На Львівщині почалася реєстрація на спеціальні курси перекваліфікації для жінок. Скористатися ними можуть й внутрішньо переміщені особи (ВПО).

Про це повідомили представники ГО “Простір майбутнього України“.

Курси перекваліфікації для жінок ВПО у Львові

Жінки, які проживають у Львівській області, можуть зареєструватися на курси безплатної перекваліфікації за спеціальностями/напрямками:

• адміністраторка;
• помічниця кухаря;
• швачка-дизайнер;
• операторка безпілотного апарату (БПЛА);
• перукарська справа;
• автодіагностика.

Завершальним етапом курсів є отримання сертифіката, що підтверджує кваліфікацію зі здобутої спеціальності.

Скористатися можливістю можуть наступні категорії:

• ветеранки та учасниці війни;
• жінки учасників та ветеранів війни, які брали участь у бойових діях;
• жінки із сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь у бойових діях;
• внутрішньо переміщені особи (ВПО).

Як зареєструватися

Для того, щоб записатися на курс перекваліфікації за одним із напрямків, потрібно заповнити спеціальну форму за посиланням та чекати запрошення на навчання. Воно відбуватиметься за адресою: місто Львів, вулиця Княгині Ольги, 122 (Львівська філія Центру зайнятості).

Курс з основ крою, шиття та машинної вишивки починається вже 9 грудня 2024 року.

Допомога по безробіттю у 2024 році

Через війну, яку розв’язала росія, багато наших громадян втратили роботу та змушені були зареєструватися в Центрах зайнятості. Це гарантувало їм регулярні грошові виплати по безробіттю, які не можуть перевищувати 7 100 гривень, тобто розмір мінімальної зарплати станом на 1 січня 2024 року.

Відповідно до постанови Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття “Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю” № 60 від 14.09.2023 року, мінімальний розмір виплат по безробіттю у 2024 році становить 1500 гривень. Це сума для осіб, які не мають страхового стажу. Вона зберігатиметься для:

• молодих людей (до 35 років) без страхового стажу;
• людей, звільнених за статтями, наслідком яких є притягнення до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Слід зазначити, що з 1 жовтня 2024 року розмір мінімальної допомоги по безробіттю збільшено на 500 гривень — до 3 000. Це стосується наступних категорій громадян:

• люди, які не мали 7 місяців страхового стажу протягом року перед реєстрацією в службі занятості;
• люди зі стажем понад 7 місяців протягом року перед реєстрацією в службі занятості;
• ВПО, які не мають документів про трудову діяльність чи страховий стаж.

Виплати по безробіттю можна отримувати наступні 90 календарних днів з моменту погодження. Цей же показник для людей передпенсійного віку трохи вищий — 360 календарних днів.

Детальніше дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA за посиланням.

Читайте також:

• Що таке довідки ОК-5 та чому її просять благодійники при видачі допомоги для ВПО: пояснення від БФ “Право на захист”
• Осередки підтримки бахмутян: де працюють, де закрилися та скільки людей налічують
• У Полтаві видаватимуть теплий одяг для жінок і дітей-ВПО: реєстрація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.

Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.

На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.

Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.

Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.

Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х

На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.

Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.

“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.

Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.

Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”

У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.

У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.

Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни

17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.

“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.

Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.

До теми:

Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!