З 1 серпня 2024 року набула чинності постанова Кабміну, яка дозволяє жителям прифронтових територій самостійно та безоплатно заготовляти паливну деревину для власних потреб. Нові правила діятимуть на період воєнного стану та протягом 6 місяців після його завершення.

Про це повідомляє Юридичний порадник ВПО.

Дрова на прифронтових регіонах

Заготовляти дрова можуть мешканці територій, на яких ведуться або велися бойові дії, на період воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення або скасування.

Умови заготівлі паливної деревини передбачають низку важливих обмежень та вимог. Збір дозволяється виключно на спеціально відведених ділянках, при цьому можна заготовляти лише порубкові рештки на лісових ділянках усіх видів рубок. Важливо зазначити, що заборонено відокремлювати стовбур дерева від пня, а також використовувати бензо- та електромоторні пили під час заготівлі. 

Безпека є ключовим фактором – збір деревини можливий тільки за умов, коли це безпечно, тобто після припинення бойових дій, деокупації території та її розмінування. Географічно збір обмежений територіями, які включені до офіційного Переліку Мінреінтеграції. 

Алгоритм самостійної заготівлі дров:

• подання переліку ділянок;
• Рада оборони області протягом 3 календарних днів приймає рішення щодо дозволу на збір;
• зміст рішення: перелік дозволених лісових ділянок, дні та години, коли дозволено збір;
• місцева влада поширює інформацію через медіа, оголошення та офіційні веб-сайти.

Читайте також:

• Як стати в чергу на житло та кому дадуть квартиру в першу чергу: порядок і умови
• Чи можна отримати компенсацію за житло, якщо ви не були його власником
• Відбирають житло на ТОТ: куди телефонувати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

14 вересня Бахмут мав би відсвяткувати свій 453 день народження. Попри те, щш місто було зруйноване та окуповане російською армією, бахмутяни не впадають у відчай. Вони вшанували цей день висадивши троянди у різних куточках України, зокрема, у Дніпрі.

Редакція Бахмут IN.UA у відеорепортажі розповідає, як бахмутяни вирішили відсвяткувати День міста Бахмут в Дніпрі.

День міста Бахмута 2024

До війни Бахмут часто називали містом троянд. Саме ці квіти нагадують містянам про рідний дім, навіть якщо вони знаходяться далеко від нього.

З такими думками на одну з алей Дніпра вийшло декілька бахмутян. Вони закупили невеличкі кущі троянд та почали висаджувати їх.

“У нас усе місто було в трояндах. Ось і вирішили посадити їх тут, у вас” — каже Наталія, жителька Бахмута.

Жінка каже, що переїхала до Дніпра у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення разом з мамою. Утім, її не стало. Вона не дочекалась повернення до рідного Бахмута. Навіть часто казала, що хоче додому. Особливо у свої останні дні.

Наталія каже, що дуже хоче повернутися до Бахмута. Однак вона розуміє, що зараз воно в руїнах.

Більше історій бахмутян дивіться у нашому репортажі за посиланням.

Читайте також:

• “Я бігаю по 8 годин у день аби нагадувати людям про Україну”: історія спортсмена з Маріуполя
• Донецьк, Бахмут, СІЗО: бахмутянин Андрій Лоза розповів про життя та свою громадську діяльність (відеорепортаж)
• “Моя особиста сімейна фортеця”: бахмутянка, яка захищала Бахмут про рідне місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запустили ініціативу “Збережемо”. Її мета — зберегти фотографії, спогади, малюнки та інші цінні речі для людей, які вимушено покидають свої домівки.

Про це повідомили на сайті платформи “Збережемо”.

Ініціатива зі збереження спогадів

“Збережемо” — це спільна ініціатива платформи Memory Box та міжнародної організації IAC ISHR, яка надає гуманітарну допомогу українцям. Ідея створити бібліотеку людських спогадів прийшла під час роботи в постраждалих від війни регіонах.

“Ми зрозуміли, що часто люди бажають вберегти саме свою історію, заховану у старих фото, відеокасетах чи дитячих малюнках. Спогади для них — потужне джерело сили та підтримки. Тож ми зрозуміли… ми зобов’язані допомогти”, — кажуть засновники ініціативи “Збережемо”.

Людям, які вимушені покинути свої домівки, запропонували оцифрувати, оживити та зберегти їхні сімейні архіви. З тих матеріалів, якими вони побажали поділитися, і створили бібліотеку живих спогадів.

Як зберегти старі фотографії в разі евакуації

Оцифрувати свої спогади можуть усі охочі. Для цього треба залишити заявку за посиланням.

Після успішної реєстрації людині надсилають спеціальний бокс з інструкцією, як безпечно скласти спогади. У бокс можна покласти до п’яти різних спогадів. Одним спогадом вважається:

• 25 фото або малюнків;
• одна відеокасета;
• одна аудіокасета;
• одна фотоплівка (негатив);
• 25 слайдів;
• два CD-дисків.

Після отримання боксу зі спогадами команда ініціативи “Збережемо” оцифрує їх, збереже на флешку та хмарне сховище. Після цього спогади і флешку відправлять назад учасникам проєкту.

Читайте також:

• “Проєкт орієнтований на людину”: як урбаністи оцінили “Сталеву мрію” Бахмута
• Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку
• Легше працювати з документами та спілкуватися з людьми: як активісти використовують свій досвід в ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!