Наприкінці жовтня 2022 року росіяни вперше поцілили в Благовіщенський храм, що розташовувався на вулиці Ювілейній. Станом на грудень 2024 року окупанти повністю зруйнували святиню.

Який вигляд зараз мають руїни церкви, показали окупанти на своїх пропагандистських джерелах.

Благовіщенський храм у Бахмуті, фото

Благовіщенський храм у Бахмуті вперше постраждав від обстрілів наприкінці жовтня 2022 року. Внаслідок атак була пошкоджена дзвіниця храму.

У травні 2023 року стало відомо, що святиня повністю зруйнована. Про це повідомляв інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. Священнослужителі зазначали, що від храму залишилися руїни. Частково вціліли тільки прибудови і дзвіниця, в них були пошкоджені дахи.

Окупанти, які зараз перебувають у Бахмуті, показали, що від церкви лишилася тільки груда каміння. Також зберігся зламаний позолочений хрест і частина церковної мозаїки.

Благовіщенський храм у Бахмуті до війни

Благовіщенський храм входив до Горлівської єпархії Української Православної Церкви. Ця святиня відносно нова, її будівництво завершили 17 жовтня 2010 року.

До оздоблення храму залучали майстрів з Харкова і Краматорська. Харківські майстри зробили дерев’яний різьблений іконостас, покритий сусальним золотом. А краматорські майстри розписали стіни храму у візантійському стилі.

Церкву освятили на честь свята Благовіщення Пресвятої Богородиці на згадку про святиню XIX століття, яку в Бахмуті зруйнували комуністи.

Читайте також:

• Район Нового ринку в Бахмуті: окупанти показали нові фото
• Пам’ятник Булавіна та уціліла мозаїка: росіяни показали Бахмут восени
• Пушилін звинуватив ЗСУ в тому, що окупанти не можуть відбудувати Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Товариство Червоного Хреста оголосило набір слухачок на курс “Швачка” у Тернополі та області. Навчання повністю безплатне.

Про це повідомили представники Центру Турботи в місті Тернопіль.

Безплатне навчання для жінок у Тернополі від Червоного Хреста

“Перезавантаження: розширення можливостей для працевлаштування” — це ініціатива Товариства Червоного Хреста України, яка допомагає людям навчитися новій професії.

Наразі в межах проєкту триває набір на безплатне навчання за професією “Швачка” у Тернополі та області. Навчання триватиме 3 місяці та розпочнеться одразу після формування груп.

Заняття проходитимуть щодня на базі Тернопільського вищого професійного училища сфери послуг і туризму, що знаходиться за адресою: місто Тернопіль, вулиця Замонастирська, 26.

Як долучитися

Усі деталі, що стосуються навчального процесу, можна буде дізнатися під час інформаційної сесії. Щоб взяти в ній участь, необхідно заповнити спеціальну форму за посиланням. Сесія проходитиме за адресою: місто Тернопіль, вулиця Мостова Бічна, 6.

Читайте також:

• У чотирьох областях України з’явиться соціальне таксі від Червоного Хреста: деталі
• Українці можуть отримати понад 300 тисяч гривень на бізнес від Червоного Хреста
• Одноразова допомога для ВПО від ТЧХУ у Кам’янці-Подільському

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Алебастровий декор, який бахмутяни могли бачити на будівлях міста може стати першим з Бахмута об’єктом нематеріальної культурної спадщини Донеччини. Управління культури Бахмутської міської ради ініціювало включення цього елементу до обласного переліку. Зазначимо, що офіційно в Бахмуті не має жодного елементу, який був б включений до нематеріальної культурної спадщини.

Про деталі ініціативи редакції Бахмут IN.UA розповіла Ірина Булгакова, начальниця управління культури.

Алебастрове лиття

Йдеться про унікальне місцеве ремесло, це виготовлення прикрас для інтер’єру з алебастру, що побутувало серед мешканців Бахмута в минулому столітті. Колись подібні вироби прикрашали стелі, дзеркала, дверні арки, зокрема й у громадських будівлях.

Ірина Булгакова пояснює, що ідея внести алебастрове лиття до нематеріальної культурної спадщини області з’явилося під час обговорень з іншими громадами, які активно збирають та зберігають історію своїх громад таким чином.

“Вирішили, що нам так само треба цим зацікавиться і зайнятися цим питанням, бо в нас жодного елементу не було внесено. Але наша культура дуже багата. Ми знайшли носійку цієї культури, в якої ще прабабуся займалася ліпленням. Ми хочемо зберегти  ідентичність бахмутської культури, й передати цю традицію далі. Це може стати першим елементом нематеріальної культурної спадщини з Бахмута, якщо громада підтримає цю ініціативу”, — додає Ірина Булгакова.

Наразі фахівці збирають спогади, свідчення та думки громади через онлайн-анкету.

“Зараз працюємо з нашим краєзнавчим музеєм, щодо історичної довідки всього напрямку, працюємо по заповненню документів. Це робота така дуже кропітка, бо багато документів треба заповнити. Це й інвентарна картка, і облікова картка”, — пояснює Ірина Булгакова.

В серпні планується обласна нарада, на якій й представлятимуть алебастрове лиття та ухвалюватимуть рішення, чи включати його до нематеріальної спадщини регіону. У планах є відродження алебастрового ремесла, бахмутян хочуть залучати до майстер-класів та уроків при Центрах або осередках підтримки бахмутян, аби зберегти історію.

Крім того, у планах є й виставки елементів алебастрового лиття. Очільниця управління культури пояснює, що експозиція може включати як нові роботи бахмутян, які будуть створені під час майстер-класів, так й зацифровані елементи з Бахмута.

Заповнити анкету можна за посиланням: https://forms.gle/xowqBgCQcrTrcX8C6. Форма буде відкрита до 31 липня 2025 року. За словами пані Ірини, у анкеті вже є понад 20 відповідей, і в багатьох з них люди згадують, що алебастрові вироби вони часто зустрічали в Бахмуті.

До теми:

Таємниці Будьонівки: як 15-річний бахмутянин розкриває історію рідного міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!