“Я свідомо пішов у ЗСУ, бо зрозумів, що треба захищати країну. Якщо до мене в квартиру увірветься грабіжник, я ж не буду стояти і дивитись, як він грабує мене”, — говорить Дмитро Козятинський, бойовик медик “Ульф”.

Мобілізація в Україні триває, аби залучити та мотивувати людей захищати свою країну зараз почали працювати рекрутингові центри. Фактично вони допомагають людині знайти своє місце в армії, незалежно від статі. Редакція поговорила з Дмитром Козятинським, поки військовий на ротації він виконує роль рекрутера у Вовках Да Вінічі, а на фронті працює бойовим медиком у медслужбі “Ульф”, яку заснувала Аліна Михайлова, активістка та керівниця медичної служби батальйону Вовки Да Вінчі.

Розпитали Дмитра про те, як підготуватися до армії, як мобілізуватися та чи варто чекати повістку?

Підготовка до армії у цивільному житті

Дмитро Козятинський у цивільному житті працював в IT-сфері, згодом ноутбук він замінив на медичні рукавиці та турнікети. У 2023 році перевівся у батальйон Вовки Да Вінчі, де служить бойовим медиком. Для цієї посади вам не потрібно мати медичну освіту, достатньо буде пройти курси, каже чоловік.

Зараз Вовки на ротації, але це не час відпочинку, члени батальйону тренуються на полігонах, прокачують свою фізичну витривалість, а поміж тим працюють у рекрутинговому центрі Вовків Да Вінчі.

Дмитро вважає, що не варто чекати, коли вам дадуть повістку, а самому свідомо зробити свій вибір та обрати бригаду, де ви хочете нести службу. Також варто підготуватися фізично. Наприклад, записатися на курс загальної військового вишколу та пройти базовий курс тактичної медицини.

Якщо у вас є фінансова можливість, можна пошукати курси по дронах, вони зазвичай платні каже Дмитро, та пояснює, що під час навчання людина може розбити дрон чи значно його пошкодити, тому навчання коштовне.

Витривалість в армії

Фізична форма та витривалість в армії також важлива. Дмитро радить тим, хто планує мобілізуватися зміцнити м’язи спини, тому що потрібно буде носити важке екіпірування. Щоб підвищити витривалість займайтеся кардіо, а також не забувайте підкачати ноги, адже швидка ходьба та біг важливі для бійця.

Військове спорядження

Після того, як ви прибудете до частини вам видадуть військове спорядження. Дмитро Козятинський пояснює, що наперед краще не купувати екіпірування, адже базовим спорядженням забезпечують. 

Якщо ви самостійно прийдете в ТЦК, то вас спочатку відправлять в навчальний центр, а там людей розподіляють по підрозділах залежно від потреб війська. Водночас каже бойовий медик, якщо ви знаєте бригаду чи батальйон, де плануєте служити, то краще зв’язуватися напряму з ними. Наприклад, у Вовків Да Вінчі є два рекрутингові центри, у Києві та Львові. Сюди можна прийти та розпитати про все, що вас цікавить.

“Ми стараємося максимально враховувати побажання людини. От недавно до нас приходила людина з 10-річним досвідом кухаря, запропонували їй посаду кухаря, але вона наполягла на тому, що хоче служити в піхоті. Якщо людина чудовий водій, ми можемо запропонувати посаду водія, а якщо дуже давно працює з документами, пропонуємо посаду діловода і так далі. Вакансій багато, вони є на будь-якій смак і бойові, і небойові”, — пояснює Дмитро.

Зараз в рекрутинговий центр Да Вінчі більше приходять чоловіки, але також цікавляться вакансіями жінки. 

“Ми стараємось в піхоту не брати жінок, бо це фізично важко”, — каже Дмитро Козятинський.

Що треба для переводу в іншу частину?

Військові, з якими ми спілкувалися раніше, нерідко зазначали за непрофесійне командування. Власне, саме дії некомпетентних людей в армії змушують бійців задумуватися про перевід в іншу частину. Дмитро Козятинський також перевівся у батальйон Вовків Да Вінчі. Зі свого досвіду бойовий медик розповідає, що це досить довгий процес.

Цей наказ проходить через Генштаб, процедура займає 2-3 місяці. У батальйоні Вовків Да Вінчі були люди, яких вони переводили до себе з інших підрозділів, зараз така можливість також є.

На думку Дмитра люди хочуть служити у батальоні не просто так, а через його цінності.

“Ми цінуємо особовий склад, не посилаємо людей у піхоту, якщо вони не готові. Наш батальйон — це одна велика сім’я. Крім того, ми постійно навчаємося, а потім навчаємо особовий склад. А ще у нас є взаємоповага абсолютно на всіх рівнях, починаючи з рядового війця і закінчуючи комбатом”, — каже Дмитро.

Він додає, що зараз в армії не вистачає людей, водночас практично з будь-якими цивільними навичками можна знайти місце в армії. Моніторити вакансії у ЗСУ можна в соціальних мережах підрозділів та на інших платформах, зокрема Lobby X.

Дмитро пояснює, що їх батальйон або знаходиться на бойових позиціях, або на ротації. Втім не всі це розуміють, бували випадки, коли люди цікавилися, чи не можна проходити службу в Києві.

Що таке психологічна готовність до бойових дій?

Морально підготуватися важко, але в цілому, можливо, розмірковує Дмитро. Він радить переглядати відео без цензури, аби знати як може виглядати складне поранення, ампутація, масивна кровотеча тощо. 

“Армія – це дуже великий вихід із зони комфорту й вихід з вашої бульбашки. Це зріз суспільства, а не моноліт, тут абсолютно різні люди, з села, з міста, з різними уявленнями про життя, різним досвідом. Найголовніше тут спілкування – це взагалі, я думаю основне, а без цього вміння буде важко”, — каже Дмитро 

Ми запитали військового йому думку про мобілізацію. Дмитро пояснює, що через те, що людей недостатньо на фронті ТЦК вдаються до різних методів.

“Звісно ж, ефективніша буде людина, яка пройшла у підрозділ сама, яка вмотивована, має якусь підготовку, або хоча б розуміла, куди вона йшла. Загалом люди з рекрутингового центру будуть, скоріш за все, ефективніші. Але, розумієте, в нас така ситуація, що людей, які приходять самостійно, може бути недостатньо. Тобто, їх по факту недостатньо. У нас повномасштабна війна і воювати будуть всі”, — розказує Дмитро.

Чоловік ввічливо прощається та поспішає завершити розмову, по той бік трубки я чую метушливі голоси, бо до рекрутингового центру прийшли відвідувачі й Дмитро має вже іншу задачу — відповісти на всі питання чоловіка чи жінки, допомогти зрозуміти, де він чи вона буде корисний.  

Рекрутингові центри Вовки Да Вінчі зараз працюють у Львові та Києві. Щоб потрапити до Вовків Да Вінчі потрібно заповнити онлайн-форму на сайті батальйону. Номер гарячої лінії: 0800 4004 03.

Читайте також:

• Як підготуватися до армії: військовий вишкіл та керування БПЛА
• “Кров капала з ноги, як з краніка”: як українські військові тримали Соледар
• “Мій робочий інструмент — міномет 120”: артилеристка розповіла про свою роботу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!