Велика кількість громадян України була вимушена через війну змінити звичну для себе реальність та шукати прихисток за кордоном. Зараз їх можна знайти по всій земній кулі, але найбільша кількість перебувають в країнах “старого світу”, в Європі.

Скільки ж зараз біженців з нашої країни перебувають за кордоном? Які в них умови життя? Редакція Бахмут IN.UA надає відповіді.

Скільки зараз українців перебувають у Європі?

Згідно з останніми даними Eurostat (European Statistical Office), в країнах Європейського союзу зараз проживають майже 4,2 мільйона громадян України, які покинули країну через початок російського повномасштабного вторгнення. Вони отримали спеціальний статус тимчасового захисту.

Основними ж країнами, які прийняли українців, стали:

• Німеччина — 1 194 900;
• Польща — 958 655;
• Чехія — 357 960;
• Іспанія — 187 205;
• Болгарія — 166 535;
• Італія — 161 220.

Як живуть біженці з України в Німеччині?

Біженці з України з перших днів повномасштабної війни почали прибувати в одну з найбагатших країн ЄС. Та, зі свого боку, активно їх приймала. Цей процес продовжується і по сьогодні. Утім, вже є певні зміни. До прикладу, не всі землі Німеччини у 2023 році приймають громадян нашої України через брак ресурсів. Зараз біженців приймають лише на півдні, а саме у:

• Баварії;
• Баден-Вюртембергу;
• Гессені;
• Саксонії;
• Тюрингії;
• Саарі.

Прибувши на місце та оформивши всі необхідні документи, біженці зможуть отримувати грошову допомогу, яка становить:

• одиноким дорослим — 502 євро (19 524 гривень) на місяць;
• батькам-одинакам — 502 євро (19 524 гривень);
• повнолітнім громадянам України — 451 євро (17 540 гривень);
• дітям від 14 до 17 років — 420 євро (16 335 гривень);
• дітям від 6 до 13 років — 348 євро (13 534 гривень);
• дітям до 5 років — 318 євро (12 368 гривень).

Окрім того, біженці можуть отримувати допомогу по безробіттю, яку видає місцевий центр зайнятості. Вона становить 449 євро на місяць (17 463 гривень) для одинокого дорослого та 404 євро (15 712 гривень), якщо це член цілої родини.

Робота — складний процес, адже для початку потрібно оформити всі необхідні документи з дозволами на роботу та знати мову на рівні C1 або C2. Інакше знайти високооплачувану посаду не вийде.

Як живуть біженці з України в Польщі?

Польща також швидко стала місцем найбільшого попиту серед українців. Утім, останнім часом вона стає все менш привабливою. Це пов’язано з тим, що місцевий уряд наступного року може скасувати виплати українським біженцям.

Відзначимо, що поки діють одноразові виплати для біженців (300 злотих або 2 655 гривень) та щомісячні виплати для дітей до 18 років (500 злотих або 4 425 гривень). Окрім того, в країні є безплатна медицина, освіта для дітей, доступ до місцевого ринку праці та житло з харчуванням упродовж 120 днів.

Зазначимо, що влада Польщі також вимагає від українців отримати особливий статус PESEL UKR, який дозволяє отримувати допомогу в разі проживання на території країни. На його отримання дають 30 днів.

Як живуть біженці з України в Чехії?

По прибуттю громадянин України повинен повідомити про свій приїзд міграційні органи, а вже потім оформити тимчасовий захист від країни. Це дозволяє отримувати виплати, які залежать від кількості проведених місяців.

Від 1-го до 5-го місяця:

• для дорослого — 4 860 крон (7 718 гривень), 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

З 6-го місяця та далі:

• для дорослого — 3 130 крон (4 971 гривні);
• для дорослого з вразливою категорією — 4 860 крон (7 718 гривень) та 7 290 крон (11 578 гривень), якщо це особа з інвалідністю;
• для дитини — 3 490 крон (5 542 гривень), 4 188 крон (6 651 гривні) для дитини віком від 6 до 10 років та 5 235 крон (8 314 гривень), якщо це особа з інвалідністю.

Витрати на житло також компенсують. Вони надаються разом із гуманітарною допомогою в розмірі врахованих витрат на житло.

Зареєстрована квартира:

• 1 особа — 3 000 крон (4 764 гривень);
• 2 особи — 6 000 крон (9 529 гривень);
• 3 особи — 9 000 крон (14 293 гривень);
• 4 особи — 12 000 крон (19 058 гривень);
• 5 і більше осіб — 15 000 крон (23 823 гривень).

Всі приміщення поза реєстром:

• 1 особа — 2 400 крон (3 811 гривень);
• 2 особи — 4 800 крон (7 623 гривень);
• 3 особи — 7 200 крон (11 435 гривень);
• 4 особи — 9 600 крон (15 246 гривень);
• 5 і більше осіб — 12 000 крон (19 058 гривень).

Особливий статус дозволяє перебувати в Чехії, а також працювати й отримувати медичну допомогу.

Як живуть біженці з України в Іспанії?

Велика та сонячна Іспанія також відіграла не останню роль в розв’язанні питань, що стосуються людей, які втікали від повномасштабної війни. Вона надає прихисток та спеціальний статус. Він гарантує:

• проживання;
• навчання в школі та уроки іспанської мови;
• психосоціальну допомогу;
• правову допомогу;
• безкоштовну SIM-карту з роумінгом;
• послугу підтвердження водійського посвідчення;
• медичну допомогу;
• орієнтацію на працевлаштування та допомогу у визнані кваліфікації.

Виплати також існують. Іспанія надає грошову допомогу  українцям: дорослим 400 євро (15 565 гривень) на місяць, а дітям — 100 (3 891 гривню). Сьогодні країна не приймає нові заявки на отримання виплат у розмірі 400 євро. Як альтернатива існує фінансова допомога для вразливих категорій у розмірі 200 євро (7 782 гривень).

Слід зазначити, що в Іспанії діє спеціальний національний ідентифікаційний номер іноземця (“Número de Identidad de Extranjero” або “NIE”), без якого людина не зможе відкривати зарплатний рахунок в банку, оформити контракт на інтернет та зв’язок, купувати рухоме та нерухоме майно тощо.

Як живуть біженці з України у Болгарії?

Зрозуміла мова, м’який клімат, відносно невелика відстань від України — це плюси Болгарії, які стали вирішальними в обрані біженцями саме цієї країни. Такий вибір не є помилкою, адже країна надає досить гарну допомогу.

Почати слід з виплат. Людина, яка отримала статус захисту та стала на облік в Бюро праці, може отримувати 40 левів (795 гривень) на день на харчування та проживання. Окрім того, існує разова виплата в розмірі 375 левів (7 447 гривень). Її можна отримати в офісах соцзахисту за місцем проживання.

Проблем з житлом також не має. У країні діє спеціальна програма державної підтримки з розміщення українських шукачів притулку, яка дозволяє останнім проживати на спеціальних базах, в хостелах, готелях чи у власності, наданій волонтерами.

Біженці також можуть розраховувати на дозвіл на роботу, навчання та медичну допомогу. 

Як живуть біженці з України в Італії?

Країна з давньою історією та смачною кухнею під назвою Італія, як інші європейські країни, приймає українських біженців і надає їм прихисток. 

Людина, яка прибула в країну, може розраховувати на фінансову допомогу від уряду протягом перших 3 місяців. Вона сягає 300 євро (11 674 гривень) на дорослого та 150 євро (5 837 гривень) на дитину. 

Житло та робота в країні — це проблемні питання для українців на території Італії. Якщо суть першої полягає в обмеженій кількості соціальної нерухомості, то другої — в конкуренції, знанні мови та проблемах з визнанням дипломів українських ВНЗ (Вищих навчальних закладів).

Над текстом працював практикант Дмитро Скопіч

Читайте також:

• Що робити українцям, які втратили паспорт за кордоном
• Для українських біженців за кордоном запустили корисний додаток
• З Бахмута до Азії: бахмутянка розповіла, чому в Тайвані беруть приклад з українців
• Як мешканцям із ТОТ та українцям за кордоном отримати пенсію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Кривому Розі розпочався прийняття документів на одноразову грошову допомогу. Виплати здійснюються відповідно до Міської програми соціальної підтримки населення на 2017-2028 роки. Отримати матеріальну допомогу у Кривому Розі можна один раз на рік.

Детальніше про те, як отримати виплати — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога у Кривому Розі

Одноразову матеріальну допомогу в Кривому Розі можуть отримати:

• діти з інвалідністю;
• онкохворі діти, захворювання яких перебуває у стадії ремісії (крім дітей, які перебувають на повному державному утриманні);
• діти, хворі на фенілкетонурію;
• діти з інвалідністю, які потребують забезпечення підгузками;
• діти з цукровим діабетом І типу (інсулінозалежні) — для забезпечення витратними матеріалами та лікарськими засобами;
• особи з інвалідністю з дитинства.
• сімей внутрішньо переміщених осіб, у яких виховуються діти з інвалідністю або онкохворі діти.

Для оформлення одноразової грошової допомоги необхідно подати:

• заяву встановленого зразка;
• паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу заявника;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• свідоцтво про народження дитини;
• довідку про встановлення інвалідності дитини або особи з інвалідністю з дитинства;
• медичну довідку або висновок лікувального закладу (для онкохворих дітей, дітей із цукровим діабетом І типу або фенілкетонурією);
• довідку внутрішньо переміщеної особи (для ВПО);
• реквізити банківського рахунку;
• документи, що підтверджують місце проживання у Кривому Розі.

Куди звертатися

Подати документи на одноразову матеріальну допомогу можна до управління соціального захисту населення за місцем проживання:

• Покровський район – вулиця Федора Караманицького, будинок 37В;
  телефон: +380 (98) 181 0107; +380 (98) 181 0117;
• Інгулецький район – проспект Південний, будинок 1;
  телефон: +380 (96) 043 8568;
  вулиця Гірників, будинок 19;
  телефон: +380 (67) 914 7657;
• Саксаганський район – вулиця Володимира Великого, будинок 34Б;
  телефон: +380 (98) 360 2004;
• Тернівський район – вулиця Пляжна, будинок 23;
  телефон: +380 (97) 503 3528;+380 (67) 433 6786;
• Центрально-Міський район – вулиця Свято-Миколаївська, будинок 27;
  телефон: 067 77 73 560; 050 48 88 945.

Фахівці управлінь соціального захисту Кривого Рогу допоможуть перевірити документи та нададуть детальну інформацію щодо виплати й процедури оформлення одноразової матеріальної допомоги.

Примітка. Над текстом працювала Марія Дубенко

Читайте також:

Хто і як може оформити базову соціальну допомогу у 2026 році: умови, розрахунок і приклади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри морози, сніг і складну безпекову ситуацію, евакуація цивільного населення з Донецької області триває. Волонтери та гуманітарні організації фіксують не зменшення, а зростання кількості заявок, особливо з прифронтових громад. Водночас вже починається фіксація евакуації з безпечних міст області, де люди вивозять майже все майно за допомогою вантажівок.

Про це в коментарі Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков, волонтер евакуаційної бригади.

Як проходить евакуація в умовах зими

Евакуація з Донеччини відбувається безперервно, хоча погодні умови ускладнюють процес. Морози та сніг можуть впливати на логістику, однак робота не зупиняється. За словами волонтера, усі доступні маршрути використовують максимально обережно, з урахуванням безпеки та стану доріг.

При цьому зниження кількості евакуйованих не зафіксовано. Навпаки, холодна пора року стимулює людей ухвалювати рішення про виїзд. У прифронтових населених пунктах часто відсутні опалення, електроенергія та базові умови для зимівлі, що стає вирішальним чинником, особливо в періоди мінусової температури.

Чи вплинули морози на кількість заявок

За останні дні кількість звернень на евакуацію не скоротилася. Богдан Зуяков каже що мешканці населених пунктів, де зруйноване житло або пошкоджена інфраструктура, активніше подають заявки саме взимку.

“Морози — це дуже важкий період зимівлі. Коли немає опалення і нормальних умов, люди вирішують виїжджати“, — пояснює він.

Скільки людей вдалося евакуювати

Особисто Богдан Зуяков наразі працює з обмеженнями через поранення. Попри це, навіть у такому режимові йому вдається вивозити людей. За останні дні один з екіпажів евакуював чотирьох цивільних, ще кілька заявок перебувають в роботі.

Наразі пріоритет надається “легшим” заявкам — не з найбільш небезпечних ділянок фронту. Йдеться про Дружківку, околиці Краматорська та прилеглі населені пункти, куди ще відносно безпечно заїжджати та де можна не використовувати бронежилети.

Основний потік евакуації зараз іде з Дружківського напрямку. Також фіксується багато заявок із Лиману, околиць Краматорська та сіл поблизу Дружківки. Окремі звернення надходять із району Рай-Олександрівки, Сіверського напрямку.

За словами волонтера, саме Краматорсько-Слов’янська агломерація останнім часом демонструє зростання кількості охочих виїхати. Наприклад, дедалі частіше виїжджають родини з дітьми, які мають велику кількість речей. Евакуація таких сімей потребує окремого транспорту та додаткових ресурсів, а організацій, здатних це забезпечити, обмежена кількість. Подекуди вони самостійно оплачують послуги перевізників.

“Вивезти сім’ю з великою кількістю речей з точки А в точку Б — це зараз один із найскладніших викликів“, — каже волонтер.

Ще одна помітна тенденція — зростання кількості заявок від людей з інвалідністю, зокрема немобільних і лежачих.

Богдан Зуяков пов’язує збільшення кількості заявок саме зі Слов’янська та Краматорська насамперед не з погодою, а з безпековою ситуацією. Інтенсивність обстрілів, активне застосування FPV-дронів та звичайних БпЛА змушують людей не зволікати.

Куди найчастіше евакуюються мешканці Донеччини

Багато людей обирають евакуацію на відносно невелику відстань. Найпоширеніший варіант — переїзд із прифронтових селищ до Краматорська або Слов’янська, де є житло, родичі чи порожні квартири.

Також частими напрямками є Харків та Дніпро. У випадках, коли люди не мають жодних варіантів для самостійного розміщення, евакуйованих спрямовують далі по різних регіонах України в межах офіційних програм.

Читайте також:

У Покровську збільшується кількість російської піхоти, а до Мирнограда доступ обмежений: що відбувається на фронті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!