Велика кількість громадян України була вимушена через війну змінити звичну для себе реальність та шукати прихисток за кордоном. Зараз їх можна знайти по всій земній кулі, але найбільша кількість перебувають в країнах “старого світу”, в Європі.

Скільки ж зараз біженців з нашої країни перебувають за кордоном? Які в них умови життя? Редакція Бахмут IN.UA надає відповіді.

Скільки зараз українців перебувають у Європі?

Згідно з останніми даними Eurostat (European Statistical Office), в країнах Європейського союзу зараз проживають майже 4,2 мільйона громадян України, які покинули країну через початок російського повномасштабного вторгнення. Вони отримали спеціальний статус тимчасового захисту.

Основними ж країнами, які прийняли українців, стали:

• Німеччина — 1 194 900;
• Польща — 958 655;
• Чехія — 357 960;
• Іспанія — 187 205;
• Болгарія — 166 535;
• Італія — 161 220.

Як живуть біженці з України в Німеччині?

Біженці з України з перших днів повномасштабної війни почали прибувати в одну з найбагатших країн ЄС. Та, зі свого боку, активно їх приймала. Цей процес продовжується і по сьогодні. Утім, вже є певні зміни. До прикладу, не всі землі Німеччини у 2023 році приймають громадян нашої України через брак ресурсів. Зараз біженців приймають лише на півдні, а саме у:

• Баварії;
• Баден-Вюртембергу;
• Гессені;
• Саксонії;
• Тюрингії;
• Саарі.

Прибувши на місце та оформивши всі необхідні документи, біженці зможуть отримувати грошову допомогу, яка становить:

• одиноким дорослим — 502 євро (19 524 гривень) на місяць;
• батькам-одинакам — 502 євро (19 524 гривень);
• повнолітнім громадянам України — 451 євро (17 540 гривень);
• дітям від 14 до 17 років — 420 євро (16 335 гривень);
• дітям від 6 до 13 років — 348 євро (13 534 гривень);
• дітям до 5 років — 318 євро (12 368 гривень).

Окрім того, біженці можуть отримувати допомогу по безробіттю, яку видає місцевий центр зайнятості. Вона становить 449 євро на місяць (17 463 гривень) для одинокого дорослого та 404 євро (15 712 гривень), якщо це член цілої родини.

Робота — складний процес, адже для початку потрібно оформити всі необхідні документи з дозволами на роботу та знати мову на рівні C1 або C2. Інакше знайти високооплачувану посаду не вийде.

Як живуть біженці з України в Польщі?

Польща також швидко стала місцем найбільшого попиту серед українців. Утім, останнім часом вона стає все менш привабливою. Це пов’язано з тим, що місцевий уряд наступного року може скасувати виплати українським біженцям.

Відзначимо, що поки діють одноразові виплати для біженців (300 злотих або 2 655 гривень) та щомісячні виплати для дітей до 18 років (500 злотих або 4 425 гривень). Окрім того, в країні є безплатна медицина, освіта для дітей, доступ до місцевого ринку праці та житло з харчуванням упродовж 120 днів.

Зазначимо, що влада Польщі також вимагає від українців отримати особливий статус PESEL UKR, який дозволяє отримувати допомогу в разі проживання на території країни. На його отримання дають 30 днів.

Як живуть біженці з України в Чехії?

По прибуттю громадянин України повинен повідомити про свій приїзд міграційні органи, а вже потім оформити тимчасовий захист від країни. Це дозволяє отримувати виплати, які залежать від кількості проведених місяців.

Від 1-го до 5-го місяця:

• для дорослого — 4 860 крон (7 718 гривень), 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

З 6-го місяця та далі:

• для дорослого — 3 130 крон (4 971 гривні);
• для дорослого з вразливою категорією — 4 860 крон (7 718 гривень) та 7 290 крон (11 578 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

Витрати на житло також компенсують. Вони надаються разом із гуманітарною допомогою в розмірі врахованих витрат на житло.

Зареєстрована квартира:

• 1 особа — 3 000 крон (4 764 гривень);
• 2 особи — 6 000 крон (9 529 гривень);
• 3 особи — 9 000 крон (14 293 гривень);
• 4 особи — 12 000 крон (19 058 гривень);
• 5 і більше осіб — 15 000 крон (23 823 гривень).

Всі приміщення поза реєстром:

• 1 особа — 2 400 крон (3 811 гривень);
• 2 особи — 4 800 крон (7 623 гривень);
• 3 особи — 7 200 крон (11 435 гривень);
• 4 особи — 9 600 крон (15 246 гривень);
• 5 і більше осіб — 12 000 крон (19 058 гривень).

Особливий статус дозволяє перебувати в Чехії, а також працювати й отримувати медичну допомогу.

Як живуть біженці з України в Іспанії?

Велика та сонячна Іспанія також відіграла не останню роль в розв’язанні питань, що стосуються людей, які втікали від повномасштабної війни. Вона надає прихисток та спеціальний статус. Він гарантує:

• проживання;
• навчання в школі та уроки іспанської мови;
• психосоціальну допомогу;
• правову допомогу;
• безкоштовну SIM-карту з роумінгом;
• послугу підтвердження водійського посвідчення;
• медичну допомогу;
• орієнтацію на працевлаштування та допомогу у визнані кваліфікації.

Виплати також існують. Іспанія надає грошову допомогу  українцям: дорослим 400 євро (15 565 гривень) на місяць, а дітям — 100 (3 891 гривню). Сьогодні країна не приймає нові заявки на отримання виплат у розмірі 400 євро. Як альтернатива існує фінансова допомога для вразливих категорій у розмірі 200 євро (7 782 гривень).

Слід зазначити, що в Іспанії діє спеціальний національний ідентифікаційний номер іноземця (“Número de Identidad de Extranjero” або “NIE”), без якого людина не зможе відкривати зарплатний рахунок в банку, оформити контракт на інтернет та зв’язок, купувати рухоме та нерухоме майно тощо.

Як живуть біженці з України у Болгарії?

Зрозуміла мова, м’який клімат, відносно невелика відстань від України — це плюси Болгарії, які стали вирішальними в обрані біженцями саме цієї країни. Такий вибір не є помилкою, адже країна надає досить гарну допомогу.

Почати слід з виплат. Людина, яка отримала статус захисту та стала на облік в Бюро праці, може отримувати 40 левів (795 гривень) на день на харчування та проживання. Окрім того, існує разова виплата в розмірі 375 левів (7 447 гривень). Її можна отримати в офісах соцзахисту за місцем проживання.

Проблем з житлом також не має. У країні діє спеціальна програма державної підтримки з розміщення українських шукачів притулку, яка дозволяє останнім проживати на спеціальних базах, в хостелах, готелях чи у власності, наданій волонтерами.

Біженці також можуть розраховувати на дозвіл на роботу, навчання та медичну допомогу. 

Як живуть біженці з України в Італії?

Країна з давньою історією та смачною кухнею під назвою Італія, як інші європейські країни, приймає українських біженців і надає їм прихисток. 

Людина, яка прибула в країну, може розраховувати на фінансову допомогу від уряду протягом перших 3 місяців. Вона сягає 300 євро (11 674 гривень) на дорослого та 150 євро (5 837 гривень) на дитину. 

Житло та робота в країні — це проблемні питання для українців на території Італії. Якщо суть першої полягає в обмеженій кількості соціальної нерухомості, то другої — в конкуренції, знанні мови та проблемах з визнанням дипломів українських ВНЗ (Вищих навчальних закладів).

Над текстом працював практикант Дмитро Скопіч

Читайте також:

• Що робити українцям, які втратили паспорт за кордоном
• Для українських біженців за кордоном запустили корисний додаток
• З Бахмута до Азії: бахмутянка розповіла, чому в Тайвані беруть приклад з українців
• Як мешканцям із ТОТ та українцям за кордоном отримати пенсію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут. 24 лютого 2022 року. П’ята ранку. Місто ще спить, коли тишу розрізають тривожні новини. За мить життя перевернеться й більше ніколи не стане таким як раніше. Війна настає зненацька. Так було й цього разу. Поки люди в місті метушаться запасаючи продукти, воду, знімаючи готівку, кілька жінок мають інші турботи — вони шукають запаси їжі та ліків для притулку.

Місцевий притулок “Лада” був не просто місцем для тварин — це був острів турботи посеред непростого життя. Тут рятували покалічені долі, лікували страх, вірили, що кожен пес заслуговує на дім. Але війна прийшла без дозволу, і змусила зробити вибір, якого не мало б бути: рятувати життя, тікаючи.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Мариною Шажко, керівницею притулку “Лада”. Говорили про перші години війни, рішення про евакуацію після обстрілів, неймовірний порятунок 145 собак за один день і про те, як “Лада” живе сьогодні.

Примітка. Бахмутське товариству захисту тварин “Лада” — це громадська організація, яка утворилася у 2011 році в Бахмуті. Тут допомагали на волонтерських засадах безхатнім тваринам у власному реабілітаційному притулку, котрі постраждали  від жорстокого поводження власників чи бойових дій. 

Перший день війни: паніка й порожні полиці

Війна завжди розпочинається зненацька. За словами Марини Шашко, вона застала притулок та його команду близько п’ятої ранку.

“Перша думка — що робити? Не було часу на розгубленість. Ми одразу вирішили робити запаси їжі та ліків“, — згадує керівниця притулку.

Жінка пригадує, що в перші дні не було думок про евакуацію, головне було забезпечити тварин мінімальним запасом для їх виживання. Волонтерка почала розповсюджувати пости з проханням допомоги у соціальних мережах, а люди відгукувалися: хтось фінансово, а хтось продуктами чи навіть інформацією.

“Магазини тоді були порожні, усе змітали. Але знайомі телефонували, коли щось з’являлося на складах, щоб ми встигли викупити“, — каже Марина Шажко.

Життя в такому темпі продовжувалося до серпня, коли в притулок вперше прилетів артилерійський снаряд. Тоді трьом волонтеркам — Марині Шажко, Ользі Литовченко та Людмилі Булавченко — стало очевидно, що лишатися небезпечно. Але роздавати тварин по різних містах не хотіли, для команди було принциповим вивезти всіх разом. 

Волонтерка Ольга, яка перебралася із сім’єю до села Вільне Дніпропетровської області, звернулася до місцевої влади. Там запропонували територію, але оренда вартувала 15 тисяч гривень на місяць — занадто багато на той момент. Шукали інші варіанти.

“Ми зверталися до різних фондів і організацій, але всі варіанти мали свої “але”: без світла, без води, без приміщень або занадто далеко“, — каже керівниця “Лади”.

Тим часом по притулку прилетіло вдруге. Наприкінці серпня російська артилерія вбила собаку Ладу, названу на честь притулку, жінки зрозуміли, чекати більше не можна.

“Ми сприйняли це як знак, що чекати більше не можна. І погодилися на ті 15 тисяч. Жодна сума не більша за ціну їхніх життів“, — додає пані Марина.

Евакуація за один день: 145 собак під загрозою нових обстрілів

Повноцінна евакуація відбулася 28 вересня 2022 року — після довгої підготовки. До неї долучилися представники “Порятунок тварин Харків”, англійської організації Breaking The Chains, а також подружжя Зоя Шкурко й Дмитро Підтуркін із Києва.

“Це було 28 вересня. Фронт наближався, попередні дні були дуже гучні, а того дня — тиша. Ніби вищі сили допомагали нам“, — каже волонтерка Марина Шажко.

Вивозили у три черги — з 7:00 до 15:00. За один день вдалося перевезти всіх 145 собак. Евакуація була важкою, але дозволила зберегти життя усім собакам з притулку “Лада”.

“Після кожного приїзду транспорту з’являлися дрони, а за ними — прильоти. Ми розуміли, що часу на поступовість немає“, — згадує керівниця притулку.

Як тварини переживали поїздку

Готувати тварин до самої евакуації почали за три місяці, коли волонтерки почали давати всім підопічним заспокійливі препарати, щоб зменшити тривожність. У сам день виїзду більшість поводилися неспокійно: скавчали, дряпали бокси, тремтіли. Але під час завантаження деякі ніби розуміли, що відбувається.

“Вони мовчки сідали у клітки, ніби довіряючи нам“, — пригадує керівниця притулку.

Волонтерка зізнається, що це переїзд став одним із найважчих періодів у їхньому житті.

“Постійна напруга, страх за кожного хвостика, відповідальність за рішення… Ми не мали права на помилку“, — каже Марина Шажко.

Попри стрес, команду тримала взаємна підтримка, а також перші ознаки того, що тварини на новому місці почали заспокоюватися:

“Коли вони почали їсти, спати, довіряти — тоді прийшло відчуття, що ми вистояли“, — ділиться керівниця бахмутського притулку.

З того часу притулок “Лада” поступово став одним із хабів на Дніпропетровщині, куди евакуюють тварин із зони бойових дій на Донеччині. Так тут опинився й пес на ім’я Граф, який потрапив у притулок “Лада” вже після початку війни. Він родом із Максимільянівки — невеликого села в Покровському районі. Його власники виїхали, залишивши на короткому ланцюгу під обстрілами. Від постійних вибухів Граф втратив зір.

“Сусіди підгодовували, але розуміли, що він загине. Коли приїхала команда порятунку, попросили забрати його“, — кажуть у притулку.

Спершу пес опинився у Харкові, потім — у “Ладі”. Тут його лікували, адаптували. Після довгої боротьби він вистояв і навіть отримав подарунок, повноцінний вольєр від благодійниці зі США, яка прочитала його історію та вирішила підтримати вихованця притулку.

Щоденна робота: понад дві сотні тварин і нестача коштів

Життя притулку сьогодні залишається складним. Жінки змушені сплачувати оренду, шукати гроші на корм та ліки, все це існує завдяки донатам небайдужих людей. Зараз тут проживає понад дві сотні собак, всі вони мають власну непросту історію.

“Головна складність — фінансова. Витрати великі, а допомоги часто не вистачає навіть на базові потреби“, — каже керівниця “Лади”

Друга проблема — медична. У притулку багато літніх і хронічно хворих тварин, які потребують медикаментів. До цього додається постійна емоційна втома. Попри це команда працює щодня:

“Ми навчилися жити в режимі марафону: день за днем, просто роблячи все, що можемо“, — зазначає Марина Шажко.

Підтримують притулок переважно такі ж волонтери та благодійні організації.

“Фонди Happy Paw, UFA, UAnimals, організація з Німеччини BGK Bochum/Köln — без них ми б не впоралися. Місцева влада не допомагає зовсім“, — зазначає притулок.

У притулку визнають, що складнощі  часом змушують замислюватися закриття, але ніхто ніколи не розглядав, це як реальний варіант виходу. Сотні собак, які залежать від цього притулку можуть залишитися на вулиці.

“Для нас це не “об’єкт”, а живі душі, які довірили нам життя. Якщо не буде коштів — будемо стукати у всі двері. Ми не маємо плану Б“, — підкреслює керівниця притулку.

Що тримає команду сьогодні

Волонтери кажуть, що сенс роботи змінився.

“Після всього, що ми пережили — війну, втрату дому, евакуацію — я не уявляю себе поза цим. Це вже не просто справа. Це — сенс життя“, — підсумовує співрозмовниця.

Як допомогти притулку “Лада”

Щоб допомогти притулку “Лада”, можна напряму звернутися до керівниці Марини Шажко за контактним номером телефону, вказаним у групі у Facebook.

• Найменування отримувача: ГО БТЗТ “ЛАДА”. Код отримувача: 37868823. Рахунок: UA113052990000026001033900793;
• Банк: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”. ПриватБанк: 4731 2196 5029 6076;
• ПУМБ: 5355 2800 3944 9234;
• Банка Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/2BDRYuBHQX;
• Номер картки Банки: 5375 4112 0465 1983;
• PayPal: [email protected].

Примітка. Матеріал створено у межах участі в конкурсі “Співпростір”, за підтримки ГО “Ю-Хартс Україна” та Kormotech.

Читайте також:

“Ми не маємо права зупинятися”: як зараз виживає бахмутський притулок “Лада”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Донецька обласна прокуратура розслідує воєнний злочин на Донеччині. Військових армії рф підозрюють у вбивстві українського військовополоненого. Свій злочин окупанти знімали на камеру.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

На Донеччині побили і розстріляли полоненого

Донецька обласна прокуратура почала розслідування воєнного злочину на Донеччині. Відомо, що в листопаді 2025 року під час штурму позицій у районі села Гнатівка Покровського району росіяни оточили і взяли в полон військовослужбовця ЗСУ. Один із окупантів зв’язав йому руки, а інший кілька разів вдарив прикладом автомата по голові. Коли беззбройний боєць перестав реагувати, його розстріляли.

За фактом воєнного злочину, що спричинило загибель людини, відкрили кримінальну справу. Правоохоронці встановлюють обставини події та осіб, які вчинили злочин.

Зазначимо, що випадки розстрілу росіянами полонених непоодинокі. Також є підтверджені факти про накази російських командирів вбивати цивільних. Такий наказ давали окупантам, які заходили в Покровськ.

Читайте також:

• В Україну повернули 1000 тіл загиблих військових: розпочинається ідентифікація
• У Дніпрі рятують жінку зі Званівки, яка вижила після катувань росіян
• У Костянтинівці викрили 24-річного хлопця, який передавав росіянам координати для ударів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!