Українські захисники, які повернулися з фронту, потребують особливої підтримки. Охочі підтримати військових, які мають ідеї для соціальних проєктів та є членами відповідних ГО, можуть отримати фінансову підтримку на втілення свого проєкту.

Про це повідомляє Донецька ОВА.

Грант для ветеранів

Український ветеранський фонд розпочав з 1 листопада новий конкурс разом з ГО “Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання”.

Отримати кошти на підтримку ветеранів та членів їхніх сімей зможуть громадські інституції. Йдеться про суми від 800 тисяч гривень до 2,5 мільйони гривень. Заявки можна подати до 16 листопада, до 23:59 за київським часом.

Хто може отримати кошти?

Претендувати на отримання підтримки для ветеранів можуть:

• Громадські організації або громадські спілки, які зареєстровані не пізніше ніж за один рік до подання заяви на участь у конкурсному відборі та мають статус неприбуткової організації. Вони повинні мати спрямування на роботу з ветеранами чи їхніми родинами.

У межах програми має відбутися реінтеграція, підтримка ветеранів та їхніх родин.

Які проєкти обиратимуть?

• Надання менторської підтримки та консультування ветеранського підприємництва від старту до розвитку;
• Соціальний супровід ветеранів, членів їхніх сімей та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України;
• Соціальний супровід дітей ветеранів та дітей загиблих (померлих) ветеранів війни, дітей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України;
• Реінтеграція ветеранів та членів їхніх сімей до активного суспільного життя, забезпечення збереження та відновлення їх фізичного та психічного здоров’я.

Читайте також:

• Безплатне житло для ВПО на Київщині: як отримати
• Зимовий одяг для малюків ВПО на Полтавщині: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2017 року в Бахмуті на Донеччині відбулася масштабна патріотична акція до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Містяни спільними зусиллями розфарбували понад 400 метрів паркану навколо стадіону “Авангард”, перетворивши його на символічну вишиванку у кольорах національного прапора. Це стало найдовшою вишиванкою, створеною на Донеччині просто неба.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста. Шукайте себе та знайомих на фото.

Бахмут та найдовша вишиванка на Донеччині

До теми:

• Бахмут у вересні 2022 року: 20 кадрів. Публікуємо архівний фоторепортаж
• Як виглядав Бахмут до війни:фотопідбірка
• Осінній Бахмут. Фото з довоєнного міста
• Як виглядав Часів Яр до війни: підбірка з 12 фотографій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вулиця Кооперативна — одна з найстаріших у Бахмуті, яка зберегла сліди кількох історичних епох міста. Її виникнення пов’язане з розвитком торгівлі та кооперативного руху, що активно розвивався в другій половині XIX — на початку XX століття.

Детальніше про походження цієї вулиці розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як з’явилася вулиця Кооперативна

Кооперативна вулиця по праву вважається однією з найдавніших у місті. Частину цієї вулиці деякий час також називали “Підвальною”. Але походження назви, не від слова “підвал”, а від розташування “під валом”, тобто під земляним укріпленням Бахмутської фортеці. Згодом ця назва вийшла з ужитку, і вся вулиця стала називатися Кооперативною.

Згідно з місцевою легендою, на початку цієї вулиці у першій половині XVIII століття розташовувався один із бастіонів Бахмутської фортеці. Місцеві мешканці навіть планували встановити на цьому місці пам’ятний знак з нагоди ювілею міста, але далі розмов справа не просунулась. Історики припускають, що легенда має підґрунтя: частина вулиці дійсно проходить уздовж колишнього східного валу фортеці.

Вулиця у XX столітті

На початку XX століття на тодішній Нижній Миколаївській мешкало понад 70 родин, здебільшого селянських. У період Нової економічної політики (НЕП), у 1920-х роках, вулиця отримала нову назву — Кооперативна. Це було пов’язано зі створенням у місті першого земельного кооперативу, який володів 60 сотками землі, мав необхідний сільськогосподарський інвентар і два великі цегляні будинки: №71 і №73. Ці будинки раніше належали місцевому багатію Лещенку, але їх примусово відчужили.

Поряд, на розі з вулицею Ростовською, Федір Чертков відкрив невелике приватне ковбасне виробництво. Також на вулиці працювала хлібопекарня, а біля колишнього цегельного заводу Мінаєва ще й паровий млин. У будинку №32 розміщувався Комнезам (комітет незаможних селян), який займався розподілом та реалізацією сільськогосподарської продукції.

Завдяки цим підприємствам вулиця в ті часи вирізнялася доволі жвавим рухом, особливо влітку. Тут можна було побачити перші колісні трактори, які справляли неабияке враження на місцевих. Проте найчастішим транспортом залишалися одно- або двокінні підводи. У дощову погоду або в міжсезоння дорога перетворювалася на суцільне багно, і колісний рух тимчасово припинявся.

З початком сталінської політики колективізації всі приватні ініціативи були згорнуті. На базі земельного кооперативу створили колгосп імені сталіна. Відтак Кооперативна втратила статус промислово-економічного осередку й перетворилася на звичайну міську вулицю.

Попри всі історичні трансформації, назва “Кооперативна” збереглася й до сьогодні — як частина багатошарової історії старого Бахмута.

Читайте також:

• Бахмут у День міста: згадуємо архівні кадри з 2016 року
• Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки
• Зі скромної філії у потужний навчальний заклад: як з’явилася Бахмутська автошкола

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!