Кабінет міністрів України погодив призначення нового голови Донецької обласної державної адміністрації. Ним стане заступник очільника Донецької ОДА Вадим Філашкін.

Про це повідомив постійний представник Уряду у Верховній раді України Тарас Мельничук.

Офіційне призначення Вадима Філашкіна на нову посаду має відбутися за Указом президента.

Хто такий Вадим Філашкін?

На сайті Донецької ОДА зазначено, що Вадим Філашкін народився в селищі Арбузинка Миколаївської області. Одружений, має 2-х дітей. Наразі йому 48 років.

Філашкін здобув освіту в Миколаївському  державному  педагогічному університеті за спеціальністю “Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура і допризовна підготовка”. Пізніше отримав освіту юриста у Київському національному університеті внутрішніх справ. Має ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність.

З 1995 по 2001 рік він проходив строкову службу в ЗСУ. До 2007 року служив за контрактом.

З 2007 по 2015 рік працював на керівних посадах Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській та Донецькій областях. До серпня 2016 року Філашкін був заступником начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області. З лютого 2019 року він обіймає посаду заступника голови Донецької облдержадміністрації.

Нагадаємо, 5 вересня 2023 року ексочільника Донецької ОВА Павла Кириленка звільнили з посади керівника регіону. 6 вересня парламент призначив його головою Антимонопольного комітету. Втім, нового очільника області не обрали. Ці обов’язки виконував перший заступник Донецької ОВА Ігор Мороз.

Читайте також:

• Чому бахмутяни незадоволені програмою підтримки переселенців
• Зеленський звільнив Веніславського з посади представника президента у ВРУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У районі Донецька уразили місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА. А в районі Великої Новосілки вдарили по пункту управління окупантів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

• ЗСУ вдарили по місцях розміщення військової техніки росіян у селищі Бахмутської громади
• Росіяни ймовірно проклали нові антидронові сітки на дорогах у Бахмуті
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.

“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.

Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.

Ускладнена евакуація з Дружківки

Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.

“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер

Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.

Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих

Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.

“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.

Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.

Логістичні труднощі

Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.

“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.

Додаткову кризу створюють удари по логістиці:

“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.

Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.

Читайте також:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!