Днями Український інститут національної пам’яті презентував у столиці фотовиставку “Стерті з лиця землі”. На світлинах зображені населені пункти України, які зазнали найбільших руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення, зокрема Бахмут, Соледар, Попасна та Мар’їнка.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

Виставка “Стерті з лиця землі”

Цією експозицією організатори хочуть нагадати суспільству і світові про злочини, які вчиняють окупаційні російські війська на українській землі.

Робота над проєктом тривала з весни 2023 року. На виставці представлені 20 банерів, поділених на кілька тематичних блоків. Експозиція охоплює фотосвідчення руйнувань різних регіонів: Луганщини, Донеччини, Харківщини та Півдня України.

На банерах розміщені QR-коди з посиланням на короткі відео знищених сіл і міст, які візуалізують жах та морок випаленої росіянами української землі. Йдеться про Бахмут, Соледар, Попасну, Вугледар, Мар’їнку й інші зруйновані населені пункти.

Фотоматеріали для експозиції надали воєнні фотографи Костянтин і Влада Ліберови, пресслужби 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, а також фотокореспонденти українських медіа.

Де подивитися?

У Києві відвідати виставку “Стерті з лиця землі” можна у сквері № 3 на Контрактовій площі, між виходом з метро на вулиці Спаській та пам’ятником Григорію Сковороді. Вона працюватиме протягом місяця.

Читайте також:

• У Хмельницькому відкрили виставку художниці з Бахмута
• Кадри з Бахмута: свіжі фото міста-фортеці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованих територіях розпочалася активна фаза підготовки до проведення осіннього голосування. У вересні там планують провести псевдовибори депутатів до Державної думи російської федерації. Аби стимулювати місцеве населення до участі у процесі, російська сторона розгорнула масштабну кампанію. Зокрема, російське товариство “Знання” організувало цикл лекцій, спрямованих на інтеграцію мешканців тимчасово окупованих територій.

Про це повідомив деніс пушилін.

На ТОТ розпочалися лекції до виборів

У вересні на захоплених територіях заплановане проведення перших виборів депутатів до Держдуми. Російська сторона подає цей процес як визначальну історичну подію для регіону. Щоб мотивувати населення йти на дільниці, окупаційна адміністрація у своїх інформаційних кампаніях регулярно звертається до подій минулих років.

Зокрема, росіяни апелюють до так званих незаконних референдумів, які були організовані у 2014 та 2022 роках. Ці заходи подаються як приклад того, що люди нібито самостійно визначили вектор розвитку території. Тепер же, за твердженням організаторів виборів, через голосування місцеві мешканці мають вирішити, кому саме вони довірять представництво своїх інтересів у владних органах. Від результатів голосування, як переконують росіяни, залежатиме ухвалення законів, розв’язання нагальних проблем людей та відстоювання інтересів усього регіону.

Лекції від товариства “Знання” як інструмент впливу

Для того, щоб місцеві жителі підходили до процесу голосування більш підготовленими, на окупованих територіях запустили спеціальні освітні заходи. Головним виконавцем цієї програми стало російське товариство “Знання”. Воно проводить регулярний цикл лекцій, на яких детально розбирається устрій російської виборчої системи.

Організатори зазначають, що розглядають ці заходи не лише як технічну підготовку до процедури волевиявлення. Самі вибори та лекції про них позиціонуються як інструмент для формування загальноросійської громадянської ідентичності. Залученість населення до цих заходів поступово зростає: за наявними даними, з початку 2026 року учасниками таких лекцій стали вже понад три тисячі осіб.

Під час зустрічей російські лектори розкривають слухачам такі теми:

• принципи роботи системи — пояснення етапів, механізмів та правил проведення виборчих процесів у російській федерації;
• повноваження депутатів — роз’яснення того, за які саме напрямки відповідають обрані представники влади на різних державних рівнях;
• права виборців — опис інструментів та можливостей, які нібито отримує кожен учасник виборчого процесу.

У такий спосіб росіяни намагаються переконати мешканців окупованих територій, що від голосу кожної окремої людини залежить багато суспільно-політичних процесів. Участь у вересневих виборах активно транслюється як зона особистої відповідальності громадян за власне майбутнє, що в кінцевому результаті має забезпечити необхідну явку на виборчих дільницях.

Читайте також:

На ТОТ готуються до виборів: які партії просуває російська влада

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Президент підписав указ про надання звання Героя України та ордену Держави Олексію Юкову зі Слов’янська, керівнику пошукового загону “Плацдарм”. Пошуковець займався поверненням тіл загиблих понад 25 років і загинув під час виконання чергової місії на території Донецької області.

Про це йдеться в указі на сайті президента.

Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України Олексію Юкову

Керівника пошукової групи удостоїли звання Героя “за громадянську мужність, виявлену під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, визначний особистий внесок у збереження пам’яті про полеглих захисників України, самовіддане служіння Українському народові”.

Що відомо про Олексія Юкова

Олексій Юков народився 9 вересня 1985 року в місті Слов’янськ на Донеччині. Там він проживав, здобував освіту, займався громадською діяльністю та працював тренером із таїландського боксу.

Пошуком останків загиблих він почав займатися у віці 13 років. На початковому етапі його робота була зосереджена на пошуку останків військових, які загинули в період Другої світової війни.

З початком війни у 2014 році Олексій Юков перейшов до пошуку тіл на сучасних полях бою. Він став засновником пошукової групи “Плацдарм”, яка здійснювала виїзди безпосередньо в райони ведення бойових дій та поблизу лінії фронту. Відомо, що Юков працював в Іловайську, де у 2014 році група брала участь у пошуку та поверненні тіл українських військових, які загинули під час боїв за місто.

Після початку повномасштабного вторгнення загін “Плацдарм” знайшов близько двох тисяч загиблих українських військових та цивільних осіб. Він також брав участь у діяльності, пов’язаної з обміном тілами.

Керівник загону загинув 5 серпня 2026 року в Лиманській громаді на Донеччині у віці 40 років. Під час повернення з чергової місії з пошуку загиблих його автомобіль підірвався на міні.

Вже 6 серпня петиція про присвоєння йому звання Героя України посмертно набрала необхідну для розгляду кількість підписів та отримала статус очікування на розгляд. Невдовзі після цього на сайті президента з’явився відповідний указ про нагородження.

Читайте також:

Загинув керівник пошукового загону “Плацдарм” Олексій Юков зі Слов’янська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!