Велика кількість громадян України була вимушена через війну змінити звичну для себе реальність та шукати прихисток за кордоном. Зараз їх можна знайти по всій земній кулі, але найбільша кількість перебувають в країнах “старого світу”, в Європі.

Скільки ж зараз біженців з нашої країни перебувають за кордоном? Які в них умови життя? Редакція Бахмут IN.UA надає відповіді.

Скільки зараз українців перебувають у Європі?

Згідно з останніми даними Eurostat (European Statistical Office), в країнах Європейського союзу зараз проживають майже 4,2 мільйона громадян України, які покинули країну через початок російського повномасштабного вторгнення. Вони отримали спеціальний статус тимчасового захисту.

Основними ж країнами, які прийняли українців, стали:

• Німеччина — 1 194 900;
• Польща — 958 655;
• Чехія — 357 960;
• Іспанія — 187 205;
• Болгарія — 166 535;
• Італія — 161 220.

Як живуть біженці з України в Німеччині?

Біженці з України з перших днів повномасштабної війни почали прибувати в одну з найбагатших країн ЄС. Та, зі свого боку, активно їх приймала. Цей процес продовжується і по сьогодні. Утім, вже є певні зміни. До прикладу, не всі землі Німеччини у 2023 році приймають громадян нашої України через брак ресурсів. Зараз біженців приймають лише на півдні, а саме у:

• Баварії;
• Баден-Вюртембергу;
• Гессені;
• Саксонії;
• Тюрингії;
• Саарі.

Прибувши на місце та оформивши всі необхідні документи, біженці зможуть отримувати грошову допомогу, яка становить:

• одиноким дорослим — 502 євро (19 524 гривень) на місяць;
• батькам-одинакам — 502 євро (19 524 гривень);
• повнолітнім громадянам України — 451 євро (17 540 гривень);
• дітям від 14 до 17 років — 420 євро (16 335 гривень);
• дітям від 6 до 13 років — 348 євро (13 534 гривень);
• дітям до 5 років — 318 євро (12 368 гривень).

Окрім того, біженці можуть отримувати допомогу по безробіттю, яку видає місцевий центр зайнятості. Вона становить 449 євро на місяць (17 463 гривень) для одинокого дорослого та 404 євро (15 712 гривень), якщо це член цілої родини.

Робота — складний процес, адже для початку потрібно оформити всі необхідні документи з дозволами на роботу та знати мову на рівні C1 або C2. Інакше знайти високооплачувану посаду не вийде.

Як живуть біженці з України в Польщі?

Польща також швидко стала місцем найбільшого попиту серед українців. Утім, останнім часом вона стає все менш привабливою. Це пов’язано з тим, що місцевий уряд наступного року може скасувати виплати українським біженцям.

Відзначимо, що поки діють одноразові виплати для біженців (300 злотих або 2 655 гривень) та щомісячні виплати для дітей до 18 років (500 злотих або 4 425 гривень). Окрім того, в країні є безплатна медицина, освіта для дітей, доступ до місцевого ринку праці та житло з харчуванням упродовж 120 днів.

Зазначимо, що влада Польщі також вимагає від українців отримати особливий статус PESEL UKR, який дозволяє отримувати допомогу в разі проживання на території країни. На його отримання дають 30 днів.

Як живуть біженці з України в Чехії?

По прибуттю громадянин України повинен повідомити про свій приїзд міграційні органи, а вже потім оформити тимчасовий захист від країни. Це дозволяє отримувати виплати, які залежать від кількості проведених місяців.

Від 1-го до 5-го місяця:

• для дорослого — 4 860 крон (7 718 гривень), 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

З 6-го місяця та далі:

• для дорослого — 3 130 крон (4 971 гривні);
• для дорослого з вразливою категорією — 4 860 крон (7 718 гривень) та 7 290 крон (11 578 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

Витрати на житло також компенсують. Вони надаються разом із гуманітарною допомогою в розмірі врахованих витрат на житло.

Зареєстрована квартира:

• 1 особа — 3 000 крон (4 764 гривень);
• 2 особи — 6 000 крон (9 529 гривень);
• 3 особи — 9 000 крон (14 293 гривень);
• 4 особи — 12 000 крон (19 058 гривень);
• 5 і більше осіб — 15 000 крон (23 823 гривень).

Всі приміщення поза реєстром:

• 1 особа — 2 400 крон (3 811 гривень);
• 2 особи — 4 800 крон (7 623 гривень);
• 3 особи — 7 200 крон (11 435 гривень);
• 4 особи — 9 600 крон (15 246 гривень);
• 5 і більше осіб — 12 000 крон (19 058 гривень).

Особливий статус дозволяє перебувати в Чехії, а також працювати й отримувати медичну допомогу.

Як живуть біженці з України в Іспанії?

Велика та сонячна Іспанія також відіграла не останню роль в розв’язанні питань, що стосуються людей, які втікали від повномасштабної війни. Вона надає прихисток та спеціальний статус. Він гарантує:

• проживання;
• навчання в школі та уроки іспанської мови;
• психосоціальну допомогу;
• правову допомогу;
• безкоштовну SIM-карту з роумінгом;
• послугу підтвердження водійського посвідчення;
• медичну допомогу;
• орієнтацію на працевлаштування та допомогу у визнані кваліфікації.

Виплати також існують. Іспанія надає грошову допомогу  українцям: дорослим 400 євро (15 565 гривень) на місяць, а дітям — 100 (3 891 гривню). Сьогодні країна не приймає нові заявки на отримання виплат у розмірі 400 євро. Як альтернатива існує фінансова допомога для вразливих категорій у розмірі 200 євро (7 782 гривень).

Слід зазначити, що в Іспанії діє спеціальний національний ідентифікаційний номер іноземця (“Número de Identidad de Extranjero” або “NIE”), без якого людина не зможе відкривати зарплатний рахунок в банку, оформити контракт на інтернет та зв’язок, купувати рухоме та нерухоме майно тощо.

Як живуть біженці з України у Болгарії?

Зрозуміла мова, м’який клімат, відносно невелика відстань від України — це плюси Болгарії, які стали вирішальними в обрані біженцями саме цієї країни. Такий вибір не є помилкою, адже країна надає досить гарну допомогу.

Почати слід з виплат. Людина, яка отримала статус захисту та стала на облік в Бюро праці, може отримувати 40 левів (795 гривень) на день на харчування та проживання. Окрім того, існує разова виплата в розмірі 375 левів (7 447 гривень). Її можна отримати в офісах соцзахисту за місцем проживання.

Проблем з житлом також не має. У країні діє спеціальна програма державної підтримки з розміщення українських шукачів притулку, яка дозволяє останнім проживати на спеціальних базах, в хостелах, готелях чи у власності, наданій волонтерами.

Біженці також можуть розраховувати на дозвіл на роботу, навчання та медичну допомогу. 

Як живуть біженці з України в Італії?

Країна з давньою історією та смачною кухнею під назвою Італія, як інші європейські країни, приймає українських біженців і надає їм прихисток. 

Людина, яка прибула в країну, може розраховувати на фінансову допомогу від уряду протягом перших 3 місяців. Вона сягає 300 євро (11 674 гривень) на дорослого та 150 євро (5 837 гривень) на дитину. 

Житло та робота в країні — це проблемні питання для українців на території Італії. Якщо суть першої полягає в обмеженій кількості соціальної нерухомості, то другої — в конкуренції, знанні мови та проблемах з визнанням дипломів українських ВНЗ (Вищих навчальних закладів).

Над текстом працював практикант Дмитро Скопіч

Читайте також:

• Що робити українцям, які втратили паспорт за кордоном
• Для українських біженців за кордоном запустили корисний додаток
• З Бахмута до Азії: бахмутянка розповіла, чому в Тайвані беруть приклад з українців
• Як мешканцям із ТОТ та українцям за кордоном отримати пенсію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецьку під керівництвом окупаційної влади працює Олена Нікітіна — колишня очільниця “міністерства інформації днр”, а нині радниця Дениса Пушиліна. Вона координує партійні проєкти “єдиної росії”, видає книги про події 2014 року та займається пропагандистською діяльністю серед молоді.

Що відомо про Олену Нікітіну та її діяльність на тимчасово окупованих територіях? Редакція зібрала досьє.

Біографія Олени Нікітіної до 2014 року

Олена Миколаївна Нікітіна народилася 4 серпня 1965 року. Середню школу вона закінчила із золотою медаллю. Пізніше з відзнакою випустилася з факультету автоматизованих систем управління Донецького політехнічного інституту. Також Нікітіна отримала диплом журналіста в Донецькому національному університеті.

До початку бойових дій на Донбасі вона керувала підприємствами у сфері IT-технологій та видавничої діяльності. У період з 2008 по 2011 роки Нікітіна очолювала “Всеукраїнський фонд енергоефективних інвестицій” та виступала організаторкою конкурсу “ТОП-Енергоефективність”. Крім цього, вона є засновницею та співголовою конкурсу “ЖКГ і транспорт для дончан”, який щорічно проводився у Донецьку з 2008 року.

Кар’єра після окупації Донецька

Навесні 2014 року Олена Нікітіна долучилася до антиукраїнських виступів. 3 березня 2014 року як журналістка вона була присутня на сесії Донецької обласної ради, а в квітні брала участь у подіях під час проголошення “днр” та штурмі будівлі обласної адміністрації. Вона стала головною редакторкою газети до так званого “референдуму”, де опублікувала статтю “Через нас проходить фронт геополітичної битви”.

На початку червня 2014 року Олександр Бородай призначив Нікітіну на посаду “міністра інформації днр”. Цю посаду вона обіймала до лютого 2017 року, після чого її звільнив Олександр Захарченко.

5 вересня 2014 року під час поїздки до району донецького аеропорту Нікітіна потрапила під мінометний обстріл. Вона отримала осколкове поранення у спину та серйозну травму пальця на руці. З-під обстрілу її евакуювали представники незаконних збройних формувань.

Олена Нікітіна є двоюрідною тіткою чинного ватажка “днр” Дениса Пушиліна (він є сином її двоюрідного брата). Їхнє знайомство відбулося у березні 2014 року на похороні батька Нікітіної.

Пропагандистська діяльність та партійні проєкти

У 2017 році Нікітіна написала мемуари під назвою “Всупереч. Як я працювала міністром днр”, які вийшли друком у Донецьку у 2018 році. Друге доповнене видання презентували в Москві на виставці-форумі “росія”. Зараз вона готує другу частину книги про події після 2017 року, визнання “днр” Росією та початок повномасштабного вторгнення.

Наразі Нікітіна обіймає посаду радниці Дениса Пушиліна. Вона веде медійну та ідеологічну роботу в окупації:

• читає лекції студентам у мультимедійному лекторії російського товариства “Знання”;
• працює координаторкою регіонального проєкту російської партії “єдина росія” під назвою “Діти Донбасу”, який передбачає інтеграцію дітей у російський простір, ремонти шкіл та профорієнтацію;
• веде авторську програму “Справжні” на телеканалі “Перший Республіканський”, знімаючи сюжети про бойовиків та силовиків;
• бере участь у пропагандистських заходах, зокрема на меморіалі “Савур-Могила”.

Дані центру “Миротворець”

Згідно з інформацією бази “Миротворець”, Олена Нікітіна здійснила свідоме порушення державного кордону України для переходу на територію держави-агресора. Вона також порушила законодавство України про громадянство шляхом отримання російського паспорта.

Читайте також:

Дмитро Єриш: що відомо про начальника відділу окупаційної адміністрації Старобешевого

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава гарантує дітям військовослужбовців та учасників бойових дій спеціальні освітні пільги. Вони охоплюють весь навчальний процес: від влаштування у дитячий садок без черги до фінансової підтримки під час навчання в університеті та забезпечення путівками на відпочинок.

Про це повідомили в Міноборони.

Освітні пільги для дітей УБД: від садочка до університету

Закон передбачає два механізми швидкого влаштування дитини до закладів освіти за місцем проживання. Право на позачергове зарахування, яке дозволяє отримати місце негайно в обхід списків очікування, мають діти чинних військовослужбовців, а також діти захисників і резервістів, які загинули чи зникли безвісти.

Першочергове зарахування просуває дитину на початок загальної черги і стосується конкретно дітей військовослужбовців зі статусом учасника бойових дій. Якщо батьки є чинними військовими зі статусом УБД, достатньо послатися саме на право позачергового зарахування, яке зобов’язує заклад прийняти дитину одразу.

Безкоштовне харчування учнів

З 1 вересня 2026 року безоплатне одноразове гаряче харчування запроваджено для всіх учнів 1-11 класів державних і комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Фінансування здійснюється за рахунок державної субвенції. Довідка про статус УБД для отримання цієї послуги більше не потрібна, оскільки пільга стала загальною гарантією для всіх школярів.

Підтримка здобувачів вищої та фахової освіти

Діти учасників бойових дій, які навчаються на денній формі, мають право на державну цільову підтримку до закінчення закладу, але не довше ніж до досягнення 23 років. Допомога передбачає:

• повну оплату навчання за держзамовленням;
• пільгові кредити для студентів-контрактників;
• першочергове переведення на бюджетні місця;
• соціальні стипендії та безоплатне або пільгове проживання у гуртожитках.

Для дітей УБД, осіб з інвалідністю внаслідок війни та звільнених з полону також діє урядова ініціатива безповоротної фінансової допомоги для оплати контрактного навчання у закладах будь-якої форми власності.

Переведення на бюджет та вступ поза конкурсом

Закон визначає чіткий механізм переведення студентів-контрактників на вакантні бюджетні місця. Дітей загиблих або зниклих безвісти захисників переводять першочергово незалежно від конкурсного бала. Дітей учасників бойових дій можуть перевести, якщо їхній конкурсний бал відстає від прохідного не більше ніж на 15 балів (для військових, педагогічних, аграрних, інженерних та природничих спеціальностей — не більше ніж на 25 балів).

Крім того, діти загиблих або зниклих безвісти військових мають право на вступ до вишів чи закладів професійно-технічної освіти поза конкурсом на бюджетні місця. Цим правом можна скористатися протягом трьох років після закінчення школи.

Оздоровлення та відпочинок дітей

Діти військовослужбовців віком від 7 до 18 років зі статусом УБД забезпечуються місцями в дитячих оздоровчих таборах у першочерговому порядку. Держава оплачує путівки до санаторно-курортних закладів один раз на рік. Тимчасові обмеження в державному бюджеті на 2026 рік щодо зупинення безоплатного лікування стосуються виключно дорослих пільговиків і жодним чином не скасовують право дітей на оздоровлення.

Процедура оформлення пільг

Базовий пакет документів для отримання пільг складається зі свідоцтва про народження дитини та посвідчення військовослужбовця або УБД одного з батьків. Для дітей загиблих військових потрібне посвідчення члена сім’ї загиблого.

Для зарахування до закладу освіти чи отримання фінансової підтримки на навчання заява разом із копіями документів подається на ім’я керівника закладу освіти. Для отримання путівок на оздоровлення необхідно звертатися до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації дитини. Заклади не мають права вимагати документи, які не передбачені чинним законодавством.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!