Велика кількість громадян України була вимушена через війну змінити звичну для себе реальність та шукати прихисток за кордоном. Зараз їх можна знайти по всій земній кулі, але найбільша кількість перебувають в країнах “старого світу”, в Європі.

Скільки ж зараз біженців з нашої країни перебувають за кордоном? Які в них умови життя? Редакція Бахмут IN.UA надає відповіді.

Скільки зараз українців перебувають у Європі?

Згідно з останніми даними Eurostat (European Statistical Office), в країнах Європейського союзу зараз проживають майже 4,2 мільйона громадян України, які покинули країну через початок російського повномасштабного вторгнення. Вони отримали спеціальний статус тимчасового захисту.

Основними ж країнами, які прийняли українців, стали:

• Німеччина — 1 194 900;
• Польща — 958 655;
• Чехія — 357 960;
• Іспанія — 187 205;
• Болгарія — 166 535;
• Італія — 161 220.

Як живуть біженці з України в Німеччині?

Біженці з України з перших днів повномасштабної війни почали прибувати в одну з найбагатших країн ЄС. Та, зі свого боку, активно їх приймала. Цей процес продовжується і по сьогодні. Утім, вже є певні зміни. До прикладу, не всі землі Німеччини у 2023 році приймають громадян нашої України через брак ресурсів. Зараз біженців приймають лише на півдні, а саме у:

• Баварії;
• Баден-Вюртембергу;
• Гессені;
• Саксонії;
• Тюрингії;
• Саарі.

Прибувши на місце та оформивши всі необхідні документи, біженці зможуть отримувати грошову допомогу, яка становить:

• одиноким дорослим — 502 євро (19 524 гривень) на місяць;
• батькам-одинакам — 502 євро (19 524 гривень);
• повнолітнім громадянам України — 451 євро (17 540 гривень);
• дітям від 14 до 17 років — 420 євро (16 335 гривень);
• дітям від 6 до 13 років — 348 євро (13 534 гривень);
• дітям до 5 років — 318 євро (12 368 гривень).

Окрім того, біженці можуть отримувати допомогу по безробіттю, яку видає місцевий центр зайнятості. Вона становить 449 євро на місяць (17 463 гривень) для одинокого дорослого та 404 євро (15 712 гривень), якщо це член цілої родини.

Робота — складний процес, адже для початку потрібно оформити всі необхідні документи з дозволами на роботу та знати мову на рівні C1 або C2. Інакше знайти високооплачувану посаду не вийде.

Як живуть біженці з України в Польщі?

Польща також швидко стала місцем найбільшого попиту серед українців. Утім, останнім часом вона стає все менш привабливою. Це пов’язано з тим, що місцевий уряд наступного року може скасувати виплати українським біженцям.

Відзначимо, що поки діють одноразові виплати для біженців (300 злотих або 2 655 гривень) та щомісячні виплати для дітей до 18 років (500 злотих або 4 425 гривень). Окрім того, в країні є безплатна медицина, освіта для дітей, доступ до місцевого ринку праці та житло з харчуванням упродовж 120 днів.

Зазначимо, що влада Польщі також вимагає від українців отримати особливий статус PESEL UKR, який дозволяє отримувати допомогу в разі проживання на території країни. На його отримання дають 30 днів.

Як живуть біженці з України в Чехії?

По прибуттю громадянин України повинен повідомити про свій приїзд міграційні органи, а вже потім оформити тимчасовий захист від країни. Це дозволяє отримувати виплати, які залежать від кількості проведених місяців.

Від 1-го до 5-го місяця:

• для дорослого — 4 860 крон (7 718 гривень), 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

З 6-го місяця та далі:

• для дорослого — 3 130 крон (4 971 гривні);
• для дорослого з вразливою категорією — 4 860 крон (7 718 гривень) та 7 290 крон (11 578 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

Витрати на житло також компенсують. Вони надаються разом із гуманітарною допомогою в розмірі врахованих витрат на житло.

Зареєстрована квартира:

• 1 особа — 3 000 крон (4 764 гривень);
• 2 особи — 6 000 крон (9 529 гривень);
• 3 особи — 9 000 крон (14 293 гривень);
• 4 особи — 12 000 крон (19 058 гривень);
• 5 і більше осіб — 15 000 крон (23 823 гривень).

Всі приміщення поза реєстром:

• 1 особа — 2 400 крон (3 811 гривень);
• 2 особи — 4 800 крон (7 623 гривень);
• 3 особи — 7 200 крон (11 435 гривень);
• 4 особи — 9 600 крон (15 246 гривень);
• 5 і більше осіб — 12 000 крон (19 058 гривень).

Особливий статус дозволяє перебувати в Чехії, а також працювати й отримувати медичну допомогу.

Як живуть біженці з України в Іспанії?

Велика та сонячна Іспанія також відіграла не останню роль в розв’язанні питань, що стосуються людей, які втікали від повномасштабної війни. Вона надає прихисток та спеціальний статус. Він гарантує:

• проживання;
• навчання в школі та уроки іспанської мови;
• психосоціальну допомогу;
• правову допомогу;
• безкоштовну SIM-карту з роумінгом;
• послугу підтвердження водійського посвідчення;
• медичну допомогу;
• орієнтацію на працевлаштування та допомогу у визнані кваліфікації.

Виплати також існують. Іспанія надає грошову допомогу  українцям: дорослим 400 євро (15 565 гривень) на місяць, а дітям — 100 (3 891 гривню). Сьогодні країна не приймає нові заявки на отримання виплат у розмірі 400 євро. Як альтернатива існує фінансова допомога для вразливих категорій у розмірі 200 євро (7 782 гривень).

Слід зазначити, що в Іспанії діє спеціальний національний ідентифікаційний номер іноземця (“Número de Identidad de Extranjero” або “NIE”), без якого людина не зможе відкривати зарплатний рахунок в банку, оформити контракт на інтернет та зв’язок, купувати рухоме та нерухоме майно тощо.

Як живуть біженці з України у Болгарії?

Зрозуміла мова, м’який клімат, відносно невелика відстань від України — це плюси Болгарії, які стали вирішальними в обрані біженцями саме цієї країни. Такий вибір не є помилкою, адже країна надає досить гарну допомогу.

Почати слід з виплат. Людина, яка отримала статус захисту та стала на облік в Бюро праці, може отримувати 40 левів (795 гривень) на день на харчування та проживання. Окрім того, існує разова виплата в розмірі 375 левів (7 447 гривень). Її можна отримати в офісах соцзахисту за місцем проживання.

Проблем з житлом також не має. У країні діє спеціальна програма державної підтримки з розміщення українських шукачів притулку, яка дозволяє останнім проживати на спеціальних базах, в хостелах, готелях чи у власності, наданій волонтерами.

Біженці також можуть розраховувати на дозвіл на роботу, навчання та медичну допомогу. 

Як живуть біженці з України в Італії?

Країна з давньою історією та смачною кухнею під назвою Італія, як інші європейські країни, приймає українських біженців і надає їм прихисток. 

Людина, яка прибула в країну, може розраховувати на фінансову допомогу від уряду протягом перших 3 місяців. Вона сягає 300 євро (11 674 гривень) на дорослого та 150 євро (5 837 гривень) на дитину. 

Житло та робота в країні — це проблемні питання для українців на території Італії. Якщо суть першої полягає в обмеженій кількості соціальної нерухомості, то другої — в конкуренції, знанні мови та проблемах з визнанням дипломів українських ВНЗ (Вищих навчальних закладів).

Над текстом працював практикант Дмитро Скопіч

Читайте також:

• Що робити українцям, які втратили паспорт за кордоном
• Для українських біженців за кордоном запустили корисний додаток
• З Бахмута до Азії: бахмутянка розповіла, чому в Тайвані беруть приклад з українців
• Як мешканцям із ТОТ та українцям за кордоном отримати пенсію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Національний банк України з 4 вересня 2026 року вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. На її лицьовому боці буде зображений український поет, правозахисник і дисидент Василь Стус, а на зворотному, будівля філологічного факультету Донецького національного університету, який нині носить його ім’я.

Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час презентації нової банкноти.

В Україні введуть в обіг нову банкноту 2000 гривень із Василем Стусом

За словами Андрія Пишного, рішення про запровадження нового найвищого номіналу продиктоване насамперед економічними причинами. За майже сім років після введення банкноти номіналом 1000 гривень українська економіка суттєво змінилася. На це вплинули пандемія COVID-19 та повномасштабна війна.

У Національному банку зазначають, що:

• обсяг готівки в обігу зріс із майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень;
• частка банкнот номіналом 1000 гривень перевищила 55% від загальної суми банкнот в обігу;
• рівень цін за цей період зріс приблизно вдвічі;
• середньомісячна заробітна плата у травні 2026 року становила майже 31 тисячу гривень, що утричі більше, ніж у 2019 році.

У НБУ пояснюють, що новий номінал дозволить скоротити витрати на друк, транспортування, інкасацію та обробку готівки, а також зробить готівкові розрахунки зручнішими для громадян, бізнесу й банків.

Чому на новій банкноті зобразили Василя Стуса

На лицьовому боці нової банкноти розмістили портрет українського поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса. На звороті зображено будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався Стус. Сьогодні ця будівля перебуває в тимчасовій окупації, а сам університет після релокації працює у Вінниці та носить ім’я Василя Стуса.

За словами Андрія Пишного, нова банкнота має не лише економічне, а й символічне значення.

“Цією банкнотою ми документуємо український суверенітет, віддаємо належне нашим героям і говоримо про речі, які сьогодні особливо важливо називати вголос”, — зазначив голова НБУ.

Коли нову банкноту введуть в обіг

Банкноту номіналом 2000 гривень планують ввести в обіг 4 вересня 2026 року. Цю дату обрали символічно. Саме 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою взяв участь у першому відкритому протесті проти політичних репресій української інтелігенції в СРСР. А 4 вересня 1985 року поет загинув у радянському таборі.

У Національному банку також повідомили, що нова банкнота матиме понад 20 елементів захисту, зокрема новітню захисну стрічку Anima™ Colour, яку вперше у світі використано саме на українській валюті.

До теми:

Стус, якого ми не знали: до роковин загибелі розповідаємо про поета, якого сформувала Донеччина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Офлайн-захід задля посилення голосів вимушених переселенців організовують у Києві 22 липня ГО “Східний Варіант” спільно з ГО “Вікно Відновлення”. На події відбудеться презентація результатів фокус-групового дослідження, панельна дискусія та уточнення рекомендацій до влади, міжнародних організацій та медіа.

Про це повідомляє “Вікно Відновлення”, співорганізатор офлайн-події.

Програма заходу

10:00–10:30 — реєстрація, вітальна кава;

10:30–12:00 — вступні слова та презентація аналітичного дослідження “Карта проблем і рішень: досвід ВПО та інституційні перспективи відновлення”. Звіт підготували за підсумками 10-ти фокус-групових обговорень за участі вимушених переселенців з Донецької та Луганської областей, а також представників (-ць) органів влади, медіа, громадських організацій, волонтерських ініціатив;

12:00–13:35 — панельна дискусія за участі представників (-ць) органів влади, міжнародних та громадських організацій і медіа;

13:30–14:30 — обід;

14:30–16:30 — фасилітована сесія з коригування рекомендацій для влади, громад, ГО та медіа. Учасники обговорять, як ефективніше сприяти активній участі вимушених переселенців у процесах відновлення;

16:30-16:45 — підбиття підсумків.

Реєстрація

Офлайн-подія «Карта проблем і рішень: участь ВПО у відновленні регіонів» відбудеться в Києві 22 липня 2026 року (10:00–16:45). 

До участі запрошуються зацікавлені представники органів державної та місцевої влади, міжнародних донорських організацій, громадського сектору, експертного середовища, медійники, які працюють з проблемами вимушених переселенців з Донецької та Луганської областей.

Кількість учасників обмежена.Організатори можуть відшкодувати витрати на дорогу для частини учасників і учасниць, однак можливості компенсації також обмежені. Потребу у відшкодуванні проїзду просимо вказати під час реєстрації. Для участі необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.

Місце проведення події буде повідомлене зареєстрованим учасникам додатково.

Захід проводиться у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Читайте також:

Демобілізовані бахмутяни можуть відпочити у Миргороді: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!