Велика кількість громадян України була вимушена через війну змінити звичну для себе реальність та шукати прихисток за кордоном. Зараз їх можна знайти по всій земній кулі, але найбільша кількість перебувають в країнах “старого світу”, в Європі.

Скільки ж зараз біженців з нашої країни перебувають за кордоном? Які в них умови життя? Редакція Бахмут IN.UA надає відповіді.

Скільки зараз українців перебувають у Європі?

Згідно з останніми даними Eurostat (European Statistical Office), в країнах Європейського союзу зараз проживають майже 4,2 мільйона громадян України, які покинули країну через початок російського повномасштабного вторгнення. Вони отримали спеціальний статус тимчасового захисту.

Основними ж країнами, які прийняли українців, стали:

• Німеччина — 1 194 900;
• Польща — 958 655;
• Чехія — 357 960;
• Іспанія — 187 205;
• Болгарія — 166 535;
• Італія — 161 220.

Як живуть біженці з України в Німеччині?

Біженці з України з перших днів повномасштабної війни почали прибувати в одну з найбагатших країн ЄС. Та, зі свого боку, активно їх приймала. Цей процес продовжується і по сьогодні. Утім, вже є певні зміни. До прикладу, не всі землі Німеччини у 2023 році приймають громадян нашої України через брак ресурсів. Зараз біженців приймають лише на півдні, а саме у:

• Баварії;
• Баден-Вюртембергу;
• Гессені;
• Саксонії;
• Тюрингії;
• Саарі.

Прибувши на місце та оформивши всі необхідні документи, біженці зможуть отримувати грошову допомогу, яка становить:

• одиноким дорослим — 502 євро (19 524 гривень) на місяць;
• батькам-одинакам — 502 євро (19 524 гривень);
• повнолітнім громадянам України — 451 євро (17 540 гривень);
• дітям від 14 до 17 років — 420 євро (16 335 гривень);
• дітям від 6 до 13 років — 348 євро (13 534 гривень);
• дітям до 5 років — 318 євро (12 368 гривень).

Окрім того, біженці можуть отримувати допомогу по безробіттю, яку видає місцевий центр зайнятості. Вона становить 449 євро на місяць (17 463 гривень) для одинокого дорослого та 404 євро (15 712 гривень), якщо це член цілої родини.

Робота — складний процес, адже для початку потрібно оформити всі необхідні документи з дозволами на роботу та знати мову на рівні C1 або C2. Інакше знайти високооплачувану посаду не вийде.

Як живуть біженці з України в Польщі?

Польща також швидко стала місцем найбільшого попиту серед українців. Утім, останнім часом вона стає все менш привабливою. Це пов’язано з тим, що місцевий уряд наступного року може скасувати виплати українським біженцям.

Відзначимо, що поки діють одноразові виплати для біженців (300 злотих або 2 655 гривень) та щомісячні виплати для дітей до 18 років (500 злотих або 4 425 гривень). Окрім того, в країні є безплатна медицина, освіта для дітей, доступ до місцевого ринку праці та житло з харчуванням упродовж 120 днів.

Зазначимо, що влада Польщі також вимагає від українців отримати особливий статус PESEL UKR, який дозволяє отримувати допомогу в разі проживання на території країни. На його отримання дають 30 днів.

Як живуть біженці з України в Чехії?

По прибуттю громадянин України повинен повідомити про свій приїзд міграційні органи, а вже потім оформити тимчасовий захист від країни. Це дозволяє отримувати виплати, які залежать від кількості проведених місяців.

Від 1-го до 5-го місяця:

• для дорослого — 4 860 крон (7 718 гривень), 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

З 6-го місяця та далі:

• для дорослого — 3 130 крон (4 971 гривні);
• для дорослого з вразливою категорією — 4 860 крон (7 718 гривень) та 7 290 крон (11 578 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

Витрати на житло також компенсують. Вони надаються разом із гуманітарною допомогою в розмірі врахованих витрат на житло.

Зареєстрована квартира:

• 1 особа — 3 000 крон (4 764 гривень);
• 2 особи — 6 000 крон (9 529 гривень);
• 3 особи — 9 000 крон (14 293 гривень);
• 4 особи — 12 000 крон (19 058 гривень);
• 5 і більше осіб — 15 000 крон (23 823 гривень).

Всі приміщення поза реєстром:

• 1 особа — 2 400 крон (3 811 гривень);
• 2 особи — 4 800 крон (7 623 гривень);
• 3 особи — 7 200 крон (11 435 гривень);
• 4 особи — 9 600 крон (15 246 гривень);
• 5 і більше осіб — 12 000 крон (19 058 гривень).

Особливий статус дозволяє перебувати в Чехії, а також працювати й отримувати медичну допомогу.

Як живуть біженці з України в Іспанії?

Велика та сонячна Іспанія також відіграла не останню роль в розв’язанні питань, що стосуються людей, які втікали від повномасштабної війни. Вона надає прихисток та спеціальний статус. Він гарантує:

• проживання;
• навчання в школі та уроки іспанської мови;
• психосоціальну допомогу;
• правову допомогу;
• безкоштовну SIM-карту з роумінгом;
• послугу підтвердження водійського посвідчення;
• медичну допомогу;
• орієнтацію на працевлаштування та допомогу у визнані кваліфікації.

Виплати також існують. Іспанія надає грошову допомогу  українцям: дорослим 400 євро (15 565 гривень) на місяць, а дітям — 100 (3 891 гривню). Сьогодні країна не приймає нові заявки на отримання виплат у розмірі 400 євро. Як альтернатива існує фінансова допомога для вразливих категорій у розмірі 200 євро (7 782 гривень).

Слід зазначити, що в Іспанії діє спеціальний національний ідентифікаційний номер іноземця (“Número de Identidad de Extranjero” або “NIE”), без якого людина не зможе відкривати зарплатний рахунок в банку, оформити контракт на інтернет та зв’язок, купувати рухоме та нерухоме майно тощо.

Як живуть біженці з України у Болгарії?

Зрозуміла мова, м’який клімат, відносно невелика відстань від України — це плюси Болгарії, які стали вирішальними в обрані біженцями саме цієї країни. Такий вибір не є помилкою, адже країна надає досить гарну допомогу.

Почати слід з виплат. Людина, яка отримала статус захисту та стала на облік в Бюро праці, може отримувати 40 левів (795 гривень) на день на харчування та проживання. Окрім того, існує разова виплата в розмірі 375 левів (7 447 гривень). Її можна отримати в офісах соцзахисту за місцем проживання.

Проблем з житлом також не має. У країні діє спеціальна програма державної підтримки з розміщення українських шукачів притулку, яка дозволяє останнім проживати на спеціальних базах, в хостелах, готелях чи у власності, наданій волонтерами.

Біженці також можуть розраховувати на дозвіл на роботу, навчання та медичну допомогу. 

Як живуть біженці з України в Італії?

Країна з давньою історією та смачною кухнею під назвою Італія, як інші європейські країни, приймає українських біженців і надає їм прихисток. 

Людина, яка прибула в країну, може розраховувати на фінансову допомогу від уряду протягом перших 3 місяців. Вона сягає 300 євро (11 674 гривень) на дорослого та 150 євро (5 837 гривень) на дитину. 

Житло та робота в країні — це проблемні питання для українців на території Італії. Якщо суть першої полягає в обмеженій кількості соціальної нерухомості, то другої — в конкуренції, знанні мови та проблемах з визнанням дипломів українських ВНЗ (Вищих навчальних закладів).

Над текстом працював практикант Дмитро Скопіч

Читайте також:

• Що робити українцям, які втратили паспорт за кордоном
• Для українських біженців за кордоном запустили корисний додаток
• З Бахмута до Азії: бахмутянка розповіла, чому в Тайвані беруть приклад з українців
• Як мешканцям із ТОТ та українцям за кордоном отримати пенсію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У росії запропонували видавати “житлові сертифікати” громадянам із тимчасово окупованих територій, які втратили житло через бойові дії чи теракти. Водночас російська влада вже виступила проти ініціативи, заявивши, що подібні заходи нібито вже діють.

Про це повідомили росзмі.

“Сертифікати на житло” для жителів ТОТ

В росзмі з’явилася інформація, що у російський парламент внесли законопроєкт, який передбачає надання державних житлових сертифікатів російським громадянам із так званих “нових регіонів”, котрі втратили житло внаслідок бойових дій або терактів. Автором документа є депутат від партії “лдпр” Сергій Каргінов.

Згідно із законопроєктом, отримати цю “підтримку” зможуть лише громадяни росії, які не мають іншої нерухомості, придатної для проживання, або часток у ній. Водночас на компенсацію не зможуть претендувати особи, які мають інше житло.

Попри заявлену “підтримку” мешканців окупованих регіонів, російський уряд вже надав негативний висновок щодо законопроєкту. Там заявили, що “питання допомоги постраждалим нібито вже врегульовані чинними постановами”, зокрема:

• №1327 від 16 жовтня 2019 року — для постраждалих від терактів;
• №2255 від 22 грудня 2023 року — для мешканців ОРДЛО, Херсонської та Запорізької областей;
• №2402 від 29 грудня 2023 року — для громадян із прикордонних регіонів рф.

Крім того, російська влада зазначила, що у законопроєкті “не визначено джерело фінансування для видачі сертифікатів, що порушує статтю 83 Бюджетного кодексу”.

Наразі документ має пройти попереднє обговорення і три основні читання у держдумі. Якщо його ухвалять, він буде направлений до ради федерації та далі — на підпис путіну.

Нагадаємо, що росіяни вже заявили про початок виплат компенсацій за житло мешканцям Бахмута. Наразі, нібито, триває прийом заяв від бахмутян, а паралельно з цим людям вже виплачують кошти. Втім, бахмутяни, які живуть на ТОТ, обурюються, адже подати заяви на компенсації вони не можуть, а про виплати чули лише в соцмережах. У реальності представники “влади” кажуть, що обіцяних коштів немає.

Читайте також:

Бахмутян, які живуть на ТОТ, закликають долучатися до російського додатку MAX: у чому ризики

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Весною 2025 року розпочався проєкт “Спільне бачення нового дому”. Мета проєкту — не просто збудувати будинки, а об’єднати людей. Йдеться про створення дружньої, інтегрованої спільноти, де бахмутяни і місцеві мешканці Гостомельської громади зможуть жити поруч, будувати нові зв’язки, зберігаючи ідентичність своїх громад. Проте шлях цього проєкту виявився складнішим, ніж очікували. Земельна ділянка, навколо якої вибудовувався весь проєкт, не була погоджена. 

Що відбувається з проєктом зараз і які зміни в нього внесли? Розповідаємо у матеріалі.

Що передбачав проєкт першочергово?

Громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами планувала реалізувати проєкт “Спільне бачення нового дому”. У межах цього проєкту мала проводитись робота над розробкою бачення розвитку конкретної земельної ділянки у Гостомелі. Нашою метою було провести дослідження та сформувати спільне бачення майбутнього простору через залучення як бахмутян, так і мешканців Гостомеля.

Особливістю проєкту є людиноцентричний підхід — майбутній квартал планувалося створювати з урахуванням голосу людей, адже саме вони мали визначати, яким буде цей простір. Дослідження передбачало розробку рекомендацій та завдань для створення архітектурної концепції на конкретній ділянці, орієнтованій на потреби обох громад. 

Також проєкт включав відкриту комунікацію та активне залучення мешканців до обговорення, щоб новий квартал відповідав їхнім очікуванням і став прикладом якісної співпраці між громадами. Однак, ділянка в Гостомелі, яку планували брати першочергово, не буде фігурувати у цьому проєкті. Відповідно ми хочемо детально прокомунікувати причини змін, особливо враховуючи негативний досвід попередніх відмов у наданні земельних ділянок

Зміна планів: чому довелося шукати нову землю

Початковий план реалізації проєкту відбувався навколо конкретної земельної ділянки в селищі Гостомель, яку Бахмутська адміністрація хотіла використовувати на умовах суперфіцію під будівництво житлового кварталу для бахмутян.

Олександр Марченко — представник Бахмутської міської військової адміністрації, який координує комунікацію з громадами-партнерами. Під час зустрічі він розповів, що робота над пошуком нової ділянки в Гостомельській громаді триває. Цього разу це має бути земля комунальної власності.

За словами Марченка, попередній досвід із приватною землею показав, що такий шлях надто ризикований. Виникає логічне питання, чому МВА одразу не шукала землю у власності громади? На це питання відповідь дав Олександр Марченко.

“До нас вийшли з пропозицією надати земельну ділянку, саме приватну. Вона знаходиться в дуже зручному місці, це проїзне місце, там можливо було створити й парки, сквери, набережну. Тому ця земельна ділянка була привабливою, вона, за першими домовленостями, надавалась безплатно в користування”, — каже Олександр Марченко

Саме тому зараз шукають земельну ділянку у власності громади, щоб уникнути юридичних колізій.

“Ми втратили багато часу, бо договір, який нам запропонували, був неприйнятним для органів місцевого самоврядування. Але ми не здаємося. Є повне порозуміння з місцевою владою Гостомеля, і проєкту бути”, — наголосив він.

Приватний власник на початковому етапі пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (тимчасове право користування).

Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

Примітка. Договір суперфіцію — це угода, за якою власник земельної ділянки надає іншій особі право користуватися цією ділянкою для забудови (будівництва житлових, промислових, побутових та інших споруд). Головна особливість такого договору полягає в тому, що право власності на споруди, зведені на цій ділянці, належить не власнику землі, а землекористувачу (особі, що отримала право суперфіцію). 

Софія Бондар: “Мета не змінилася — змінилися методи”

Урбаністка ГО “Розквіт” Софія Бондар розповіла, що після невдачі з ділянкою команда вирішила не згортати роботу, а адаптувати її під нові реалії.

“Ми зрозуміли, що наша мета — створення житла для бахмутян у Гостомелі — залишається актуальною незалежно від ділянки. Просто тепер у нас трохи інші завдання, інші методи й кінцеві результати”, — каже Софія.

Якщо раніше дослідження стосувалися конкретного простору — майбутнього кварталу і його планування, то тепер команда зосереджується на глибшому вивченні самої громади переселенців.

“Ми ввели термін “інтеграція” — це про те, як бахмутська громада може влитися в інше середовище, не втративши себе. Ми хочемо дослідити особливості ідентичності бахмутян, їхні потреби, цінності, проблеми адаптації. Це дослідження стане основою для подальшого етапу, коли ділянка буде визначена”, — пояснює вона.

Тепер замість архітектурних планів команда працює над аналітичним документом, який матиме три розділи, а саме:

Дослідження житлових моделей — як в Україні та Європі вирішується питання житла для ВПО, які існують сценарії заселення, які політики працюють.

Ідентичність бахмутської громади — результати опитувань, історії людей, їхнє бачення дому і потреби.

Рекомендації щодо подальшого проєктування. Фінальний блок — це рекомендації для органів влади та проєктувальників: як планувати інтеграцію, на що звертати увагу при виборі ділянки й заселенні.

“Цей документ стане аргументованою позицією для місцевої влади. Він допоможе пояснити, чому житло для бахмутян потрібне саме зараз, і посилить переговорну позицію з донорами. Ми хочемо, щоб Бахмутська адміністрація виглядала не просто як прохач фінансування, а як стратегічний партнер із чітким баченням”, — пояснює Софія Бондар.

Голос громади: опитування і партисипація

Попри всі зміни, ми не відмовилися від головного принципу — залучення людей. У листопаді стартувало опитування серед бахмутян, щоб зібрати дані про їхні потреби, умови проживання, бачення майбутнього дому. Результати дослідження стануть базою для майбутнього технічного завдання архітекторам і донорам, коли земельне питання буде вирішено.

“Для нас важливо почути кожного. Опитувальник допоможе отримати інформацію про реальний стан і водночас дасть контакти для глибинних інтерв’ю. Потім ці результати ми обговоримо з громадою на відкритій онлайн-події”, — пояснила Софія.

Щоб охопити більше людей, до процесу долучаються хаби бахмутян у різних містах. Отримати посилання на анкету можна через співробітників хабу чи через команди хабів. З метою верифікації бахмутян, його не публікують у відкритому доступі.

Після онлайн опитування відбудеться публічна презентація результатів, також через хаби буде поширюватися інформація про зустріч. У планах також публічна презентація проєкту.

“Ми вже не одні“: досвід, який переймають інші

Попри труднощі, Олександр Марченко переконаний, що цей проєкт має велике майбутнє — і вже став прикладом для інших громад.

“Ми вже не одні. За нами пішов Маріуполь — вони отримали дві земельні ділянки у Василькові й Білій Церкві. Ми спілкуємося, допомагаємо один одному, підглядаємо, як це можна зробити. Основне питання зараз — це пошук коштів. Але ми працюємо й не здаємося”, — каже він.

Для бахмутян тема житла залишається найболючішою. Варто зазначити, що наразі ефективного комплексного механізму для розв’язання житлового питання для мешканців, чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях — на державному рівні досі немає. Частково перші компенсації для переселенців з ТОТ відкриє Постанова 1176. Згідно з нею внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, передбачається державна компенсація на придбання житла. На ці потреби виділили 120 мільйонів євро, ці кошти 3 тисячі родин зможуть отримати ваучери та придбати власне житло. Постанова запрацює вже в кінці листопада.

“Дев’яносто дев’ять відсотків звернень громадян — це питання житла. Люди втомилися чекати, але ми шукаємо всі можливості. Якщо не вийшло з тією ділянкою — знайдемо іншу і будемо працювати”, — наголосив посадовець.

Попереду — новий етап

Попри зміну формату, проєкт “Спільне бачення нового дому” продовжується.
До кінця грудня команда планує завершити дослідження, узгодити з Міжнародним фондом “Відродження” оновлений план дій і підготувати фінальний документ із рекомендаціями.

Паралельно Бахмутська міська військова адміністрація разом із Гостомельською громадою проводить технічний аналіз кількох земельних ділянок — двох у межах Гостомеля та однієї поруч із ним. За словами Олександра Марченка, рішення щодо конкретної локації мають ухвалити після отримання повного пакета документації від громади.

“Ми домовилися, що Гостомельська громада надасть викопіювання з технічної документації. Після цього ми проаналізуємо обмеження і визначимося, яку ділянку можна взяти в роботу”, — уточнив він.

Таким чином, проєкт не призупинено — він переходить у фазу партисипації та підготовки, яка має забезпечити сталість наступних етапів. Його ключові завдання — завершити дослідження, погодити зміни з донорами та визначити землю, на якій у перспективі може постати житло для бахмутян.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

“Спільне бачення нового дому”: розповідаємо про передпроєктне обговорення житлового кварталу в Гостомелі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!