Президент США Дональд Трамп сьогодні зробив низку суперечливих заяв, де зокрема назвав Володимира Зеленського “диктатором без виборів” та звинуватив Україну у тому, що вона досі не завершила війну.

Про останні заяви Дональда Трампа про Україну та реакції на них світової спільноти, читайте на Бахмут IN.UA.

Трамп про Зеленського

Президент США Дональд Трмп назвав президента України Володимира Зеленського “диктатором без виборів”. За його словами, Зеленський нібито ризикує “втратити свою країну”, якщо не буде “рухатися швидко”.

“Він відмовляється від виборів, має дуже низький рейтинг в українських опитуваннях, і єдине, що у нього добре виходить – це грати на Байдені “як на скрипці”. Диктатор без виборів, Зеленському краще рухатися швидко, інакше у нього не залишиться країни”, – написав Трамп, передає Washington Post.

Дональд Трамп натякнув на те, що термін президентства Володимира Зеленського мав закінчитися в травні 2024 року. Але не пояснив, що Конституція України не дозволяє проводити вибори в умовах воєнного стану. Нагадаємо, що воєнний стан в Україні ввели в лютому 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення.

Водночас президент країни агресорки володимир путін заявив, що не буде “вести переговори” з Зеленським, адже він нібито не матиме повноважень підписати мирну угоду.

Трамп не зазначив, що очільник росії обіймає посаду президента кілька термінів підряд, а вибори в рф не є демократичними.

Звинувачення України у небажанні припинити війну

Також Дональд Трамп висловився про те, що нібито влада України дозволила “тривати війні, якої навіть не повинно було бути”.

“Вам ніколи не слід було цього починати… Ви могли б укласти угоду”, – сказав Дональд Трамп, передає The New York Times.

Заява Трампа про “розтрату грошей”

Президент США також зазначив, що Володимир Зеленський “вмовив США витратити $350 мільярдів, щоб вступити у війну, яку неможливо виграти”. Таку заяву він опублікував в соцмережі TruthSocial.

“Уявіть собі, скромний успішний комік, Володимир Зеленський вмовив США витратити $350 млрд, щоб вступити у війну, яку неможливо виграти, яка ніколи не повинна була початися”, – написав Трамп.

У своїх заявах американський лідер не згадував, що війну проти України розпочала росія. Тези Дональда Трампа перегукуються з російськими пропагандистськими термінами.

За словами Володимира Зеленського від США Україна отримала 67 мільярдів доларів військової допомоги і 31,5 мільярда доларів прямої фінансової допомоги в бюджет.

“Я думаю, що треба розібратися з допомогою. У нас абсолютно різні цифри, на жаль. У нас все дуже зрозуміло. Нам війна коштувала 320 мільярдів доларів. 120 мільярдів – це ми, народ України – платники податків, 200 мільярдів – це США І Європейський союз. Ми говоримо про зброю”, – сказав під час пресконференції, 19 лютого, Володимир Зеленський, передає Європейська Правда.

Реакції світових лідерів на заяви Трампа

На суперечливі заяви про “мир” та “переговори”, а також критику української влади відреагували лідери країн Європи. Серед них канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Він розкритикував заяву Трампа про Володимира Зеленського, як про диктатора, зазначивши, що це було “неправильним і небезпечним”.

“Просто неправильно і небезпечно заперечувати демократичну легітимність президента Зеленського”, – сказав Олаф Шольц, передає видання Der Spiegel.

Також відреагував на заяви Трампа експрем’єр-міністр Британії Борис Джонсон.

“Звісно, не Україна починала війну. У такий спосіб можна сказати, що Америка напала на Японію в Перл-Харборі”, – пише Борис Джонсон на своїй сторінці в мережі Х.

Джонсон додав, що, на його думку, 300 мільярдів доларів заморожених російських активів, які зберігаються у Бельгії, з погляду США, “можуть і повинні” бути використаними  для виплат Україні та компенсації США за американську підтримку.

Борис Джонсон відреагував й на заяву Трампа про вибори в Україні:

“Звичайно, країна, яка зазнає насильницького вторгнення, не повинна проводити вибори. З 1935 по 1945 рік у Великої Британії не було загальних виборів. Звичайно, рейтинги Зеленського не 4%. Насправді вони приблизно такі ж, як у Трампа”.

Без уваги заяви Трампа не залишили й в французькому уряді. Там з посиланням на речницю уряду Софі Прімас заявили, що не розуміють логіки Дональда Трампа, коли він звинувачує українського президента Володимира Зеленського у тому, що росія вторглася на територію України й почала повномасштабну війну, пише Reuters.

Заяви в підтримку України також висловили в уряді Чехії, Фінляндії, Норвегії, Британії та представники й представниці Демократичної партії в Сенаті США.

Читайте також:

• Трамп, обмін територіями та майбутнє України: все що відомо про переговори
• “Після виборів на переговори з путіним”: в США поширюють фейк про Зеленського

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.

Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.

Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹

Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:

• самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
• дезертирство (ст. 408 КК України).

У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.

В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.

Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.

Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.

Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.

Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.

Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії

Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.

За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.

Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.

У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.

Що буде, якщо людина не піде служити

Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.

Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.

Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.

У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.

Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.

Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка

Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.

Зокрема:

• щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
• щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.

Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.

З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.

Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.

Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.

Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.

До теми:

Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ — це одне з найбільших міст Донецької області, яке існує навіть в умовах постійного наближення фронту. В ньому працюють екстрені служби, комунальники, лікарі та волонтери.

Редакція Бахмут IN.UA публікує фотографії з міста, які зробила журналістка Марія Лященко.

Як виглядав Краматорськ: добірка фотографій

Краматорськ залишається одним із ключових міст Донецької області. На відміну від повністю знищених міст та сел регіону, тут продовжують працювати всі служби, а сам міський простір адаптувався до воєнних реалій.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з фотографіями з міста, які демонструють повсякденну реальність сьогоднішнього Краматорська. Добірка складається з фото, які зробила наша журналістка Марія Лященко в березні 2025 року.

Читайте також:

Зима у довоєнному Бахмуті: як виглядало місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!