Колишній мер російського міста Чайковське, яке розташоване в Пермському краї, потрапив у полон до ЗСУ. Олексія Третьякова взяли у обмінний фонд поблизу населеного пункту Кліщіївка.
Державна прикордонна служба повідомила, що колишній очільник міста Чайковське (ред. це Пермський край) нещодавно був взятий у полон Силами оборони України поблизу Кліщіївки. У відео мер російського міста зізнається, що прийшов в Україну воювати з НАТО.
Третьяков був мером у росії з 2014 року, також працював депутатом. Втім, кар’єра Олексія закінчилася, коли він підписав контракт з МО РФ, як доброволець. Чоловік приєднався воювати проти України до 78-го полку, 42-ї мотострілецької бригади. Тиждень Олексій тренувався у Лисичанську, а потім його відправили до Кліщіївки, де мер потрапив у полон та ЗСУ.
Полонений зізнався, що російська пропаганда виявилася брехливою.
Навчальні літаки У-2 Артемівського аероклубу на льотному полі. Світлина з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.
Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.
Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни
Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.
У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.
Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.
Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни
З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.
Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.
Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.
Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.
Літак-пам’ятник на околиці Бахмута
Літак. Фото / Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA
Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.
У березні 2023 року росіяни зруйнували символ Бахмута / скриншот з відео
Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.
Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.
Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.
Як працюватиме базова соціальна допомога
Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.
Особливості нової системи:
грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.
Умови переходу та поточний експеримент
Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.
За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.
У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.
В період 9-10 липня Глава Чечні та прихильник російського диктатора рамзан кадиров заявив, що його спецназ “Ахмат” передислокувався в Кліщіївку, біля якої ЗСУ просунулися за […]
На Бахмутському напрямку Сили оборони оточили і взяли в полон групу російських військовослужбовців. Серед них був роман бояшнєв і степан клімєнко, які зробили правильний вибір, […]
