Кабінет міністрів ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Головний акцент документа — фінансування сектору безпеки й оборони, а також підтримка соціальної стійкості країни в умовах війни.

Детальніше про те, чого чекати від проєкту державного бюджету України на 2026 рік — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: що відомо

Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% порівняно з 2025 роком), а дефіцит знизиться до 18,4% ВВП. Для його покриття потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у понад 2 трильйонів гривень.

Найбільша частка видатків в новому бюджеті буде спрямована на оборону. На потреби Сил оборони у 2026 році спрямують 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 168,6 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році. Ці кошти підуть на грошове забезпечення військових, підтримку їхніх родин, посилення ППО, а також розробку та виробництво українського озброєння, включно з дронами. Окремо передбачено щонайменше 44,3 мільярда гривень на виробництво боєприпасів, ракет, авіаційної та бронетехніки.

Інші видатки в новому бюджеті

Як вказують представники Міністерства фінансів України, разом з обороною бюджет передбачає підтримку й інших ключових сфер:

На соціальний захист передбачено 467,1 мільярда гривень (+45 мільярда у порівнянні з 2025 роком). З цієї суми:

• 251,3 мільярда гривень спрямують до Пенсійного фонду для виплат пенсій 10,3 млн пенсіонерів та індексації з 1 березня 2026 року;
• 133 мільярди гривень підуть на допомогу вразливим категоріям населення;
• 24,5 мільярда гривень — на нові заходи підтримки сімей (збільшення виплати при народженні дитини до 50 тис. грн, підвищення допомоги з догляду за дитиною до 1 року до 7 тисяч гривень, запуск програми “єЯсла” для дітей 1–3 років, виплата “Пакунок школяра” у розмірі 5 тис. грн для першокласників);
• 42,3 мільярда гривень — на пільги та субсидії для 2,7 мільйона  домогосподарств;
• 9,9 мільярда гривень — на соцпотреби людей з інвалідністю.

У сфері освіти заплановано 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда). Основні напрями:

• 183,9 мільярда гривень на оплату праці вчителів із підвищенням зарплат на 50% у два етапи (30% з січня та ще 20% з вересня 2026 року);
• 14,4 мільярда гривень на безплатне харчування для 4,4 мільйона школярів (з 2026 року — поетапне розширення на всі класи);
• 6,6 мільярда гривень на підвищення стипендій удвічі для 163,8 тисячі студентів;
• 2,1 мільярда гривень на закупівлю 14,1 млн підручників;
• 15 мільярда гривень на інвестиційні проєкти — від укриттів і шкільних автобусів до модернізації харчоблоків.

На науку виділять 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда), зокрема на підтримку молодих вчених, створення оборонних дослідницьких центрів та партнерські розробки з бізнесом.

Видатки на охорону здоров’я становитимуть 258 мільярда гривень (+38,2 мільярда). Серед них:

• 191,6 мільярда гривень на програму медичних гарантій, включно з підвищенням зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч гривень, лікуванням військових та фінансуванням реабілітаційних програм;
• 15,1 мільярда гривень на централізовані закупівлі ліків (онко, орфанні, серцево-судинні препарати, ендопротези);
• 10 мільярда гривень на програму скринінгів “Чекап 40+” — адресні виплати громадянам віком від 40 років для комплексного обстеження здоров’я, зокрема перевірки на серцево-судинні захворювання, діабет і ментальні розлади;
• 18,6 мільярда гривень на інфраструктурні медичні проєкти — від перинатальних центрів до закладів психіатричної допомоги.

Ветеранська політика отримає 17,9 мільярда гривень (+6,1 мільярда), серед яких 5,7 мільярда гривень — на житло для ветеранів з інвалідністю, 4 мільярди гривень — на психологічну допомогу, адаптацію та розвиток спорту, 8,2 мільярда гривень — на реабілітаційні й соціальні програми.

Для підтримки економіки та бізнесу закладено 41,5 мільярда гривень. З них:

• 18 мільярда гривень — на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та нові фінансові інструменти;
• 15,8 мільярда гривень — на “єОселю”;
• 4,8 мільярда гривень — на гранти для бізнесу, індустріальні парки та інвестпроєкти;
• 1,9 мільярда гривень — на Фонд декарбонізації;
• 0,6 мільярда гривень — на Фонд енергоефективності.

На підтримку агросектору виділять 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярди), зокрема на дотації, страхування врожаю та розмінування сільгоспземель.

Загальний ресурс регіонів становитиме 871,9 мільярда гривень (+162,3 мільярда у порівнянні з 2025 роком), у тому числі 289,3 мільярда гривень міжбюджетних трансфертів. Пріоритет — підтримка прифронтових територій та фінансова стійкість місцевого самоврядування.

Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026 році сягне 2,079 трильйонів гривень. Загальний обсяг державних запозичень складе 2,544 трильйона гривень (419,6 мільярда гривень — внутрішні, 2,124 трильйона гривень — зовнішні). Дефіцит бюджету прогнозують на рівні до 18,4% ВВП — на 3,9 відсоткового пункта менше, ніж у 2025 році.

Розмір зарплат та соціальних виплат у 2026 році

У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):

• мінімальна зарплата — з 8 000 гривень до 8 647 гривень (зростання на 8%);
• загальний прожитковий мінімум – з 2 920 гривень до 3 209 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 гривень до 3 328 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — з 2 361 гривень до 2 595 гривень (+9,9%).

Читайте також:

• “Понад половину вступників — це бахмутяни”: як пройшла вступна кампанія-2025 у Бахмутському педколеджі
• 3 тис. доларів на власну справу: Fight For Right оголосила грантовий конкурс для ветеранок
• Медсестринський догляд і притулки для маломобільних: Уряд анонсував нові проєкти підтримки ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Покровському напрямку підрозділи 46 окремої аеромобільної Подільської бригади ДШВ ЗСУ відбили масований штурм російських окупаційних військ, знищили бронетехніку та десятки військових противника.

Про це повідомила 46 окрема аеромобільна Подільська бригада.

ЗСУ зірвали наступ на Покровському напрямку

У зоні відповідальності 46 окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ російські окупанти намагалися прорвати українську оборону.

Для атаки противник залучив до чотирьох одиниць броньованої техніки та значні сили піхоти.

Українські військові своєчасно виявили штурмову групу ворога та завдали по ній вогневого ураження. Наступ російських сил було повністю зірвано.

У ході бою підрозділи 46 оаембр знищили один ворожий танк і дві бойові броньовані машини. Також ліквідовано щонайменше 20 російських військовослужбовців, ще троє отримали поранення.

У бригаді наголошують, що бойова робота триває без пауз. Українські десантники продовжують утримувати позиції на Покровському напрямку.

До теми:

Кремль знову заговорив про Донбас як умову переговорів

Прессекретар президента рф дмитро пєсков висловився щодо переговорів з Україною. Він зазначив, що детальні умови попередніх домовленостей мають залишатися в таємниці. При цьому він зауважив, що “дуже важливою” умовою для переговорів є вихід України з Донецької області.

Про це повідомляє російське агентство “Интерфакс”.

Пєсков заявив про важливість виходу України з Донбасу

Прессекретар президента рф дмитро пєсков висловився щодо майбутніх переговорів з Україною. Він зазначив, що росія вважає недоцільним говорити публічно про формули, які обговорюються на переговорах щодо України, в тому числі територіальних.

Разом з цим він зауважив про важливість виходу Збройних сил України з Донецької області. Саме цей пункт кремль вважає “дуже важливим” для подальших переговорів. Деталі щодо інших питань пєсков не озвучив.

“Добре відома позиція росії про те, що Україна, українські збройні сили мають залишити територію Донбасу, вони мають бути виведені звідти. Це є дуже важливою умовою. Є також інші нюанси, які залишаються на порядку денному переговорів”, — заявив дмитро пєсков.

Нагадаємо, що раніше одним із можливих компромісних варіантів врегулювання ситуації на Донбасі президент Володимир Зеленський називав ідею створення на цій території вільної економічної зони. Такий підхід розглядався як інструмент для відновлення економіки регіону, залучення інвестицій та повернення ділової активності в умовах затяжного конфлікту. Що таке вільна економічна зона та чи є подібні приклади у світі, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Чи вірять українці в перемогу та чи допускають передачу окупованих територій росії: опитування
• США оприлюднили 28 пунктів мирного плану: серед них — визнання Донеччини й Луганщини російськими
• Пушилін “відновлює” Донбас: що запланували окупанти на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!