, родичі чи порожні квартири.

Також частими напрямками є Харків та Дніпро. У випадках, коли люди не мають жодних варіантів для самостійного розміщення, евакуйованих спрямовують далі по різних регіонах України в межах офіційних програм.

Читайте також:

У Покровську збільшується кількість російської піхоти, а до Мирнограда доступ обмежений: що відбувається на фронті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!