Внутрішньо переміщеним особам (ВПО) надаватиметься доступ до розширеної програми лояльності від “Укрзалізниці” — “Залізні друзі”. Переселенці в межах ініціативи зможуть отримати ексклюзивні пропозиції та бонуси, які можна буде використати в ROZETKA, магазині “Фокстрот” чи інших компаніях-партнерах програми.

Про це повідомила прес-служба “Укрзалізниця”.

“Залізні друзі” для ВПО: що пропонує “Укрзалізниця”

За словами Павла Фролова, “Укрзалізниця” розширює програму лояльності, яка має назву “Залізні друзі”. Ця ініціатива спрямована на підтримку громадян та громадянок, які були вимушені залишити власні домівки та стати переселенцями.

Наразі відомо, що переселенці матимуть доступ до унікальних пропозицій та подвійних бонусів за подорожі, зокрема:

• подвійні “обіймашки” (ред. “обіймашки” — це внутрішня валюта застосунку “Укрзалізниця”) за кожну подорож;
• появу пропозицій із позначкою “Для ВПО”, якими можуть скористатися лише переселенці.

Програма лояльності від “Укрзалізниці” дозволятиме ВПО отримувати певні бонуси від інших українських компаній. Зокрема серед перших партнерів нового розділу програми вже є:

• інтернет-магазин ROZETKA.
• “Укрпошта”;
• “Аптека 9-1-1”;
• “Фокстрот”;
• медичний центр “Мати та дитина”;
• маркетплейс для пошуку ліків і медикаментів Liki24.com;

Зазначається, що “Укрзалізниця” планує й надалі розширювати перелік пропозицій для переселенців та кількість партнерів програми.

Як ВПО підключити програму лояльності “Укрзалізниці”

Для того, щоб отримати доступ до спеціальних пропозицій, переселенцю потрібно оновити застосунок від “Укрзалізниці” та під’єднати розширену програму лояльності. Це можна зробити за допомогою короткого гіда:

• оновіть та відкрийте застосунок “Укрзалізниця”;
• перейдіть у розділ “Профіль” та оберіть пункт “Мої дані”;
• оберіть “Додати статус ВПО”;
• підтвердьте статус переселенця за допомогою застосунку “Дія”.

Одразу після підключення у переселенців з’явиться можливість отримати спеціальні пропозиції та бонуси.

Читайте також:

• “Укрзалізниця” запускає регіональний експрес Київ-Житомир: що відомо
• “Укрзалізниця” запустила сервіс замовлення квитків для військових
• “Укрзалізниця” створила перший у світі автономний поїзд-кухню: де він курсуватиме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щороку, 28 червня, в Україні вшановують день Конституції. Її ухвалили на п’ятому році Незалежності нашої країни, у 1996 році. Для українців вона гарантує конституційні права і свободи, зокрема право людини на життя та вільне висловлення своєї думки.

В цей день редакція Бахмут IN.UA розповідає цікаві факти про Конституції, а також про першу у світі Конституцію гетьмана Пилипа Орлика.

День Конституції України

День Конституції — офіційне державне свято, яке оголошується неробочим днем. Цього року воно припадає на суботу, 28 червня. У цей день У це державне свято ми вшановуємо головний збірник законів, який регулює життя кожного громадянина нашої країни.

Факт 1. Над ухваленням Конституції працювали 24 години 

Перед ухваленням Конституції тогочасні депутати провели найдовше безперервне засідання, яке тривало 24 години, тобто цілу добу. Засідання розпочалося 27 червня 1996 року й закінчилося 28 червня о 9:18. 315 людей проголосували та ввели в дію Конституцію України. Це відбулося на п’ятому році Незалежності. 

Факт 2. Українську Конституцію назвали однією із найдемократичніших в цілому світі

Загалом, було близько 15 варіантів того, якою мала бути наша Конституція, депутати працювали над наповненням три місяці. Згодом, міжнародна спільнота схвалила Конституцію України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі.

Факт 3. Українська Конституція авторства Орлика перша у світі

Першою Конституцією у світі стала праця українського гетьмана Пилипа Орлика: “Правовий Уклад Та Конституція відносно Прав I Вольностей Війська Запорозького”, яку затвердили ще в 1710 році. Деякі історики припускають, що Конституцію гетьман писав не самий, а разом з Іваном Мазепою.

Факт 4. Проєкт Конституції був погоджений майже за два роки до ухвалення

Українська Конституція мала шанси бути ухваленою ще в 1993 році, проте через політичну крихкість в країні цей процес відтягнули. На ті часи припав достроковий розпуск парламенту. Згодом відбулися вибори, тож 1994 року нові депутати створили нову Конституційну комісію. 

Факт 5. В Конституції теж сперечалися про державну мову

Мовний конфлікт в Україні через тривалий процес зросійщення був й при ухваленні Конституції. Через це в Конституції з’явилися рядки “в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України”. Найбільш суперечливими питаннями, крім мови стали: статус АР Крим та державні символи. 

Факт 6. В Україні могло не бути синьо-жовтого стяга

Кольори, які ми звикли ідентифікувати, як українські — синій та жовтий, які є на нашому прапорі, могли бути не ухваленими. Річ в тому, що тогочасні комуністи, а їх на час ухвалення Конституції в Україні було 25% в українському парламенті, не хотіли бачити синьо-жовтий стяг. Крім того, комуністи виступали за повну автономію Криму.

Факт 7. В українській Конституції понад 400 разів згадується слово — Україна

Звісно, що в українській Конституції логічно мало б згадуватися слово “Україна”, але воно згадується аж 451 раз на 15 розділів основного закону. 

Факт 8. Зміни до Української Конституції вносили 7 разів

Конституція України не є незмінним документом, втім в самій Конституції є цілий розділ що надає можливість внесення змін. Під час воєнного стану зміни не можливі, загалом же за часи існування основного закону зміни до нього вносилися сім разів. 

Факт 9. Останньою зміною в Конституції стала скасовування депутатської недоторканності

У 2019 році українська Конституція востаннє змінювалася, тоді зміною до Основного закону стала скасування інституту депутатської недоторканності.

Факт 10. У 2024 році українська Конституція святкує 28 років

Сьогодні, 28 червня, 2024 року нашій Конституції виповнюється 28 років. За час Незалежної України президенти нашої країни присягали на вірність державі кладучи руки на Конституцію. Тільки перший президент використовував для присяги радянську конституцію, бо тоді в Україні ще не була прийнята Конституція. Також під час його інавгурації виконували не державний гімн, а молитву.

Факт 11. Кучма пришвидшив прийняття Української Конституції 

Коли президентом України, у 1994 році став Леонід Кучма він заявив, що Конституцію країни потрібно швидше завершувати, бо на той час користувалися радянською.

“Одним з найголовніших своїх завдань вважаю прийняття нового Основного Закону. Скільки можна “латати” старий, ще радянський? Це ж не каптан…”, — заявляв Кучма.

Читайте також:

• Ким був Василь Стус для Донеччини: розповідь бахмутського історика Микити Безмена
• Донецьке золото: як видобували сіль в Торі та Бахмуті
• Фемінізм в Україні: жінки, які змінювали історію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До війни в Бахмутському районі діяв волонтерський проєкт БУР — “Будуємо Україну разом”, у межах якого молодь з активною громадянською позицією допомагала відновлювати квартири вразливим категоріям населення та різні громадські об’єкти, зокрема шкільну бібліотеку в селищі Миронівське.

Детальніше про діяльність громадської ініціативи в Бахмутському районі до війни — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмут до війни

До повномасштабної війни в Бахмутському районі діяли молодіжні ініціативи, спрямовані на допомогу місцевим мешканцям. БУР — “Будуємо Україну разом” — одна з таких. Це загальноукраїнська ініціатива для активної молоді, яка прагне допомагати громадам у розвитку.

Учасники ініціативи активно працювали в Бахмутському районі. Зокрема, у 2020 році вони допомагали на трьох локаціях — у Миронівському, Соледарі та Званівці.

Лише у Миронівському хлопці та дівчата з усієї України ремонтували дві квартири. Перша належала родині з трьома дітьми, яких виховувала прабабуся. Мати померла через хворобу, а бабуся загинула під час бойових дій. Друга квартира належала молодій матері з дитиною. Крім допомоги в ремонті житла, активна молодь займалася відновленням шкільної бібліотеки.

Учасників заздалегідь попередили, що жити доведеться в не зовсім домашніх умовах, але ніхто ніколи не скаржився і не повертався додому раніше, адже бажання допомагати, отримати нові цікаві знайомства та можливість подорожувати Україною перекривали тимчасові незручності.

Варто зазначити, що активна молодь не тільки займалася ремонтом та допомогою громаді, але й долучалася до просвітницьких заходів та зустрічей із бахмутськими громадськими діячами — представниками представники ГО “Бахмутська Фортеця”, ГО “Наша гідність” та ГО “Лада” та Молодіжної Ради Бахмута. Під час таких зустрічей активісти ділилися власним досвідом громадської діяльності та розповідали про власну мотивацію щодо ведення діяльності, спрямованої на розвиток громадського суспільства в Україні.

Читайте також:

• День Європи у Бахмуті 2016 року: як місто зустріло свято
• Соляна шахта “Артемсіль” відкрила новий маршрут: згадуємо березень 2021
• Садовий ярмарок в Бахмуті у 2020 році: архівні фотоспогади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!