Колишній мер російського міста Чайковське, яке розташоване в Пермському краї, потрапив у полон до ЗСУ. Олексія Третьякова взяли у обмінний фонд поблизу населеного пункту Кліщіївка.
Державна прикордонна служба повідомила, що колишній очільник міста Чайковське (ред. це Пермський край) нещодавно був взятий у полон Силами оборони України поблизу Кліщіївки. У відео мер російського міста зізнається, що прийшов в Україну воювати з НАТО.
Третьяков був мером у росії з 2014 року, також працював депутатом. Втім, кар’єра Олексія закінчилася, коли він підписав контракт з МО РФ, як доброволець. Чоловік приєднався воювати проти України до 78-го полку, 42-ї мотострілецької бригади. Тиждень Олексій тренувався у Лисичанську, а потім його відправили до Кліщіївки, де мер потрапив у полон та ЗСУ.
Полонений зізнався, що російська пропаганда виявилася брехливою.
Евакуація на Донеччині / фото гуманітарної місії “Проліска”
Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами та відсутність базових номерних знаків на будинках.
Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Евакуація на Донеччині: проблематика вивезення
За словами представника “Проліски”, радіус дії дронів постійно збільшується, що становить пряму загрозу для евакуаційних бригад. Волонтери місії щодня фіксують знищені автомобілі на значній відстані від лінії зіткнення.
“Дрони літають все далі. Кожного дня, коли їдемо на евакуацію, ми бачимо нові вражені дронами автівки навіть на відстані 40 кілометрів від умовної лінії фронту. Навіть у Краматорську в деяких районах завантажуємо речі, а поруч стоять спалені машини“, — констатує Євген Ткачов.
Окрім безпекових ризиків, бригади стикаються з організаційними перешкодами, які суттєво уповільнюють евакуацію. За словами представника “Проліски”, волонтери втрачають час через такі фактори:
неготовність місцевих жителів до виїзду на момент прибуття вантажівки;
відсутність табличок із назвами вулиць;
відсутність номерів на будинках та дверях квартир;
плутанина з адресами через перейменування вулиць у небезпечних районах.
“Напружує те, що немає назв вулиць, номерів будинків чи квартир на дверях. Люди ставлять дорогі броньовані двері, але шкодують грошей купити номер квартири. Також у небезпечних районах заважає перейменування вулиць. Навігатори показують одне, карти інше, люди називають по-третє, і це викликає затримки та складнощі. По кожній заявці втрачається до 5 зайвих хвилин, а за день це виливається в годину втраченого часу“, — підсумовує Євген Ткачов.
Бахмутська МВА ухвалила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на реалізацію програми, їх збільшили майже вдвічі. Згідно з новою редакцією, на програму заклали 406,6 мільйонів гривень.
Збільшення фінансування Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік
17 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік”. Воно передбачає зміни у фінансуванні Програми.
У новій редакції вказано, що загальний обсяг фінансування тепер становить 406,6 мільйонів гривень. Це на майже 200 мільйонів більше початкової суми, яку заклали на програму. Спочатку були передбачені 206,7 мільйонів гривень.
Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації Програми тепер складає 406 668 600 гривень. Із них:
25 000 тисяч гривень державного бюджету (замість 935 тисяч гривень);
1,8 мільйонів гривень обласного бюджету (замість 511,3 тисяч гривень);
403,5 мільйонів гривень бюджету Бахмутської громади (замість 204 мільйонів гривень);
0 гривень коштів підприємств (замість 449,5 тисяч гривень);
1,2 мільйона гривень інших джерел (замість 786 тисяч гривень).
На які потреби збільшили фінансування
Згідно з новим переліком заходів програми, найбільше коштів передбачили на заходи, пов’язані з наслідками російської агресії та підтримкою мешканців громади, які перебувають у безпечніших регіонах України, — 216,1 мільйонів гривень. Раніше на цей пункт витрат було закладено 76,6 мільйонів гривень.
Більше коштів заклали і на соціальний захист населення — 148,5 мільйонів гривень замість 106,5 мільйонів.
Збільшились видатки також на такі потреби:
підтримка сім’ї, дітей та молоді, в тому числі захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — 6,8 мільйонів гривень замість 5,3 мільйонів;
інформаційна політика, цифровізація, електронне урядування та кіберзахист — 2,6 мільйонів гривень замість 2,5 мільйонів;
фізичне виховання і спорт — 1,3 мільйона гривень замість 1,1 мільйона;
культура та збереження ідентичності — 1 мільйон гривень замість 870,7 тисяч;
освіта — 1 мільйон гривень замість 563,8 тисяч;
розвиток земельних відносин — 13 тисяч замість 3 тисяч.
Також з’явилися нові статті розходів. На захист населення і територій від надзвичайних ситуацій спрямують 1 мільйон гривень, а на захист прав і свобод громадян — 15 мільйонів гривень.
В період 9-10 липня Глава Чечні та прихильник російського диктатора рамзан кадиров заявив, що його спецназ “Ахмат” передислокувався в Кліщіївку, біля якої ЗСУ просунулися за […]
На Бахмутському напрямку Сили оборони оточили і взяли в полон групу російських військовослужбовців. Серед них був роман бояшнєв і степан клімєнко, які зробили правильний вибір, […]
