Президент США Дональд Трамп сьогодні зробив низку суперечливих заяв, де зокрема назвав Володимира Зеленського “диктатором без виборів” та звинуватив Україну у тому, що вона досі не завершила війну.

Про останні заяви Дональда Трампа про Україну та реакції на них світової спільноти, читайте на Бахмут IN.UA.

Трамп про Зеленського

Президент США Дональд Трмп назвав президента України Володимира Зеленського “диктатором без виборів”. За його словами, Зеленський нібито ризикує “втратити свою країну”, якщо не буде “рухатися швидко”.

“Він відмовляється від виборів, має дуже низький рейтинг в українських опитуваннях, і єдине, що у нього добре виходить – це грати на Байдені “як на скрипці”. Диктатор без виборів, Зеленському краще рухатися швидко, інакше у нього не залишиться країни”, – написав Трамп, передає Washington Post.

Дональд Трамп натякнув на те, що термін президентства Володимира Зеленського мав закінчитися в травні 2024 року. Але не пояснив, що Конституція України не дозволяє проводити вибори в умовах воєнного стану. Нагадаємо, що воєнний стан в Україні ввели в лютому 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення.

Водночас президент країни агресорки володимир путін заявив, що не буде “вести переговори” з Зеленським, адже він нібито не матиме повноважень підписати мирну угоду.

Трамп не зазначив, що очільник росії обіймає посаду президента кілька термінів підряд, а вибори в рф не є демократичними.

Звинувачення України у небажанні припинити війну

Також Дональд Трамп висловився про те, що нібито влада України дозволила “тривати війні, якої навіть не повинно було бути”.

“Вам ніколи не слід було цього починати… Ви могли б укласти угоду”, – сказав Дональд Трамп, передає The New York Times.

Заява Трампа про “розтрату грошей”

Президент США також зазначив, що Володимир Зеленський “вмовив США витратити $350 мільярдів, щоб вступити у війну, яку неможливо виграти”. Таку заяву він опублікував в соцмережі TruthSocial.

“Уявіть собі, скромний успішний комік, Володимир Зеленський вмовив США витратити $350 млрд, щоб вступити у війну, яку неможливо виграти, яка ніколи не повинна була початися”, – написав Трамп.

У своїх заявах американський лідер не згадував, що війну проти України розпочала росія. Тези Дональда Трампа перегукуються з російськими пропагандистськими термінами.

За словами Володимира Зеленського від США Україна отримала 67 мільярдів доларів військової допомоги і 31,5 мільярда доларів прямої фінансової допомоги в бюджет.

“Я думаю, що треба розібратися з допомогою. У нас абсолютно різні цифри, на жаль. У нас все дуже зрозуміло. Нам війна коштувала 320 мільярдів доларів. 120 мільярдів – це ми, народ України – платники податків, 200 мільярдів – це США І Європейський союз. Ми говоримо про зброю”, – сказав під час пресконференції, 19 лютого, Володимир Зеленський, передає Європейська Правда.

Реакції світових лідерів на заяви Трампа

На суперечливі заяви про “мир” та “переговори”, а також критику української влади відреагували лідери країн Європи. Серед них канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Він розкритикував заяву Трампа про Володимира Зеленського, як про диктатора, зазначивши, що це було “неправильним і небезпечним”.

“Просто неправильно і небезпечно заперечувати демократичну легітимність президента Зеленського”, – сказав Олаф Шольц, передає видання Der Spiegel.

Також відреагував на заяви Трампа експрем’єр-міністр Британії Борис Джонсон.

“Звісно, не Україна починала війну. У такий спосіб можна сказати, що Америка напала на Японію в Перл-Харборі”, – пише Борис Джонсон на своїй сторінці в мережі Х.

Джонсон додав, що, на його думку, 300 мільярдів доларів заморожених російських активів, які зберігаються у Бельгії, з погляду США, “можуть і повинні” бути використаними  для виплат Україні та компенсації США за американську підтримку.

Борис Джонсон відреагував й на заяву Трампа про вибори в Україні:

“Звичайно, країна, яка зазнає насильницького вторгнення, не повинна проводити вибори. З 1935 по 1945 рік у Великої Британії не було загальних виборів. Звичайно, рейтинги Зеленського не 4%. Насправді вони приблизно такі ж, як у Трампа”.

Без уваги заяви Трампа не залишили й в французькому уряді. Там з посиланням на речницю уряду Софі Прімас заявили, що не розуміють логіки Дональда Трампа, коли він звинувачує українського президента Володимира Зеленського у тому, що росія вторглася на територію України й почала повномасштабну війну, пише Reuters.

Заяви в підтримку України також висловили в уряді Чехії, Фінляндії, Норвегії, Британії та представники й представниці Демократичної партії в Сенаті США.

Читайте також:

• Трамп, обмін територіями та майбутнє України: все що відомо про переговори
• “Після виборів на переговори з путіним”: в США поширюють фейк про Зеленського

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.

Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.

На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.

Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.

Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.

Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х

На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.

Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.

“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.

Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.

Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”

У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.

У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.

Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни

17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.

“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.

Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.

До теми:

Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!