Колишній мер російського міста Чайковське, яке розташоване в Пермському краї, потрапив у полон до ЗСУ. Олексія Третьякова взяли у обмінний фонд поблизу населеного пункту Кліщіївка.
Державна прикордонна служба повідомила, що колишній очільник міста Чайковське (ред. це Пермський край) нещодавно був взятий у полон Силами оборони України поблизу Кліщіївки. У відео мер російського міста зізнається, що прийшов в Україну воювати з НАТО.
Третьяков був мером у росії з 2014 року, також працював депутатом. Втім, кар’єра Олексія закінчилася, коли він підписав контракт з МО РФ, як доброволець. Чоловік приєднався воювати проти України до 78-го полку, 42-ї мотострілецької бригади. Тиждень Олексій тренувався у Лисичанську, а потім його відправили до Кліщіївки, де мер потрапив у полон та ЗСУ.
Полонений зізнався, що російська пропаганда виявилася брехливою.
Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.
Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою
У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.
Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.
За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.
Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.
Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти
У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.
Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.
Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.
За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.
Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242
Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.
Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.
Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.
Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.
Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.
В період 9-10 липня Глава Чечні та прихильник російського диктатора рамзан кадиров заявив, що його спецназ “Ахмат” передислокувався в Кліщіївку, біля якої ЗСУ просунулися за […]
На Бахмутському напрямку Сили оборони оточили і взяли в полон групу російських військовослужбовців. Серед них був роман бояшнєв і степан клімєнко, які зробили правильний вибір, […]
