Велика кількість громадян України була вимушена через війну змінити звичну для себе реальність та шукати прихисток за кордоном. Зараз їх можна знайти по всій земній кулі, але найбільша кількість перебувають в країнах “старого світу”, в Європі.

Скільки ж зараз біженців з нашої країни перебувають за кордоном? Які в них умови життя? Редакція Бахмут IN.UA надає відповіді.

Скільки зараз українців перебувають у Європі?

Згідно з останніми даними Eurostat (European Statistical Office), в країнах Європейського союзу зараз проживають майже 4,2 мільйона громадян України, які покинули країну через початок російського повномасштабного вторгнення. Вони отримали спеціальний статус тимчасового захисту.

Основними ж країнами, які прийняли українців, стали:

• Німеччина — 1 194 900;
• Польща — 958 655;
• Чехія — 357 960;
• Іспанія — 187 205;
• Болгарія — 166 535;
• Італія — 161 220.

Як живуть біженці з України в Німеччині?

Біженці з України з перших днів повномасштабної війни почали прибувати в одну з найбагатших країн ЄС. Та, зі свого боку, активно їх приймала. Цей процес продовжується і по сьогодні. Утім, вже є певні зміни. До прикладу, не всі землі Німеччини у 2023 році приймають громадян нашої України через брак ресурсів. Зараз біженців приймають лише на півдні, а саме у:

• Баварії;
• Баден-Вюртембергу;
• Гессені;
• Саксонії;
• Тюрингії;
• Саарі.

Прибувши на місце та оформивши всі необхідні документи, біженці зможуть отримувати грошову допомогу, яка становить:

• одиноким дорослим — 502 євро (19 524 гривень) на місяць;
• батькам-одинакам — 502 євро (19 524 гривень);
• повнолітнім громадянам України — 451 євро (17 540 гривень);
• дітям від 14 до 17 років — 420 євро (16 335 гривень);
• дітям від 6 до 13 років — 348 євро (13 534 гривень);
• дітям до 5 років — 318 євро (12 368 гривень).

Окрім того, біженці можуть отримувати допомогу по безробіттю, яку видає місцевий центр зайнятості. Вона становить 449 євро на місяць (17 463 гривень) для одинокого дорослого та 404 євро (15 712 гривень), якщо це член цілої родини.

Робота — складний процес, адже для початку потрібно оформити всі необхідні документи з дозволами на роботу та знати мову на рівні C1 або C2. Інакше знайти високооплачувану посаду не вийде.

Як живуть біженці з України в Польщі?

Польща також швидко стала місцем найбільшого попиту серед українців. Утім, останнім часом вона стає все менш привабливою. Це пов’язано з тим, що місцевий уряд наступного року може скасувати виплати українським біженцям.

Відзначимо, що поки діють одноразові виплати для біженців (300 злотих або 2 655 гривень) та щомісячні виплати для дітей до 18 років (500 злотих або 4 425 гривень). Окрім того, в країні є безплатна медицина, освіта для дітей, доступ до місцевого ринку праці та житло з харчуванням упродовж 120 днів.

Зазначимо, що влада Польщі також вимагає від українців отримати особливий статус PESEL UKR, який дозволяє отримувати допомогу в разі проживання на території країни. На його отримання дають 30 днів.

Як живуть біженці з України в Чехії?

По прибуттю громадянин України повинен повідомити про свій приїзд міграційні органи, а вже потім оформити тимчасовий захист від країни. Це дозволяє отримувати виплати, які залежать від кількості проведених місяців.

Від 1-го до 5-го місяця:

• для дорослого — 4 860 крон (7 718 гривень), 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

З 6-го місяця та далі:

• для дорослого — 3 130 крон (4 971 гривні);
• для дорослого з вразливою категорією — 4 860 крон (7 718 гривень) та 7 290 крон (11 578 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

Витрати на житло також компенсують. Вони надаються разом із гуманітарною допомогою в розмірі врахованих витрат на житло.

Зареєстрована квартира:

• 1 особа — 3 000 крон (4 764 гривень);
• 2 особи — 6 000 крон (9 529 гривень);
• 3 особи — 9 000 крон (14 293 гривень);
• 4 особи — 12 000 крон (19 058 гривень);
• 5 і більше осіб — 15 000 крон (23 823 гривень).

Всі приміщення поза реєстром:

• 1 особа — 2 400 крон (3 811 гривень);
• 2 особи — 4 800 крон (7 623 гривень);
• 3 особи — 7 200 крон (11 435 гривень);
• 4 особи — 9 600 крон (15 246 гривень);
• 5 і більше осіб — 12 000 крон (19 058 гривень).

Особливий статус дозволяє перебувати в Чехії, а також працювати й отримувати медичну допомогу.

Як живуть біженці з України в Іспанії?

Велика та сонячна Іспанія також відіграла не останню роль в розв’язанні питань, що стосуються людей, які втікали від повномасштабної війни. Вона надає прихисток та спеціальний статус. Він гарантує:

• проживання;
• навчання в школі та уроки іспанської мови;
• психосоціальну допомогу;
• правову допомогу;
• безкоштовну SIM-карту з роумінгом;
• послугу підтвердження водійського посвідчення;
• медичну допомогу;
• орієнтацію на працевлаштування та допомогу у визнані кваліфікації.

Виплати також існують. Іспанія надає грошову допомогу  українцям: дорослим 400 євро (15 565 гривень) на місяць, а дітям — 100 (3 891 гривню). Сьогодні країна не приймає нові заявки на отримання виплат у розмірі 400 євро. Як альтернатива існує фінансова допомога для вразливих категорій у розмірі 200 євро (7 782 гривень).

Слід зазначити, що в Іспанії діє спеціальний національний ідентифікаційний номер іноземця (“Número de Identidad de Extranjero” або “NIE”), без якого людина не зможе відкривати зарплатний рахунок в банку, оформити контракт на інтернет та зв’язок, купувати рухоме та нерухоме майно тощо.

Як живуть біженці з України у Болгарії?

Зрозуміла мова, м’який клімат, відносно невелика відстань від України — це плюси Болгарії, які стали вирішальними в обрані біженцями саме цієї країни. Такий вибір не є помилкою, адже країна надає досить гарну допомогу.

Почати слід з виплат. Людина, яка отримала статус захисту та стала на облік в Бюро праці, може отримувати 40 левів (795 гривень) на день на харчування та проживання. Окрім того, існує разова виплата в розмірі 375 левів (7 447 гривень). Її можна отримати в офісах соцзахисту за місцем проживання.

Проблем з житлом також не має. У країні діє спеціальна програма державної підтримки з розміщення українських шукачів притулку, яка дозволяє останнім проживати на спеціальних базах, в хостелах, готелях чи у власності, наданій волонтерами.

Біженці також можуть розраховувати на дозвіл на роботу, навчання та медичну допомогу. 

Як живуть біженці з України в Італії?

Країна з давньою історією та смачною кухнею під назвою Італія, як інші європейські країни, приймає українських біженців і надає їм прихисток. 

Людина, яка прибула в країну, може розраховувати на фінансову допомогу від уряду протягом перших 3 місяців. Вона сягає 300 євро (11 674 гривень) на дорослого та 150 євро (5 837 гривень) на дитину. 

Житло та робота в країні — це проблемні питання для українців на території Італії. Якщо суть першої полягає в обмеженій кількості соціальної нерухомості, то другої — в конкуренції, знанні мови та проблемах з визнанням дипломів українських ВНЗ (Вищих навчальних закладів).

Над текстом працював практикант Дмитро Скопіч

Читайте також:

• Що робити українцям, які втратили паспорт за кордоном
• Для українських біженців за кордоном запустили корисний додаток
• З Бахмута до Азії: бахмутянка розповіла, чому в Тайвані беруть приклад з українців
• Як мешканцям із ТОТ та українцям за кордоном отримати пенсію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) отримало інформацію, що підрозділами російської армії наказали посилити атаки безпілотниками. Дії противника спрямовані на цивільну інфраструктуру та автотранспорт у прикордонних і прифронтових регіонах.

Детальніше про це розповіли представники ГУР.

Росіяни посилять удари по цивільній інфраструктурі у прифронтових районах

Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) повідомило про отримання підрозділами російської армії наказу щодо посилення атак безпілотниками. Дії противника спрямовані на цивільну інфраструктуру та автотранспорт у прикордонних і прифронтових регіонах.

ГУР також опублікував перелік об’єктів для активізації ударів. До цього списку ввійшли:

• автозаправні станції;
• вантажні автомобілі;
• пасажирські автобуси;
• легкові транспортні засоби.

Виконання наказу покладено на центр перспективних безпілотних систем “Рубікон” та на зовнішніх пілотів лінійних підрозділів окупаційної армії.

Для пошуку та ураження цілей росіяни планують застосовувати дрони, які керуються у режимі реального часу. Серед заявлених апаратів:

• Молнія-1 та Молнія-2;
• Герань та Гербера;
• Ланцет;
• V2U та інші аналогічні системи.

Помилкові удари противника

В ГУР зазначають, що російські екіпажі безпілотних систем мають низький рівень підготовки, через що дедалі частіше виникають інциденти із помилковими ударами по власних цілях.

Зокрема, відомо, що оператори 1427-го мотострілецького полку російської армії через втрату орієнтування навели безпілотник Молнія-2 на цивільний автомобіль УАЗ Буханка. Інцидент стався поблизу населеного пункту Глушкове в Курській області. Дрон не влучив у машину та здетонував на відстані приблизно 10 метрів від неї. Водночас російські спецслужби часто самостійно режисують подібні атаки у прикордонних регіонах для створення матеріалів пропаганди та дискредитації України.

Ще один випадок зафіксовано на Запорізькому напрямку. Оператори противника помилково уразили пікап, у якому перебували російські військові.

Рівень загрози для населення

Наказ командування противника щодо посилення дронових атак у прифронтових областях становить пряму загрозу для цивільного населення. Головне управління розвідки закликає громадян дотримуватися пильності та обов’язково реагувати на сигнали повітряної тривоги.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Банк розвитку Ради Європи спрямовує 80 мільйонів євро на фінансування програми житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій. Розширення фінансування дозволить частково покрити наявний попит серед переселенців, які втратили нерухомість.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та Голови Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Житлові ваучери для ВПО: деталі нового фінансування

За даними Павла Фролова, Банк розвитку Ради Європи виділить 80 мільйонів євро на фінансування програми житлових ваучерів. Як додає депутат, вказаних коштів вистачить на оплату близько двох тисяч житлових ваучерів.

Надходження коштів розбите на два етапи. Перший транш обсягом 40 мільйонів євро надійде у вересні. Другу частину у розмірі 40 мільйонів євро виділять у 2027 році.

Виділений бюджет не здатен повністю перекрити реальні потреби переселенців, оскільки кількість заявників суттєво перевищує фінансові можливості програми. Головним завданням для держави залишається залучення додаткових інвестицій.

Наразі статистика програми виглядає так:

• понад 43 тисячі осіб подали заявки на отримання житлового ваучера;
• понад 35 тисяч заяв уже погоджено спеціальними комісіями, люди очікують на надходження коштів;
• 3 296 ваучерів профінансовано на загальну суму 6,59 мільярда гривень;
• 3 228 родин завершили процес оформлення та придбали власне житло.

Інтеграція з програмою “єОселя”

За словами Павла Фролова, найближчим часом власники сертифікатів отримають змогу використовувати ваучер як перший внесок за державною іпотечною програмою “єОселя”. Профільний комітет уже рекомендував парламенту ухвалити у першому читанні законопроєкт №15335. Документ має на меті врегулювати питання майнових прав та механізми іпотечної застави.

Читайте також:

Політику щодо питань ВПО можуть об’єднати з ветеранською: у чому ризики

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!