Велика кількість громадян України була вимушена через війну змінити звичну для себе реальність та шукати прихисток за кордоном. Зараз їх можна знайти по всій земній кулі, але найбільша кількість перебувають в країнах “старого світу”, в Європі.

Скільки ж зараз біженців з нашої країни перебувають за кордоном? Які в них умови життя? Редакція Бахмут IN.UA надає відповіді.

Скільки зараз українців перебувають у Європі?

Згідно з останніми даними Eurostat (European Statistical Office), в країнах Європейського союзу зараз проживають майже 4,2 мільйона громадян України, які покинули країну через початок російського повномасштабного вторгнення. Вони отримали спеціальний статус тимчасового захисту.

Основними ж країнами, які прийняли українців, стали:

• Німеччина — 1 194 900;
• Польща — 958 655;
• Чехія — 357 960;
• Іспанія — 187 205;
• Болгарія — 166 535;
• Італія — 161 220.

Як живуть біженці з України в Німеччині?

Біженці з України з перших днів повномасштабної війни почали прибувати в одну з найбагатших країн ЄС. Та, зі свого боку, активно їх приймала. Цей процес продовжується і по сьогодні. Утім, вже є певні зміни. До прикладу, не всі землі Німеччини у 2023 році приймають громадян нашої України через брак ресурсів. Зараз біженців приймають лише на півдні, а саме у:

• Баварії;
• Баден-Вюртембергу;
• Гессені;
• Саксонії;
• Тюрингії;
• Саарі.

Прибувши на місце та оформивши всі необхідні документи, біженці зможуть отримувати грошову допомогу, яка становить:

• одиноким дорослим — 502 євро (19 524 гривень) на місяць;
• батькам-одинакам — 502 євро (19 524 гривень);
• повнолітнім громадянам України — 451 євро (17 540 гривень);
• дітям від 14 до 17 років — 420 євро (16 335 гривень);
• дітям від 6 до 13 років — 348 євро (13 534 гривень);
• дітям до 5 років — 318 євро (12 368 гривень).

Окрім того, біженці можуть отримувати допомогу по безробіттю, яку видає місцевий центр зайнятості. Вона становить 449 євро на місяць (17 463 гривень) для одинокого дорослого та 404 євро (15 712 гривень), якщо це член цілої родини.

Робота — складний процес, адже для початку потрібно оформити всі необхідні документи з дозволами на роботу та знати мову на рівні C1 або C2. Інакше знайти високооплачувану посаду не вийде.

Як живуть біженці з України в Польщі?

Польща також швидко стала місцем найбільшого попиту серед українців. Утім, останнім часом вона стає все менш привабливою. Це пов’язано з тим, що місцевий уряд наступного року може скасувати виплати українським біженцям.

Відзначимо, що поки діють одноразові виплати для біженців (300 злотих або 2 655 гривень) та щомісячні виплати для дітей до 18 років (500 злотих або 4 425 гривень). Окрім того, в країні є безплатна медицина, освіта для дітей, доступ до місцевого ринку праці та житло з харчуванням упродовж 120 днів.

Зазначимо, що влада Польщі також вимагає від українців отримати особливий статус PESEL UKR, який дозволяє отримувати допомогу в разі проживання на території країни. На його отримання дають 30 днів.

Як живуть біженці з України в Чехії?

По прибуттю громадянин України повинен повідомити про свій приїзд міграційні органи, а вже потім оформити тимчасовий захист від країни. Це дозволяє отримувати виплати, які залежать від кількості проведених місяців.

Від 1-го до 5-го місяця:

• для дорослого — 4 860 крон (7 718 гривень), 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

З 6-го місяця та далі:

• для дорослого — 3 130 крон (4 971 гривні);
• для дорослого з вразливою категорією — 4 860 крон (7 718 гривень) та 7 290 крон (11 578 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

Витрати на житло також компенсують. Вони надаються разом із гуманітарною допомогою в розмірі врахованих витрат на житло.

Зареєстрована квартира:

• 1 особа — 3 000 крон (4 764 гривень);
• 2 особи — 6 000 крон (9 529 гривень);
• 3 особи — 9 000 крон (14 293 гривень);
• 4 особи — 12 000 крон (19 058 гривень);
• 5 і більше осіб — 15 000 крон (23 823 гривень).

Всі приміщення поза реєстром:

• 1 особа — 2 400 крон (3 811 гривень);
• 2 особи — 4 800 крон (7 623 гривень);
• 3 особи — 7 200 крон (11 435 гривень);
• 4 особи — 9 600 крон (15 246 гривень);
• 5 і більше осіб — 12 000 крон (19 058 гривень).

Особливий статус дозволяє перебувати в Чехії, а також працювати й отримувати медичну допомогу.

Як живуть біженці з України в Іспанії?

Велика та сонячна Іспанія також відіграла не останню роль в розв’язанні питань, що стосуються людей, які втікали від повномасштабної війни. Вона надає прихисток та спеціальний статус. Він гарантує:

• проживання;
• навчання в школі та уроки іспанської мови;
• психосоціальну допомогу;
• правову допомогу;
• безкоштовну SIM-карту з роумінгом;
• послугу підтвердження водійського посвідчення;
• медичну допомогу;
• орієнтацію на працевлаштування та допомогу у визнані кваліфікації.

Виплати також існують. Іспанія надає грошову допомогу  українцям: дорослим 400 євро (15 565 гривень) на місяць, а дітям — 100 (3 891 гривню). Сьогодні країна не приймає нові заявки на отримання виплат у розмірі 400 євро. Як альтернатива існує фінансова допомога для вразливих категорій у розмірі 200 євро (7 782 гривень).

Слід зазначити, що в Іспанії діє спеціальний національний ідентифікаційний номер іноземця (“Número de Identidad de Extranjero” або “NIE”), без якого людина не зможе відкривати зарплатний рахунок в банку, оформити контракт на інтернет та зв’язок, купувати рухоме та нерухоме майно тощо.

Як живуть біженці з України у Болгарії?

Зрозуміла мова, м’який клімат, відносно невелика відстань від України — це плюси Болгарії, які стали вирішальними в обрані біженцями саме цієї країни. Такий вибір не є помилкою, адже країна надає досить гарну допомогу.

Почати слід з виплат. Людина, яка отримала статус захисту та стала на облік в Бюро праці, може отримувати 40 левів (795 гривень) на день на харчування та проживання. Окрім того, існує разова виплата в розмірі 375 левів (7 447 гривень). Її можна отримати в офісах соцзахисту за місцем проживання.

Проблем з житлом також не має. У країні діє спеціальна програма державної підтримки з розміщення українських шукачів притулку, яка дозволяє останнім проживати на спеціальних базах, в хостелах, готелях чи у власності, наданій волонтерами.

Біженці також можуть розраховувати на дозвіл на роботу, навчання та медичну допомогу. 

Як живуть біженці з України в Італії?

Країна з давньою історією та смачною кухнею під назвою Італія, як інші європейські країни, приймає українських біженців і надає їм прихисток. 

Людина, яка прибула в країну, може розраховувати на фінансову допомогу від уряду протягом перших 3 місяців. Вона сягає 300 євро (11 674 гривень) на дорослого та 150 євро (5 837 гривень) на дитину. 

Житло та робота в країні — це проблемні питання для українців на території Італії. Якщо суть першої полягає в обмеженій кількості соціальної нерухомості, то другої — в конкуренції, знанні мови та проблемах з визнанням дипломів українських ВНЗ (Вищих навчальних закладів).

Над текстом працював практикант Дмитро Скопіч

Читайте також:

• Що робити українцям, які втратили паспорт за кордоном
• Для українських біженців за кордоном запустили корисний додаток
• З Бахмута до Азії: бахмутянка розповіла, чому в Тайвані беруть приклад з українців
• Як мешканцям із ТОТ та українцям за кордоном отримати пенсію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація відзвітувала за перший квартал 2026 року. Зокрема, в ньому йдется про те, що МВА надала грошову допомогу бахмутянам на суму близько 10 мільйонів гривень,а також понад 9 900 продуктових наборів.

Редакція Бахмут IN.UA провела детальний аналіз звіту.

Робота Бахмутської МВА за перший квартал 2026 року

В І кварталі представники Бахмутської МВА зареєстрували 112 звернень громадян (з них 67% — усні через “Пряму лінію”) та опрацювали 27 запитів на публічну інформацію. Також у березні 2026 року провели загальнодержавний скринінг щодо 494 публічних та адміністративних послуг.

Для забезпечення зв’язку з мешканцями також організували низку прийомів:

• 12 прийомів адміністраторами ЦНАП на робочих місцях в осередках у Києві та Дніпрі;
• 3 прийоми у відеоформаті за участю керівників ЦНАП, відділу реєстрації та КП “Бахмутське БТІ”;
• 27 виїзних прийомів у різних містах України (Жовті Води, Київ, Дніпро, Львів, Вінниця) та щоденні прийоми в Харкові з питань соціальних послуг та ветеранської політики.

Підтримка ВПО

Станом на 1 квітня 2026 року офіційно зареєстровано понад 29,9 тисяч бахмутян-ВПО (це 13,5 тисяч родин, де виховуються 5,7 тисяч дітей). Для них працюють 11 осередків “З Бахмутом у серці” по всій Україні.

Завдяки залученню 41 партнера переселенцям видали значний обсяг гуманітарної допомоги:

• понад 9 900 продуктових наборів;
• 5 240 одиниць одягу, ковдр та грошових сертифікатів;
• 466 одиниць засобів гігієни.

В осередках переселенці отримують не лише речі, а й послуги: консультації юристів, працівників ЦНАП, соцзахисту, Пенсійного фонду та центру зайнятості. У 10 містах працюють “Соціальні шафи”, а в окремих локаціях (Жовті Води, Харків) доступні безкоштовні послуги перукаря, швачки та масажиста.

Окрім гуманітарної допомоги, в осередках надаються:

• консультації ЦНАПу, УПСЗН, Пенсійного фонду, центру зайнятості та БТІ;
• послуги “Соціальної шафи” у 10 містах;
• послуги перукаря, швачки та масажиста в окремих локаціях (Жовті Води, Харків);
• функціонують бібліотеки та проводяться майстер-класи для дітей.

Грошові виплати

Управління соцзахисту отримало та опрацювало 2 513 заяв на матеріальну допомогу.

• Комісія затвердила фінансові виплати для 1 744 осіб.
• Загальна сума виділеної допомоги склала понад 10,8 мільноа гривень (10,6 млн грн з місцевого бюджету громади та 187 тисяч гривень — з обласного).

Окрема увага приділяється ветеранам та їхнім родинам. На обліку перебуває 116 осіб із сімей загиблих Захисників України (серед них 19 дітей). Для них діє комплексна цільова програма підтримки, адаптації та психологічного відновлення.

Читайте також:

У Бахмуті затвердили план трансформації освіти: що змінилося

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни йдуть у наступ на всіх напрямках Донеччини, зокрема поблизу міста Костянтинівка. Саме на цій ділянці їм вдалося досягти оперативного просування.

Більше деталей про те, що відбувається на фронті Донеччини — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Росіяни просунулися на Костянтинівському напрямку

За даними аналітичного проєкту DeepState, російські війська просунулися поблизу Костянтинівки. Інформація від Генерального штабу ЗСУ підтверджує високу інтенсивність боїв на цій ділянці: протягом звітного періоду противник здійснив 15 атак. Штурмові дії окупантів були зосереджені в районах населених пунктів Плещіївка та Іванопілля. Також росіяни здійснювали атаки безпосередньо в бік самої Костянтинівки, а також населених пунктів Іллінівка, Русин Яр, Софіївка, Вільне та Новопавлівка.

Відбиття атак на Покровському напрямку

Найбільший тиск з боку противника фіксується на Покровському напрямку. На цій ділянці фронту українські військові зупинили 52 штурмові дії агресора. Росіяни намагалися прорвати оборону та просунутися у бік низки населених пунктів. Атаки були спрямовані на Білицьке, Затишок, Нове Шахове, Дорожнє, Родинське, Мирноград, Новоолександрівку, Шевченко, Гришине, Василівку, Муравку та Моло.

Лиманський та Слов’янський напрямки

На Лиманському напрямку противник 13 разів намагався вклинитися в лінію оборони українських військ. Основні атакувальні зусилля росіян були спрямовані в бік населених пунктів Дробишеве, Лиман та Шийківка.

На Слов’янському напрямку російські підрозділи також проводили наступальні операції. Штурмові дії противника зафіксовані в районі населеного пункту Закітне. Крім того, окупанти здійснювали спроби просування в бік Рай-Олександрівки, Кривої Луки та Озерного.

Краматорський напрямок

Порівняно з іншими ділянками, на Краматорському напрямку спостерігалася дещо нижча інтенсивність бойових зіткнень. За звітний період російські окупанти здійснили одну спробу атакувати позиції Сил оборони у бік населеного пункту Никифорівка.

Втрати противника

За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу росіяни втратили:

• особового складу — 1 180;
• бойових броньованих машин — 16;
• артилерійських систем — 34;
• РСЗВ — 2;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 039;
• автомобільна техніка та автоцистерни — 276;
• спеціальна техніка — 5.

Читайте також:

Росіяни просунулися у Родинському — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!