Днями Український інститут національної пам’яті презентував у столиці фотовиставку “Стерті з лиця землі”. На світлинах зображені населені пункти України, які зазнали найбільших руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення, зокрема Бахмут, Соледар, Попасна та Мар’їнка.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

Виставка “Стерті з лиця землі”

Цією експозицією організатори хочуть нагадати суспільству і світові про злочини, які вчиняють окупаційні російські війська на українській землі.

Робота над проєктом тривала з весни 2023 року. На виставці представлені 20 банерів, поділених на кілька тематичних блоків. Експозиція охоплює фотосвідчення руйнувань різних регіонів: Луганщини, Донеччини, Харківщини та Півдня України.

На банерах розміщені QR-коди з посиланням на короткі відео знищених сіл і міст, які візуалізують жах та морок випаленої росіянами української землі. Йдеться про Бахмут, Соледар, Попасну, Вугледар, Мар’їнку й інші зруйновані населені пункти.

Фотоматеріали для експозиції надали воєнні фотографи Костянтин і Влада Ліберови, пресслужби 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, а також фотокореспонденти українських медіа.

Де подивитися?

У Києві відвідати виставку “Стерті з лиця землі” можна у сквері № 3 на Контрактовій площі, між виходом з метро на вулиці Спаській та пам’ятником Григорію Сковороді. Вона працюватиме протягом місяця.

Читайте також:

• У Хмельницькому відкрили виставку художниці з Бахмута
• Кадри з Бахмута: свіжі фото міста-фортеці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають інтенсивні бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках, де кількість штурмів суттєво зменшилася. Водночас на Лиманському та Слов’янському напрямках спостерігається зростання інтенсивності атак.

Детальніше про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, однак активність ворога тут пішла на спад. Українські захисники зупинили 25 атак, що на 6 менше, ніж минулого дня. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Білицьке, Ганнівка, Добропілля, Новий Донбас, Новогришине, Василівка, Сергіївка, Молодецьке та Новопавлівка.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв також суттєво знизилася. Тут зафіксовано 19 атак, що на 10 штурмових дій менше порівняно з попередньою добою. Загарбники вели штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка та у бік Осикового, Довгої Балки, Приюту, Степів та Вільного.

Найбільше зростання активності армії рф відбулося на Лиманському напрямку. Окупанти 10 разів атакували у бік населених пунктів Копанки, Греківка, Шийківка, Новоселівка, Лиман та Діброва. Кількість штурмів на цій ділянці збільшилася на 4 атаки.

На Слов’янському напрямку також фіксується збільшення кількості штурмів. Противник здійснив 5 штурмових дій у районі Ямполя, Кривої Луки та Миколаївки. Це свідчить про зростання активності на 2 атаки порівняно з попередньою добою.

На Краматорському напрямку інтенсивність наступальних дій залишилася без змін. Російські загарбники проводили 2 наступальні дії в бік Васютинського.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зменшився на 1420 осіб. Росіяни втратили 1808 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 424 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також 75 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 бойових броньованих машин;
• 5 танків;
• 4 одиниці спеціальної техніки;
• 3 реактивні системи залпового вогню;
• 1 засіб протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада України підтримала в цілому закон №15579, який розблоковує процес передачі державного та комунального майна для потреб внутрішньо переміщених осіб. За відповідне рішення проголосували 233 народні депутати.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Умови передачі приміщень

Ухвалений документ усуває правову колізію щодо використання об’єктів державної та комунальної власності. Закон запроваджує новий механізм, за яким приміщення передаватимуться для розміщення переселенців на пільгових умовах.

Процедура оренди передбачає такі правила:

• відсутність вимоги щодо проведення аукціонів;
• встановлення символічної орендної плати у розмірі 1 гривня;
• передача виключно цілісних об’єктів, а саме будинків та гуртожитків.

Затверджений механізм базується на розподілі ресурсів. Місцеві громади надають об’єкти нерухомості для потреб ВПО, після чого міжнародні партнери вкладають фінансові кошти в їхній ремонт та облаштування. Такий підхід дозволяє розблокувати та запустити вже підготовлені проєкти, швидко перетворюючи їх на готове житло із залученням зовнішніх ресурсів.

Спільну роботу над документом координували представники міжфракційного об’єднання “Захист прав ВПО”. Завдяки ухваленим змінам планується вже до початку зими привести виділене житло до належного стану. Запуск механізму на місцях дасть можливість поселити у відремонтовані будинки та гуртожитки тисячі родин внутрішньо переміщених осіб.

Читайте також:

ВПО зможуть використати житловий ваучер як перший внесок за програмою “єОселя”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!