Велика кількість громадян України була вимушена через війну змінити звичну для себе реальність та шукати прихисток за кордоном. Зараз їх можна знайти по всій земній кулі, але найбільша кількість перебувають в країнах “старого світу”, в Європі.

Скільки ж зараз біженців з нашої країни перебувають за кордоном? Які в них умови життя? Редакція Бахмут IN.UA надає відповіді.

Скільки зараз українців перебувають у Європі?

Згідно з останніми даними Eurostat (European Statistical Office), в країнах Європейського союзу зараз проживають майже 4,2 мільйона громадян України, які покинули країну через початок російського повномасштабного вторгнення. Вони отримали спеціальний статус тимчасового захисту.

Основними ж країнами, які прийняли українців, стали:

• Німеччина — 1 194 900;
• Польща — 958 655;
• Чехія — 357 960;
• Іспанія — 187 205;
• Болгарія — 166 535;
• Італія — 161 220.

Як живуть біженці з України в Німеччині?

Біженці з України з перших днів повномасштабної війни почали прибувати в одну з найбагатших країн ЄС. Та, зі свого боку, активно їх приймала. Цей процес продовжується і по сьогодні. Утім, вже є певні зміни. До прикладу, не всі землі Німеччини у 2023 році приймають громадян нашої України через брак ресурсів. Зараз біженців приймають лише на півдні, а саме у:

• Баварії;
• Баден-Вюртембергу;
• Гессені;
• Саксонії;
• Тюрингії;
• Саарі.

Прибувши на місце та оформивши всі необхідні документи, біженці зможуть отримувати грошову допомогу, яка становить:

• одиноким дорослим — 502 євро (19 524 гривень) на місяць;
• батькам-одинакам — 502 євро (19 524 гривень);
• повнолітнім громадянам України — 451 євро (17 540 гривень);
• дітям від 14 до 17 років — 420 євро (16 335 гривень);
• дітям від 6 до 13 років — 348 євро (13 534 гривень);
• дітям до 5 років — 318 євро (12 368 гривень).

Окрім того, біженці можуть отримувати допомогу по безробіттю, яку видає місцевий центр зайнятості. Вона становить 449 євро на місяць (17 463 гривень) для одинокого дорослого та 404 євро (15 712 гривень), якщо це член цілої родини.

Робота — складний процес, адже для початку потрібно оформити всі необхідні документи з дозволами на роботу та знати мову на рівні C1 або C2. Інакше знайти високооплачувану посаду не вийде.

Як живуть біженці з України в Польщі?

Польща також швидко стала місцем найбільшого попиту серед українців. Утім, останнім часом вона стає все менш привабливою. Це пов’язано з тим, що місцевий уряд наступного року може скасувати виплати українським біженцям.

Відзначимо, що поки діють одноразові виплати для біженців (300 злотих або 2 655 гривень) та щомісячні виплати для дітей до 18 років (500 злотих або 4 425 гривень). Окрім того, в країні є безплатна медицина, освіта для дітей, доступ до місцевого ринку праці та житло з харчуванням упродовж 120 днів.

Зазначимо, що влада Польщі також вимагає від українців отримати особливий статус PESEL UKR, який дозволяє отримувати допомогу в разі проживання на території країни. На його отримання дають 30 днів.

Як живуть біженці з України в Чехії?

По прибуттю громадянин України повинен повідомити про свій приїзд міграційні органи, а вже потім оформити тимчасовий захист від країни. Це дозволяє отримувати виплати, які залежать від кількості проведених місяців.

Від 1-го до 5-го місяця:

• для дорослого — 4 860 крон (7 718 гривень), 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

З 6-го місяця та далі:

• для дорослого — 3 130 крон (4 971 гривні);
• для дорослого з вразливою категорією — 4 860 крон (7 718 гривень) та 7 290 крон (11 578 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

Витрати на житло також компенсують. Вони надаються разом із гуманітарною допомогою в розмірі врахованих витрат на житло.

Зареєстрована квартира:

• 1 особа — 3 000 крон (4 764 гривень);
• 2 особи — 6 000 крон (9 529 гривень);
• 3 особи — 9 000 крон (14 293 гривень);
• 4 особи — 12 000 крон (19 058 гривень);
• 5 і більше осіб — 15 000 крон (23 823 гривень).

Всі приміщення поза реєстром:

• 1 особа — 2 400 крон (3 811 гривень);
• 2 особи — 4 800 крон (7 623 гривень);
• 3 особи — 7 200 крон (11 435 гривень);
• 4 особи — 9 600 крон (15 246 гривень);
• 5 і більше осіб — 12 000 крон (19 058 гривень).

Особливий статус дозволяє перебувати в Чехії, а також працювати й отримувати медичну допомогу.

Як живуть біженці з України в Іспанії?

Велика та сонячна Іспанія також відіграла не останню роль в розв’язанні питань, що стосуються людей, які втікали від повномасштабної війни. Вона надає прихисток та спеціальний статус. Він гарантує:

• проживання;
• навчання в школі та уроки іспанської мови;
• психосоціальну допомогу;
• правову допомогу;
• безкоштовну SIM-карту з роумінгом;
• послугу підтвердження водійського посвідчення;
• медичну допомогу;
• орієнтацію на працевлаштування та допомогу у визнані кваліфікації.

Виплати також існують. Іспанія надає грошову допомогу  українцям: дорослим 400 євро (15 565 гривень) на місяць, а дітям — 100 (3 891 гривню). Сьогодні країна не приймає нові заявки на отримання виплат у розмірі 400 євро. Як альтернатива існує фінансова допомога для вразливих категорій у розмірі 200 євро (7 782 гривень).

Слід зазначити, що в Іспанії діє спеціальний національний ідентифікаційний номер іноземця (“Número de Identidad de Extranjero” або “NIE”), без якого людина не зможе відкривати зарплатний рахунок в банку, оформити контракт на інтернет та зв’язок, купувати рухоме та нерухоме майно тощо.

Як живуть біженці з України у Болгарії?

Зрозуміла мова, м’який клімат, відносно невелика відстань від України — це плюси Болгарії, які стали вирішальними в обрані біженцями саме цієї країни. Такий вибір не є помилкою, адже країна надає досить гарну допомогу.

Почати слід з виплат. Людина, яка отримала статус захисту та стала на облік в Бюро праці, може отримувати 40 левів (795 гривень) на день на харчування та проживання. Окрім того, існує разова виплата в розмірі 375 левів (7 447 гривень). Її можна отримати в офісах соцзахисту за місцем проживання.

Проблем з житлом також не має. У країні діє спеціальна програма державної підтримки з розміщення українських шукачів притулку, яка дозволяє останнім проживати на спеціальних базах, в хостелах, готелях чи у власності, наданій волонтерами.

Біженці також можуть розраховувати на дозвіл на роботу, навчання та медичну допомогу. 

Як живуть біженці з України в Італії?

Країна з давньою історією та смачною кухнею під назвою Італія, як інші європейські країни, приймає українських біженців і надає їм прихисток. 

Людина, яка прибула в країну, може розраховувати на фінансову допомогу від уряду протягом перших 3 місяців. Вона сягає 300 євро (11 674 гривень) на дорослого та 150 євро (5 837 гривень) на дитину. 

Житло та робота в країні — це проблемні питання для українців на території Італії. Якщо суть першої полягає в обмеженій кількості соціальної нерухомості, то другої — в конкуренції, знанні мови та проблемах з визнанням дипломів українських ВНЗ (Вищих навчальних закладів).

Над текстом працював практикант Дмитро Скопіч

Читайте також:

• Що робити українцям, які втратили паспорт за кордоном
• Для українських біженців за кордоном запустили корисний додаток
• З Бахмута до Азії: бахмутянка розповіла, чому в Тайвані беруть приклад з українців
• Як мешканцям із ТОТ та українцям за кордоном отримати пенсію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Український monobank повністю скасував комісії за міжнародні SWIFT-платежі. Зміни діють для всіх категорій користувачів — як для фізичних осіб, так і для представників бізнесу.

Про це повідомив Олег Гороховський, співвласник monobank.

monobank скасував комісію за всі закордонні SWIFT-перекази

Відтепер вхідні та вихідні закордонні перекази через систему SWIFT здійснюються без стягнення додаткової плати. Раніше середня вартість однієї такої транзакції становила близько тисячі гривень. Сумарний річний дохід банку від цих зборів перевищував 11 мільйонів гривень.

Про нововведення розповів співвласник банку Олег Гороховський. За його словами, рішення ухвалене для підтримки користувачів.

“Подумали, що і бізнесам, і звичайним людям такі платежі зараз справді важливі. Бізнесам — для дешевших закупівель у складний час, людям — для оплати навчання, лікування та військової амуніції. Тож не будемо ускладнювати. Відсьогодні все безкоштовно!”, — написав Олег Гороховський.

Відсутність комісії дозволить клієнтам заощаджувати кошти під час різних фінансових операцій:

• оплата закордонних контрактів та закупівель для підприємців;
• розрахунки за медичні послуги за межами України;
• грошові перекази за навчання в іноземних закладах;
• придбання військового спорядження та амуніції.

Читайте також:

Соціальна допомога замість пенсії: критерії отримання та інструкція з онлайн-оформлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зміна у сприйнятті власного тіла розпочинається з моменту отримання поранення. У новому дослідженні, в якому взяли участь 27 ветеранів та ветеранок із різними типами поранень, експерти проаналізували, як фізичні травми впливають на сексуальність, самооцінку та повернення до інтимного життя. Віднопвідні результати увійшли в посібник “Любись” про сексуальність після поранень.

Про це йдется в новому достідженні аналітиків VeteranHUB.

Сексуальність та стосунки з тілом після поранення

У Києві відбулася презентація проєкту Resex 2.0, у межах якого команда “Ветеран Хабу” випустила нове дослідження та посібник “Любись. Коли тіло відчуває інакше”. Захід пройшов 28 травня. Матеріали присвячені темі чутливості та змінам у сексуальному досвіді людей, які отримали поранення. До розробки проєкту автори залучили профільних експертів із фізичного відновлення та сексуальної реабілітації.

Досвід респондентів показує, що для частини поранених усвідомлення травми супроводжується не лише боротьбою за виживання, а й думками про цілісність тіла, сексуальність та репродуктивну функцію.

Відповіді щодо хвилювання про стан статевих органів у перший момент після поранення були різними. Це не завжди залежало від тяжкості травми, а радше від того, наскільки важливим є сексуальне життя для людини:

• деякі військові цікавилися у медиків станом репродуктивних органів під час первинного огляду;
• військові з медичним досвідом або бойові медики самостійно оцінювали свій стан та можливий вплив травми на майбутнє сексуальне здоров’я;
• частині поранених медики на стабілізаційних пунктах самостійно перевіряли наявність статевих органів, розуміючи важливість цієї теми для військових;
• частина респондентів зазначала, що під час евакуації зовсім не думали про сексуальність, особливо ті, хто перебував без свідомості. 

На відміну від чоловіків, ветеранки під час поранення демонстрували інший фокус уваги і не замислювалися про свою сексуальність чи репродуктивне здоров’я. Для чоловіків такі хвилювання є закономірним проявом ідентичності. Окрім сексуальної функції, деякі чоловіки, особливо ті, хто не мав дітей, переймалися збереженням репродуктивного здоров’я.

Інформаційний вакуум на етапі лікування

Після евакуації розпочинається етап лікування, який може тривати від кількох місяців до понад року. Під час лікування військових здебільшого цікавить можливість займатися сексом, а на психологічному рівні — власна самооцінка та сприйняття їхнього зміненого тіла іншими людьми.

Головною проблемою на цьому етапі стає загальна нестача інформації щодо стану здоров’я та подальших кроків. В Україні досі немає розробленого і затвердженого протоколу сексуальної реабілітації. Обговорення інтимних потреб не є частиною лікування і виникає лише з ініціативи медиків або самого пацієнта.

У лікарнях та шпиталях не завжди є спеціалісти, здатні надати фахову консультацію щодо сексуального здоров’я. Для частини персоналу ця тема залишається табуйованою. Відсутність інформування з боку лікарів може негативно впливати на подальше відновлення. Люди залишаються наодинці зі змінами, уникають розмов про свої переживання та можуть сприймати невпевненість у собі як норму.

Деякі респонденти згадували негативний досвід взаємодії зі шпитальними психологами через їхній брак експертизи, розуміння та емпатії у темі сексуальності. Найбільше потребу в інформації відчували ветерани зі спінальною травмою. Тим, кому пощастило зустріти фахових лікарів або реабілітологів, консультації про способи покращення ерекції та можливості досягнення еякуляції надавали вирішальну підтримку.

Прийняття тіла та відновлення лібідо

Усвідомлення себе у зміненому тілі часто приходило до військових лише тоді, коли вони могли побачити себе або доторкнутися до ран. Нерозуміння діагнозу та прогнозів одужання ускладнює перехід до етапу прийняття власного тіла. Дехто сприймав свій фізичний стан фаталістично, але підтримка близьких допомагала подолати цю кризу.

Після стабілізації стану та покращення самопочуття більшість респондентів відзначала підвищене бажання сексуального контакту та зростання лібідо. Така фізична реакція була характерна для чоловіків з різними типами травм. Інтенсивне бажання сексу ветерани також пов’язували зі спробами протестувати функціональність тіла та зняти напругу після пережитого стресу та бойових дій. Водночас у розповідях ветеранок подібні спостереження не фіксувалися.

Експерти-сексологи пояснюють, що для військових, які тривалий час перебували в умовах хронічного стресу, сексуальна активність стає одним зі способів упоратися з напруженням. Проте в інших може формуватися протилежна реакція — різке зниження або повна відсутність сексуального потягу.

Перші сексуальні практики після поранення

Повернення до сексуального життя для частини ветеранів розпочиналося ще на етапі лікування, задовго до повного фізичного відновлення.

Перші сексуальні практики супроводжувалися такими особливостями:

• військові починали шукати можливості для задоволення потреб, зокрема через мастурбацію;
• дехто займався сексом ще в лікарні, коли знаходив можливість усамітнитися, або під час переведення між медичними закладами;
• для багатьох перший статевий акт був способом переконатися у своїй фізичній спроможності, де вирішальним був факт еякуляції;
• перші спроби часто супроводжувалися болем через незагоєні рани, травми хребта чи фантомні болі в ампутованих кінцівках.

Читайте також:

Виплати військовим у 2026 році: різниця між бойовими та грошовим забезпеченням

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!